Золтан Мичка увійшов в історію як інтелігентна, мудра та ерудована людина, прекрасний художник-живописець, організатор та учасник багатьох живописних пленерів на Закарпатті. Пленеризм Золтана Мички – бездонне джерело його натхнення та уяви, це той пленеризм, завдяки якому сформувалася закарпатська малярська школа, увібравши досвід французького та мюнхенського пленеризму Адальберта Ерделі і досвід Нодьбанської школи. Його картини сформовані простором, у якому кожен знаходить свою істину.
Майстер конструктивного нефігуративного живопису, у багатьох композиціях вибудовував архітектонічну модель образності, основною домінантою якої є засади протилежностей. Художник також полюбляв монохроматичну побудову живопису, в якій пошуки форми й композиції зводяться до використання партії умбр або білого, із вкрапленнями фіолету або жовтого. Митець часто використовував алегорично-метафоричний вислів, уживав асоціативну символіку, знаковість. Нефігуративний живопис Мички перейнятий великою малярською культурою, що включає сміливі зіставлення площин у просторі полотна, динамічні акорди певних барв на суцільному тлі.
Золтан Мичка був учасником багатьох виставок, 130 європейських міжнародних пленерів та симпозіумів у 28 країнах світу. Його твори зберігаються в музеях і колекціях як в Україні, так і поза її межами.
Серед останніх персональних виставок – ретроспективна виставка в приміщенні Національної академії мистецтв України «Минуле майбутнє» (20.10.2017–20.11.2017), у філії Національного музею «Київська картинна галерея» «Мистецький центр «Шоколадний будинок» (28.11.2017–18.12. 2017), а також у м. Мукачево, в історичному музеї Паланок (23.08.2018–23.09.2018).
Золтан Мичка – визначна особистість. Він увібрав у своє єство дух і силу творчості своїх вчителів, які створили славу Закарпатської школи живопису – А. Ерделі, Ф. Манайла, А. Коцки, Е. Контратовича та інших.
Прекрасна, дійсно «золота людина», яка любила людей, життя, свою родину… Його поважали, цінували, ним захоплювались у Мукачеві і у всьому Закарпатті.
