Чи щасливі ми? Яким є це почуття? Та чи є щастя постійним?

Авторка:

Євгенія Буряк

   Зараз у звʼязку з війною ми маємо досить пригніченій настрій. Іноді це повна апатія, буває відчай, ненависть, але найчастіше біль та безпорадність. Тому важливо вести власну війну- внутрішню. Кожного дня ми приймаємо рішення, які в подальшому матимуть вплив на події, що відбуваються. 

  Щоранку ми прокидаємось з думкою що за вікном все ще війна. Поки ми спали, десятки людей загинули, сотні ранено, і ще мільйони переживають втрати. На жаль, тут перемагає наша безпомічність. Бо ми не можемо напряму вплинути на хід війни. Бо скоріше, ця війна не про людей, або території, це війна за почуття всемогутності та хворого максималізму. 

   Але ми маємо вплив на нас самих. На наш стан, емоції та внутрішній світ. Щодня ми мусимо підкорювати тривожність, долати втому, справлятись з безпорадністю, направляти злість, переосилювати себе та памʼятати про духовну міць. 

  І це буде нашою маленькою перемогою. Наші невеликі кроки до значних звершень.

 Тож щоранку вибирайте себе. Вибирайте ранковий донат, медитацію, спорт, улюблену роботу та додаткове хобі. Гарний відпочинок, смачну їжу, спілкування. Вибирайте піклування про свій стан натомість вічного очікування. 

  Отож чи може бути щастя постійним? На мою думку, ні. Зараз бути щасливим, це як знаходити світло в темряві. Коли все навколо здається настільки пригніченим, що радість буквально будується на фоні контрасту. Ніхто з моїх близьких не на фронті, я не втратила будинок, не отримала поранення, чи не потрапила в полон. Атакуючи Київ щоденно дронами, я хоч не чую цих вибухів сильно близько, я маю змогу ходити по магазинам та займатись такою банальною справою як похід в кафе. Це звучить просто жахливо, але чи варто мене засуджувати за це? 

   Страшно з думками що війна надовго, тому відкладаючи щастя на потім, ми втрачаємо зараз. Робіть вибір щодня, вибір боротись, жити, в першу чергу заради себе. Не погано радіти, щодня приносячи шану. Всім хто поклав своє життя заради цього, та дякуючи героям за життя. Будьте щасливі зараз, шукаючи це відчуття в дрібницях. Чи не так?

Сучасна стоматологія: зміни та поради від Макаренка С. Д.

Авторка: 

Вікторія Вакіна

 

   Стоматологія – це галузь медицини, яка займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань зубів і ротової порожнини. Це одна з найбільш важливих сфер для загального здоров’я людини, оскільки стан зубів і ясен може значно впливати на якість життя та загальний стан організму. Проблеми з зубами можуть призвести до болю, ускладнень із харчуванням і навіть серйозних хвороб, таких як інфекції або захворювання серцево-судинної системи. Мені пощастило поспілкуватися з лікарем, чий досвід у стоматології триває вже 44 роки, навіть попри те що наразі він на пенсії, однак все одно продовжує працювати на улюбленій роботі та ділиться своїм досвідом з молодими колегами. Лікар поділився цінними порадами та важливою інформацією, яка без сумніву стане корисною для наших читачів.

   Макаренко Сергій Дмитрович почав свою кар’єру в стоматології ще в 1981 році після завершення Полтавського медичного стоматологічного інституту (наразі: Полтавський державний медичний університет) та почав працювати в Охтирській  міській стоматологічній поліклінніці. Як він зазначає за  цей час змінилось дуже багато, особливо рівень освіти тодішніх студентів та сучасних. «Коли я навчався в інституті, не можна було пропустити ні одного заняття. Нас вступало 150, а завершило лише 113», – згадує він, підкреслюючи високий рівень відповідальності та вимог, що ставилися до студентів. Лікар зазначає, що стоматологічні апарати за його часів були значно важчими та менш комфортними, ніж сучасні, що значно полегшує роботу та практику навчання  сучасним стоматологам. 

     Ще одним важливим аспектом його роботи є взаємодія з пацієнтами. Макаренко С. вважає, що найголовніше для лікаря –  це завоювати довіру пацієнта. «Якщо пацієнт без довіри приходить на запис, то, по-перше, у нього присутній страх, а по-друге, це може зашкодити детальному обстеженню проблеми, наприклад, різкі рухи під час маніпуляцій»,  –  зазначає він. Довіра до лікаря допомагає не тільки у зниженні рівня стресу пацієнта, але й у забезпеченні більш точного та якісного лікування.

   З огляду на багаторічну практику, Сергій Дмитрович зазначає, що найчастіше до нього звертаються люди віком від 55 до 70 років, для того, щоб встановити протези. Люди віком від 30 до 45 років займають близько 30% від загального числа пацієнтів, а молодь, за словами лікаря, становить лише 15%.  Зазвичай молоді люди зацікавлені в тому, щоб покращити естетичний вигляд своїх зубів, наприклад, встановлюючи керамічні вкладки. Крім того, за його словами, молодь зараз значно більше уваги приділяє косметичному вигляду зубів, тоді як старші пацієнти більше цікавляться питаннями протезування та лікування. Сергій Дмитрович є великим фахівцем у виготовленні зубних протезів, 22 роки він завідував протезним відділенням Охтирської міської стоматологічної поліклініки. 

      У роботі лікар також звертає особливу увагу на важливість правильного харчування для здоров’я зубів, адже за його словами це дуже впливає на їх стан, особливо солодощі та борошняні вироби спричиняють серйозні проблеми. Він радить заміняти це на фрукти і овочі, які містять вітаміни та допомагають зміцнювати зуби.    Рекомендації! Фахівець також стверджує, що для збереження гарного стану зубів необхідного кожного дня їх ретельно чистити, зранку та ввечері. «Слід чистити зуби не менше 3 хвилин, а краще 5. Оскільки за короткий час весь зубний наліт не зможе змитися»,  – зауважив Сергій Дмитрович. Звернув увагу також на шкідливі звички, зокрема паління, яке може погіршити стан зубів. До того ж, щоб гарно виконати ранкову процедуру, слід ретельно ставитись і до вибору зубної щітки та пасти. За словами Сергія Дмитровича, краще якщо паста міститиме в собі багато вітамінів. 

   Наслідки! Не оминули ми і дану тему, оскільки вона є важливою. Найпоширеніша хвороба  через недостатнє або неправильне чищення зубів та використання зубної нитки може призвести до накопичення нальоту на зубах та навіть каменя, як наслідок несе за собою причину розвитку так званого пародонтозу. Ця хвороба з’явилась у XX-XXI столітті, і особливо вражає категорію людей віком після 40 років.

   Стоматолог радить не забувати про регулярні перевірки у лікаря, адже профілактика – це запорука здоров’я зубів. «Для здорової людини дворазові візити на рік будуть достатніми, а от для тих, хто вже має певні проблеми, однозначно варто звертатися частіше», – підкреслює він. Особливу увагу варто звертати на весняно-осінні періоди, коли організм відчуває дефіцит вітамінів, що може негативно впливати на стан зубів. Зараз, за словами лікаря, значно зросла кількість людей, які скаржаться на зубний біль.  Якщо раніше лише  менше 30% пацієнтів зверталися до стоматолога для встановлення пломби, то сьогодні ця цифра значно зросла. Тому не варто відкладати візит до лікаря – профілактичні огляди допомагають вчасно виявити проблеми і уникнути серйозних ускладнень.

Леся Нікітюк наближає весну: дивіться офіційний трейлер комедії «Песики»

Дивіться трейлер фільму «Песики» — романтичної комедії від FILM.UA Group, створеної за підтримки Нового каналу. Побачити стрічку першими можна буде на допрем’єрних показах у всіх кінотеатрах України, які стартують уже 27 лютого. Офіційна прем’єра запланована на 6 березня.

Посилання на трейлер: https://youtu.be/r6G-WT-h5lg 

«У ролику — лише маленька частина того, що чекає на глядачів у кіно. На великих екранах буде ще більше провокації, гумору, романтики й, звісно, песиків», — розповідає продюсерка стрічки Анна Єлісєєва.

«Песики» — дебютна роль у великому кіно для блогерки та ведучої Нового каналу Лесі Нікітюк. У стрічці дебютує також комік Повар Даніл, а компанію на екрані їм складають відомі актори — Тарас Цимбалюк, Артур Логай, Дмитро Сова, Артемій Єгоров, Кирило Ганін, Іван Бліндар і Володимир Ращук, а також запрошені гості: Євген Таллер і Ніколас Карма. 

У центрі сюжету — затята кар’єристка Яна, яка не може побудувати довготривалі романтичні стосунки через свій характер. У трейлері глядачі можуть побачити, як змінюється її життя: від успішного, але самотнього — до сповненого хаосу й любовних пригод. Усе через прокляття, яке перетворює Яниних коханців на песиків.

Чотирилапі герої з’являються в більшості кадрів фільму — це стало головним викликом стрічки. «Песики» — перше українське кіно, у якому знялося так багато собак: загалом у зйомках взяли участь понад 100 хвостатих «акторів», як дресированих, так і звичайних. І до кожного потрібно було знайти підхід і створити комфортні умови.

Над фільмом працювала команда на чолі з режисером Олексієм Єсаковим, відомим своїми роботами над «Першими днями» та «Прикордонниками», оператором Володимиром Івановим («Погані дороги», «ШТТЛ») і продюсерками Анною Єлісєєвою та Анастасією Лодкіною, які вже працювали разом над серіалом «Перші дні».

Глядачі мають можливість першими побачити романтичну комедію «Песики» на допрем’єрних показах у всіх кінотеатрах України вже з 27 лютого. 

Стежте за новинами проєкту на офіційних сторінках у Facebook та Instagram. 

ДОВІДКА

Жанр: комедія 

Виробник: FILM.UA Group

Дистрибутор на території України: Green Light Films за підтримки FILM.UA Дистрибуція

У головній ролі: Леся Нікітюк

Продюсери: Анна Єлісєєва, Анастасія Лодкіна

Режисер: Олексій Єсаков

Камера: Володимир Іванов

Кастинг: Олена Приліпко

Художниця-постановниця: Олена Ємельянова

Костюми: Катерина Вітвіцька

Грим: Олена Клєщова

Сценарій: Михайло Гусаров, Анастасія Лодкіна, Сергій Лущік

Виконавчий продюсер: Сергій Демидов

Лінійна продюсерка: Ярина Фостяк

Реалізація спонсорства та партнерства: агенція інтегрованих рішень Brandly

Партнери фільму: БКК, DIM.RIA, ПриватБанк, компанія Mastercard, Бренд морепродуктів «Водний Світ», Ювелірна мережа Золота Країна

Леонід Коваленко

Український тиждень моди 2025-2026

Авторка: 

Софія Топоркова

   З 14 по 17 лютого в Києві відбувся український тиждень моди сезону осінь - зима 2025/2026. Понад 40 українських брендів, таки як FROLOV, GASANOVA, J'AMEMME, KSENIASCHNAIDER, NADYA DZYAK, the COAT, TG Botanical тa VOROZHBYT&ZEMSKOVA представили свої колекції.

  Цей тиждень моди став символом незламності та культурної ідентичності. 

  Український тиждень моди: Символ незламності та культурної ідентичності. Попри триваючу війну, українські дизайнери та організатори не відмовилися від проведення цього важливого заходу. Навпаки, подія стала ще більш значущою, адже слугувала платформою для підтримки національної ідентичності та демонстрації непохитного духу українців. Багато колекцій були натхнені військовими реаліями, історичним корінням та прагненням до миру. 

 Наприклад, бренд Наді Дзяк присвятив свій показ українським військовим, зокрема пораненому захиснику Андрію Кулакевичу. Дизайнери представляли  колекції, які включали елементи військової форми, символічні принти та кольори. Також у показах брали участь віськових та ветеранів.  

 Покази проходили на різних знакових локаціях Києва, таких як Мистецький Арсенал, Софійський собор та Національна опера України. Саме ці місця підкреслювали зв’язок моди з культурою та мистецтвом. Відкриття Тижня моди вразив глядачів перформанс бренду FROLOV, що влаштував у київському ЦУМі присвячений український рок-субкультурі 1990-х -2000-х років.  

 Колекція відображала ідею абсолютної свободи та самовираження, поєднуючи панк-естетику з сучасними модними тенденціями. Особливістю шоу стала участь відомих українських рок-співачок, таких як Ірена Карпа, Юлія Лорд та Каша Сальцова з гуртом «Крихіткка», які додали автентичності та енергії події. Цей показ став яскравим початком Тижня моди, підкреслюючи силу та унікальність української культури в сучасному контексті.

   Кожен день мав свого амбасадора – відомих особистостей, які підтримували українську моду та культуру. Перший день відкрила fashion-інфлюенсерка Аліна Френдій, а другий – телеведуча та фотографиня Соня Плакидюк. Четвертий день став знаковим завдяки Ользі Галушці, яка підкреслила важливість підтримки українських дизайнерів.

  Цього року на подіумі можна було побачити роботи таких брендів, як Gaptuvalnya, GUNIA Project, TONiA, Delegan та Khrystyna Rachytska. Їхні колекції відзначалися унікальним поєднанням сучасних тенденцій і національних мотивів. Наприклад, TG Botanical презентував екологічно свідому колекцію, а DARJA DONEZZ вкотре звернулася до морської тематики.

 Gaptuvalnya - переосмислила українську вишивку у сучасному контексті, використовуючи нетрадиційні крої та матеріали.

 TONiA - створили колекцію, натхненну українським фольклором, додавши сучасні силуети та цікаві текстури.

Delegan - зробили акцент на військовій тематиці, використовуючи маскувальні принти, тактичні елементи та символічні деталі.

  Khrystyna Rachytska – представила колекцію, що поєднала елегантність і футуристичні мотиви.

  Український тиждень моди 2025-2026 став не лише платформою для демонстрації нових дизайнерських рішень, а й потужним культурним маніфестом. Він довів, що мода – це не лише про стиль, а й про національну свідомість, історію та боротьбу. У ці складні часи українські дизайнери продовжують творити, демонструючи світу красу, яка народжується навіть у найтемніші періоди історії.

 Цьогорічний тиждень моди був насичений різноманітними показами, які представили широкий спектр стилів: від класичної елегантності до авангардних експериментів. Особливу увагу привернула екологічна складова, що набула популярності серед українських дизайнерів. Багато колекцій були створені з використанням сталих матеріалів, що відображає глобальні тенденції в модній індустрії. Тренд на екологічність та відповідальне виробництво стає важливою частиною української моди. 

  Дизайнери демонструють високий рівень професіоналізму, інтегруючи в свої колекції елементи української культури та традицій. Це надає їм унікальності та допомагає зберігати ідентичність на світовому рівні.

   На подіумах можна було побачити не лише жіночі колекції, але й чоловічи, що свідчить про розвиток української чоловічої моди, яка раніше була менш помітною на таких заходах. Все більше молодих дизайнерів втілюють свої ідеї, створюючи нові тренди і вигляд, який дозволяє українським брендам виходити на нові ринки. Таким чином, Український тиждень моди став важливим фактором у просуванні національної індустрії та культури, сприяючи її розвитку та залученню уваги світових гравців до українського дизайнерського потенціалу.

Забуті технології: стародавні винаходи, які випередили час

Авторка: 

Катерина Макущенко

  Протягом віків людство створювало неймовірні винаходи. Деякі з них значно випереджали свою епоху і стали фундаментом для сучасних технологій, тоді як інші загубилися в часі. Проте, їхнє повторне відкриття може кардинально вплинути на наше майбутнє. У цій статті, ми зануримося у світ цих унікальних винаходів минулого.

Антикітерський механізм — стародавній комп’ютер

  Біля острова Антикітера у 1901 році водолази знайшли загадковий пристрій, який згодом отримав назву Антикітерського механізму. Цей механізм, що був створений приблизно у II столітті до н.е., являв собою складний астрономічний комп'ютер з бронзових шестерень. Він дозволяв відстежувати рух планет, фази Місяця та прогнозувати затемнення. Ця технологія на століття випередила свій час, адже подібні пристрої з'явилися в Європі лише у Середньовіччі, що робить Антикітерський механізм справжньою загадкою та інженерним шедевром античності.

  У 1974 році, на основі теоретичної моделі, запропонованої Прайсом, Аллан Джорджі та Френк Персиваль з Австралії виготовили першу робочу модель Антикітерського механізму. Пізніше, британський винахідник Джон Глива, вдосконалив цю роботу, створивши більш точну копію.

  У 2005 році розпочався міжнародний проект "Дослідження Антикітерського механізму", який об'єднав вчених з Греції, Великобританії та США під егідою Міністерства культури Греції. Того ж року були знайдені нові фрагменти механізму на місці затонулого римського судна. Завдяки сучасним технологіям вдалося розшифрувати близько 95% написів на пристрої. Паралельно Майкл Райт продовжував дослідження та у 2007 році представив оновлену модель механізму. А у 2008 році британський вчений Джо Мерчант видав книгу, присвячену Антикітерському механізму.

  Завдяки спільним зусиллям міжнародної наукової спільноти, ми все більше дізнаємося про цей унікальний артефакт, що змінює наше розуміння рівня розвитку античної науки та техніки.

Дамаська сталь — легендарний матеріал для мечів

  Мечі з дамаської сталі, відомі своєю надзвичайною міцністю та характерним візерунком, були вершиною металургійного мистецтва минулого. Таємницю їхнього виготовлення було втрачено на століття, але сучасні дослідження показали, що секрет полягає в наноструктурних вуглецевих трубках.

  Секрет дамаської сталі криється в її унікальній багатошаровій структурі, що досягається шляхом складного процесу кування. Цей процес дозволяє поєднати різні типи сталі, створюючи неповторний візерунок на поверхні. Така структура забезпечує оптимальний баланс між міцністю та гнучкістю, що робить дамаську сталь ідеальним матеріалом для виготовлення зброї. Вона витримує значні навантаження, зберігаючи при цьому свою гостроту та стійкість до пошкоджень.

  Відтворення цього процесу може відкрити нову еру в металургії.

Римський бетон — матеріал, який міцнішає з часом

  На відміну від сучасного бетону, який з часом руйнується, римський бетон, використаний у таких спорудах, як Пантеон, вражає своєю довговічністю.

  Ключ до неймовірної міцності давньоримського бетону, що забезпечив довговічність їхніх споруд, полягає у використанні пуцолану – суміші вулканічного попелу та вапна. При взаємодії з водою ці компоненти утворюють надзвичайно міцний будівельний матеріал. Однією з ключових переваг римського бетону є його здатність до самовідновлення. Частинки вапна в його складі реагують з водою, що проникає в тріщини, заповнюючи їх та запобігаючи подальшому руйнуванню. Саме ця властивість пояснює виняткову довговічність римських споруд, особливо тих, що знаходяться у воді.

  Сучасні інженери намагаються відтворити цю формулу, що може значно покращити якість сучасних будівельних матеріалів.

Чому ці технології були забуті?

  На жаль, багато цінних винаходів минулого зникли через війни, занепад культур і банальне нерозуміння їхньої користі. Інколи навіть ефективніші старі технології поступалися місцем новим. Проте, сучасні дослідники з ентузіазмом вивчають давні артефакти, сподіваючись відродити ці знання та застосувати їх у сучасних технологіях.

  Геніальність стародавніх технологій не лише викликає захоплення, але й може послужити основою для майбутніх технологічних стрибків. Вивчення забутих винаходів допомагає нам краще зрозуміти історію та розробити ефективніші технології для майбутнього. Можливо, саме в давніх знаннях ми знайдемо рішення для актуальних проблем людства.

Використані джерела:

https://krokus.tv/1892-antikterskij-mehanzm-pershij-analogovij-kompjuter-starodavnoyi-grecyi.html

https://www.sciencealert.com/we-finally-know-how-ancient-roman-concrete-was-so-durable#

https://grandway.ua/blog/ 

20 лютого - День памʼяті Героїв Небесної Сотні

Авторка:

Наталія Бондаренко

Щороку 20 лютого в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей день був офіційно встановлений указом Президента 11 лютого 2015 року для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті тих, хто віддав своє життя за демократичне майбутнє країни.

Кульмінація подій Революції Гідності припала на лютий 2014 року. Саме з 18 по 20 лютого в центрі Києва загинуло найбільше протестувальників – 78 осіб, а ще понад 20 померли від поранень у наступні дні. Загиблі були вшановані як Герої Небесної Сотні та стали символами боротьби за свободу й незалежність України. Серед них троє іноземців: білорус Михайло Жизневський і грузини Зураб Хурція та Давид Кіпіані, які були посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Загалом 105 учасників революції посмертно отримали звання Героя України.

Цей день пам’яті покликаний не лише оплакувати загиблих, а й вшановувати їхню боротьбу за свободу, гідність і право на краще майбутнє. Під гаслом “Вдячні за свободу!” українці щороку згадують громадянську відвагу, стійкість і жертовність Героїв Небесної Сотні, які своїм подвигом змінили хід історії України.

Походження назви “Небесна Сотня” пов’язане з 107 учасниками Революції Гідності, які загинули в лютому 2014 року, а також із активістами Майдану, що втратили життя навесні того ж року на початку російської агресії на сході України.

Назва виникла за аналогією з поділом Самооборони Майдану на сотні. Уперше це словосполучення прозвучало під час церемонії прощання із загиблими на Майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого були написані вірші поетес Людмили Максимлюк та Тетяни Домашенко, які вже містили словосполучення “Небесна Сотня”. Наступного дня його почали використовувати у виступах зі сцени Майдану та публікаціях на інтернет-ресурсах. Офіційна згадка про Героїв Небесної Сотні вперше з’явилася на Урядовому порталі 28 лютого 2014 року.

Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року як мирний протест проти відмови влади від курсу на євроінтеграцію. Протягом 94 днів протестувальники в центрі Києва виступали проти корупції, порушень прав людини та авторитаризму тодішнього президента Віктора Януковича. Центральним місцем подій стали Майдан Незалежності, вулиці Хрещатик, Михайла Грушевського та Інститутська.

Жорстокі дії влади, спрямовані на придушення протестів, призвели до численних людських жертв. Тих, хто загинув у грудні 2013-го – лютому 2014 року, назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українці, які загинули навесні 2014 року під час початку російської агресії на сході України.

Згадок про Революцію Гідности і про людей, які її творили, не може бути забагато. Це те, що вберегло країну від диктатури. Тому збрегти про них памʼять - найменше, що ми можемо зробити. 

Мистецтво під час війни

Авторка: 

Юлія Ясерова

Війна дає поштовх досі невідомим нам наративам у мистецтві. В мистецтві ми завжди знаходимо відображення та переосмислення реальності часу, коли воно народилось. Наше мистецтво, що народилось протягом війни, буде говорити за нас довше, ніж ми живемо. Тому наше завдання сьогодні фіксувати все, збирати в одному місці і передавати далі світу.

Мистецтво завжди було зброєю, тим паче під час війни. Тому пензлем, словом, музичним інструментом озброїлись українські митці, щоб не тільки зберегти, але й поширити українську культуру. Нині творчі люди України тримають український мистецький фронт. Багато художників, залишившись без житла, майстерень, засобів існування, продовжують створювати мистецькі твори, часто ризикуючи власним життям. І на противагу агресору, із ще більшим завзяттям просуваються вперед. Тому сьогоднішнє виставкове життя характеризується надзвичайно широким діапазоном мистецьких напрямів, стилів, та течій. Не зважаючи на складні обставини: елементарний брак художніх матеріалів, а також проблеми з їх доставкою, народжуються неповторні твори, з різноманітними сюжетами, які охоплюють філософські проблеми життя, виявляючи споконвічне прагнення до гармонії, життя у мирі та спокої. Але під час бойових дій на фронті, навіть в тилу про тишу і спокій можна лише мріяти. Досягти урівноваженого стану, катарсису, говорячи професійною мовою, можливо від споглядання картини, площина якої, відбиваючись на сітківці ока, співпадає з її поверхнею. Хтось зауважить, що однак люди дивляться на світ однаково. Так, але відомо, що дивитись не означає бачити. Так само як можна слухати, і не чути. Звичайно, все залежить від якості художнього твору, а це вже інше питання, яке стосується світогляду митця. Тому сьогодні, під час війни, художня еліта робить неймовірні зусилля у подоланні непрофесіоналізму в мистецтві, підміни його сурогатом, що дискредитує його роль, призначену для розвитку суспільства. Роль митців зараз дуже велика. Перше – це те, що кожен митець фіксує нашу історію так, як відчуває це він. Це як фото зруйнованого міста, тільки власного – всередині. Друге: багато хто, продаючи творчість, допомагає ЗСУ. Упродовж трьох десятиліть незалежності України спостерігалося зіткнення двох культур. Однак зі здобуттям перемоги процес дерусифікації буде відбуватися природно. Дерусифікація та радикалізація стануть ключовими мотивами подальшого розвитку української культури. Це тенденція, яка набула початку під час подій 2013-2014 років. Війна відірвала Україну від Росії та виступила каталізатором відходу від російської культурної спадщини, що була в нашому просторі протягом багатьох років. Культура у поствоєнний період представлятиме яскраве різноманіття жанрів та напрямів, і вже зараз є всі передумови для цього. Повністю відмовитися від впливу російської культури ми не зможемо, але цього і не варто намагатися зробити. Натомість важливо зменшити її негативний вплив, який сприяв формуванню комплексу меншовартості, виховував нас як малоросів і використовував наш спільний історичний досвід для подальшого здійснення імперської політики.

Усі хочуть дожити до кінця цієї війни і побачити перемогу. Просто треба вірити в ЗСУ, вірити в наші сили. Ми обовʼязково це зробимо.