Застосування зварювання в медицині

Досить широке застосування в медицині знайшла високочастотна електрохірургія. Вона застосовується для розтину тканин і зупинки або попередження кровотеч при розрізанні тканин і судин. При цьому оперовані органи вимушено втрачають свої функції, і ці функції не відновлюються при одужанні пацієнта.

До вирішення проблеми з'єднання розрізнених м'яких тканин з використанням методів високочастотної електрохірургії звернувся Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. При цьому основними вимогами було забезпечення можливості з'єднання розрізу живої тканини без застосування шовного матеріалу, дужок, зшивачів, а також можливості відновлення фізіологічних функцій зварюваної тканини і збереження життєдіяльності пошкодженого органу. У 1993 році з ініціативи академіка Б.Є. Патона співробітниками інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України спільно з хірургами з Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України і об'єднання "ОХМАТДИТ" були проведені експерименти, які підтвердили принципову можливість отримання зварного з'єднання самих різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. У 1996 році, було розпочато систематичні дослідження даного способу з'єднання тканин. До вирішення цієї проблеми через Міжнародну Асоціацію "Зварювання" була залучена американська фірма Consortium Service Management Group, Inc (CSMG,) Corpus Christi, Texas, очолювана паном Д.С.Роббінсом, яка в свою чергу привернула до цих робіт групу американських хірургів . У 1997 р в США в м Луїсвіль в "Дослідницькому центрі ІНСТИТУТУ Христини М. КЛАЙНЕРТ МІКРОХІРУРГІЇ РУК" українські фахівці демонстрували зварювання м'яких тканин тварин фахівцям США. Показові операції в галузі загальної хірургії та мікрохірургії викликали великий інтерес.

Був створений міжнародний колектив з розробки проекту "Зварювання м'яких живих тканин", учасниками якого стали вчені і фахівці вищевказаних організацій України та США. У 1998 р в Україні в Києві в госпіталі Військово-Медичного Управління СБУ починаються досліди зі зварювання тканин видалених органів людини. Щоб зберегти фізіологічні властивості тканини, експерименти проводилися безпосередньо після видалення органів у клінічних умовах. Цьому передувало проведення хірургічних операцій із застосуванням зварювальної технології на понад 1000 експериментальних тварин (білих щурів, кроликів, собак і свиней). Ці роботи проводилися в Києві в експериментальному відділі Інституту хірургії і трансплантології АМН України.

В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України визначені умови утворення зварного з'єднань тканини струмами високої частоти і розроблений задовольняє цим вимогам зварювальний комплекс, до складу якого входить енергетичний блок, що складається з джерела живлення (високочастотного коагулятора) з системою управління та спеціально створеним для цієї мети програмним забезпеченням, що приєднуються до джерела харчування біполярних зварювальних медичних інструментів (пінцетів, затискачів та лапораскопов) і спеціальних складальних пристосувань. Система управління процесом зварювання діє на основі зворотних зв'язків.

Схематично основні явища, що відбуваються при зварюванні м'яких тканин, можуть бути описані в такий спосіб. Сполучаються шари тканини, за допомогою зварювального інструменту, вводяться в зіткнення своїми поверхневими шарами. Далі, хірург стискає зварюваний ділянку тканини за допомогою електродів зварювального інструменту і включає джерело зварювального струму. Після виконання програми управління процесом зварювання і відключення енергії, захоплена тканина звільняється і потім процес повинен повторюватися до повного закриття рани. 

Дія способу утворення зварного з'єднання базується на ефекті електротерміческой денатурації білкових молекул.

Щоб відновлення фізіологічної функції зруйнованого органу протікало швидко і не тягло за собою ускладнень, теплове вкладення має бути мінімальним, але достатнім для утворення з'єднання. У зв'язку з цим вимоги до управління процесом зварювання істотно підвищуються. У той же час важливо, щоб процес управління був простим для хірурга. Його увагу не повинно відволікатися на настройку апаратури і це не повинно призводити до втрати часу. З цією метою створена і успішно застосована адаптивна система автоматичного управління процесом зварювання.

Для того щоб зварювальний технологія могла знайти широке клінічне застосування в хірургічній практиці, необхідно мати у своєму розпорядженні переконливими даними по відтворюваності позитивних результатів застосування зварювальної технології. Такі дані можуть бути отримані толькпро на тварин. Евтоназія прооперованих тварин в різні післяопераційні терміни і вивчення препаратів зварних з'єднань може відкрити картину загоєння і відновлення тканини, що зазнала термічній обробці. З цією метою була проведена експериментальна робота на великій групі тварин (щури, кролики, собаки, свині) з наступними гістологічними дослідженнями препаратів в різні післяопераційні терміни (14, 30, 60, 90 і 180 діб). Основними післяопераційними критеріями оцінки відтворюваності якісного зварного з'єднання приймалися: запалення, епітелізація, потовщення стінки і деформація стінки. Оцінка застосування зварювальної технології проводилася при операціях на кишечнику, печінки, жовчному міхурі. Аналіз експериментальних даних дозволив зробити висновок про те, що на 30 добу після операції стабільно спостерігається відсутність процесів запалення. Наводяться окремі фрагменти структур тканини препаратів, досліджуваних в різні післяопераційні терміни. В результаті проведених експериментів були відпрацьовані наступні методики застосування зварювальної технології при операціях на свинях: • за допомогою біполярного зварювального пінцета стикування поздовжніх розрізів серозної і підслизової оболонок, м'язової тканини ділянки товстої кишки точковим зварним швом з досягненням повної герметичності; • досягається формування циркулярного анастомозу товстої кишки накладенням однорядного серосерозного зварного шва. Повна герметичний-ність зварного шва підтверджується післяопераційним розкриттям через три місяці після експерименту. При цьому місце накладення зварного шва визначається з працею; • досягається герметичне зварне з'єднання поздовжньогорозрізу жовчного міхура. За допомогою зварювального біполярного пінцета формувався точковий зварний шов довжиною 6-7 мм. Сукупність експериментів на контрольній групі тварин (свинях), а також експериментів на віддалених і видаляються органах людини щодо застосування зварювальної технології в загальній хірургії, показали відтворюваність отримання позитивних результатів, дали підставу Міністерству охорони здоров'я України видати свідоцтво про державну реєстрацію застосування зварювального устаткування в медичній практиці . Це дозволило в госпіталі Військово-Медичного Управління СБУ спільно з вченими та фахівцями інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ провести клінічне освоєння способу зварювання в області загальної хірургії та гінекології. До теперішнього часу клінічний освоєння зварювальної технології при інженерному супроводі фахівцями інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України проводиться також в Інституті хірургії та трансплантології та інституті нейрохірургії АМН України, у відділенні хірургії Київської міської клінічної лікарні №1 та у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні №17. На даний період часу проведено понад 1500 операцій на різних органах людини. Ні в одному з випадків застосування нового зварювального медичного обладнання не було післяопераційних ускладнень або кровотечі. На спосіб зварювання живих тканин, включаючи автоматизоване зварювальне медичне обладнання та інструменти, отримані патенти України США і Австралії. Проведені випробування на міцність зварних з'єднань на віддалених порожнистих органах людини показали, що: • Кукса тонкої кишки, утворена точковим зварним швом за допомогою біполярного пінцета витримує більше 2 атм. (1500 мм.рт.ст). • З'єднання поздовжньогорозрізу тонкої кишки, отримане за допомогою точкового зварного шва витримує тиск до 240 мм.рт.ст. • Зварений шов поздовжньогорозрізу тонкої кишки виконаний одномоментної зварюванням за допомогою біполярного затиску витримує тиск до 260 мм.рт.ст. • Телескопічне з'єднання великої підшкірної вени отримане за допомогою двох моментной зварювання витримує тиск до 4,00 атм. (3000 мм.рт.ст.). • З'єднання поздовжньогорозрізу великої підшкірної вени виконане точковим зварним швом витримує тиск до 2,00 атм. (1500 мм.рт.ст.). Встановлено принципова відмінність впливу на живу тканину процесу зварювання в порівнянні з широко застосовуваним процесом коагуляції. Процес коагуляції викликає опік і омертвіння тканини в місці впливу нагріву в той час, як при застосуванні зварювальної технології досягається значно менше травмування тканин і відсутність опіків, що підтверджується морфологічними дослідженнями, а також відсутністю в процесі зварювання виділення диму і неприємного запаху. Виключається ураження тканини в місці зварювання, що сприяє більш швидкому і легкому загоєнню тканини прооперованого органу, відновленню його морфологічної структури і функцій. Особливістю розробленої зварювальної технології із застосуванням зазначених раніше зварювальних комплексів є універсальність їх застосування в хірургії. Так, на відміну від обладнання LigaSure фірми Vallay Lab, відкривається можливість, використовуючи один зварювальний комплекс, здійснювати коагуляцію, перекриття судин до 17 мм, перетин тканин, в тм числі м'язової, жирової, судинної, паренхиматозной, легеневої, зв'язок і т.д. з мінімальними кровопотерями, але так само отримувати герметичні і досить міцні з'єднання розрізів тканини поздовжніми і кільцевими зварними швами за допомогою пінцетів, а так само одно- або двухмоментно за допомогою спеціальних затискачів. Клінічне застосування цього способу і обладнання знайшло застосування, як в хірургічній ендоскопії, так і лапароскопії. При цьому в ряді випадків операції проходять без застосування лігатур і кліпс. Цей спосіб зварювання вже знайшов застосування при операціях в загальній хірургії, гінекології, пульмонології, нейрохірургії, ріоренгологіі. При цьому слід зазначити той факт, що нова хірургічна технологія може знайти широке застосування при операціях посттравмотіческіх при наявності здорової, але травмованої тканини, так і при хронічних захворюваннях, коли необхідна пластика або реконструювання органів після видалення уражених хворобою ділянок тканини. Накопичений досвід показує, що застосування зварювальної технології забезпечує отримання зовні привабливого шва, тонкого, рівного, витонченого, що не деформуючого орган, що не зменшує просвіт порожнистих органів. Досягається повна герметизація з'єднання в місці зварного шва і забезпечується асептичність. Застосування зварювальної технології забезпе-чує спрощення техніки виконання хірургічної операції. При застосуванні нового зварювального медичного обладнання в хірургічних операціях досягається бездимна технологія на відміну від застосування відомого коагуляционного обладнання. Це позитивно позначається на здоров'я хірурга особливо при роботі з інфіціровннимі пацієнтами. Як приклади методичних прийомів проведення хірургічних операцій з використанням зварювальної технології з позитивними результатами в експерименті на великих тварин і в клінічних умовах (на початку на віддалених і видаляються органах, а потім безпосередньо на людині) можуть бути наведені такі операції на людину: • досягається можливість виробляти пластику маткових труб, виконувати відновлювальні операції; • забезпечується можливість швидко та надійно отримувати гемостаз в підшкірній клітковині, парацервікальной клітковині, при розтині спайок, зв'язок маткових труб без застосування хірургічних затискачів, голок, лігатур; • при закритті просвіту в сечоводі забезпечується отримання міцного з'єднання з ідеальною герметичністю, що запобігає рефлюкс (закид сечі з сечового міхура) і розвитку сечових затекло; • забезпечується можливість накладення надійного герметичного шва на шлунок. Можливо швидко, без крововтрати проводити виділення шлунка, резекцію сальника, герметично зварювати і відсікати шлунок і дванадцятипалу кишку без загрози потрапляння інфікованого вмісту з їх просвіту в черевну порожнину; • при аппендоктоміі виконується одномоментна зварювання без прошивання та перев'язування, проводиться гемостаз і обробка кукси відростка. Це дозволяє провести операцію без крововтрати, виключає такі ускладнення як інфільтрати, які утворюються при легуванні залишаються коллатерарій; • при холіцестоктоміі дозволяє провести операцію без крововтрати і желчеістеченіе; • за допомогою зварного шва однієї маніпуляцією досягається швидка і надійна герметизація дефекту в зруйнованій стінці жовчного міхура, тобто її відновлення. Для запобігання проникненню жовчі в черевну порожнину під час лапароскопічної операції. Виключається просочування жовчі і крові з країв рани; • можливо зварювати кишечник герметично, в тому числі, з отриманням заглушки; • спеціальний зварювальний інструмент дозволяє при операціях в порожнині носа і горла виробляти відновлення безперервності слизової носової перегородки, а так само видалення гланд. Результати клінічного застосування способу зварювання говорять про можливість зменшення післяопераційних болів, простоті і безпеки застосування розробленого обладнання, значне скорочення часу операції (в деяких випадках до 60 хв) після якої одужання настає швидше і легше. За рахунок застосування зварювальної технології значно скорочуються крововтрати. Так при екстирпації матки відзначається зменшення крово- втрати на 200-300 мл. Операції проводяться на "сухому" операційному полі. Очевидні економічні переваги. Практично не використовується шовний матеріал, кліпси, оскільки з'єднання відбувається за рахунок рідного матеріалу, що зварюється органу. Зменшення часу операції та відновного періоду, призводять до зменшення витрат на лікарські препарати, в тому числі і на наркотичні засоби. Викладене дозволяє констатувати, що в рамках проекту "Зварювання м'яких живих тканин" зроблений новий крок в розвитку електрохірургії. Організаційно в цьому проекті співпрацюють боку взяли на себе такі зобов'язання: • ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАН України - у взаємодії з зазначеними раніше медичними установами України виконав розробку і виготовлення дослідних зразків зварювального обладнання, програмного забезпечення системи управління, зварювального інструментарію і освоєння методичних прийомів отримання відновлювальних зварних з'єднань пошкоджених органів з підтвердженням їх якості; • Американська компанія CSMG - забезпечила фінансування проведених робіт, патентування технології та нових розробок; • Міжнародна Асоціація "Зварювання" - забезпечує вирішення організаційних, фінансово-економічних та правових питань відповідно до вимог законодавства України, формує програми та спільні колективи фахівців, як інженерного, так і медичного профілю для вирішення завдань проекту "Зварювання живих м'яких тканин" .Сьогодні техніка зварювання м'яких тканин знаходиться в стадії широкого клінічного освоєння. Поступово розширюються області її застосування, удосконалюються методики виконання операції з урахуванням особливостей зварювання тканин. Найближчим часом планується освоєння нових методик застосування зварювальної технології: • При відновлювальних операціях в гінекології: отримання кільцевих анастомозів, при відновленні прохідності маткових труб, отримання кільцевих і поздовжніх анастомозів при пластиці маткових труб. • При формуванні товсто-товстокишковій і тонко-тонкокишечних анастомозів а так само шлунково кишкових анастомозів при проведенні ендоскопіческіх і лапароскопічних операцій. • При з'єднанні розрізів шкіри після лапаротомії і інших операцій. • При реконструктивних операціях при захворюваннях глибоких вен і накладення анастомозів на венах (кінець-в-кінець, телескопічний, поздовжній). • При проведенні хірургічних втручань в урології. • При косметичних операціях на молочних залозах, черевної порожнини та грудної клітки, нижньої і верхньої кінцівках. • При удалениях пухлини в легені при пульмонологічних операціях, позамозкові пухлини при нейрохірургічних операціях, а також пухлини на печінці при онкологічних операціях. Нові дані, отримані при операціях, будуть використовуватися, з метою відпрацювання та розширення номенклатури зварювального інструментарію, вдосконалення техніки його застосування і створення спеціального обладнання для вирішення різних хірургічних завдань.

С. Мокасенко

О. Жук

Українець? Розмовляй українською!

Вистраждана та все така ж солов’їна, вимолена та все така ж рідна… Українська мова! Один із наших найголовніших привілеїв, та найстрашніших гріхів. Чому? А хіба не гріх ховати рідну мову? Не гріх хвалитись мелодійністю, красотою мови i «разговаривать на русском потому что все разгаваривают»? Звісно, кожного злочинцем я не назву. Але з більшість з вас знайде себе у моїх словах.

Та все ж, і не такі ми вже бездушні, та що там ми- простий народ, навіть наша влада все ж вирішила підняти нову хвилю патріотизму прийняттям нового закону про мову. Чому? Єдиний законопроект, який регулює мовні питання був прийнятий ще у 2012 році і підписаний В. Януковичем. Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, особливо російської, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Більш того він закликає поширювати та використовувати таку мову: «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, …, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян — суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб.». Також одним із незрозумілих елементів закону, залишається неоднозначне тлумачення терміну «рідна мова»: «перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Таке тлумачення є неточним і некоректним. З нього випливає, що українець, оволодівши наприклад французькою мовою у дитинстві, повинен сприймати саме її, як рідну мову. У висновку Головне науково-експертне управління зазначило, що окремі положення законопроекту не повною мірою узгоджуються з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови. На думку управління, найбільшою  вадою законопроекту є те, що у ньому мова розглядається не як одна із найважливіших етнонаціональних ознак, а як територіальна ознака, що не узгоджується з теорією етносу та нації.

Через певний час після цього, а саме  23 лютого 2014 року,  Верховна Рада України намагалася  прийняла закон В’ячеслава Кириленка «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“». Та  Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ Астрід Турс висловила стурбованість тим, що скасування цього Закону може привести до подальших заворушень і в.о. президента О. Турчинов наголосив, що нового закону про державну мову не підготовлено і тому він не буде підписувати указ про скасування. Вже новий президент України  підтвердив,що скасування закону буде помилкою. 

Станом на січень 2017  законопроект про скасування закону про мови не підписаний, але підготовлено три нових проекти «Про державну мовну політику». Про це повідомив голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький: «Уже існує три проекти законів про державну мову. Тепер в комітеті ми спробуємо швидко прийти до компромісу і запропонувати залу адекватний проект. Усі три закони патріотичні.». Усі закони мають схожі та суперечливі моменти  та вони направлені на урегулюваня українською мови у ЗМІ, культурі,книговиданні, а також використанні у державний органах. 

Звісно, питання української мови завжди на слуху, але говорити і робити це зовсім різне. Як зазначив М. Княжицький: Нам важливо зробити закон дієвий,демократичний,такий,який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо.». Тож віримо у достовірність його слів, а зміни почни з самого себе. Українець? Розмовляй українською!

Анастасія Приходько

Концерт Лайми Вайкуле в Києві відбудеться 18 лютого 2017 р, 19.00.

Чудова Лайма, королева стилю і просто неймовірно популярна співачка Лайма Вайкуле в 2017 році відвідає Україну з цілим туром концертів «Найкраще».

Всеукраїнський тур "Найкраще"

Неможливо повірити в те, що її кар'єра почалася половину століття назад. Вона стала солісткою під керівництвом беззмінного Раймонда Паулса в далекі 15 років, і з тих пір вже не покидала сцену.

У 33 роки Лайма Вайкуле здобула народну любов за свою виключно оригінальну манеру виконання «Еще не вечер». До 2016 року її нагород і призів вже просто ніде розмістити. Чого вартий тільки спеціальний приз від монарха Монако в 1993 році на церемонії World Music Awards. І тільки сама Лайма знає справжню ціну свого успіху.

Час не владний над нею останні двадцять років, чому є підтвердженням багато фото. Лайма Вайкуле - справжня легенда, чий голос, що вабить, підкорив вже не одне покоління.

Сьогодні на її концертах не буває порожніх місць, а тексти пісень з перших слів зачаровують захоплених глядачів. Дванадцять альбомів, двадцять мільйонів копій і вперше за останні роки виступи не тільки в Києві, а й у Харкові та Одесі.

На сольних вечорах Чудова Лайма створює доступний і зрозумілий діалог із залом за допомогою музики і слів. Тексти, наповнені життям, зворушливою любов'ю і латвійським шармом, в поєднанні, запам'ятовуються з перших акордів мелодіями змушують серця битися частіше і навіть вставати навшпиньки, щоб доторкнутися до цього чарівництва.

18 лютого 2016 р, Національний палац мистецтв «Україна» 

Владислав Пєсков

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК).

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК).  

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини

1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації -

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Незаконна торгівля органами або тканинами людини -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -


караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини з охорони життя та здоров’я особи, а додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують охорону встановленого порядку трансплантації органів чи тканин людини або торгівлі такими органами чи тканинами.

Предмет злочину – анатомічні матеріали людини – її органи і тканини, у т. ч. (крім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 143 КК) взяті у мертвої людини (варто враховувати, що не належать до органів і тканин людини клітини людини, кров та її компоненти, штучно виготовлені замінники органів і тканин людини). Органи людини – частини її організму з певною побудовою, які виконують одну чи кілька специфічних функцій (серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12-палою кишкою, селезінка тощо). Тканини людини – це система переважно однорідних клітин і без клітинних структур, для яких характерна спільність побудови та специфічних функцій (м’які тканини – тверда мозкова оболонка, перикард; тканини опорно-рухового апарату – колінний і плечовий суглоби, надколінок, сухожилки м’язів, фрагменти ребер тощо; судини та клапани; інші тканини – слухові кісточки, барабанна перетинка, кістковий мозок, шкіра, рогівка, зуби, склера, трахея; фетальні матеріали – після штучних абортів та пологів). Вилучення крові у людини-донора слід кваліфікувати за ст. 144 КК.

Об’єктивна сторона злочину передбачає встановлення таких його форм: 1) порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ч. 1 ст. 143 КК); 2) вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин (ч. 2 ст. 143 КК); 3) незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 4 ст. 143 КК); 4) участі в транснаціональних організаціях, які займаються вилученням у людини шляхом примушування або обману її органів чи тканин з метою їх трансплантації або незаконною торгівлею органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК).

Варто знати, що під трансплантацією розуміють спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці одній людині (реципієнту) органа чи іншого анатомічного матеріалу, взятих в іншої людини (донора). Порушення встановленого законом порядку трансплантації – це невиконання чи неналежне виконання встановлених законодавством (Законом України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” від 16 липня 1999 р. та іншими нормативно-правовими актами) суворих вимог щодо трансплантації органів або тканин людини (наприклад, здійснення трансплантації без дотримання її чіткої процедури, без належно оформленої згоди живого донора чи його законних представників, пересадка органів і тканин, які не дозволені до трансплантації МОЗ України, тощо). Вилучення у людини органів або тканин – це їх видалення з організму людини чи відокремлення від нього через хірургічне або інше втручання в організм людини. Про примушування та обман див. питання кваліфікації злочину, передбаченого ст. 142 КК. Незаконна торгівля органами або тканинами людини – це протиправна купівля-продаж органів або тканин людини. Транснаціональні організації, про яких йдеться у ч. 5 ст. 143 КК, – це організації, які діють у двох чи більше країнах і систематично займаються вилученням у людей шляхом примушування або обману їх органів чи тканин з метою їх трансплантації або незаконною міжнародною торгівлею органами або тканинами людей (живих чи померлих).

Злочин є закінченим з моменту: 1) наявності факту порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ч. 1 ст. 143 КК); 2) завершення дій щодо вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин (ч. 2 ст. 143 КК); 3) продажу органів або тканин людини (ч. 4 ст. 143 КК); 4) вступу до складу транснаціональної організації та виконання яких-небудь дій щодо вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів чи тканин з метою їх трансплантації або незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК).

Належну увагу при кваліфікації цього злочину слід приділити його суб’єкту, оскільки він є різним: за ч. 1 ст. 143 КК – спеціальний (це особа медичного персоналу, яка здійснюючи діяльність щодо трансплантації органів або тканин, порушує встановлений законодавством порядок її проведення); за ч. 2 ст. 143 КК – загальний; за ч. 3 ст. 143 КК – як загальний, так і спеціальний (особа, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності); за частинами 4 і 5 ст. 143 КК – загальний.

Із суб’єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом. Спеціальною метою злочину є трансплантація органів або тканин у випадку їх вилучення у людини шляхом примушування або обману(ч. 2 ст. 143 КК). Незаконна торгівля органами або тканинами людини передбачає корисливі мотив і мету цього злочину, які мають бути обов’язково встановлені при кваліфікації вчиненого за ч. 4 ст. 143 КК.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 142 КК) є вчинення його:                 1) щодо неповнолітнього (тобто особи, яка не досягла 18-річного віку) ; 2) щодо двох або більше осіб; 3) шляхом примушування (застосування фізичного або психічного насильства щодо потерпілого) або обману (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей щодо мети, характеру та можливих наслідків дослідів), а так само 4) спричинення ним тривалого розладу здоров’я потерпілого (спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження).

Кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи обману її органів або тканин є вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані  (тобто особи, яка не могла розуміти характер і значення вчинених щодо неї дій, або хоча і розуміла, що відбувається, однак не мала можливості чинити опір винному в силу фізичних чи інших вад) або в матеріальній чи іншій залежності (тобто коли потерпілий перебував на утриманні винного, проживав на житловій площі винного тощо) від винного          (ч. 3 ст. 143 КК).

Особливо кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи обману її органів або тканин і водночас кваліфікуючою ознакою незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК) є вчинення цих діянь за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 КК).

К. Леоненко

С. Зубенко

«ГЕОМЕТРІЯ ПРОСВІТЛЕННЯ»

Музейно-виставковий центр 

«Музей історії Києва»

художник Андрій Сідерський

та скульптор Богдан Андрійцев

представляють виставку

«Геометрія просвітлення»

(17 січня – 15 лютого 2017 р. )

«Якщо ви створюєте вашу роботу в цьому моменті — цей момент є частиною змісту вашого мистецтва. Незалежно від предмету твору»

Джері Зальц

Виставка «ГЕОМЕТРІЯ ПРОСВІТЛЕННЯ» — це нові твори живопису киянина Андрія Сідерського, виконані в напрямку Psychotronic Art, та гротескна скульптура Богдана Анд рійцева, що доповнює загальну концепцію виставки.

Андрій Сідерський народився у Києві в 1960 році. Він відомий у світі майстер йоги з майже 40-річною практикою, розробник сучасних тренінгових систем з гімнастики йогів та

засновник міжнародного тренінгового проекту «Yoga23», ініціатор першої і найбільшої студії йоги в Києві та Україні, автор професійної літератури та езотеричного твору «Третє Відкриття Сили», що був неодноразово перевиданий, перекладач книг Карлоса Кастанеди та Річарда Баха, поет та художник.

Андрій Сідерський вже понад 13 років створює роботи в жанрі абстрактного живопису, у напрямі, названому художником — «Psychotronic Art» («Психотронне мистецтво»).

Важлива складова його художньої практики розкривається завдяки професійному

дослідженню знавця сакральних текстів Індійського субконтинента, арт куратора, колекціонера та есеїста Аджіта Мукерджі «Yoga Art» (вид. у 1975 році) про візуальне мистецтво, створюване практиками йоги: «Все єдине... Реальність одна, іншої не існує. Усвідомити через внутрішнє уявлення, сприйняти єдність всіх речей, об'єднуючи себе з Собою, суб'єкта з об'єктом, нуль з нескінченним, інтуїтивно зрозуміти це вище знання — мета йоги і її мистецтва».

Сам художник зазначає: «Мене завжди цікавив процес усвідомлення. А точніше те, що відбувається на так званому «внутрішньому екрані» не в результаті роботи уяви, а як

образний підсумок усвідомлення. Своєрідні абстрактні символічні «коди», що відображають результати роботи мозку, пов'язані з тими чи іншими процесами обробки інформації—просторової, соціальної, космічної...Після експериментів з різними образотворчими рядами я зупинився на геометричній абстракції. Саме в такому вигляді на «внутрішньому екрані» виникають проекції деяких «інформаційних згортків» подієвих рядів і понятійних комплексів. У своїх творах я намагаюся найбільш точно передати у вигляді абстрактних об'єктів певний відсторонений результат усвідомлення, що проектується мозком на внутрішній екран. Мої роботи не мають ніякого (спеціально закладеного) символічного значення. Це просто фізичний код — геометрія кольорових плям, що

певним чином модулюють відбите світло. Потік енергії падає на поверхню роботи, відбивається від неї, і в цьому відбитому потоці з'являються характеристики впливу, закладені в роботу. Таким чином картини впливають на простір і людину...»

Говорячи про мистецьку практику Андрія Сідерського, варто зауважити не лише про художню, але й про потужну медитативну оптики, про здатність підключатися до сфер, які дехто називає Матрицею.

Представлені на виставці твори об'єднані тим, що вони створені впродовж 2013-2016 років, в час усвідомлення кризового і водночас еволюційного, проривного моменту.

Назва виставки «ГЕОМЕТРІЯ ПРОСВІТЛЕННЯ» не є унікальною назвою, це швидше характеристика її основного елементу — унікального простору, який відтворює майстер йоги і художник Андрій Сідерський в певному місці, в певний час і за допомогою певних інструментів.

Інший учасник виставки Богдан Андрійцев народився в 1976 році в Україні, сприймає творчість в будь-якому її прояві і в будь-якій сфері як першочергову і незаперечну цінність людського життя.

Був співініціатором та в 2006-2012 рр. у якості директора «ЕСЕМ Медіа Україна» очолював широку мережу книгарень української книги «Книгарня Є», журнал «Український тиждень» (партнер видання «ТНе Есопотізі:») і онлайн медіа-ресурсІугІїсіеп.ііа.

Будучи керівним партнером інвестиційної компанії, став ініціатором і меценатом створення декількох скульптур, що розміщені зараз в університетському парку НТУУ «КПІ»вКиєві.

Ці скульптури створили молоді українські скульптори. Зараз Андрійцев — член наглядової ради НТУУ «КПІ», співініціатор проекту зі створення «POLYTECO SCIENCE CITY» з наукомістким, креативним і продуктивним бізнес-середовищем.

Богдан Андрійцев керується метафоричним креативним кредо — «Перетворити метафізику місця в фізичну реальність». Активна життєва позиція також надихає його на створення невеликих гротескних скульптур, повних сенсу і спроможних своєю енергетикою спонукати на позитивні зміни.

Важливим і невід'ємним елементом виставки є суб'єкт Геометрії Просвітлення. Це саме ті невеликі скульптури — твори гротескної пластики Богдана Андрійцева. Вони показують реальну історію реальної людини, яка перебуває у цьому просторі. Людини, яка відчуває Щось, як струмені — зверху, крізь себе і вниз, знизу, крізь себе і вгору. Людини, яка відчуває себе частиною Цілого, наважується крокувати у невідоме. Людини, яка має здатність стати «пустою» і «цілісною» водночас — без зайвого всередині — та жити, спираючись на свій внутрішній простір. Людини, яка оволоділа «досконалою зброєю» — вміти не чути шум, споглядати і слухати, в цей момент знаходити точку рівноваги у будь-якій проблемі... і втілювати Намір. Це історія людини, яка змінюється і змінює.

Леонід Коваленко

Фото: Сергій Комісаров

ЗА КОРОНОЮ В ХІДЖАБІ

Менше ніж за місяць у столиці Ірану Тегерані має відбутися світовий спортивний чемпіонат. Що відбувається напередодні змагання в ізольованій країні? Про це розповідає фахівець жіночих шахів Дмитро Нагорний

«Розумнішай Росія», який це був чудовий турнір

Років 15 назад у Москві на бенкеті, після чудового картярського турніру, з дивовижною назвою – «Умней Россия», організатори запропонували нам, учасникам цього свята відповісти на анкету і розставити за своїм уподобанням джентльменський набір чоловіка. У переліку було – горілка, гроші, кар’єра, жінки, шахи, футбол, карти, цигарки, слава, друзі. 

Пригадую, що у нас з головним тодішнім «кукловодом» Росії Віктором Шендеровичем співпало абсолютно все і лише у одного Кірсана Ілюмжінова, на той час двічі президента ФІДЕ і Калмикії, на першому місті стояли гроші, а на останньому жінки. Можливо, саме й тому так рідко проводяться жіночі чемпіонати та турніри, і з набагато меншими призами та винагородами ніж у чоловіків. А грають гросмейстериці та майстрині не в елітних Нью-Йорку, Києві чи Парижі, а здебільшого, як би це делікатніше – далеко не в самих крутих містах світу – російській глибинці - Краснотурьїнську, Елісті, Ханти-Мансійську… 

В Багдаді все спокійно, а в Тегерані ні.

Зараз до цього переліку приєднається  столиця Ірану – Тегеран, який у лютому-березні прийматиме жіночий чемпіонат світу. Цікаво, що ця країна ізольована від світового спортивного життя і там взагалі не відбуваються подібні змагання такого рівня. Але прийняти у себе найсильніших шахісток світу не виявила бажання жодна країна світу. Чому – безумовно негативний вплив має скандальна постать президента гри мудрих Кірсана Ілюмжінова, на якого в США заведено карну справу. Дивно, але не зважаючи на це, минулого разу «бідному калмику» вдалося «розвести» наш Львів на матч за шахову корону. Звісно, що якби українські чиновники не крали тоді це була б блискуча реклама чудовій грі та нашої західної столиці, красеня міста Лева. А так, львівський градоначальник Андрій Садовий, схоже для свого піару вирішив взяти бюджетні кошти з тих, що йшли на нове звалище для сміття… 

Проте, вже зараз багато з шістдесяти чотирьох  шахісток, котрі братимуть участь у чемпіонаті світу, обурені примусовим вдяганням на себе традиційного хіджабу під час свого перебування у мусульманському Тегерані. За законом цієї країни, кожна особа жіночої статі, знаходячись в Ірані, має носити хіджаб. Але майбутні учасниці турніру вбачають у цьому пункті дискримінацією за гендерною та релігійною приналежністю. Організатори наполягають щоб шахістки грали не тільки в хустках чи хіджабах, а й у максимально закритому одязі. Такий собі дрес-код для модниць і тих хто полюбляє міні-спідниці з декольте. А також ніяких спортивних костюмів на спортивному змаганні…

Чемпіонки бойкотують першість світу

Першою заявила про бойкот світової першості чемпіонка США Нані Барнс, більш відома, як Пакідзе з Грузії, яка заявила: "У першу чергу мова йде про безпеку. Ніякої офіційної інформації про це ми не почули, а Держдепартамент США не радить американкам їхати до Ірану. Цього вже достатньо, щоб відчувати себе некомфортно в країні, яка живе за законами шаріату, де свідчення жінки в суді мало чого варті. Обов'язковий одяг під час партії можна назвати меншим з проблем, хоча, безумовно, було б незручно в ньому грати. Але якщо скласти все разом, я просто не бачу, як би я могла зважитися на таку подорож".

Американку миттєво підтримала чемпіонка Еквадору Карла Ередія. Потім американка Ірина Краш, бувша українка, яка давно змінила ізмаїльський Дунай на нью-йоркський  Гудзон. Цікаво, що тоді, років 15 назад, чемпіонка світу угорка Жужа Полгар так довго не захищала свій титул королеви, що встигла вийти заміж, народити сина й доньку і також змінити Дунай на Гудзон, переїхавши з Будапешту до найбільшого міста США… 

А згодом був зірковий бенефіс відмовлень від участі в іранському чемпіонаті – Хоу Іфань Олімпійська і діюча світова чемпіонка з Китаю, наша екс-чемпіонка світу Марічка Музичук, індуска Хомпрі Канеру, екс віце-чемпіонка світу, олімпійські чемпіонки росіянка Аліса Галлямова, яка колись після заміжжя переїхала з Казані до Львова, грала за Україну і мала прізвище свого зіркового чоловіка – Іванчук. А також колишня росіянка, теперішня француженка Тетяна Косінцева і аргентинка Кароліна Лухан.

Чи можна в чужий монастир зі своїм уставом

Ще одна шахова королева у минулому, відома своїми яскравими, майже пікантними фото поза шахівницею, лідер збірної Росії Олександра Костенюк, дала згоду на участь у чемпіонаті, але свою позицію висловила: "На мій погляд, акцент тут слід зробити на тому, що мова йде не просто про якийсь рядовий турнір, а саме про чемпіонат світу. Я вважаю, що на змаганнях такого рангу в кожної шахістки повинен бути вибір. Мені особисто було б незручно грати з покритою головою. І я не згодна з тим, що в такому випадку всі гравці будуть в однакових умовах. Іранки, які звикли до подібного одягу з дитинства, спочатку будуть мати перевагу. Не маю нічого проти Ірану, в 2001 році я була в цій країні, грала матч з місцевим гравцем і надягала головний убір. Але одна справа - виставковий матч, і зовсім інше - чемпіонат світу. Я поважаю культуру, традиції, знаю, що зі своїм уставом у чужий монастир не їздять. Але зрозумійте, мова йде про шанс стати чемпіонкою світу, тобто домогтися найвищої мети в нашій грі. І тут навіть найменший дискомфорт може перешкодити показати результат, до якого ти готова. Насправді є маса нюансів. Наприклад, після кожної партії вечорами я бігаю. Мені це необхідно, щоб зняти стрес і підготуватися до наступної гри. В Ірані жінці одній піти бігати на вулицю неможливо. Теоретично до моїх послуг тренажерний зал готелю, але під час Гран-Прі виявилося, що якщо там знаходився хоч один чоловік, жінок всередину вже не пускають. Також неможна в готельному номері займатися шахами вдвох з тренером мужчиною. Розумієте, це настільки інша країна зі своєю культурою, що передбачити все неможливо. Але я вважаю, що якщо в Ірані хочуть приймати у себе ті чи інші міжнародні змагання, вони повинні забезпечити відповідний рівень проведення та дати гравцям можливість виступати в звичних для них умовах. Перш ніж віддати Ірану право проведення чемпіонату світу, ФІДЕ мала обговорити всі ці питання з іранської федерацією ".

З великими втратами елітних гросмейстериць чемпіонат все-таки має відбутися. З поміж 64 учасниць, які погодилися грати в таких умовах будуть п’ять українок - екс-чемпіонка світу харків’янка Анна Ушеніна, дворазова чемпіонка Європи одеситка Наталя Жукова, олімпійська чемпіонка, як і її подруги по збірній Інна Гапоненко з Херсону. Чемпіона світу серед дівчат до 20 років українка Наталя Букса, а також її землячка, львів’янка Ганна Музичук. Наприкінці минулого року Гануся створила фурор, вигравши чемпіонат світу з так званих активних шахів і бліцу. В сімействі дивовижних сестер Музичук є всі можливі титули Королівства гри мудрих. Але Ганна хоче здобути свою третю корону в грі з так званих класичних шахів і стати єдиною у Королівстві гри мудрих подібною чемпіонкою. У цей час її молодша сестра Марія буде в Києві на Загальнонаціональній програмі «Людина Року» отримувати нагороду за досягнення минулого року. Напевно шахістці не дадуть перемогти в номінації «Спортсмен року» в Олімпійській рік. Відкриємо таємницю академічного журі – видатний гімнаст, Олімпійський чемпіон Олег Вєрняєв стане найкращим спортсменом року, а для дивовижних і фантастичних сестер буде окрема безальтернативна номінація – «Кумир нації»!

Олександра Костенюк

Кохайтеся, нас має бути 52.000.000

Також серед учасниць світового чемпіонату будуть українки у минулому. На шахівниці біля них  стоятимуть зовсім не наші синьо-жовті прапорці. А взагалі за час нашої незалежності стільки гросмейстериць і майстринь покинуло Україну, що треба шукати нову номінацію в Книзі Рекордів Гіннеса…

Ольга Должикова (Норвегія), Оксана Вовк (Данія), Анна Зозуля (Бельгія), Світлана Полушкіна (Люксембург), Наталя Гаєва (Канада), Оксана Сарана (Словаччина), Зоя Лельчук (Німеччина), Аліса Галлямова (Росія), Ірина Чолушкіна (Сербія), Ірина Березіна (Австралія), Ірина Острій (Киргизстан), Катерина Лагно (Росія), Катерина Рогонян (США), Анна Затонських (США), Анжела Борсук (Ізраїль), Олена Титова (Боснія і Герцеговина), Марина Непеїна (Франція),  Тетяна Азарова (Нова Зеландія), Любовь Григорян (Швеція),Тетяна Костюк (Франція), Марія Клінова (Ізраїль), Тетяна Меламед (Німеччина), Олена Некрасова (ОАЕ), Алла Чайковська (Грузія), Ольга Александрова (Іспанія), Наталя Кисельова (Австрія), Олена Сєдіна (Італія), Вікторія Артамонова (Франція), Олена Дембо (Греція). Тетяна Лемачко (Швейцарія), Євгенія Долуханова (Вірменія), Інна Дубінка (Білорусь), Анжеліна Білоковська (США) Катерина Боруля (Велика Британія), Ірина Краш (США). Тут ймовірні зміни в прізвищах і країнах. Колишній лідер нашої збірної Ірина Чолушкіна за час своїх виступів представляла: СРСР, Україну, Югославію, Сербію і Чорногорію, Сербію. 

А на білбордах ми бачимо – Кохайтесь, нас має бути 52.000.000! Скоро не буде з ким кохатися, адже найкращі - розумниці, інтелект нації, українські красуні покидають свою рідну країну, а в той час влада декларує свої мільярдно-мільйоні статки і люди за них голосують. Невже ми й досі живемо в будинку для божевільних?..

Дмитро Нагорний

Виставка малярських робіт Миколи Закусила в Музеї Гетьманства

З 12 по 31 січня 2017 року в Музеї гетьманства експонується ювілейна персональна виставка малярських робіт Миколи Закусила (м. Київ)

Микола Закусило - прозаїк, драматург, есеїст, художник, автор романів: «Грамотка скорблячих» («33 душі і сім пусток», «На обітовані землі», «Переселення вітряка», «Блудниця убога», «Боги регочуть», «Зішестя Пращура», «Троглодит чорнобильський», «Причащання в Малих Мошках», «Книга видінь і прозрінь: прощання з матір'ю»), «Книга плачів», «Норинчанка і птах», «Деревлянин і янголиця», «Юнка і Первень», п'єс: «Ковдуни», «Глина світу», «Пісок часу», «Антисвіт», трактатів «Полєшукова душа».

Народився Микола Закусило 14 серпня 1956 року в селі Малі Мошки Овруцького району на Житомирщині. Після навчання у середній школі був пастухом, іконописцем, теслярував, служив у війську. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1982) та художню студію при Будинку художника в Києві (2001, майстерня В.Каверіна).

Певний час реставровував храми Полісся, збирав пісенну архаїку полєшуків, так звані північні голосюрки пастухів. Дослідник поліської міфології і демонології, шукач норинчанського фольклору. Особливе місце у творчості посідають міфи, легенди, притчі, вірування. У текстах домінують фантасмагорія, гротеск, магія, метафорика, символізм. На основі цього виробив не лише власний стиль, а й неповторну художню мову письма {«пише мошка в малих мошках»).

Прозаїк-живописець, який підвладний щирому наїву, примітиву, нео-фольку. Легендарні Малі Мошки, люди, птахи, ще легендарніші людино-птахи, серед яких - знаходження прамови: постійно тримає зв'язок із духом пращурів, із храмом, що потонув на місці давнього капища, із річкою, що журчить під землею... Вірить у вічність, долю. Як «людина болота і лісу» віртуозно грає словами-кольорами у всіх партитурах, регістрах і тембрах («дитя природи» змішує первинну манеру мислення з іншими стилями і таким чином популяризує етнопрозу - те, що втрачено або забуто). Як етнописець («в'язень духа») прозопис поєднує з живописом: написав цикл полотен за однойменним романом «Норинчанка і птах». У творах відчутна драматизація, що оживлює міфологему лісу-болота з праслов'янською силою.

Хронопис живопису - давнє містичне Полісся. Нестерпний мазок, як шаленство душі, як нестямність кольору, подих(видих) часу...

Працює на дереві й полотні. Яскраво виражений іконописний, «ковчежний» гротесковий стиль, що переплітається з живописанням. {«Босх живе і пасеться на наших теренах». О. Сидор-Гібелинда). Однак за внутрішньою стилістикою відзначається підсвідомою дивовижно-фантастичною уявою. {«Прозаїк і художник безмежної фантазії», М. Сидоржевський). Та водночас творчість глибоко релігійна, містична, з прихованою символікою. {«Автентично-наївний живописець, який сповідує пра-арт - праліське 

мистецтво, нечутливе до впливу брендів, байдуже до мейнстріму і створене поза глобалізованим контекстом». В. Каверін).

В основі творчості - вивчення прапервнів природи, архетипів, що дає змогу звертатися до вічних форм та образів.

Живописні твори зберігаються у приватних колекціях України, Білорусії, Росії, Німеччини, у Музеї гетьманства, Музеї книги і друкарства (Київ). Малюнки художника розкидані по хуторах Овруцького і Мозирського Полісся, аулах Азербайджану, Грузії, Киргизії, станціях Сахаліну. У шкільні роки юний митець створив серію портретів письменників-класиків, а також героїв «Мертвих душ», які зберігаються у рідній школі.

Експозиції живописних творів:

1974 - Дворова виставка біля рідної хати; село Малі Мошки

1995 - «Українське малярство Валентина Поліщука і Миколи Закусила»; Товариство «Україна», м. Київ '

2001 - Колективна виставка студійців; Будинок художника, м. Київ

2002 - Персональна виставка живопису «Міфи, сни, реальність»; Музей гетьманства, м. Київ

2006 - Ювілейна виставка живопису «Архетипи Полісся»; Музей книги і друкарства України (Києво-Печерська лавра)

2010 - Виставка живопису, присвячена 940-літтю Свято-Михайлівського Видубицького монастиря; галерея «Спас», м. Київ (на території монастиря).

2011 - Виставка живопису «У колі друзів»; галерея «Неф» (на території Києво- Печерської лаври).

т.425-55-49, 462-52-90 Музей гетьманства- вул. Спаська, 16-Б

Учасник Всеукраїнських митсецьких виставок.

Музей працює щоденно з 10°° до 17°° Вихідний: п'ятниця

Ігор Друженко