У Чехії символом свободи слова стала стіна Джона Леннона, розташована у Празі, в районі Мала Страна. Попри те, що видатний музикант ніколи не відвідував Прагу, тридцятиметрова стіна стала для чехів справжнім символом свободи слова та боротьби за мир.
Історія стіни почалася ще задовго до створення групи Бітлз. У 1948 році на стіні, що знаходилася напроти посольства Франції, почали з’являтися написи протесту проти комуністичного режиму в Чехословаччині. Близькість з посольством була обрана недарма — так жителі міста намагалися показати західному світу своє небажання миритися з комунізмом. У 1960 році стіну почали називати «Стіною плачу», написів ставало все більше, незважаючи на те що місцева влада періодично зафарбовувала поверхню стіни.
У 1980 році після вбивства Джона Леннона, невідомий художник намалював на «Стіні плачу» портрет музиканта. Була поставлена кам’яна панель з написом «Za Johna Lennona» та намальований хрест. Через певний час там почали з’являтися свічки та фотографії. Біля стіни почала збиратися чеська молодь та грати пісні забороненого гурту, виражаючи таким чином свій протест проти режиму. Написів та малюнків почало з’являтися ще більше.
У 1981 році перед XVI з’їздом Комуністичної Партії Чехословаччини стіну було зафарбовано зеленою фарбою. Після цього на ній почали з’являтися більш політизовані написи. Підпільний студентський рух, натхненний ідеями Леннона та пацифізмом, був прозваний «леннонізмом», а у комуністичній пресі про них писали як про психічно хворих агентів капіталізму.
У 1988 році на Карловому мосту, що розташований у 200 метрів від «Стіни плачу» сталася сутичка між ленноністами та поліцією. Це були перші прояви Оксамитової революції у Чехії — повалення комуністичного режиму в країні.
У 1991 році будівлю, яку прикрашала стіна Леннона повернули Мальтійському лицарському ордену, але той не був проти того, щоб на стіні лишалися малюнки та написи.
У 2002 році стіну, як і країну, чекало нове випробування — сильна повінь. Попри те, що повінь змила частину стіни, її швидко було реставровано, а написи з малюнками було відновлено.
У 2014 році група студентів художників зафарбувала стіну білою фарбою та залишила на ній напис «Wall is over» («Стіна закінчена»), що було присвячено двадцятип’ятиріччю Оксамитової революції. «Епоха боротьби проти комунізму скінчилася. Час звільнити стіну для нового покоління», — пояснили студенти. За лічені дні стіна була заповнена знову, а від напису 2014 року не лишилося і сліду.
Зараз на стіні можна прочитати багато послань, різними мовами та на різні теми. Тут можна зустріти рядки з пісень, імена тих, хто відвідав стіну, та висловлювання, що відображають хвилювання суспільства. На стіні Леннона говорять про важливість миру в усьому світі, про глобальне потепління, про агресію Росії щодо України. Тут можна висловитись кожному про що завгодно. Ця стіна досі лишається символом свободи слова для Праги та його проявом для всього світу.
Анастасія Рашевська
Немає коментарів:
Дописати коментар