Навіщо бути медіаграмотним і як це зробити?

За ініціативи ЮНЕСКО щорічно відзначається Всесвітній тиждень медійної та інформаційної грамотності. Цього року він проводиться 24-30 жовтня. Впевнені, Ви не раз чули термін «медіаграмотність». А що воно таке і для чого ще пам’ятаєте? Пропонуємо згадати (ну або ж дізнатися) найосновніше про цей популярний термін, його призначення та користь. А ще в кінці є невеличкий тест для Вас.

Тож давайте розбиратися. Медіаграмотність – це комплекс знань, навичок і вмінь, що дозволяють розуміти, аналізувати та критично оцінювати різноманітні повідомлення. Простіше кажучи, знати що шукаєш та вміти перевіряти наскільки інформація є правдивою та надійною. 

З цим, сподіваємося, зрозуміло. Проте для чого це нам взагалі потрібно? Невже не можна обійтися без усього цього? Якщо розвивати медіаграмотність – то Ви розрізнятимете корисну й правдиву інформацію від маніпуляцій та пропаганди, або ж і взагалі від брехні. Знатимете які джерела є надійними і новини у них «чисті», а які джерела є «сміттяркою». Зможете знайти вихід з будь-якої ситуації: від політичних виборів до побутових справ. Попри все це навчитеся використовувати медіа для творчості, самовираження поважаючи думку оточуючих та особисту. А ще будете мегасучасною і розумною людиною, оскільки медіапростір постійно змінюється, з'являються нові цифрові технології і потрібно встигати за ними. Тож, будете вчитися щодня навіть не усвідомлюючи цього.

Ну що, вже хочете таку «суперздатність»? Надскладного нічого немає. Варто дотримуватися елементарних правил, щоб розвивати свою інформаційну освіченість:

Перевіряйте інформацію. Погугліть чи писали про цю новину інші медіа, чи є офіційні підтвердження або ж спростування. А чи взагалі існують люди про яких було написано? Не полінуйтеся це зробити. Так Ви відсієте забруднені джерела інформації.

Не плутайте факти з судженнями. Є речі, які відомі нам усім, а є думки конкретних людей стосовно чогось. До прикладу, вислів «найкраща кава лише в Бразилії» є судженням, оскільки найкраща вона для якоїсь конкретної людини, а не для усіх.

Звертайте увагу на дату публікації. Матеріал може бути і цього ж дня, але рік тому. Будьте обережні.

Читайте уважно. Якщо в тексті багато прикметників, як то «добросовісний», «підозрілий», «нахабно» чи інші – ймовірніше за все Вами маніпулюють, щоб змусити думати хто правий, а хто ні. В якісних журналістських матеріалах дотримуються балансу думок.

Спожита нами інформація – це те, чим ми годуємо наш мозок. Щоб він довше жив та правильно функціонував приносячи користь нам та суспільству необхідно годувати його корисною їжею. Себто, інформацією перевіреною, правдивою і точною. Тільки тоді людина бачить світ реально, усвідомлює те, що відбувається навколо та може сприяти розвитку, як особистому, так і суспільно-політичному.

І наш обіцяний тест. Існує декілька рівнів медіаосвіченості. Прочитавши опис Ви з легкістю визначите наскільки Ви медіаграмотна людина.

Перший рівень:  розуміння роботи медіа. Ви розумієте, як працюють засоби масової інформації, як впливають на суспільство та яким чином можуть викривляти реальність.

Другий рівень: легко орієнтуєтеся в медіасередовищі та маєте технічні навички використання медіа.

Третій рівень:  якщо Ви вмієте знаходити і аналізувати інформацію, а може ще й створити власний контент і представити його – то це Ваша зупинка.

Четвертий рівень: якщо ж ви вмієте ефективно користуватися медіа, досягаєте власних цілей через медіа і розумієте, як впливає на Вас особисто – вітаємо! Чудова робота!

Будь-який досягнутий рівень – це вже круто. Лиш не забувайте, що ми живемо в 21 сторіччі, коли світ стрімко розвивається. Тож радимо час від часу проходити курси з медіаграмотності чи відвідувати тематичні тренінги і вебінари. Тим паче, що більшість з них є абсолютно безкоштовними та доступними онлайн.

Ангеліна Вовк