Станція радіотехнічної розвідки "Кольчуга"

Можливості Cтанції радіотехнічної розвідки "Кольчуга" можуть вразити уяву навіть досвідченої в техніці людини. Досить сказати, що три таких станції, об'єднані в комплекс, здатні перекрити фронт до 1000 кілометрів. Максимальна дальність виявлення, залежно від режиму роботи, становить від 200 до 600 кілометрів.

По випромінюванню радарів і інших систем «Кольчуга» здатна точно визначити літальні апарати і встановити режим роботи їх станцій радіолокацій. Комплекс видає точну інформацію про місце, курс і швидкість цілі, що дозволяє здійснювати цілевказування для засобів ППО, не демаскуючи їх роботою радара. Одночасно комплекс може супроводжувати до двохсот цілей, видаючи інформацію на цифрові дисплеї в режимі реального часу. Це видатне технічне досягнення, яке не тільки було розроблено нашими інженерами, але виготовлено в Україні.
     Технологічно реалізовані в апаратурі комплексу радіотехнічної розвідки "Кольчуга" вітчизняні наукові, технічні та конструкторські рішення у сфері пасивної радіолокації - це те, що, образно кажучи, не дає спокійно спати розробникам і відповідним державним функціонерам, відповідальним за впровадження в сучасних зразках озброєння стелс-технологій . Тобто технологій, спрямованих на втілення заповітної мрії всіх генералів - зробити свої літаки, кораблі, танки та інші зразки військової техніки "невидимими" для технічних засобів противника. Проте можна скільки завгодно змінювати форму будь-якого зразка військової техніки (як, наприклад, це зроблено в американських літаках F-117 і B-2), щоб відбитий від нього сигнал активного радіолокатора противника розсіювався у різні сторони, практично не повертаючись у зворотному напрямку, або ж наносити на цей зразок різноманітні поглинаючі покриття - щоб енергія того ж сигналу перетворювалася на теплову, але жоден зразок сучасної військової техніки принципово не може існувати без власного радіолокатора. Без антени, що працює на випромінювання, він, образно кажучи, "сліпець", принаймні не здатний виконувати бойові завдання за призначенням. Тому на борту кожного корабля, літака, а також у складі наземних комплексів завжди є засоби активної радіолокації. У процесі виконання бойових завдань ці кошти обов'язково працюють і випромінюють радіосигнали. Причому для кожного виду бойової техніки такі сигнали, за своїми параметрами відрізняються від сигналів інших видів бойової техніки, а отже, бойовий засіб, на борту якого встановлено випромінюючий радіолокатор, може бути розпізнано.

    Зазвичай від абстрактного формулювання науково-теоретичної можливості до конкретного практичного її втілення безпосередньо в "металі" дистанція величезна, інколи навіть нездоланна. Щоб її пройти, тобто здійснити наукові дослідження, розробити відповідні алгоритми, неодноразово перевірити технічні та технологічні рішення на дослідних зразках, а також налагодити серійне виробництво, фахівцям ВАТ "Спеціальне конструкторське бюро радіотехнічних пристроїв", ВАТ "Топаз", Донецького національного технічного університету, державної компанії "Укрспецекспорт" і "Компанії" Інвестиції і технології "знадобилося вісім років (1993-2000 рр..). Результат же обумовив виникнення якісно нової ситуації у принциповому протиборстві за особливо цінну в сучасних умовах інформаційну перевагу між стратегічними засобами нападу і захисту, триваюче постійно, якщо не безпосередньо на полях битв, то принаймні між відповідними провідними науково-дослідними і дослідно-конструкторськими установами сучасного світу. Відносно недорога українська станція радіотехнічної розвідки "Кольчуга", що серійно виробляється Державною акціонерною холдинговою компанією (ДАХК) "Топаз" і здатна виявляти і розпізнавати практично всі відомі на цей час активні радіотехнічні засоби, які встановлюються на наземних, морських і повітряних об'єктах, зводить практично нанівець всі ті багатомільярдні кошти, які витрачалися й витрачаються на створення озброєнь за стелс-технологіями.

    Після військової операції США в Іраку в 1991 році, коли в бойових діях уперше були використані якісно нові винищувачі-"невидимки" F-117, побудовані з використанням стелс-технологій, багатьом здавалося, що у протиборстві засобів повітряного нападу та протиповітряної оборони (ППО) остаточний переможець зрештою визначився. Здійснивши 1272 бойових вильоти, вказані американські літаки мали стовідсоткову (!) Виживаність, знищивши близько 40% високопріоритетних наземних цілей у районах із насиченою іракською протиповітряною обороною. При цьому успіх американських повітряних наступальних операцій забезпечувався в основному, що характерно, що не подоланням, а придушенням системи протиповітряної оборони противника. Для цього спочатку виявлялися радіолокаційні станції, що працюють в активному режимі (це досить нескладно, враховуючи їх потужне випромінювання), після чого проти них застосовувалися відповідні засоби ураження, яких у сучасному арсеналі озброєнь більш ніж достатньо. Тобто системи ППО, побудовані на основі тільки активної радіолокації, фактично були здатні лише підтвердити факт наявності масованого повітряного нальоту, бо нападаюча сторона знищувала їх уже в перші години після початку бойових дій.

    Створення ж у молодій незалежній Україні, яка тоді з великими потугами виходила з масштабної системної економічної кризи, сучасної станції пасивної радіотехнічної розвідки "Кольчуга" стало всіх, впевнених у гарантованому завоюванні й утриманні переваги в повітрі завдяки найсучаснішим літакам-"невидимкам", більш ніж принциповою науково-технічним і технологічним поразкою. З одного боку, повністю нівелювалися переваги "невидимості" нападаючої сторони, а з іншого - завдяки використанню принципу пасивної локації, тобто відсутності власного випромінювання, кардинально усувався вищевказаний недолік недостатньої скритності основного джерела добування інформації, яка захищається. Крім того, виявлений пасивним радіолокатором атакуючий об'єкт жодним чином не може дізнатися про сам факт свого виявлення, а отже, у нього немає підстав для застосування заходів власного захисту. Тобто особливо суттєва у сучасних бойових діях інформаційна перевага опинялася, таким чином, у сторони, що захищається.

    До того ж тактико-технічні характеристики останньої модифікації української станції радіотехнічної розвідки для відповідних фахівців є справді вражаючими:

 - Комплекс з трьох станцій "Кольчуга" дозволяє визначати координати наземних і надводних цілей та маршрути їх руху на території до 600 км в глибину (для повітряних цілей на висоті 10 км - до 800 км) і до 1000 км по фронту, що дозволяє реалізувати, зокрема, раннє попередження систем протиповітряної оборони країни;

- Станція має п'ять антенних систем метрового, дециметрового і сантиметрового діапазонів, що забезпечують чутливість радіотракту в смузі панорамного огляду від -110 до - 155 дБ / Вт, залежно від частоти;

- Паралельний 36-канальний приймач виявлення дозволяє миттєво здійснювати безпошукове за частотою виявлення, аналіз та класифікацію сигналів джерел радіовипромінювання без обмеження щільності вхідного потоку в усьому діапазоні частот від 130 до 18 000 МГц;

- Всі операції з виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання станція виконує повністю автоматично, при цьому потужний бортовий комп'ютер здійснює аналіз та числову обробку, а також розпізнавання виявлених цілей шляхом порівняння їх параметрів з банком даних, а результати виводяться на монітор із картою місцевості;

- Спеціальні перешкоджають селектори дозволяють виключати із відповідної обробки до 24 заважаючих сигналів, а селектори супроводження дозволяють одночасно виділяти й супроводжувати сигнали від 32 цілей;

- Для виконання станцією всіх основних завдань штатного режиму потрібен лише один оператор (два інших включені до складу екіпажу для забезпечення режиму цілодобової роботи), що керує роботою станції у діалоговому режимі з персональним комп'ютером.

    Оскільки на військовій техніці, побудованій за стелс-технологіями, тримається фактично міць інших країн, стратегічним інтересам останніх абсолютно не відповідала перспектива, образно кажучи, "розповзання" по світу унікальних українських станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Перша демонстрація експортного варіанта відбулася на виставці озброєнь SOFEX-2000 в Йорданії. Тому саме така зацікавленість і стала, мабуть, найвагомішим каталізатором так званого "кольчужного" ​​скандалу.

Такий перспективний напрям, як пасивна радіолокація, звичайно, не могло не привернути увагу технологічно розвинених країн. Але повного аналога української станції пасивної радіотехнічної розвідки "Кольчуга" за сукупністю оперативно-технічних характеристик (і це можна стверджувати абсолютно однозначно) в світі не існує. За основними ж параметрами вона перевершує всі відомі засоби аналогічного або близького призначення.

    Дальність виявлення повітряних цілей у 800 км досягнута лише українською "Кольчугою". Найближчий до неї за цим показником американський "Авакс" повітряного базування забезпечує таку дальність лише на рівні 600 км, а наземні комплекси "Віра" (Чехія) і "Вега" (Росія) - 400 км, тобто вдвічі меншу, ніж українське виріб. Нижня межа робочого діапазону частот, у якому здійснюється виявлення цілей, у "Кольчуги" - 130 МГц, є найменшою серед аналогів: "Авакса" - 2 000 МГц, "Віри" - 850 МГц, "Веги" - 200 МГц.

    Найбільші ж переваги "Кольчуги" за тими характеристиками, від яких залежить достовірне розпізнавання виявлених цілей. Що забезпечується як унікальністю закладених при розробці відповідних алгоритмів, так і високотехнологічною їх апаратурною реалізацією, досягнутої під час серійного виробництва. Зокрема, середньоквадратичне відхилення вимірювання частот - найбільш інформативних параметрів для визначення типів виявлених радіолокаційних станцій - становить у "Кольчуги" 0,4 МГц, в той час як у російській "Веги" - 0,5-1,0 МГц, в американського "Авакса "- 1,0 МГц, а у чеської" Віри "взагалі 3,6-21,0 МГц. Максимальна тривалість вимірюваних "Кольчугою" виявлених імпульсів становить 999,0 мкс, порівняно з 99,9 мкс у "Авакса" і 200 мкс "Віри". Період же повторення таких імпульсів може вимірюватися "Кольчугою" до максимального показника в 79 999 мкс, тоді як аналоги здатні здійснювати такі виміри лише до максимального значення в 10 000 мкс. В результаті кількість радіотехнічних засобів, які класифікуються при виявленні, у "Кольчуги" практично необмежена, чого не можна сказати про жоден із відомих аналогів. В українській станції алгоритмічно і програмно передбачені аналіз, систематизація, узагальнення та збереження у базі даних інформації про всі виявлені джерела радіовипромінювання і про параметри випромінюваних ними сигналів. Інформація ж, нагромаджена у вказаній базі даних, може використовуватися для ідентифікації та розпізнавання нововиявлених джерел радіовипромінювання, а також для узагальнення в контексті з інформацією, отриманою іншими каналами розвідки.

У ході копіткої, тривалої й наполегливої ​​праці з розробки та впровадження в серійне виробництво комплексу "Кольчуга" було поставлено і вирішено численні наукові, технічні, конструкторські та технологічні завдання, а також створено високотехнологічні виробництва для виготовлення сучасної елементної бази високочастотної радіоелектроніки, техніки надвисоких частот, антенних дзеркал та інших компонентів, що забезпечили у своїй сукупності неперевершені характеристики унікального за задумом і високотехнологічного за виконанням українського виробу. Новизна використаних у комплексі "Кольчуга" технічних рішень захищена вісьмома патентами, а його серійне виробництво - 12 технологічними ноу-хау.

Ігор Друженко

Вперше: "Град" наткнувся на "Сталевий купол"

Система ПРО "Сталевий купол" збила ракету "Град", випущену з території сектора Газа в бік Ашкелона. Це перша успішна поразка цілі системою в реальних умовах. 

На даний момент, на півдні Ізраїлю розгорнуто дві батареї "Сталевого купола",  - одна батарея в районі Беер-Шеви і одна в районі Ашкелона.

Віктор Друг

Інженерні загородження, які можуть бути застосовані на кордоні.

Покращуючи умови своєї бойової роботи, війська (прикордонні) одночасно прагнуть так пристосувати (змінити) місцевість, щоб утруднити дії противника, затримати його під своїм вогнем і змусити нести великі втрати. Для цього війська користуються різними загородженнями і руйнуваннями.
Загородження і руйнування застосовуються і при наступі, щоб захистити свої фланги від обходу.
У сучасному бою необхідно затримувати просування не тільки піхоти, але і бронетанкових військ, тобто перш за все танків. Тому сучасні загородження поділяються на протипіхотні та протитанкові.
Загородження завжди потрібно будувати так, щоб вони затримували танки й піхоту противника, під дійовим вогнем протитанкових гармат і кулеметів.
При влаштуванні різних загороджень і руйнувань військам дуже часто доводиться користуватися вибуховими речовинами, щоб посилити дію загороджень або зробити необхідні руйнування.
 

Протитанкові загородження (перешкоди)
Сучасні танки мають дуже велику прохідність, і нападу їх можна очікувати майже на всякій місцевості. Природними перешкодами для танків є лише густі старі бездоріжні ліси, глибокі (більше 1 метра) тонкі болота, глибокі яри та урвища зі схилами крутіше 45 °, рубаний ліс, якщо між пеньками танк не пройде, а висота пеньків більше 0,5 метра. Глибокі (більше 1,5 метрів) і широкі (більше 3 метрів) річки і озера також є природною перешкодою для всіх танків, крім плаваючих (амфібій).
Зрозуміло, що війська, розташовуючись на місцевості, насамперед намагаються використовувати всі наявні природні перешкоди, щоб захистити свою позицію (або місце перепочинку) від раптового нападу танків. Очевидно, що цих перешкод завжди буде мало: вони якщо й прикриють війська, то лише в деяких окремих напрямках. Більша ж частина ділянок місцевості завжди буде доступна для танків. На таких ділянках і організують вогневу (артилерійські гармати) та інженерну протитанкову оборону, основним правилом встановлення якої є вміле поєднання вогню з загородженнями.
Штучні протитанкові загородження можуть бути дуже багатьох видів. З них вибирають ті, які можна легше і швидше зробити на даній місцевості, краще замаскувати і надійніше прикрити вогнем своєї артилерії.
Влаштовуючи загородження, часто можна використовувати місцеві перешкоди. При відповідному посиленні ці перешкоди стають непрохідними для танків або уповільнюють їх рух, що полегшує нашій артилерії боротьбу з танками. Наприклад, якщо а рідкісному лісі зрубати частину дерев, залишивши високі пеньки і поваливши дерева так, щоб між ними не було проходів, то вийде завал, подолати який танкам буде дуже важко. Можна також натягнути на узліссі гаю на висоті близько 1 метра міцний сталевий канат.
Неглибоку річку і навіть струмок можна перетворити в загородження, влаштувавши греблю, завдяки якій вода підніметься і затопить берега. На глибоких річках, щоб зробити їх не прохідними також і для плаваючих танків, влаштовують завали, підводні надовбні (палі), ескарпірування берегів і т. д.
Недостатньо крутий схил яру або гірки можна зробити більш крутим, зрізавши землю лопатами або спеціальними інженерними машинами, - вийде так званий ескарп, або контрескарп.
Взимку протитанкову перешкоду можна зробити зі снігових валів висотою 1,5-2 метри і товщиною 3,5-5 метрів.
Нарешті, одним з кращих перешкод проти танків служать спеціальні протитанкові міни, запас яких війська завжди возять із собою. Протитанкові міни являють собою заряд сильної вибухової речовини, укладений у металеву оболонку. Вибух міни відбувається тільки під вагою танка. Деякі види загороджень танки можуть долати завдяки великій швидкості руху, як би перелітаючи через них із ходу. Щоб швидкохідні танки не могли долати загородження, потрібно перед загородженнями влаштовувати додаткові земляні вали, глибоко зорані смуги тощо Тоді танк піде на основну перешкоду з меншою швидкістю і йому важче буде його подолати.
Протитанкові міни розставляються на дорогах і найбільш відкритих ділянках так, щоб між ними не міг пройти танк. Вибух міни перебиває у танка гусеницю і зупиняє його.
На дорогах, особливо на їх важкообхідних ділянках (міст через глибокий яр або річку, гірську ущелину, гать на болоті, глибока виїмка колії, високий насип, вузька просіка в густому лісі), широко застосовують також різні види руйнувань і спеціальні загородження. Насамперед зазвичай руйнують мости, так як обхід їх або відновлення - справа нелегка і може значно затримати війська взагалі, а танки та інші важкі військові вантажі особливо. Найчастіше мости підривають. Дерев'яні мости можна іноді спалити або підробити (підпиляти) їх підвалини. Мости на плавучих опорах (на плотах або на човнах) можна розібрати або затопити. На дорогах влаштовують воронки, розтягують гати, роблять завали (у лісі) або перекопують дорогу глибоким і широким ровом.
Одним з головних умов облаштування протитанкового загородження є його важке виявлення. Так наприклад сніговий вал спрямований своєю пологою стороною до супротивника з розрахунком на те, що водій танка не побачить перешкоду і заїде на нього сплутавши вал з природною височиною. У результаті наприкінці сніжного валу танк просто "клюне" носом в землю, перетворившись тим самим на легку ціль для протитанкової артилерії і навіть для піхотинців з гранатометами. Ту ж мету переслідує і контрескарп.
 

Протитанкові їжаки

Протитанковий їжак - протитанкове загородження, що представляє собою об'ємні шестикінечні зірки. Їжаки можна у великих кількостях виготовляти з підручних матеріалів без застосування високих технологій.
Їжак роблять з трьох шматків сталевого прокату (зазвичай двотавра - рейка, куточок і т. д. менш міцні) таким чином, щоб кінці балок утворювали октаедр. З'єднують балки заклепками на хустинках (конструкція повинна витримувати вагу танка - до 60 тонн). На їжаках промислового виробництва залишають отвори для колючого дроту, одну з балок роблять знімною. Щоб ускладнити роботу ворожим саперам, їжаки можна з'єднувати ланцюгами або тросами, мінувати територію навколо і т. д.
Їжаки встановлюються на твердому грунті (найкраще підходить асфальтове покриття вулиць). Бетон не годиться - по бетону їжак буде ковзати. На слабких грунтах їжаки мало дійсні, так як танк вдавлює їх у землю і легко проходить по ним. Якщо танкіст спробує відштовхнути їжак, той перекочується під днище, і танк виявляється піднятим. Гусениці втрачають зчеплення із землею, танк починає буксувати і часто виявляється нездатний з'їхати з їжака. Обороняючимся силам залишається тільки знищувати танки, що зупинилися  і не давати танкістам розтягнути їжаки буксирними тросами. А якщо противник повів танки іншим шляхом - протитанкова оборона тим більше виконала своє завдання.
Їжаки мають розмір близько 1 м у висоту - більше дорожнього просвіту танка, але нижче його лобового листа. Недоцільно робити їжаки великих розмірів - їжак, який виявиться вище лобового листа, танк легко зрушить. Їжаки, що  перевищують ці розміри повинні бути укріплені в грунті (вбиті в грунт палі) або пов'язані між собою 6мм дротом принаймні в три нитки.
Протитанковий рів
Рови можуть бути різних профілів - у вигляді правильної і неправильної трапеції або рівностороннього і нерівносторонні трикутника.
Недоліком ровів у вигляді нерівносторонні трикутника і неправильної трапеції є те, що піхота супротивника може, накопичуючись в них, використовувати їх як прикриття і танки можуть увійти до нього. Але обсяг робіт значно менший, ніж при споруді ровів рівносторонніх і трапецеїдальних.
Рови у вигляді рівностороннього трикутника можна влаштовувати в сухих пісках.
Всі ці перешкоди вимагають хорошого фланкування, так як ні фронтальним, ні косоприцільним вогнем вони не прострілюються.
Рови застосовуються в рівнинній місцевості, з низьким рівнем грунтових вод, де неможливо побудувати інші, менш трудомісткі перешкоди.

Протитанкові ескарпів І контрескарпи
Ескарпи і контрескарпи будують на місцевості горбистій, з крутими схилами або по берегах річок. Контрескарпи у вигляді рову можна зводити і на слабо пересіченій місцевості, якщо вона поступово підвищується в нашу сторону. Ескарпи і контрескарпи менш трудомісткі, ніж рови, і тому при рекогносцировці необхідно всіляко використовувати всі природні скати місцевості.
Ескарпи мають той недолік, що противник за відомих умов може використовувати їх як захист від нашого вогню при накопиченні. Контрескарпи цього недоліку не мають, так як підходи до них відкриті і прострілюються усіма видами вогню. Крім того, Контрескарп не видний противнику, що є важливою перевагою, хоча за допомогою різних пристосувань його легше подолати. Практика показала, що при великій швидкості танк, долаючи контрескарп, настільки заривається при падінні в землю, що стає абсолютно безпорадним і вимагає декількох годин відривання спеціальною командою. Контрескарп зважаючи на можливість спостереження і обстрілу всіх підходів до нього, є кращою перешкодою, ніж ескарп.
"Траншеї" і "Могилки"
На місцевості з високим рівнем грунтових вод можна зводити систему «траншей» або «могилок». Внаслідок різного напрямку «могилок» танк, якщо він піде через них, сяде черевом на «цілики» між «могилками». Обсяг відривки «могилок» хоча і великий, але робота легше, оскільки глибина невелика. Недолік цієї системи той, що піхота супротивника може використовувати «могилки» як укриття, тому потрібно відривати їх так, щоб на дні на 25-50 см стояла вода, переплітати дротом і посилювати протитанковими і протипіхотними мінами. Система «могилок» може обстрілювати як фланговим, так і фронтальним вогнем.
Протитанкові надовби
Перешкоди з дерева або заліза - надовби. Дерев'яні надовбні мають той недолік, що, будучи пробиті кулями або снарядами, вони легко ламаються під вагою рухомого танка; тому їх слід застосовувати в комбінації з ровами, хоча б зменшених профілів.
Надовби в польових рубежах можуть застосовуватися для закриття окремих, невеликих по фронту напрямків, в основному на дорогах і передмостових укріпленнях.
Протитанкові земляні і сніжні вали
У деяких випадках на місцевості з високим рівнем грунтових вод можна застосовувати рови з високими насипами і земляні вали.
Рови з високими насипами можна застосовувати за умови що засипання не закриватиме фронтального обстрілу, тобто якщо місцевість в нашу сторону дещо підвищується і дає можливість вести фронтальний вогонь.
Вали застосовуються для перекриття вузьких долин, добре прострілюються фланговим і косоприцільним вогнем з навколишніх висот. Земля для вала береться з широкого рову, який відривається сантиметрів на 25 нижче рівня грунтових вод, поряд з валом.
Снігові вали застосовуються взимку при неможливості швидко спорудити земляний вал або інші протитанкові перешкоди пов'язані з земляними роботами.  
Поле воронок як протитанкова перешкода
При нестачі робочої сили, коротких термінах будівництва та за наявності достатньої кількості ВВ можна створювати поле воронок. При величині заряду амоналу в 20-30 кг і глибині закладення в 2, 5 м воронка вийде діаметром 6-7 м і досить глибокою (залежно від грунту). Таке поле воронок хоча і не є непереборною перешкодою, але затримує просування танків настільки, що їх легко розстріляти
В. Дудка

Країна Мрій

У Києві пройшов фестиваль "Країна мрій".
Щорічний фестиваль "Країна мрій", який організовує в Києві лідер гурту "ВВ" Олег Скрипка, цього року вперше проводився не на Співочому полі на Печерську, а в парку "Феофанія", однак на кількість відвідувачів фестивалю це помітно не вплинуло.

Серед нововведень цього року варто відзначити нову сцену під назвою "Театр-кабаре", "Обрядові майданчик", електронний простір "Етно-диско-Лаунж", а також виставки картин і фото.

На фестивалі виступили Олег Скрипка та джаз-кабаре "Забава", група з Нігеру Toumast, індійсько-британський проект Kissmet, Miazsz (Польща), кабаре-бенд "Серебряная свадьба" (Білорусь), "Перкалаба" і "The Вйо".

"Країну мрій" закривав сам Скрипка, традиційно виконавши кілька улюблених хітів "ВВ", а також обробок народних пісень.

Леонід Коваленко

Роботизація промислових підприємств

На сьогоднішній день промислові роботи стали однією з умов конкурентоспроможності промислових підприємств, а в деяких галузях вони просто необхідні. Гнучкість, універсальність і автономність сучасних промислових пристроїв забезпечує ефективність сучасного виробництва.

Застосування промислових роботів дає можливість:

- використовувати обладнання цілодобово і цілорічно;
- забезпечити найвищу ступінь здійснюваних операцій і збільшити рівень якості;
- оптимізувати застосування виробничих приміщень;
- виключити людський фактор у процесі виконання важких, монотонних робіт і звільнити потенціал людей для свого творчого розвитку.

Сучасні технології металообробки (обробка металів тиском, лиття, зварювання, різання) вимагають високого рівня енергоозброєності, складності обладнання. Впровадження автоматичних пристроїв у виробництво підвищують надійність і стабільність вироблених машин і агрегатів.

Промислові роботи в машинобудуванні здатні виконувати найрізноманітніші функції. Кількість «спеціальностей» роботів величезна. Наприклад, автоматична лінія для лиття під тиском обладнана трьома роботами. Перший покриває форму шаром розділового складу, другий наповнює її розплавленим металом, третій витягує готові виливки, охолоджує їх і доставляє під прес. При цьому комплекс виконує важку і небезпечну роботу як мінімум за двох робітників, а всім процесом керує всього лише один оператор.
Маніпулятор цілком здатний замінити людину в штампувальному цеху, де не тільки завдасть штамп, але і укладе деталь в упаковку. При цьому маса заготовки може досягати 250 кг.

Практично з самого початку свого існування роботи виконують зварювальні роботи. Сьогодні вже розроблена модель з керуванням на основі міні-ЕОМ. Весь цикл зварювальних робіт машина здатна виробляти у відповідності з програмою без участі людини. Існують роботи-збирачі, здатні обслуговувати автоматичні лінії для збірки готової продукції. Комплексна роботизація дозволяє здійснити перехід до безперервного потокового виробництва.

Найбільш ефективними є роботизовані автоматичні лінії, що забезпечують різноманіття технологічних операцій у процесі суміщеної в часі багатоінструментального і багатопозиційного оброблення, а також безперервне транспортування створених деталей. Крім того, сучасні технології дозволяють здійснити перехід від випуску одного виробу до виготовлення іншого практично без переналагодження обладнання або з переналагодженням паралельно з випуском виробу.

В. Марченко

Туреччина-ЄС: Починайте друкувати гроші

Посол Туреччини в ЄС Селім Кунералп дав інтерв'ю виданню EUobserver. Головною темою бесіди були економічна криза в ЄС і порятунок єдиної валюти, євро.

На його думку, у традиційних демократичних структур немає майбутнього в післякризовій Європі.

Кунеарлп зазначив, що Європа "йде у правильному напрямку", організовуючи централізований контроль над національними бюджетами в обмін на фінансову допомогу Європейського Центробанку.

Кунеарлп підсумував: "І я не бачу тут ніякої альтернативи - або у вас єдина валюта і фіскальна єдність, або у вас просто немає єдиної валюти".

Кунеарлп похвалив германців: "Вони були хорошими .... Вони були німцями. Вони відповідальні люди. У Греції ви можете піти в банк взяти грошей у борг щоб весело провести уїкенд. У Німеччині дають кредити тільки на продуктивні цілі".

Єдиним недоліком німців є те, що вони не дозволяють Європейському Центробанку друкувати гроші. Цей захід, на думку посла, необхідний для підтримки стабільності і виведення європейської економіки з кризи. При цьому Кунеарлп вказав на досвід США і Великобританії, які не соромлячись додають нулі до своїх "резервів". Тільки США надрукували 1,4 трильйона доларів - еквівалент дворічного турецького ВНП. За словами посла, це "зробило видимий позитивний ефект на економіку".

Кунералп завершив своє інтерв'ю так: "Ми не радіємо. Ми не зловтішаємося. Ми не говоримо: ОК, ви заслужили це за те, що не прийняли нас до ЄС. Європейські лідери просто не можуть дозволити всій структурі розвалитися. Я просто не вірю, що європейські лідери це допустять. наприкінці вони приймуть правильні рішення ".

Віктор Друг

Стан українських військ на Сході сьогодні і чи продовжиться АТО?

Останній тиждень РНБО проводить щоденні брифінги з приводу ситуації на території східних областей України, де ведуться бойові дії. Останній на сьогодні відбувся 30 липня о 12.00. 

За словами речника Інформцентру РНБО, Андрія Лисенка, ситуація в гарячих точках невпинно загострюється. Представник РНБО також стверджує, що бойовики роблять спроби розв’язати бойові дії також і в інших регіонах України, зокрема на територію Харківської області. Лави терористичних загонів ввесь час поповнюються, бойовики забезпечуються зброєю та військовою технікою. Так, протягом останньої доби було зафіксовано демонстративних рух військової повітряної техніки РФ в межах кордонів України, а також рух танку в місті Луганськ.

Силами АТО було збито безпілотних літальний апарат «Стрекоза», на якому були відсутні розпізнавальні знаки.

Всупереч тому, що триває перемир’я, протягом останньої доби було здійснено ряд терористичних актів проти цивільного населення як на територій України, так і Російської Федерації, що знаходяться на кордоні з Україною. Так, вчора о 15 годині стався обстріл житлових будівель у Слов’янську під час якого загинуло 2 громадянина України пенсійного віку. Пізніше, о 19.30, стався обстріл посту ДАЇ, що також, на жаль, призвело до смерті 8 мирних жителів. Один з таких терактів стався поблизу Дмитріївки, під час руху колони було підірвано вантажний автомобіль.

За рішенням президента України про припинення вогню, військові АТО на сьогодні не ведуть активних бойових дій, але під час численних нападів з боку терористів, відкривають вогонь у відповідь. За даними РНБО за останню добу бойовики атакували 5 блокпостів АТО під Слов’янськом, а також ще 3 блокпости на Луганщині. Згадані напади було відбито, а станом на сьогодні 12.00 жертв серед українських військових не зафіксовано.

РНБО інформує про ріст опору терористам з боку населення, зокрема у Слов’янську відбулися мітинги проти терористичної діяльності бойовиків. Щоправда, цей мітинг було жорстоко розігнано бойовиками, які застосовували зброю проти мирних протестуючих. Андрій Лисенко також стверджує, що затриманих учасників мітингу було примусово відправлено вести роботи з укріплення оборонних споруд міста.

Не зважаючи на такі бурхливі події у східних регіонах України, рішення про відновлення АТО ще не прийнято. Речник РНБО анонсував рішення президента України, Петра Порошенка, з цього питання на сьогодні, 30 липня, до 22.00. На питання про власну позицію РНБО, офіційний речник коментаря не дав, пославшись на те, що власну позицію має кожен військовий, але рішення такого роду не належить до компетенції РНБО.

Тетяна Чернуха