Нагальні питання реформування системи охорони здоров’я в Україні обговорили під час круглого столу у Верховній Раді

27 травня за ініціативи голови Комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець уВерховній Раді відбулася зустріч національних експертів у сфері охорони здоров’я та професійних медичних асоціацій з представниками громадської організації Network 20/20 (США), що опікується питаннями міжнародної співпраці.

Захід пройшов у форматі круглого столу, під час якого були обговорені нагальні питання реформування системи охорони здоров’я в Україні.

У заході взяли участь народні депутати, представники Національної академії медичних наук України, Української медичної експертної спільноти, Всеукраїнського лікарського товариства, професійних медичних асоціацій (Української асоціації сімейної медицини, Асоціації стоматологів України та інших), професійних спілок працівників охорони здоров’я, Українського союзу промисловців і підприємців, а також фахівці, експерти, науковці та практики.

Відкриваючи засідання, голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець зазначила, що головним критерієм успішності медичної реформи має бути збільшення тривалості життя населення. На сьогодні, за її словами, показники тривалості життя в Україні є одними з найнижчих у Європі. Невтішною є також динаміка даного показника.

«Населення України скорочується невпинними темпами. Щороку нас стає на 200-300 тисяч менше. І це не враховуючи процеси від’ємної міграції. Якщо не буде змінена гуманітарна політика держави, то населення України вимре повністю в середньому за 180 років», - наголосила О.Богомолець.

За її словами, у східних областях, якщо смертність продовжить перевищувати народжуваність, система охорони здоров'я буде недоступною, не зміниться гуманітарна політика, населення вимре за 80-100 років –це лише три покоління. З врахуванням еміграції, цей час скорочується в половину – до 40 років.

Вона також зазначила, що у світі є приклади інших країн, яким вдалося збільшити тривалість життя і ми це можемо зробити.

На думку голови Комітету: «Збільшення тривалості життя і зменшення смертності є головним критерієм оцінки ефективності державної політики і ефективності реформи медичної галузі. І без цього рух нашої країни вперед не можливий».

О.Богомолець повідомила, що розроблена стратегія, яка дозволить зменшити смертність і збільшити тривалість життя. Одним із елементів цієї стратегії є Закон «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування», без якого доступність медицини в Україні не відбудеться.

Народний депутат назвала ряд позитивних змін, що впроваджуються в ході реформи, яка зараз триває в галузі: зміна моделі фінансування, впровадження закону про закупівлі через міжнародні організації, програма Доступні ліки та інші. Водночас, вона висловила свої зауваження щодо їх реалізації.

Національні експерти у сфері охорони здоров’я та професійних медичних асоціацій у ході круглого столу поінформували членів делегації Network 20/20 щодо їх бачення позитивних і негативних наслідків розпочатого реформування системи охорони здоров’я України, а також можливих шляхів подолання останніх.

У коротких доповідях вони представили експертну оцінку стратегії реформування національної системи охорони здоров’я, поточного стану та перспектив реформування на первинному та високоспеціалізованому рівнях надання медичної допомоги, реформування галузі громадського здоров’я, проблем стандартизації та електронного здоров’я, перспектив запровадження лікарського самоврядування та проблем захисту трудових прав працівників сфери охорони здоров’я, а також правових аспектів медичної реформи.

Учасники круглого столу відзначили відсутність єдиної концепції та стратегії розвитку охорони здоров’я і наголошували на необхідності комплексного підходу до реформи медичної галузі.

Експерти підкреслили необхідність формування належної системи фінансування галузі охорони здоров’я, розвитку і підтримки кадрового потенціалу, розробки єдиних стандартів і тарифів, забезпечення ефективної комунікації з Міністерством охорони здоров’я.

Виступаючі зазначали, що, окрім збільшення тривалості життя і зниження смертності, одним із критеріїв покращення медичного обслуговування має бути його доступність.

Після виступів українські експерти відповіли на запитання представників організації Network 20/20.

Dиставкf "Остінато" в галереї БІЛІЙ СВІТ

Виставка «Ostinato» – це зустріч двох художників, для яких тема людяності в мистецтві є головною. Матвій Вайсберг представляє графічні цикли «Слабкий антропний принцип» і «Дороги».
Великий цикл «Слабкий антропний принцип» був розпочатий ще в 2004 році. Його роботи визначають художника як спостерігача Всесвіту. В даному випадку вони присвячені прощанню автора з небом за вікном майстерні та з видом, який ось-ось буде закритий висотними домами.
Серія «Дороги» – це спостереження автора під час подорожей за видами з вікна потяга або автобуса. Раніше художники, що працюють з історичним класичним пейзажем, просто вибирали статичну точку зору. Вид картинки, що постійно змінюється, був їм недоступний.
Пінхас Фішель представлений роботами з серій «Ктуби» і «Пристрасті навколо єдинорога», виконаних в техніці paper cut.
Ктубою іудеї називають ритуальний шлюбний договір. Серія «Ктуби» стала результатом багаторічного вивчення художником єврейських артефактів. Прагнення природи утримати людину, що втратила істинність, від самознищення – центральний сюжет «Пристрастей навколо єдинорога».
Авторська мотивація до створення обох серій знаходиться в області досліджень нових образних можливостей paper cut (вирізної картини), таких як: ілюзія симетрії, ілюзія відсутності симетрії і ефект подвійного враження. Ряд представлених творів натхнені традицією розпису клавесинів 16-18 століть.

Пристрасті навколо єдинорога.
Вперше я побачив колекцію розписних клавесинів в берлінському Музеї музичних інструментів. У них було все, що мене в той момент займало: композиційні рішення на не прямокутна форматах, синтез механіки, живопису, графіки і навіть скульптури, підпорядкування формальної складності ясності музичного ладу і багато іншого. У той час я ще не знав, що клавесини розписували відомі художники, такі як Ян Брейгель, Аннибале Карраччі, Ноель Койпель або Крістоф Юе, Пітер Пауль Рубенс і Марк Шагал. Мені просто стало ясно, що, рано чи пізно, враження від побаченого втіляться в якісь авторські художні форми, але які - було незрозуміло.

Через якийсь час мені запропонували на фольклорному фестивалі «Шешори», провести майстер клас по рейзеле - єврейському аналогу української витинанки. Все б добре, та тільки про рейзеле я не знав нічого! Готуючись до майстер класу, я несподівано сам зайнявся «паперовим мереживом», і виявив безліч оригінальних можливостей різьбленої картини. Це і нестандартні згини, ігри з симетрією, здатність техніки зберігати твір на різних етапах виконання (що неможливо в живопису) і т.д. Загальноприйнятий міжнародний термін для позначення творів вирізаних з паперу - paper cut.
Перші мої досліди paper cut втілилися в серії «ктубу».
Ктуба - це єврейський шлюбний контракт, оформлення якого перетворилося на один з жанрів єврейського мистецтва.

Одного разу, в період мого нового захоплення, я став свідком вуличної сцени. Молода гарна жінка йшла по вулиці в супроводі симпатичного молодого кавалера і притискаючи до вуха смартфон шалено кричала: «Я вб'ю її! Скажи цій с ..., що я її скалічив! »Потік лайки розтікався по квітучому зеленому місту. Особа супутника дами виражала безпорадність і біль. Здавалося, в цей момент він втрачає любов. Жінка кричала, люто розмахуючи руками і не звертала ні на кого уваги.
І мені здавалося все навколо, весь світ звертається до неї, просить її: «Зупинись! Що ж ти робиш, ти ж губиш себе! ».
Спогад про цю, по суті, банальну сцену, чомусь став мене жахливо турбувати. Це було як мана. Я нескінченно малював жінок-бійців і чоловіків, які силились їх розняти, тварин і комах. У якийсь момент я зрозумів, що суттю теми є конфлікт жінки з самою собою, і для її вираження, центральносиметричне зображення paper cut ідеально підходять. Незабаром з'явилася перша картина, що дала назву всій серії, «Пристрасті навколо єдинорога».
Побачивши закінчений твір, я подумав, що він дуже «музичний». Його чіткий ритм, що повторюються фігури, міфологічність сюжету змусили мене згадати про виставку розмальованих клавесинів в берлінському Musikinstrumenten Museum.
Так з'єдналися мої захоплення різного часу. А далі було багато цікавої роботи, проб і формальних експериментів, результати яких представлені на цій виставці.
Представлені роботи пропонують глядачеві пережити ефект подвійного враження, знайти відмінності в оманливих симетричних відображеннях, виявити різницю між першим поглядом і вдумливим розглядом.

Пінхас Фішель

Автор Вікторія Кирилюк

У Мистецькому арсеналі проходив ІХ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який тривав до 26 травня. За п’ять днів відбулось близько 500 літературних та мистецьких подій, книжкових презентацій, поетичних та театральних перформансів, музичних концертів. 150 українських видавництв презентували книжкові новинки українських та іноземних авторів. Також 24 травня свою нову книгу презентувала письменниця Ірена Карпа. Першими гостями відкриття стали екс-президент України Петро Порошенко з дружиною Мариною, міністр культури Євген Нищук, міністр інфраструктури Володимир Омелян зі Світланою Бевзою та інші шанувальники літератури.

 

 

Національний рекорд України, у якому презентували величезний торт з 20-ма найпопулярнішими смаками від ТМ «БКК»

25 травня уперше в Україні встановили національний рекорд, у якому презентували величезний торт з 20-ма найпопулярнішими смаками від ТМ «БКК».

Компанія «БКК» влаштувала неймовірне сімейне свято! Люди приходили цілими родинами. Після офіційної частини - тисячі людей спробували торт-рекордсмен!
Торт був вагою 562 кг, розрахований на 5 тисяч осіб.

  

 

Леонід Коваленко

У Києві відзначили 70-річчя НАТО

Автор Вікторія Кирилюк

 

Учасники відзначення 70-річчя НАТО також відкрили квіткові композиції (клумби), які з нагоди ювілею Альянсу висадило комунальне підприємство «Київзеленбуд» на Європейській площі Києва

Як повідомило "Радіо Свобода" у Києві в межах відзначення 70-річчя НАТО представники Альянсу нагородили кількох українських громадських активістів і журналістів почесними відзнаками «за внесок у поглиблення співпраці Україна – НАТО».

Як наголосила на церемонії директорка Центру інформації і документації НАТО в Україні Барбора Маронкова, «Україна є стратегічним партнером Північноатлантичного альянсу», тож співпраця з Україною «є важливою складовою політики партнерства Альянсу».

Заступник генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики безпеки посол Алехандро Альваргонсалес у своєму виступі наголосив на важливості здійснення Україною реформ у різних секторах, серед яких подолання корупції, верховенство права, прозорість діяльності органів влади тощо.

«Нині система захисту демократичних цінностей, створена країнами-членами НАТО, не спрямована проти когось, вона спрямована на захист цих цінностей, що їх відстоюють різні країни», – зазначив посол Альваргонсалес.

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе наголосила, що партнерство і співпраця з НАТО у різних сферах була і залишається одним з пріоритетів держави та суспільства. Клімпуш-Цинцадзе також нагадала, що 7 лютого цього року Верховна Рада України закріпила курс на євроатлантичну інтеграцію у Конституції держави.

Крім урочистих промов, учасники відзначення 70-річчя НАТО також відкрили квіткові композиції (клумби), які з нагоди ювілею Альянсу висадило комунальне підприємство «Київзеленбуд» на Європейській площі Києва.

Кирилюк Вікторія

«Східне партнерство виходить на новий рівень співпраці», - Петро Боднар

У Львові завершилося засідання робочої групи Генеральних секретарів парламентських адміністрацій Східного партнерства, в якому взяли участь перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради – керуючий справами Петро Боднар, Генеральний секретар парламенту Грузії Гіві Міканадзе та Генеральний секретар парламенту Республіки Вірменія Тігран Галстян.

Учасники регіональної мережі обговорили питання щодо посилення ролі парламентів східного партнерства, обміну досвідом та напрацюваннями кожною країною, якими можна поділитися в рамках регіональної співпраці.

Генеральний секретар парламенту Грузії Гіві Міканадзе запропонував залучити до мережі Польщу та Швецію, які були ініціаторами східного партнерства. Перші перемовини, за його словами, показали, що така співпраця можлива і має взаємний інтерес. «Наступний крок – це співпраця між мережею і секретарями Ради Європи», - зазначив він. Зустріч, на якій буде розглянуто питання взаємодії Європейського Парламенту і країн Східного партнерства, ймовірно відбудеться в Брюсселі 2020 року.

Грузія також запропонувала посилити контакти між парламентськими адміністраціями як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях.

На Львівській зустрічі представили веб-сайт, на якому буде висвітлюватись діяльність як дослідницької мережі парламентів Східного партнерства, так і кожної країни. 

Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради – керуючий справами Петро Боднар поділився успішними проектами Українського Парламенту. По-перше, зазначив він, у Верховній Раді запустили електронний документообіг для забезпечення більшої відкритості та підзвітності. «Цей процес буде завершений вже восени», - сказав він. По-друге, у Верховній Раді створено освітній центр, завдяки якому Парламент стане більш відкритим і зрозумілим для всіх громадян. «Частіше будуть запрошувати дітей і студентів, щоб вони ставали політично грамотнішими і розуміли процеси, які відбуваються в суспільстві», - зазначив П.Боднар і повідомив, що у липні для цього відкриють освітній клас. Перший заступник Керівника Апарату повідомив присутнім, що для запровадження освітнього центру було використано досвід Британії та інших країн.

Мета контактів – це створення умов для парламентської співпраці, що дасть можливість представити виклики, характерні для кожної країни. Для цього грузинська сторона підготувала ряд заходів, які допоможуть підтримати співпрацю мережі парламентських адміністрацій східного партнерства.

Дуже цікавий досвід має Грузія, яка єдина з пострадянських країн створила навчальний центр парламенту і готова у листопаді прийняти для навчання делегації із сусідніх країн

Графік спільних заходів керівників парламентських адміністрацій, до мережі яких ще входить Молдова і Білорусь, а з часом – і Азербайджан, досить напружений. Ще відбудуться зустрічі й семінари в Батумі, Берліні, Варшаві, Єревані та Стокгольмі. Вже наприкінці року головування перейде до вірменської сторони, яка вже готує ряд спільних заходів.

Підводячи підсумки роботи, Петро Боднар наголосив, що це третя робоча зустріч Генеральних секретарів парламентських адміністрацій країн Східного партнерства: перша пройшла в Тбілісі, друга – у Єревані, а третя – у Львові, на якій затвердили статут для подальшої співпраці та сайт, який буде розроблений найближчим часом. Найголовнішим результатом, за його словами стало підписання Львівського комюніке і звернення до інших схожих світових мереж, з якими країни Східного партнерства готові до співпраці. «Ми створили групу з обміну досвідом у реформаторських процесах. У країнах пострадянського простору дуже схожі проблеми, і кожна з них по-своєму намагається їх вирішити. Ми вже переконалися, що обмін досвідом дає дуже позитивні результати», - підкреслив Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради.

Третю робочу зустріч Генеральних Секретарів парламентських адміністрацій країн Східного партнерства підтримав Проект "Зміцнення парламентських адміністрацій країн Східного партнерства" Регіонального Фонду з реформування державного управління Східного партнерства, що реалізується  Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

3rd Working Meeting of Secretaries General of Parliamentary Administrations of the Eastern Partnership Countries was supported by the Project „Strengthening the Parliamentary Administration in the Eastern Partnership“ of the Eastern Partnership Regional Fund for Public Administration Reform, implemented by Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH on behalf of the German Federal Ministry for EconomicCooperation and Development (BMZ).

У №21 «Відомостей Верховної Ради України» опубліковано текст Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

У черговому номері збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва, який побачить світ 24 травня, опубліковано Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Верховна Рада України ухвалила цей Закон, керуючись Конституцією України, що визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Закон визначає, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Визначається, що дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Завданнями цього Закону є: захист державного статусу української мови; утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні; забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки; забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій; забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації; підтримка української мови.

У Законі прописано, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою, а особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.

Вказано перелік осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Окремі розділи документа присвячено застосуванню державної мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, а також її застосуванню в публічних сферах, таких як: трудові відносини, освіта, наука, культура, телебачення і радіомовлення, друковані ЗМІ, книговидання та книгорозповсюдження, користувацькі інтерфейси комп’ютерних програм та веб-сайтів,публічні заходи, обслуговування споживачів, реклама, охорона здоров’я, спорт, транспорт, діловодство тощо.

Законом визначається застосування української мови як державної у власних назвах та іменах, забезпечення її стандартів та захист. 

Зокрема, передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови, яка має опрацьовувати та утверджувати стандарти української мови як державної.

Також запроваджується посада Уповноваженого із захисту державної мови, завданнями якого є: захист української мови як державної і захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Даний Закон набирає чинності 16 липня 2019 року.

Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».