Український тиждень моди 2025-2026

Авторка: 

Софія Топоркова

   З 14 по 17 лютого в Києві відбувся український тиждень моди сезону осінь - зима 2025/2026. Понад 40 українських брендів, таки як FROLOV, GASANOVA, J'AMEMME, KSENIASCHNAIDER, NADYA DZYAK, the COAT, TG Botanical тa VOROZHBYT&ZEMSKOVA представили свої колекції.

  Цей тиждень моди став символом незламності та культурної ідентичності. 

  Український тиждень моди: Символ незламності та культурної ідентичності. Попри триваючу війну, українські дизайнери та організатори не відмовилися від проведення цього важливого заходу. Навпаки, подія стала ще більш значущою, адже слугувала платформою для підтримки національної ідентичності та демонстрації непохитного духу українців. Багато колекцій були натхнені військовими реаліями, історичним корінням та прагненням до миру. 

 Наприклад, бренд Наді Дзяк присвятив свій показ українським військовим, зокрема пораненому захиснику Андрію Кулакевичу. Дизайнери представляли  колекції, які включали елементи військової форми, символічні принти та кольори. Також у показах брали участь віськових та ветеранів.  

 Покази проходили на різних знакових локаціях Києва, таких як Мистецький Арсенал, Софійський собор та Національна опера України. Саме ці місця підкреслювали зв’язок моди з культурою та мистецтвом. Відкриття Тижня моди вразив глядачів перформанс бренду FROLOV, що влаштував у київському ЦУМі присвячений український рок-субкультурі 1990-х -2000-х років.  

 Колекція відображала ідею абсолютної свободи та самовираження, поєднуючи панк-естетику з сучасними модними тенденціями. Особливістю шоу стала участь відомих українських рок-співачок, таких як Ірена Карпа, Юлія Лорд та Каша Сальцова з гуртом «Крихіткка», які додали автентичності та енергії події. Цей показ став яскравим початком Тижня моди, підкреслюючи силу та унікальність української культури в сучасному контексті.

   Кожен день мав свого амбасадора – відомих особистостей, які підтримували українську моду та культуру. Перший день відкрила fashion-інфлюенсерка Аліна Френдій, а другий – телеведуча та фотографиня Соня Плакидюк. Четвертий день став знаковим завдяки Ользі Галушці, яка підкреслила важливість підтримки українських дизайнерів.

  Цього року на подіумі можна було побачити роботи таких брендів, як Gaptuvalnya, GUNIA Project, TONiA, Delegan та Khrystyna Rachytska. Їхні колекції відзначалися унікальним поєднанням сучасних тенденцій і національних мотивів. Наприклад, TG Botanical презентував екологічно свідому колекцію, а DARJA DONEZZ вкотре звернулася до морської тематики.

 Gaptuvalnya - переосмислила українську вишивку у сучасному контексті, використовуючи нетрадиційні крої та матеріали.

 TONiA - створили колекцію, натхненну українським фольклором, додавши сучасні силуети та цікаві текстури.

Delegan - зробили акцент на військовій тематиці, використовуючи маскувальні принти, тактичні елементи та символічні деталі.

  Khrystyna Rachytska – представила колекцію, що поєднала елегантність і футуристичні мотиви.

  Український тиждень моди 2025-2026 став не лише платформою для демонстрації нових дизайнерських рішень, а й потужним культурним маніфестом. Він довів, що мода – це не лише про стиль, а й про національну свідомість, історію та боротьбу. У ці складні часи українські дизайнери продовжують творити, демонструючи світу красу, яка народжується навіть у найтемніші періоди історії.

 Цьогорічний тиждень моди був насичений різноманітними показами, які представили широкий спектр стилів: від класичної елегантності до авангардних експериментів. Особливу увагу привернула екологічна складова, що набула популярності серед українських дизайнерів. Багато колекцій були створені з використанням сталих матеріалів, що відображає глобальні тенденції в модній індустрії. Тренд на екологічність та відповідальне виробництво стає важливою частиною української моди. 

  Дизайнери демонструють високий рівень професіоналізму, інтегруючи в свої колекції елементи української культури та традицій. Це надає їм унікальності та допомагає зберігати ідентичність на світовому рівні.

   На подіумах можна було побачити не лише жіночі колекції, але й чоловічи, що свідчить про розвиток української чоловічої моди, яка раніше була менш помітною на таких заходах. Все більше молодих дизайнерів втілюють свої ідеї, створюючи нові тренди і вигляд, який дозволяє українським брендам виходити на нові ринки. Таким чином, Український тиждень моди став важливим фактором у просуванні національної індустрії та культури, сприяючи її розвитку та залученню уваги світових гравців до українського дизайнерського потенціалу.

Забуті технології: стародавні винаходи, які випередили час

Авторка: 

Катерина Макущенко

  Протягом віків людство створювало неймовірні винаходи. Деякі з них значно випереджали свою епоху і стали фундаментом для сучасних технологій, тоді як інші загубилися в часі. Проте, їхнє повторне відкриття може кардинально вплинути на наше майбутнє. У цій статті, ми зануримося у світ цих унікальних винаходів минулого.

Антикітерський механізм — стародавній комп’ютер

  Біля острова Антикітера у 1901 році водолази знайшли загадковий пристрій, який згодом отримав назву Антикітерського механізму. Цей механізм, що був створений приблизно у II столітті до н.е., являв собою складний астрономічний комп'ютер з бронзових шестерень. Він дозволяв відстежувати рух планет, фази Місяця та прогнозувати затемнення. Ця технологія на століття випередила свій час, адже подібні пристрої з'явилися в Європі лише у Середньовіччі, що робить Антикітерський механізм справжньою загадкою та інженерним шедевром античності.

  У 1974 році, на основі теоретичної моделі, запропонованої Прайсом, Аллан Джорджі та Френк Персиваль з Австралії виготовили першу робочу модель Антикітерського механізму. Пізніше, британський винахідник Джон Глива, вдосконалив цю роботу, створивши більш точну копію.

  У 2005 році розпочався міжнародний проект "Дослідження Антикітерського механізму", який об'єднав вчених з Греції, Великобританії та США під егідою Міністерства культури Греції. Того ж року були знайдені нові фрагменти механізму на місці затонулого римського судна. Завдяки сучасним технологіям вдалося розшифрувати близько 95% написів на пристрої. Паралельно Майкл Райт продовжував дослідження та у 2007 році представив оновлену модель механізму. А у 2008 році британський вчений Джо Мерчант видав книгу, присвячену Антикітерському механізму.

  Завдяки спільним зусиллям міжнародної наукової спільноти, ми все більше дізнаємося про цей унікальний артефакт, що змінює наше розуміння рівня розвитку античної науки та техніки.

Дамаська сталь — легендарний матеріал для мечів

  Мечі з дамаської сталі, відомі своєю надзвичайною міцністю та характерним візерунком, були вершиною металургійного мистецтва минулого. Таємницю їхнього виготовлення було втрачено на століття, але сучасні дослідження показали, що секрет полягає в наноструктурних вуглецевих трубках.

  Секрет дамаської сталі криється в її унікальній багатошаровій структурі, що досягається шляхом складного процесу кування. Цей процес дозволяє поєднати різні типи сталі, створюючи неповторний візерунок на поверхні. Така структура забезпечує оптимальний баланс між міцністю та гнучкістю, що робить дамаську сталь ідеальним матеріалом для виготовлення зброї. Вона витримує значні навантаження, зберігаючи при цьому свою гостроту та стійкість до пошкоджень.

  Відтворення цього процесу може відкрити нову еру в металургії.

Римський бетон — матеріал, який міцнішає з часом

  На відміну від сучасного бетону, який з часом руйнується, римський бетон, використаний у таких спорудах, як Пантеон, вражає своєю довговічністю.

  Ключ до неймовірної міцності давньоримського бетону, що забезпечив довговічність їхніх споруд, полягає у використанні пуцолану – суміші вулканічного попелу та вапна. При взаємодії з водою ці компоненти утворюють надзвичайно міцний будівельний матеріал. Однією з ключових переваг римського бетону є його здатність до самовідновлення. Частинки вапна в його складі реагують з водою, що проникає в тріщини, заповнюючи їх та запобігаючи подальшому руйнуванню. Саме ця властивість пояснює виняткову довговічність римських споруд, особливо тих, що знаходяться у воді.

  Сучасні інженери намагаються відтворити цю формулу, що може значно покращити якість сучасних будівельних матеріалів.

Чому ці технології були забуті?

  На жаль, багато цінних винаходів минулого зникли через війни, занепад культур і банальне нерозуміння їхньої користі. Інколи навіть ефективніші старі технології поступалися місцем новим. Проте, сучасні дослідники з ентузіазмом вивчають давні артефакти, сподіваючись відродити ці знання та застосувати їх у сучасних технологіях.

  Геніальність стародавніх технологій не лише викликає захоплення, але й може послужити основою для майбутніх технологічних стрибків. Вивчення забутих винаходів допомагає нам краще зрозуміти історію та розробити ефективніші технології для майбутнього. Можливо, саме в давніх знаннях ми знайдемо рішення для актуальних проблем людства.

Використані джерела:

https://krokus.tv/1892-antikterskij-mehanzm-pershij-analogovij-kompjuter-starodavnoyi-grecyi.html

https://www.sciencealert.com/we-finally-know-how-ancient-roman-concrete-was-so-durable#

https://grandway.ua/blog/ 

20 лютого - День памʼяті Героїв Небесної Сотні

Авторка:

Наталія Бондаренко

Щороку 20 лютого в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей день був офіційно встановлений указом Президента 11 лютого 2015 року для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті тих, хто віддав своє життя за демократичне майбутнє країни.

Кульмінація подій Революції Гідності припала на лютий 2014 року. Саме з 18 по 20 лютого в центрі Києва загинуло найбільше протестувальників – 78 осіб, а ще понад 20 померли від поранень у наступні дні. Загиблі були вшановані як Герої Небесної Сотні та стали символами боротьби за свободу й незалежність України. Серед них троє іноземців: білорус Михайло Жизневський і грузини Зураб Хурція та Давид Кіпіані, які були посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Загалом 105 учасників революції посмертно отримали звання Героя України.

Цей день пам’яті покликаний не лише оплакувати загиблих, а й вшановувати їхню боротьбу за свободу, гідність і право на краще майбутнє. Під гаслом “Вдячні за свободу!” українці щороку згадують громадянську відвагу, стійкість і жертовність Героїв Небесної Сотні, які своїм подвигом змінили хід історії України.

Походження назви “Небесна Сотня” пов’язане з 107 учасниками Революції Гідності, які загинули в лютому 2014 року, а також із активістами Майдану, що втратили життя навесні того ж року на початку російської агресії на сході України.

Назва виникла за аналогією з поділом Самооборони Майдану на сотні. Уперше це словосполучення прозвучало під час церемонії прощання із загиблими на Майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого були написані вірші поетес Людмили Максимлюк та Тетяни Домашенко, які вже містили словосполучення “Небесна Сотня”. Наступного дня його почали використовувати у виступах зі сцени Майдану та публікаціях на інтернет-ресурсах. Офіційна згадка про Героїв Небесної Сотні вперше з’явилася на Урядовому порталі 28 лютого 2014 року.

Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року як мирний протест проти відмови влади від курсу на євроінтеграцію. Протягом 94 днів протестувальники в центрі Києва виступали проти корупції, порушень прав людини та авторитаризму тодішнього президента Віктора Януковича. Центральним місцем подій стали Майдан Незалежності, вулиці Хрещатик, Михайла Грушевського та Інститутська.

Жорстокі дії влади, спрямовані на придушення протестів, призвели до численних людських жертв. Тих, хто загинув у грудні 2013-го – лютому 2014 року, назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українці, які загинули навесні 2014 року під час початку російської агресії на сході України.

Згадок про Революцію Гідности і про людей, які її творили, не може бути забагато. Це те, що вберегло країну від диктатури. Тому збрегти про них памʼять - найменше, що ми можемо зробити. 

Мистецтво під час війни

Авторка: 

Юлія Ясерова

Війна дає поштовх досі невідомим нам наративам у мистецтві. В мистецтві ми завжди знаходимо відображення та переосмислення реальності часу, коли воно народилось. Наше мистецтво, що народилось протягом війни, буде говорити за нас довше, ніж ми живемо. Тому наше завдання сьогодні фіксувати все, збирати в одному місці і передавати далі світу.

Мистецтво завжди було зброєю, тим паче під час війни. Тому пензлем, словом, музичним інструментом озброїлись українські митці, щоб не тільки зберегти, але й поширити українську культуру. Нині творчі люди України тримають український мистецький фронт. Багато художників, залишившись без житла, майстерень, засобів існування, продовжують створювати мистецькі твори, часто ризикуючи власним життям. І на противагу агресору, із ще більшим завзяттям просуваються вперед. Тому сьогоднішнє виставкове життя характеризується надзвичайно широким діапазоном мистецьких напрямів, стилів, та течій. Не зважаючи на складні обставини: елементарний брак художніх матеріалів, а також проблеми з їх доставкою, народжуються неповторні твори, з різноманітними сюжетами, які охоплюють філософські проблеми життя, виявляючи споконвічне прагнення до гармонії, життя у мирі та спокої. Але під час бойових дій на фронті, навіть в тилу про тишу і спокій можна лише мріяти. Досягти урівноваженого стану, катарсису, говорячи професійною мовою, можливо від споглядання картини, площина якої, відбиваючись на сітківці ока, співпадає з її поверхнею. Хтось зауважить, що однак люди дивляться на світ однаково. Так, але відомо, що дивитись не означає бачити. Так само як можна слухати, і не чути. Звичайно, все залежить від якості художнього твору, а це вже інше питання, яке стосується світогляду митця. Тому сьогодні, під час війни, художня еліта робить неймовірні зусилля у подоланні непрофесіоналізму в мистецтві, підміни його сурогатом, що дискредитує його роль, призначену для розвитку суспільства. Роль митців зараз дуже велика. Перше – це те, що кожен митець фіксує нашу історію так, як відчуває це він. Це як фото зруйнованого міста, тільки власного – всередині. Друге: багато хто, продаючи творчість, допомагає ЗСУ. Упродовж трьох десятиліть незалежності України спостерігалося зіткнення двох культур. Однак зі здобуттям перемоги процес дерусифікації буде відбуватися природно. Дерусифікація та радикалізація стануть ключовими мотивами подальшого розвитку української культури. Це тенденція, яка набула початку під час подій 2013-2014 років. Війна відірвала Україну від Росії та виступила каталізатором відходу від російської культурної спадщини, що була в нашому просторі протягом багатьох років. Культура у поствоєнний період представлятиме яскраве різноманіття жанрів та напрямів, і вже зараз є всі передумови для цього. Повністю відмовитися від впливу російської культури ми не зможемо, але цього і не варто намагатися зробити. Натомість важливо зменшити її негативний вплив, який сприяв формуванню комплексу меншовартості, виховував нас як малоросів і використовував наш спільний історичний досвід для подальшого здійснення імперської політики.

Усі хочуть дожити до кінця цієї війни і побачити перемогу. Просто треба вірити в ЗСУ, вірити в наші сили. Ми обовʼязково це зробимо.

Фурор! Від гумориста до співака: IVAN LIULENOV зібрав свій перший сольний концерт авторських пісень в Origin Stage

  14 лютого, в День всіх закоханих, IVAN LIULENOV зібрав повну залу на своєму першому сольному концерті в Origin Stage. Понад 15 авторських україномовних пісень, топові гості, унікальні колаборації — від акустичної лірики до рок-версій хітів запрошених гостей.

  Ще нещодавно IVAN LIULENOV стояв на сцені «Ліги Сміху» як двократний переможець топового шоу країни. А вже сьогодні збирає тисячний зал у центрі столиці як співак авторських пісень. Його шлях – це про талант, працю та командну роботу. 

 Окрім виконання власних пісень глядачі почули виступи спеціальних гостей-друзів Івана. Так, доєднався thekomakoma, з яким вони виконали два хіти та представили ексклюзивну рок-версію пісні «Сонечко». Разом із  Артемом Дамницьким вразили публіку неочікуваним перформансом сингла «Техно», зачитавши реп і станцювавши хіп-хоп. Комік Вова Шумко представив унікальний формат їхнього з Іваном дуетного шоу «Музична імпровізація». Одним з перфомансів стала імпровізаційна пісня, яку IVAN LIULENOV разом із Вовою Шумком створив просто на сцені, використовуючи реальні фрази з валентинок, залишених глядачами на вході в концерт-хол. Це був щирий, емоційний і справді унікальний момент, що об’єднав усіх у залі.

 Виступ дівчини Івана став найсинтементальнілшим номером вечора. Під час ексклюзивної прем’єри синглу-лейтмотиву концерту «ДЕ ВЖЕ ТОЙ УСПІХ?» його кохана Ліза втілювала почуття в русі танцю — її сольний номер став відображенням кожної ноти, кожного слова та створив на сцені справжній діалог музики й тіла.

 У середині концерту до Івана доєднався Марк Куцевалов, який провів аукціон. Були представлені унікальні лоти: пляшка молдавського вина від батьків Івана, перша гітара, яку Іван підписав одразу на сцені, гільза з різьбленням у формі герба, яку привіз військовослужбовець з поля бою.

  А також благодійним був і весь мерч Івана. Замість звичної текстильної продукції Іван наливав молдавське вино хендмейд. Усі кошти з аукціону та продажу вина були передані на збір «Де вже той Mavic 3T» для бригади «БУРЕВІЙ» батальйону «ГРОЗА», в якому зараз служить Thekomakoma, через благодійний фонд «Хвиля’91». 

 Під час концерту на екранах несподівано з’явилася Kiss Cam, і закохані пари ніжно цілувалися під пісню, додаючи ще більше романтики цьому вечору. Але справжнім сюрпризом стало те, що на Kiss Cam потрапив… Людина-павук! Його пристрасний поцілунок на екранах викликав вир емоцій у залі.

  Лише 9 місяців тому IVAN LIULENOV підписав контракт з YULA Company,  щоб розвивати кар’єру співака, а вже сьогодні зібрав Origin Stage.

  Підтримати співака у цей важливий день прийшли зірки та публічні персони: KARTA SVITU, Юлія Павлюк (Приймак), Наталія Островська, Віталій Дроздов, Євген Тріплов, Анатолій Анатоліч, Юла, Ілона Гвоздьова, Денис Жупник, Анжела Чигрин, Слава Соломко, Анна Малиновська та інші.

  Концерт отримав символічну назву «Де вже той успіх?» і став підтвердженням того, що IVAN LIULENOV здійснив свою велику мрію і впевнено рухається далі. Тренер «Ліги сміху», який завжди прагнув співати, вийшов на сцену Origin Stage, виконав авторські україномовні пісні та закріпив за собою статус не лише коміка, а й справжнього артиста. Цей вечір став частиною історії, яку пам’ятатимуть завжди. IVAN LIULENOV довів, що успіх — це не випадковість, а поєднання важкої праці, таланту та безмежної любові до своєї справи.

Леонід Коваленко

Феномен "культури скасування" та її вплив на свободу слова: Де межа між відповідальністю за слова та цензурою?

Авторка:

Катерина Макущенко

 Що таке "культура скасування"?

  "Культура скасування" – це явище, коли людина або група людей зазнає публічного осуду та бойкоту за свої висловлювання або дії, які певна частина суспільства вважає неприйнятними або образливими для себе. Це може призвести до втрати роботи, соціального статусу, репутації та навіть до юридичних наслідків.

Історія культури скасування

  Подібна форма бойкоту відома людству ще з давніх часів, раніше вона називалася остракізмом — практикою політичної боротьби у деяких полісах Стародавньої Греції, коли людину, що могла загрожувати демократії, виганяли з міста. Cеред таких, зокрема, були й видатні державні діячі, як-от Арістід, Фемістокл та Фукідід. 

  Походження сучасного терміну cancel culture залишається невідомим. Проте, згідно з книгою "The Coddling of the American Mind" (2018), автори якої - соціальний психолог Джонатан Хайдт та активіст Грег Лук'янов - вважають, що цей феномен бере свій початок з "культу безпеки", який існує в американських університетах. Цей "культ" характеризується нетерпимістю до будь-яких думок, які можуть бути розцінені як расистські, сексистські або трансфобні. 

Вплив на свободу слова

   Cancel culture може мати негативний вплив на свободу слова, оскільки вона створює атмосферу страху та самоцензури. Люди можуть боятися висловлювати свою думку, якщо вона відрізняється від загальноприйнятої, навіть якщо ця думка є законною та не містить закликів до насильства або ненависті. Якщо люди бояться висловлювати свої думки, це може призвести до зменшення різноманітності думок в суспільстві, що може призвести до того, що лише одна точка зору буде домінувати в публічному просторі. 

Відповідальність за слова:

   Водночас, важливо зазначити, що свобода слова не є абсолютною. Кожна людина несе відповідальність за свої слова, особливо якщо вони можуть завдати шкоди іншим людям. Слова можуть бути використані для поширення ненависті, дискримінації, наклепу та інших форм насильства. У таких випадках суспільство має право реагувати та засуджувати такі висловлювання. 

Де межа?

   Питання про те, де проходить межа між відповідальністю за слова та цензурою, є дуже складним і залежить від конкретної ситуації. Важливо враховувати контекст, намір людини, її аудиторію та можливі наслідки її слів.

Деякі критерії, які можуть допомогти визначити цю межу:

 Заклики до насильства або ненависті: Висловлювання, які прямо закликають до насильства або ненависті щодо певної групи людей, не можуть бути виправдані свободою слова. 

 Дискримінація та утиск: Висловлювання, які містять дискримінацію або утиск за ознакою раси, національності, статі, сексуальної орієнтації, релігії або інших ознак, також не можуть бути виправдані свободою слова. 

  Наклеп та неправдива інформація: Поширення неправдивої інформації, яка завдає шкоди іншій людині або групі людей, не є свободою слова. 

  Особисті образи та перехід на особистості: Перехід на особистості та особисті образи не є конструктивним діалогом та не сприяє пошуку істини.

  "Культура скасування" не завжди є негативним явищем. У деяких випадках вона може бути ефективним інструментом для боротьби з неприйнятною поведінкою та захисту прав людини. Важливо розрізняти між критикою та цькуванням. Критика є важливою для розвитку суспільства, але цькування та публічне приниження людини не є прийнятними. Кожна людина має право на помилку. Важливо давати людям можливість виправити свої помилки та змінити свою поведінку. 

Великий сольний концерт YAKTAK до Дня всіх закоханих

  Однією із найкращих ідей подарунка коханій половинці на День всіх закоханих 14 лютого було відвідування  особливого великого сольного концерту безумовного хітмейкера України співака YAKTAK. Його музика та спів влучає в самісіньке серце. Саме таке і відбувалося на концерті YAKTAK у Києві в Stereo Plaza, атмосфера якого була сповнена романтикою та щирими  почуттями. Це був концерт про почуття, музику, яка говорить замість слів і про ті моменти, які захочеться зберегти назавжди. 

 Харизматичний, сміливий та талановитий YAKTAK або Ярослав Карпук створив на концерті закоханим парам гарний настрій та чудову атмосферу, саме те, що потрібно у такий романтичний вечір. Але ж більшість пісень YAKTAK саме про кохання, бо тільки воно має цілющу силу, яка надихає та творить наше життя, роблячи нас щасливішими. А свої улюблені пісні романтичні слухачі співали разом із співаком, танцювали та аплодували. Під час концерту були  пісні і під гітару, що було емоційно і красиво. 

   YakTak - молодий виконавець і автор пісень у жанрах поп і хіп-поп. Він вже закохав у себе українську аудиторію - це було видно по черзі, яка зібралася перед його концертом, вона сягала 200 метрів. В загальному ж захід відвідало близько 4 000 слухачів.

   На концерті відчувалася атмосфера Дня Закоханих - декорації у вигляді повітряних сердець, червоне світло, романтичні пісні на розігріві, і звісно, ватман фанатки з написом YakTak, зробленим помадою. Співак вдало зарядив аудиторію і закохав її у себе вдруге, коли при виконанні пісні "Букети", розкидав троянди у натовп. А під час виконання пісні «Уночі» в залі було багато паперових сердець (валентинок).

   Приємно вразив артистизм і співака, і команди, було видно наскільки вони вкладаються у шоу. Окрім пісень, почули і мотиваційні роздуми YakTak. Атмосфера концерту залишила небайдужими всіх без винятку. Найбільше емоцій викликали пісні Небо, Уночі, Чекає Вдома, Нижча зростом. Особливим моментом стала пропозиція одного з відвідувачів руки і серця своїй коханій дівчині, після якої як раз і була зіграна пісня Нижча зростом. 

   Пролунала на концерті YakTak і пісня «La la la», яка минулого року потрапила у нацвідбір Євробачення. А на заваершення концерту на прохання глядачів співак заспівав дві пісні на біс, а саме «Лілії» та «Тихо плакала»

   Варто відмітити, що на концерті була розіграна гітара команди за більш, ніж 120 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Так було відкрито збір на потреби ЗСУ та проведений невеликий аукціон з одним лотом - особиста гітара YakTak, на якій Ярослав Карпук написав пісню «Небо», 125 тисяч  та підписи музикантів.

 Ярослав Карпук – молодий український виконавець, що вже здобув визнання тисяч шанувальників і престижні нагороди. Секрет успіху артиста – це поєднання наполегливості, щирості та вміння бути справжнім у кожній ноті. У своїх піснях YAKTAK ділиться особистими історіями, переживаннями та емоціями, що робить їх ще ближчими та зрозумілими в серцях слухачів. Зрозуміли кожному та водночас глибокі тексти пісень викликають захоплення та довіру. Так хіт «Погляд» тривалий час очолював «Топ пісень України» в Apple Music. А дуети з такими артистами, як Jerry Heil, Святослав Вакарчук, MamaRika, SOBOL, KOLA, CKAYA і Golubenko зібрали понад 25 мільйонів переглядів, підтверджуючи популярність і талант YAKTAK. Музика нової зірки вітчизняної сцени – це голос покоління, який надихає і об’єднує.

 Зараз його треки стабільно займають перші місця на радіо та стримінгових платформах, а купа українських зірок мріють зробити з ним фіт. Артист з дитинства займався музикою, брав участь у шоу “Голос. Діти”, а з 2021 року почав писати власні пісні. Як проект, YAKTAK прогримів на всю Україну у 2022 році, а тепер всі знають його треки:

• “Пробач”;

• “Попелом”;

• “Силует”;

• “LaLaLa”;

• “Уночі”;

• “Порічка” та багато інших.

   Співаку чудово вдається робити такі різні пісні: акустичні, танцювальні, патріотичні, ліричні. А 14 лютого на День всіх закоханих співаку дійсно вдалося зробити фантастичне свято і подарувати своїм фанам та закоханим незабутній романтичний вечір кохання. Це був вечір, сповнений романтики, тепла та любові. Хтось знайшов тут натхнення, хтось – привід усміхнутися, а хтось провів час із коханою людиною. Загальне враження ж залишилось дуже позитивне – час на концерті буквально пролетів і було відчутно, що співак досягнув серця кожної і кожного.

Анна Цяпута

Єлизавета Кравченко

Леонід Коваленко