Интернет реклама УБС

08.04.17

«Севільський цирульник» вперше покажуть на сцені Національної оперети

Вперше в історії  Національної оперети 7 квітня 2017 року відбулась прем’єра всесвітньо відомої опери Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник».

«Ця опера надзвичайно популярна у театральному світі. Цікавий той факт, що, пройшовши крізь роки, вона нині теж залишається надзвичайно затребуваною у репертуарах. Не складно пояснити чому — адже ми сьогодні проживаємо цю історію і можемо з легкістю простежувати в ній паралелі з сьогоденням. Приміром, прототипом головного героя є своєрідна версія сьогоднішнього іміджмейкера (чи навіть, політтехнолога), який, як і класичний Фігаро, намагається служити двом господарям. Думаю, зі мною погодяться всі, що осучаснені варіації цього персонажа ми можемо нерідко зустріти в звичному житті. І, до слова, «Севільський цирульник» містить безліч таких паралелей.
Ця опера змушує нас думати, спостерігати, осмислювати, аналізувати… Тобто не залишає глядачів байдужими! А, значить — цілковито виконує свою мистецьку функцію!», — ділиться враженнями  режисер-постановник вистави, народний артист України Богдан Струтинський.

За його словами, суть шедевру світової класики у Національній опереті передадуть через подолання оперних «штампів», привнесуть сучасних, актуальних мотивів і додадуть  внутрішньої динаміки, поєднавши її з музикою, новим сценічним втіленням та гумором, який народжується від дотепних і зрозумілих для сучасника діалогів. Але, разом з тим – наслідування європейських оперних традицій, де співак на сцені є справжнім драматичним актором, буде цілковито збережено!

Хореограф-постановник вистави, заслужений артист України Вадим Прокопенко також інтригує: «На сцені Національної оперети на глядача очікує оригінальна інтерпретація твору. Сценічне втілення опери «Севільський цирульник» є своєрідною пластичною плазмою, яка проходить крізь увесь спектакль – артисти їздитимуть на роликах, ходитимуть на котурнах. Хоча окремі балетні номери у виставі відсутні – ми ставимо оперу! Не стану розповідати про всі новації – має залишатися інтрига! Додам тільки, що в першій дії костюми будуть відповідати добі, коли опера була створена. А от у другій — глядач побачить
своїх сучасників».














Ганна Долженко

06.04.17

Сто років життя душі

Сто років тому народилася донька українського народу, яка як ніхто любила його.  Тетяна Яблонська – геній українського живопису з’явилася на світ у 1917 році. І нехай в Україні вона починає жити лише з 11 років, коли родина переїздить з Смоленська до Одеси, але маленька Таня з першого погляду закохується у нашу землю. Минають роки, дівчина живе у різних містах України і у кожному місті вона знаходить щось особливе. Природа, життя простих людей настільки вражають її, що в неї проявляється художній хист і все побачене, вона переносить на папір. 
«Хліб»
Дару божому не можна противитися, так вважали батьки-викладачі і вона вступає до Київського художнього технікуму, потім до Київського державного художнього інституту. А чи можна не закохатися в Київ, у Дніпровські схили, історичний Поділ? Це місто ніколи більше не покидає серце Тетяни Яблонської, тут вона залишається на все життя. Викладає, малює та так само любить життя і Україну. ЇЇ плідна праця починається з 1944 року і певно не закінчується ніколи. Адже, і зараз її картини працюють замість неї, вони виховують нас, передаючи нам крапельку любові до української землі.
« Відпочинок»
Лише один раз подивившись на фотографію цієї жінки, стає все зрозуміло. Від неї відходить неймовірна доброзичливість, радість, відчуття гармонії і миру. Її дуже любили рідні,студенти і всі хто був тісно з нею знайомий, а Бог дав довге і плідне життя.
Вона прожила 88 років і за цей час створила такі шедеври українського живопису, такого доброго нашого живопису: «Відпочинок», «Дзвіночки», «Життя іде», «На вікні весна», «Над Дніпром», «Свіже повітря», «Хліб». Навіть після інсульту художниця не полишила улюбленої справи, вона малювала лівою рукою. Бо коли ти живеш своїми малюнками і у своїх малюнках, усе інше не має значення.
«Над Дніпром»
На її полотнах оживає душа України і живе якимось тихим, але таким світлим життям. І цій душі ніхто не завадив існувати, ні межі соцреалізму, ні життєві незгоди Тетяни. 
Цю душу ви можете віднайти й зараз, відвідавши виставку присвячену 100-річчу народження Тетяни Яблонської. Розміщується вона в Національному художньому музеї України. Символічним є те, що на ній представлено 100 творів, які пов’язані з художницею. Виставка називається «І спогади, і мрії»  триває до 23 квітня.
Ольга Карлова


02.04.17

ПРО ДОБРОЧЕСНІСТЬ




Законодавець повертається до джерел. А це, як відомо, – jus est ars boni et aequi (з лат. – право є мистецтвом добра та справедливості).

Чи буде нове українське законодавство стимулювати до справедливості, чесності та добра?
Без доброчесності та моральності тих, хто, розпоряджається коштами, і тих, хто протидіє корупції важко уявити собі реальну боротьбу з проявами злочинності та присвоєння чужих коштів.
Всі мають бути не тільки професійними, але й доброчесними. У тих, хто розпоряджається невласним майном, часто виникають великі спокуси. Вміння правильно та за призначенням реалізовувати тисячі, а то і мільйони, державних коштів, вимагає не тільки професійності, але й моральності.  
Ефективність протидії процесам незаконного присвоєння чужих грошей значною мірою залежить саме від доброчесності осіб.
Але яким чином в суспільстві підніматиметься рівень доброчесності; як буде відстежуватися їхня доброчесність; якими будуть наслідки недоброчесної поведінки та інше. - це питання залишається відкритим.
Варто зазначити, що тлумачення самого поняття «доброчесність» ми не знайдемо у жодному із новоприйнятих антикорупційних законів, що варто вважати прогалиною нового українського законодавства.
Саме поняття «доброчесність» є словосполученням двох окремих слів – добро та чесність, як необхідних базових принципів життя кожного українця. Треба законодавчо зобов'язати кожного громадянина бути доброю людиною по відношенню до інших громадян, з якими він має взаємовідносини і він повинен бути максимально чесним щодо здійснення своїх обов'язків і прав, особливо у сфері реалізації суспільних та приватних коштів.
Виходячи з вищенаведеного, можемо сформувати наступне поняття доброчесності. Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності державного людини, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до інших громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та розпорядженні суспільними та приватними ресурсами.
Із ухвалених Верховною Радою України законодавчих актів щодо імплементації новел доброчесності стосовно тільки чиновників, найперше, вбачається, що держава буде прагнути створити доброчесну публічну службу через реформування законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування. Це дозволить набирати на державну службу професійних та порядних людей, а також забезпечити належний рівень як оплати праці, так і моніторингу діяльності конкретного чиновника чи судді.
Наступним важливим кроком буде втілення в життя інституту доброчесних викривачів фактів хабарництва та корупції. Законом України «Про запобігання корупції» визначаються методи захисту викривачів від переслідування. Також передбачається зобов’язання публічних службовців повідомляти про підозру в корупції тих, чи інших співробітників чи суддів.
Важливою новелою Закону є перевірка на доброчесність, що має стосуватися кожного чиновника чи судді. Заходи моніторингу доброчесності повинні здійснюватися шляхом імітації ситуацій, подібних тим, що виникають у повсякденній діяльності публічного службовця, з метою перевірки доброчесності поведінки службовця за певних обставин. Тобто, іде мова про провокування хабара і відстеження поведінки конкретного чиновника чи судді на предмет чесності та непідкупності.
Новим антикорупційним законодавством має бути передбачено також моніторинг способу життя конкретного чиновника чи судді на предмет його доброчесності, а саме: відповідність витрат та стилю життя до заробленого, правдивість інформації у власноручно заповнених деклараціях та чесність при отримані незарплатних матеріальних вигод. 
Закон про антикорупційну стратегію передбачає створення реєстру недобросовісних учасників державних закупівель задля забезпечення функціонування системи заборони на участь в процедурах закупівель корупціонерів та хабарників.
Чи не найголовнішою новелою, яка передбачається антикорупційною стратегією, є створення проектів "пакти доброчесності" в сферах, що передбачають значні бюджетні витрати, шляхом формування тристороннього (уряд - бізнес - громадськість) механізму контролю за плануванням та реалізацією таких проектів, цільового та ефективного витрачання державних коштів.
Законодавчі новели доброчесності - це базовий та надважливий принцип, яким повинні керуватися будь-які чиновники чи судді. Адже, доведено життям, що не варто покладатися на службовця, який володіє високими професійними якостями, але позбавлений сильних моральних цінностей. Тому важливим завданням для новостворених антикорупційних органів буде втілення нових законодавчих інструментів доброчесності. І що є надзвичайно важливим – це завдання стосується не тільки державних органів, але і свідомих громадян та активних громадських організацій, оскільки саме вони матимуть спроможність змусити чиновників жити чесно та відповідально перед українською громадою.
Подібні заходи громадськості, а також активна діяльність новостворених антикорупційних органів України, безперечно, буде сприяти підняттю рівня доброчесності українських чиновників, суддів і всіх громадян України.

Т. Юліанова





Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання

Конференція “Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?”

Організатори: Friedrich Ebert Stiftung, Центр соціальних і трудових досліджень.
30 – 31 березня 2017 р.
Великий конференц-зал Національної академії наук України
Мінімальна заробітна плата є одним з найбільш поширених засобів впливу на розподіл доходів на ринку праці. Насправді мінімальна заробітна платня зафіксована у законодавстві 90% країн світу. Проте механізм її впровадження, як з точки зору підходу, так і його ефективності, значно різниться від країни до країни. У зв’язку з потенційним впливом мінімальної зарплатні на перерозподіл доходів всередині країни, питання її встановлення стає доволі складним предметом політики і об’єктом численних суперечок й конфліктів між урядом, робітничими організаціями та працедавцями.
Протягом останніх 70 років питання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Ця тенденція, певною мірою, демонструє слабкість професійних об’єднань, які не в змозі запобігти зниженню мінімальної зарплатні по відношенню до середньої по країні. Зміни у розмірі мінімальної заробітної плати можуть впливати на зайнятість, розподіл доходів і рівень цін. Емпіричні дослідження у багатьох країнах в різні історичні періоди показують, що прямого зв’язку між мінімальною заробітною платнею і безробіттям немає. Проте існує широкий консенсус щодо того, що мінімальна зарплата змінює рівень доходів на користь низькооплачуваних робітників.
У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарплати із 1600 грн. (≈55 EUR) до 3200 грн. (≈110 EUR). Це політичне рішення супроводжується жвавими дебатами щодо ролі і впливу мінімальної зарплати на економіку країни. Український уряд сподівається, що збільшення рівня мінімальної зарплати допоможе легалізації «гібридної» зайнятості та скороченню частки тіньової економіки. Низка експертів відреагувала з великою підозрою на ініціативу уряду і навіть охрестила її популістською, у той час як більшість аналітиків погоджуються з тим, що вплив мінімальної зарплати на економіку після її підвищення вдвоє буде досить обмеженим і не перевищуватиме 2-3 відсотки. Деякі з аналітиків припускають можливе скорочення зайнятості в бюджетному секторі, а також перехід певних видів низькооплачуваної праці у тіньову економіку.

30 та 31 березня у Києві проходить міжнародна конференція "Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?" за участі представників МВФ, МОТ, Кабміну, найбільших профспілок, а також українських та зарубіжних науковців .
Її організаторами виступили Фонд Фрідріха Еберта та Центр соціальних і трудових досліджень.
У перший день заходу вже вітальні слова були сповнені полемічних тез. Так, президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах оголосив, що політика має поставити амбіційну мету: повернути українців із трудової міграції.
Лідер Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець заявив, що ініціативи влади можуть нашкодити боротьбі за подальше підвищення соцстандартів: цьому "допоможе" новий Трудовий кодекс.
Відзначимо, що постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше висловив позицію, що гнучкість ринку праці вітається фондом, але це не є питання №1, що стримує інвестиції. Передусім, іноземців відлякує рівень корупції та якість бізнес-середовища.
В усьому світі зростання зарплат відбувається під тиском профспілок, тоді як ситуація, де Уряд своїм рішення підвищує оплату, радше є винятком.  Як наголосив представник Міжнародної організації праці Патрік Белсер, рішення про підвищення соцстандартів приймається після консультацій між соціальними партнерами. Це не тотожне „досягненню консенсусу”, що є рідким явищем у світі. Завдання Уряду полягає в урахуванні аргументів роботодавців та профспілок і встановленні стандарту оплати праці, що сприятиме росту. Також він заявив, що позитивною практикою є встановлення мінімальної зарплати у розмірі 60% від середньої (у Франції мінімальна зарплата найбільше наближається до медіанної, що сприяє соціальній рівності). Країни, що розвиваються, все частіше проводять активну політику у питанні мінімальної оплати праці (зокрема, Китай). Це свідчить про те, що окремі держави вже не хочуть бути лише регіонами постачання дешевої робочої сили.
Цілий ряд доповідачів заявив, що підвищення мінімальної зарплати веде до покращення добробуту. У Німеччині мінімальна зарплата, що зараз становить 8,5 Євро  за годину, запроваджена відносно недавно, у 2012 році. З тих пір рівень зайнятості не зменшився, хоча були прогнози про знищення мільйонів робочих місць, заявив директор архіву тарифних угод при Інституті економічних та соціальних наук Фонду Ганса Бьоклера Райнхард Біншпінк. За його словами, мінімальна зарплата покращила тип контрактів: багато тимчасово-зайнятих працівників отримали постійну зайнятість. Рівень зарплати у ФРН один з найвищих у Європі, проте безробіття — низьке (6,8%). Хоча варто відзначити, що близько 15 млн німців досі працюють за нетиповими трудовими договорами. Прогнози щодо інфляції не справдились: найбільше зросла вартість проїзду у таксі, а ціни споживчих товарів виросли несуттєво.
У Великобританії щодо мінімальної зарплати теж були дискусії, але реальність заперечила скепсис неолібералів, підкреслив науковий співробітник Бізнес школи при Університеті Грінвіча Піт Бьорджесс. За його словами, найбільше виграли отримувачі низьких доходів, хоча й загалом зарплати зросли. Дискусійним є питання щодо встановлення регіональної мнімальної зарплати для різних територій всередині держави (приміром, у столиці рівень життя завжди дорожче).
Стосовно України важливо відзначити, що завдяки підвищенню „мінімалки” середня зарплата зросла на 21% за рік.
Найбільше турбує можливість роботодавців відходити від нового стандарту. У ряді випадків зберігається прив’язки до прожиткового мінімуму (1600 грн). Це стосується праці бюджетників та багатьох колективних договорів. Окремі підходи до винагороди є алогічними, відзначає представниця Профспілки працівників охорони здоров'я Галина Голеусова. Згідно медреформи передбачається підхід, що заробіток залежатиме від кількості укладених з пацієнтами договорів. „Хто більше хапонув, той більше отримує”, – сформулювала вона. У дійсності лікарі не бачитимуть тих, кого повинні лікувати.
Співробітниця Інституту економіки та прогнозування НАН Вікторія Близнюк вважає, що одного підвищення мінімальної зарплати замало: проблеми потрібно вирішувати в комплексі. Як зазначали окремі експерти, досягнення рівності може досягатись за допомогою нематеріальних благ: доступ до освіти, медицини, житла. На думку пані Голеусової, необхідно запроваджувати прогресивне оподаткування доходів, передусім керівників підприємств-монополістів.
Відповідаючи на головне питання конференції якою була б прийнятна зарплата для українців представниця Інституту соціології НАН Наталії Толстих, сума у 2016 році складала 4,670 грн. Як бачимо, ця цифра навіть у минулому році була вищою за нинішній мінімальний розмір.
Згадали на конференції і болючу тему реформи освіти. Так, не дивлячись на упередження про те, що гнучкий найм (зокрема, у вигляді “part-time job”) заборонено законодавством, насправді маса молодих людей працює „from time to time”. Це не дозволяє планувати кар’єру. Маса студентів кидає навчання, адже стикається з необхідністю заробляти гроші. Україна поки що має перевагу у вигляді освіченої робочої сили, але ця характеристика може бути втрачена.

У підсумку було сказано, що розвивати малий та середній бізнес – це добре, але без купівельної спроможності населення йому буде важко. До того ж, потрібно змінювати структуру економіки: у країні, де не виробляють засоби виробництва, сподіватись на реальне підвищення зарплати важко. А накопичувальна пенсійна система не спрацює в умовах нинішньої інфляції.
Ігор Друженко


Церемонія нагородження лауреатів 25-ї театральної премії "Київська пектораль" відбулася в понеділок, 27 березня, в Колонній залі Київської міської державної адміністрації

Як повідомляє оргкомітет премії, лауреатами "Київської пекторалі-2016" стали:
Краща драматична вистава - "Без вини винні" (театр на Липках).
Краща музична вистава - "Графиня Маріца" (театр оперети).
Краща камерна вистава - "Ми, Майдан" (театр "Колесо").
Краща вистава для дітей - "Містер Р-р-р" ("Театр маріонеток").
Краща режисерська робота - Стас Жирков, "Слава героям" (копродукція театру "Золоті ворота" та Івано-Франківського театру ім. І. Франка).
Краща чоловіча роль - Богдан Бенюк за роль Річарда III, "Річард III" (Національний театр ім. І. Франка).
 Краща жіноча роль - Христина Микитин за роль Елен, "Мене прислав доктор Хоу" (театр на Липках).
 Краща чоловіча роль другого плану - Арсен Курбанов за роль Коломана Зупана, "Графиня Маріца" (театр оперети).
 Краща жіноча роль другого плану - Шорена Шонія за роль Собаки, "Двоє, не рахуючи собаки (Історія собаки)" (театр російської драми ім. Лесі Українки).
 Кращий режисерський дебют - Валерія Федотова, "Ослик должен быть худым" (театральна майстерня "Сузір'я")
 Краща сценографія - Мироні Швелідзе, "Річард III" (Національний театр ім. І. Франка)
 Краще пластичне вирішення вистави - Аніко Рехвіашвілі, балет "Снігова королева" (Національна опера ім. Т. Шевченка)
 Краща музична концепція вистави - Владислав Тененбаум, "Вид з мосту" (театр російської драми ім. Лесі Українки)
 Цього разу не присуджувалася премія у номінації "Кращий акторський дебют", оскільки був лише один номінант - Олександр Вознюк з Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва (опера "Рита").
 Спеціальну премію "За енергійність творчих пошуків" журі присудило незалежному "Дикому театру"
 Премію за внесок у розвиток театрального мистецтва вручили Нінель Биченко, доценту кафедри театрального мистецтва Київського університету культури і мистецтв.
У церемонії взяли участь мер Києва Віталій Кличко та міністр культури Євген Нищук.
Премію "Київська пектораль" було засновано у 1992 році Київським відділенням Спілки театральних діячів України (нині Національна спілка театральних діячів). Згодом як співзасновник долучилося Головне управління культури і мистецтв КМДА (нині Департамент культури КМДА). Вперше "Київську пектораль" вручали 27 березня 1993 року в Міжнародний день театру за підсумками сезону 1991-92 років. Премія присуджується щорічно найяскравішим театральним митцям столиці України.
Анна Іщенко


01.04.17

Концерт Іво Бобула

Запрошуємо 31 травня 2017 року о 19:00 в Національний палац мистецтв «Україна» на Великий сольний концерт народного артиста України Іво Бобула з новою програмою «Бо ти одна…»!
Пісні у виконанні народного артиста України Іво Бобула надихають, бентежать душу, наповнюють серце світлими почуттями. Кожен знаходить у цих музичних творах частинку своєї історії. Сильний вокал та харизма артиста не залишать байдужими присутніх у залі і Ви ще довго будете повертатися на землю з омріяних думок.
Іво Бобул відкриває свої щирі почуття у піснях, що стали шлягерами для української аудиторії - «А липи цвітуть», «Осінній сад», «Місячне колесо», «Скажу вам, дочки і сини», «Берег любові», «Якщо любиш, кохай», «На Україну повернусь»…
Співак не зупиняється на досягнутому, експериментує та продовжує свій творчий шлях. Він створює нові проекти та розширює свій репертуар, надихаючи слухачів і молодих артистів. Серед них – талановита співачка Анастасія Лавриненко, натхненна своїм наставником. У концертній програмі «Бо ти одна» вона стане спеціальним гостем і співатиме на одній сцені із легендарним артистом.
Кожний виступ Іво Бобула на Головній сцені країни – це вибух справжніх емоцій, наповнених щирістю та любов’ю. Шанувальників любовної лірики чекає незабутній вечір 31 травня о 19:00 у Національному палаці мистецтв «Україна».
Тож не пропустіть яскраву подію! На Вас чекають затишна атмосфера, живий звук та справжнє задоволення!
Владислав Пєсков

25.03.17

Відзначай перший день весни яскраво разом з Atlas Weekend 2017!

Оголошуємо відразу СІМНАДЦЯТЬ учасників фестивалю.


У цьому році вас чекає ще багато анонсів і більше 200 цікавих артистів. Залишайтеся на зв'язку, підписуйтесь на наші сторінки в соцмережах. Дальше більше!

З сьогоднішнього дня, ми запускаємо продаж квитків в кемпінг і окремо на кожен день фестивалю.
Вартість місця в кемпінгу - 300 грн з однієї людини
Квиток на кожен із днів фестивалю - 500 грн
Ціна абонемента на всі дні фестивалю - 1100 грн

Квитки на atlasweekend.com

Акційні квитки (абонемент - 1000 грн, одноденні квитки - 450 грн) можна придбати:

У касі клубу 'ATLAS за адресою вулиця Січових Стрільців 37-41
Каса працює з 12:00 до 21:00 щодня
Телефон каси клубу 'ATLAS: (067) 347-87-87

У касі ігрового бару AROUND за адресою бульвар Лесі Українки, 28-В
Каса працює з 12:00 до 21:00, з понеділка по п'ятницю
Телефон каси: (067) 309-39-35

Офіційні акаунти фестивалю:

Леонід Коваленко