Оборону Києва посилюють, аби "несподівано" зустріти російських загарбників

Українські бійці укріплюють оборонні споруди навколо Києва, зокрема на південних підступах до столиці.

Як повідомляє "Українська правда":

Джерело: служба зв’язків з громадськістю Сухопутних військ ЗС України

Деталі: Командувач Сухопутних військ – командувач оборони Києва генерал-полковник Олександр Сирський продовжує перевіряти готовність позицій захисників столиці до зустрічі з ворогом.

На південному напрямку передмістя столиці підрозділи сил оборони продовжують облаштовувати фортифікаційні та інженерні споруди "для можливості гідно та несподівано зустріти російського окупанта".

Командири підрозділів обговорили з командувачем оборони Києва можливі варіанти посилення в обладнанні позицій, щоб бути готовим до ймовірних дій російських окупантів.

Пряма мова Сирського: "Незважаючи на усі свої невдачі в атакувальних діях, російсько-окупаційні війська не припинять спроб взяти столицю в облогу. Ми цього їм не дозволимо зробити. Тут кожен російський танк зустріне свій український джевелін".

Олена Рощіна

Україна має достатньо запасів продовольства для внутрішнього споживання

Як повідомляє Економічна правда, 

про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі Громадського радіо. "Україна виробляє продукції вп'ятеро більше, ніж її внутрішнє споживання. Станом на сьогоднішній день у нас достатньо резервів продукції для нашого споживання", – сказав Висоцький. Він уточнив, що пшениці Україна в рік споживає 8 млн тонн, зараз її запаси – близько 6 млн тонн, а влітку вже буде врожай озимої. 

 "Щодо кукурудзи у нас є дворічний запас. Ми споживаємо 7 млн тонн, а маємо 15 млн тонн. Соняшникової олії у нас ще на 5 років. Цукор – півтора роки запасу", – додав перший заступник голови Мінагрополітики. За його словами, навіть якщо виробництво зупиниться, то країна має все необхідне з чималим запасом, оскільки експорт зупинився.

 Коментуючи підготовку до посівної, Висоцький повідомив, що мінеральні добрива вже закуплені на 80%, і цього достатньо, щоб отримати врожайність вище за середній рівень. "Насіння на 75% вже в Україні. Засоби захисту є на 55%. У нас ще є час вирішити ці невеликі недостачі до травня-червня. Паливо плануємо отримувати шляхом налагодження транспортування, зміни напрямків", – додав перший заступник міністра. Він зазначив, що посівна 2022 року буде найскладнішою за всю історію незалежної України.  "Вона почнеться пізніше з огляду на затяжну зиму. Очікуємо, що стартує у південних регіонах приблизно через тиждень. Масштабно по Україні – після 10 квітня", – уточнив Висоцький.

Зустріч Президента України Володимира Зеленського з представниками іноземних ЗМІ

Україна отримала "зелене світло" для членства в ЄС, – прем'єрка Естонії

Як повідомляє газета "День":

Лідери ЄС надали дуже чітке доручення Єврокомісії започаткувати процес розгляду заявки України на членство в ЄС, що означає «зелене світло» у просуванні держави до цієї мети. Таке переконання сьогодні у Версалі (Франція) перед початком другого дня неформального європейського саміту висловила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.

«Це дуже позитивний сигнал. Ми досягли згоди навколо чіткого шляху для України до Європейського Союзу. Це дуже технічне рішення, яке означає, що всі правові питання мають бути дотримані. Але Єврокомісія отримала завдання просуватися у цьому процесі, що є дуже важливим. Я задоволена результатом. Це зелене світло для України. Зрозуміло, що ми маємо надати Україні надію у ці дуже темні часи», - сказала керівниця уряду Естонії.

Вона зауважила, що більш швидкий шлях до членства є навряд чи можливим, коли в країні триває війна. Але всі країни-члени усвідомлюють, що лише виграють від присутності більш заможної, більш стабільної України, що керується верховенством права.

«Це забере певний час, але всі залучені сторони готові здійснити всі необхідні кроки що швидше», - додала Кая Каллас.

Вона наголосила, що лідери ЄС мають бути чесними перед громадянами та платниками податків у тому, що попереду всіх чекають важкі часи, оскільки війна в Україні триває, і в самих країнах ЄС виникають складні питання щодо енергетики та безпеки.

«Сьогодні ми продовжимо обговорювати питання оборони й енергетики. Все змінилося після 24 лютого, і ми маємо повернутися до основ, як ми будемо співпрацювати в обороні на європейському рівні, чи будемо закупляти спільні спроможності, що є надто коштовним для кожної окремої країни, щоб робити це самотужки… Має бути встановлений мінімум у 2 відсотки на оборонні витрати у бюджетах країн-членів. Це є важливим не лише для країн, що мають спільний кордон з Росією, але для всієї Європи. Ми є більш сильними, коли кожна наша армія є сильною», - підкреслила прем’єр-міністр Естонії.

Оперативна інформація станом на 06.00 12.03.2022 щодо російського вторгнення

Прямі збитки від війни РФ в Україні сягнули $119 млрд – Мінекономіки

Як повідомляють Факти:

Втрати, завдані інфраструктурі України внаслідок повномасштабної військової агресії РФ, сягнули $119 млрд. Мінекономіки веде роботу щодо можливості їх компенсації за рахунок заарештованих золотовалютних резервів Центробанку РФ.

Про це заявив перший заступник міністра економіки України Денис Кудін в ефірі телемарафону.

За його словами, днями в Офісі президента називали цифру $100 млрд, але на сьогодні сума збитків сягнула вже $119 млрд, і вона з кожним наступним днем ​​війни зростатиме.

– Західні уряди вже заарештували золотовалютні резерви Центробанку РФ на суму $415 млрд. По суті цієї суми майже достатньо, щоб перекрити ці прямі одноразові втрати, – зазначив Кудін.

Він сподівається, що найближчим часом буде знайдено юридичний механізм, як ці гроші можуть надійти в Україну.

Серед інших шляхів отримання компенсації цих втрат чиновник назвав роботу уряду України проти РФ у міжнародних судах.

– Йдеться і про Міжнародний кримінальний суд, і про ЄСПЛ, і про комерційні арбітражі у всьому світі. У кожному із цих судів Україна подає позови проти РФ, – додав Кудін.

Існує також третій шлях отримання компенсацій збитків від РФ – репарації після підписання мирного договору та фактично капітуляції ворога.

– Вони можуть бути у двох формах – грошовій та натуральній. Як репарації могли б отримувати енергоресурси та інші види матеріальних цінностей, які Україні потрібні, – підсумував заступник міністра економіки.

Валентина Летяк

редакторка стрічки

Світова криптоспільнота зібрала для України майже 55 млн