Интернет реклама УБС

03.05.16

Бізнес по-українськи: історії успіху

Ви колись думали про відкриття власної справи?  Певно що так.  Але ж з чого починати? Що треба знати, які навички  мати, аби здійснити свою мрію і досягти успіху?  В кого спитати поради?... 
Так, безперечно, сьогодні існують різні книжки, в яких багаті та успішні люди пишуть та вчать, як бути мільйонером. Останнім часом набули популярності різні групи в соц. мережах на кшталт «Одержимі бізнесом» та інші бізнес-цитатники. Але, що з тієї інформації, яку подають ці джерела, є правдою, а що – ні? 
Тому я вирішив провести для Вас, шановні читачі, власне опитування серед власників малого, середнього та великого бізнесу. Задати всі можливі питання, які можуть виникнути при створенні власної справи, та отримати відповіді з перших  вуст майстрів своєї справи.
Сьогодні, на ці запитання дасть відповідь талановита бізнес-леді, власниця мережі мобільних та традиційних кав’ярень «StarKava» Олена Дикун.  
Олено, розкажіть трохи про себе: коли ви вперше задумалися про створення своєї справи, та що спонукало Вас перекваліфікуватися з юриста в сучасну бізнес леді?

Вперше задумалася я про  свою справу  ще в далекому 2007 році,  коли займалась  юриспруденцією. Працювала я на той період приватним юристом, дуже подобалося займатися цією справою. Звісно, після народження дитини, я зрозуміла, що з юриспруденцією час закінчувати, оскільки потрібно постійно відвідувати провладні органи, їздити по судах, в тому числі і в інші міста…  А на це, як ви можете зрозуміти - часу не було. 

З чого Ви почали свій бізнес?

У 2010 році,  направляючись в центр міста, я побачила досить відомі мобільні кав’ярні. Не знаючи про цю справу взагалі нічого, я вирішила що варто спробувати. Достовірної інформації в Інтернеті у той час майже не було: на сайтах писали що «мобільні кав’ярні це круто, це 500 стаканів  у день, купуйте!», проте, коли ми з чоловіком напряму з цим зіштовхнулися, то зрозуміли, що все зовсім інакше. Купивши свою першу мобільну кав’ярню з місцем та баристою (людина, яка вміє правильно приготувати кофе), ми почали потроху дізнаватися про цей бізнес. 
Два роки тому, через те, що мобільних кав’ярень з’явилося надто багато і вони почали сприйматися як «спам», а також,  якість кави в таких кава-мобілях погіршилася - люди перестали сприймати  їх як  щось гідне. Саме тоді ми і вирішили відкрити іншу справу, яка б поєднувала мою та чоловікову ідею: в нас з’явилась стаціонарна кав’ярня, в якій був пункт з продажу питної води на розлив. Цим бізнесом ми займаймося і до цього часу, розширюємо свою діяльність, незабаром плануємо відкриття другої торговельної точки з продажу питної води та кафе – кондитерську.

Вам хтось допомагав у створенні та розвитку Вашого бізнесу?

Фінансово допомогли батьки: на початку вони вклали кошти в оренду приміщення. Надалі ми з чоловіком заробляли самостійно.

Які проблеми чекали на Вас на шляху до успіху?

Проблеми були не так з законом, як з нашими органами влади. Майже ніхто в Києві не ставив мобільні кав’ярні законно, не для кого не секрет, що здебільшого домовлялися з міліцією, УБЕП, прокуратурою, хто з ким, де знаходили, так звану, «кришу».  Будучи юристом, я намагалася знайти максимально законні шляхи, щоб ставити мобільні кав’ярні: ми вирішили піти іншим шляхом, і  на абсолютно  законних підставах. Маючи дві кава-машини, ми стояли біля офісних центрів, за договором оренди. Кожного разу, коли до нас приходили та ж міліція, УБЕП, вони нескінченно говорили: «Все, зачиняйтеся, ви працюєте тут незаконно!». Приїжджаю я, з маленькою дитиною, кажу: «Почекайте, на яких підставах?», на що мені кажуть: «У Вас нема документів». Я кажу: « Як нема? Ми маємо офіційно працевлаштованого співробітника, ми сплачуємо податки, заповнюємо журнали, які треба заповнювати, в нас є офіційний договір оренди». Вони дивилися на такий пакет документів і казали: «Ви єдині, в кого є такий великий пакет документів. Ну хоч кавою  пригостіть», на що я відповідаю: «Почекайте, чому? На яких підставах? До побачення, хлопці!», і таке було майже щодня. Було дуже важко. Особливо важко було довести людям, які не знають законів, вимагають від тебе незрозуміло чого, довести, що ти працюєш правильно. Це було найважче.

Якщо раптом справа стає збитковою – які заходи слід вживати для вирішення цієї проблеми?

Перш за все треба зрозуміти, що ти робиш не так. Дуже важливо постійно приймати участь у своїй справі. Бізнес – це не те,  що ти поставив свою мобільну кав’ярню і лише приїжджаєш забирати гроші, це не так. Ти повинен розбиратися в кожному нюансі: ти повинен розуміти як правильно готувати каву, аби знати, що вимагати від баристи; ти повинен розмовляти з клієнтами, аби розуміти що їм не подобається. Тільки так.

«Хочеш бути особливим – вивчай конкурентів і роби нестандартний хід!»

Як, базуючись на Вашому власному досвіді, виділятися серед інших кафе-ресторанів?

Виділятися треба вивчивши усіх конкурентів: слід зрозуміти що вони пропонують. Наприклад: у всіх конкурентів є кава - арабіка/робуста з відношенням 80/20. Ти, скуштувавши цю каву, розумієш, що не хочеш, аби у тебе була така кава, ти хочеш, щоб у тебе була інша кава. І вже в своїй кав’ярні, крім стандартної кави ставиш ще одну кавоварку, де в один день робиш «Нікарагуа», в другий - «Кенія», а в третій - «Індія». Або інакше: у всіх ресторанах/кафе використовують «Чайну країну». Ти розумієш, що не хочеш аби в тебе була «Чайна країна», адже твоя задача – якось виділятися серед конкурентів, бути особливим. Тому, ти купуєш не «Чайну країну», а якийсь чеський чай, або американський чай у стіках, чай латте. Щось особливе. Хочеш бути особливим – вивчай конкурентів і роби нестандартний хід! 
«Малі гроші породжують малі гроші, а великі - великі»

На яку суму грошей потрібно розраховувати, при відкритті власного бізнесу?

Існує такий вираз: «Малі гроші породжують малі гроші, а великі - великі». Для кафе все дуже складно, оскільки є певна сума, з якої треба сплатити за приміщення. Якщо це оренда - це одна сума, в інших випадках - інша сума. Особисто ми нічого в оренду не беремо, адже краще мати своє ніж комусь постійно сплачувати, тож ми тільки купуємо. Так, 30 - 40 тисяч приміщення, кава-машина також, на сьогодення – біля двох тисяч євро. Кава-машину можна брати в оренду виключно з якоюсь своєю кавою, яка, як правило, мені не подобається, тому кава-машину ми теж купували. Особисто для нас загальна сума склала приблизно десь п’ятдесят тисяч гривень. 

Чи є в нашому економічному середовищі (окрім банків) ті, хто міг би фінансово допомогти при відкритті  власної справи?

Мені здається, що інвесторів сьогодні знайти можливо, але я все ж звикла розраховувати лише на себе і чоловіка. Інвестування – це залежність від когось. Ти повинен постійно з кимсь ділитися, «грати» за чужими правилами. Не завжди такий розклад справ йде тобі на користь. Тому, краще розраховувати лише на себе, максимум – на своїх батьків і те, лише зовсім трохи.

Дуже часто  власники своєї справи починають, буквально, жити своєю справою, не маючи при цьому вільного часу на відпочинок та особисте життя, ув’язнюючи себе в так звану «золоту клітку».  Чи відноситесь Ви до такої категорії підприємців? 

Коли ми мали справу з мобільними кав’ярнями, в нас були наймані робітники. Ми разом з ними та на їх помилках вчилися цієї справи. Коли ми відкрили кав’ярню, то зрозуміли: перше, що ми повинні зробити для успішного бізнесу – спробувати робити каву самостійно, аби на собі відчути, як це - бути баристою. Тому, спочатку, працювали ми. Я працювала, приблизно, до шостої вечора з маленькою дитиною, яка була зі мною в кафе, а чоловік - проміжок часу, що залишився, оскільки в нього була ще й своя робота.  Це, звісно, було не життя а суцільна каторга, але я вважаю, що кожна успішна людина повинна пройти через цей тернистий шлях, аби зрозуміти, як має працювати його бізнес, аби розумітися на своїй справі і знати все можливі нюанси. Надалі, коли ми вивчили всі аспекти своєї справи, тоді ми вже найняли на роботу  барист. Це дозволило з’явитися  трохи вільного часу, який я можу присвятити своїм рідним та близьким.

«Треба щоб політики самі схотіли щось змінити для малого і середнього бізнесу»
На даному етапі свого становлення, наша країна потерпає від економічних, політичних та соціальних проблем. Головною «жертвою» цих потрясінь є малий та середній бізнес. Ви, як представник малого бізнесу, можете розповісти нашим читачам, як на Ваш погляд можна покращити економічний клімат країни, або хоча б полегшити життя для малого бізнесу?

Як юрист, я можу сказати, що для початку слід змінити старі закони, оскільки якщо понуритись в юриспруденцію, то в нас один закон суперечить іншому: за одну і ту ж справу людину можна посадити у в’язницю, або призначити  умовний термін ув’язнення, або взагалі довічне позбавлення волі. Тому, перш за все, треба щоб політики самі захотіли щось змінити для малого і середнього бізнесу. Ось я, наприклад, хочу відкрити свою кондитерську, але ще за радянських норм в мене не повинні яйця знаходитись  в одному приміщенні з борошном, а це, погодьтесь, нерозумно – мати одне приміщення для яєць, а друге – для борошна. Для мене це незрозуміло і ці закони, на мою думку, слід змінювати.

«Більше оптимізму , оптимізм і ще раз оптимізм!»

Які риси характеру та звички Ви порадите  виховувати у собі тим майбутнім підприємцям, які хочуть і мріють відкрити власну справу?

Це доброзичливість, оскільки ти працюєш з людьми,  ти маєш бути гнучким, в тебе повинно бути бажання працювати, розвиватися, вчитися, відвідувати заходи, тренінги. Наприклад, свого чоловіка я часто відправляю в різні школи, та ж «chashka-school», в якій є курси не лише баристи, ай уроки «як відкрити кав’ярню і не зачинитися через три місяці»  які він успішно пройшов, я ходжу на різні кондитерські майстер-класи, оскільки я вже вирішила відкривати кондитерську. Тож, потрібно мати в собі старанність, терпіння, оскільки бізнес в нашій країні дуже вже звивистий: сьогодні в тебе це двісті гривень, завтра – сто, післязавтра – 50… і ти повинен розуміти, що це нормально, не засмучуватись.  Безумовно –  більше оптимізму , оптимізм і ще раз оптимізм!

«Все в ваших руках і залежить лише від вас»

Які помилки Ви порадите уникати молодим та амбіційним студентам, а також  більш зрілим  читачам?

Не боятися падінь. І якщо, раптом, так склалося, що  продукт, який ти робиш, комусь не подобається, або продаж пішов на спад – це не означає, що твій продукт поганий, тобі треба зачинятися. Ти повинен шукати помилки, працювати над собою. Щодо людей старшого покоління – я дуже часто чую від них, що «це все удача, комусь доля усміхнулась, а комусь ні». Особисто я в це не вірю. Ніколи не вірила ні в лотерею, ні в удачу. Все в ваших руках і залежить лише від вас.

Зараз існує купа літератури на тему: як виховати в собі «акулу бізнесу»  та стати мільйонером. Роберт Кіосакі, Дональд Трамп, Джон Рокфеллер та багато інших, що випускають авторські книги, які розповідають їх біографію, шляхи до багатства і поради про те, як збагачуватись . Чи читали Ви щось з такої літератури?  Як ви відноситесь до таких книжок?

 Я читала тільки «Багатий папа, бідний папа» Роберта Кіосакі. Я вважаю, що така зарубіжна фінансова література, написана і розрахована саме на ті країни, для яких вона актуальна. Для України такі книги не зовсім актуальні, адже у нас різні принципи роботи бізнесу. Саме через те я їх просто не читаю.

Існує один чудовий вираз покійного  українського артиста України Андрія Кузьменка: «Якби нинішній Кузьма побачив тодішнього Кузьму, сказав би: «Хлопче, стисни зуби! Через 20 років все буде – зашибісь!».
 Якби Ви зустріли себе тодішню - щоб Ви собі сказали? 

Я би сказала собі: «Гей! Я на правильному шляху, труднощі є, і будуть завжди. Їх треба пережити, не падай духом. Все можливо!»

Дякую Вам, Олено, за ваші відповіді і за те, що поділилися зі мною та нашими читачами своєю історією успіху!

Завжди рада допомогти та поділитися досвідом с тим, хто дійсно цього потребує. Чекаємо всіх в мережі кав’ярень «StarKava»!

Інтерв'ю взяв 
Олексій Березовський

Усі питання, які б Ви хотіли  задати автору, Ви можете надсилати на поштову скриньку : alexeyberezowsky@gmail. com  або вконтакте http://vk.com/berezovsky_a

Немає коментарів:

Опублікувати коментар