Интернет реклама УБС

17.09.25

Фільм Валентина Васяновича «За Перемогу!» переміг на 50-му Міжнародному кінофестивалі в Торонто


  Стрічка українського режисера Валентина Васяновича «За Перемогу!» отримала головну нагороду конкурсної програми Platform на 50-му Міжнародному кінофестивалі в Торонто (Toronto International Film Festival, TIFF).

  Це перший випадок, коли український фільм було відібрано до програми Platform TIFF — престижної секції фестивалю, яка присвячена фільмам із чітким авторським баченням і сильним режисерським голосом. Цьогоріч у цій програмі брали участь 10 фільмів з 19 країн світу.

  “Фільм «За Перемогу!» — одностайний вибір журі на здобуття цьогорічної нагороди програми Platform серед дуже сильної добірки фільмів, – йдеться в заяві журі програми. – Повертаючи кіномову до її витоків і водночас майстерно граючи з очікуваннями глядача, цей фільм руйнує усталені формати, щоб оголити глибоко резонансні універсальні емоції. Режисер Валентин Васянович зрежисував мізансцени з вражаючою точністю — досягнувши тієї вишуканої простоти, яка можлива лише завдяки художній зрілості та сміливому баченню. Він тонко й дотепно використав комедію, щоб розповісти про складну й багатошарову ситуацію, створивши водночас зухвалу й напрочуд красиву стрічку. У підсумку, цей фільм повертає нас до самої суті кінематографа — нагадуючи, чому ми розповідаємо історії через кіно і чому продовжуємо це робити”. 

   “Васянович говорить про те, про що більшість не хоче думати зараз - що буде після перемоги? – каже співпродюсер фільму Володимир Яценко. – Коли наше згуртоване завданням спільного виживання суспільство знов опиниться наодинці із самим собою – розгублене, розділене у найважливіших цінностях – як ми будемо будувати нове життя в країні, випаленій війною? Тому я дуже щасливий зараз, бо нам вдалося зробити цей фільм, а перемога в Торонто показує, що він буде важливим не тільки для нас, але і для всіх тих, хто вболіває за Україну у всьому світі. Слава Україні!”


   «За Перемогу!» — це антиутопічна драма про післявоєнну Україну, яка порушує складні питання ідентичності, повернення та кризи самореалізації. Головний герой — режисер, який не знаходить можливостей для творчості в Україні, а його родина не наважується повернутися додому через нестабільну економічну ситуацію.

  Унікальність стрічки — в її автофікційній природі: більшість учасників знімальної групи грають самих себе, а Валентин Васянович виступив не лише режисером, а й виконавцем головної ролі.

  Фільм створено у копродукції між Arsenal Films, українською продюсерською компанією ForeFilms та литовською M-Films.

Леонід Коваленко

14.09.25

Рівність у стосунках: як побудувати партнерські відносини без стереотипів

Авторка: Софія Кутова


   У сучасному світі, що динамічно змінюється, традиційні уявлення про сімейні та романтичні стосунки, що передавалися з покоління в покоління, зазнають суттєвих трансформацій. Особливо це актуально для українського суспільства, яке переживає глибокі соціальні та культурні зрушення, спричинені історичними подіями. Ці зміни стирають жорсткі межі між традиційними гендерними ролями, що робить питання рівноправності та партнерства особливо важливим. Психотерапевти зазначають, що сучасні пари активно вчаться бути рівними, оскільки усвідомлюють, що конкуренція у стосунках призводить до нещастя одного з партнерів.   

   На відміну від застарілих моделей, де один партнер домінував, а інший підкорявся, концепція партнерства передбачає взаємовигідний союз двох самостійних та незалежних особистостей. Цей підхід знаходить своє відображення не лише в особистому житті, а й у бізнесі та освіті, де співпраця, взаємодопомога та взаємоповага є ключовими принципами успішної взаємодії. У партнерських стосунках немає місця для домінування або контролю, оскільки обидві сторони мають рівні права у прийнятті рішень та спільно формують своє майбутнє. Важливо, щоб кожен партнер зберігав свою автономію та особистісний простір, що дозволяє йому розвиватися і реалізовувати свій потенціал.   

Тінь стереотипів: минуле, сучасність та їхній вплив

  Гендерні стереотипи є узагальненими уявленнями, очікуваннями та ролевими моделями, які суспільство пов'язує з певними статями. Вони є не природно зумовленими, а формуються внаслідок тривалої та постійно відтворюваної взаємодії між людьми. Ці стереотипи діють як когнітивні схеми, які керують нашим сприйняттям інформації та поведінки, часто будучи далекими від реальності та стійкими до нової інформації. Наприклад, традиційна концепція «природного» взаємодоповнення статей, розроблена Толкоттом Парсонсом і Робертом Бейлсом, закріплювала за чоловіками «інструментальну» роль годувальника, а за жінками — «експресивну» роль домогосподарки та доглядальниці.   

 Згубний вплив стереотипів поширюється як на окремих особистостей, так і на самі стосунки. Для жінок стереотипні ролі, як-от «берегиня домашнього вогнища» або «домогосподарка», можуть призводити до відчуття обмеженості, втрати особистої ідентичності та соціального тиску. Вони можуть відчувати себе обдуреними, якщо їхні емоції розцінюються як маніпуляція, і це руйнує партнерство. Чоловіки, своєю чергою, часто відчувають соціальний тиск щодо прояву сили, незалежності та успіху, що може створювати психологічний дискомфорт, стрес та занижену самооцінку, якщо вони не відповідають цим очікуванням.   

  На рівні стосунків, дотримання традиційних гендерних ролей, де домашні обов'язки чітко поділяються на «чоловічі» та «жіночі», є одним із головних джерел конфліктів у молодих сім'ях. Дослідження показують, що найменша конфліктність спостерігається в егалітарних сім'ях, де партнери взаємозамінні в домашніх справах. Хоча гендерні стереотипи є застарілими, вони все ще глибоко вкорінені в суспільстві, і їх подолання вимагає від пар протистояти не лише особистим звичкам, а й потужному зовнішньому тиску та культурним очікуванням. Медіа лише нещодавно почали переосмислювати ці ролі, зображаючи чоловіків більш людяними, а жінок — різнобічними та активними учасницями суспільного життя.   

Невидима праця: когнітивне та емоційне навантаження

   Повноцінне партнерство вимагає усвідомлення та справедливого розподілу не лише фізичних, а й невидимих, розумових та емоційних обов'язків. Це дві ключові категорії роботи, які часто залишаються непоміченими, але мають вирішальне значення для гармонії у стосунках.

  Емоційна робота (emotion work / emotional management) — це невидима праця, спрямована на підтримання приємної та дружньої атмосфери вдома. Це управління емоціями — як власними, так і емоціями інших членів сім'ї — з метою збереження комфортного простору. Приклади емоційної роботи включають організацію святкувань (днів народжень, Різдва), що передбачає планування, купівлю подарунків, нагадування родичам про привітання. Ця праця часто стає "другою зміною", яка лягає переважно на плечі жінок, навіть якщо вони працюють нарівні з чоловіками.   

  Ментальна (когнітивна) праця (cognitive labour) — це розумова робота з управління всім домогосподарством. Соціологиня Еллісон Даммінгер виділила чотири її основні компоненти :   

  Передбачення: Здатність помічати майбутні потреби або проблеми, наприклад, що скоро закінчиться туалетний папір або потрібно замінити лічильник води.

   Ідентифікація: Визначення можливих шляхів вирішення проблеми. Це може бути пошук сантехніка, читання відгуків або прохання до партнера.

Вирішення: Ухвалення фінального рішення щодо того, як буде вирішено завдання.

   Моніторинг: Контроль за тим, щоб проблема була дійсно вирішена. Це може включати нагадування партнеру, перевірку виконання завдання або телефонні дзвінки.

  Дослідження показують, що приблизно у 80% опитаних пар саме жінки виконують більшість ментальної роботи. Це включає планування відпусток, складання меню, організацію розкладу дітей та пам'ять про їхні шкільні завдання. Чоловіки, як правило, беруть на себе лише фінансові питання та догляд за автомобілем. Оскільки ця праця є абстрактною, вона часто залишається непоміченою, а її фізичний результат не відображає всього обсягу розумових зусиль, які йому передували. Відсутність визнання і вдячності за цю невидиму роботу призводить до накопичення образи, що підриває довіру та взаємоповагу — основи здорових стосунків. Справжня рівність, таким чином, починається з усвідомлення та справедливого розподілу не лише фізичних, а й ментальних обов'язків.   

Фундамент партнерства: принципи здорових відносин

   Партнерські стосунки будуються на кількох ключових принципах, які утворюють міцний фундамент для довготривалого та щасливого союзу. Центральне місце серед них посідають довіра, взаємоповага та ефективна комунікація.

  Довіра та взаємоповага. Довіра є основою стабільних і гармонійних відносин, вона будується через чесність, відкритість та емоційну підтримку. Коли партнери відчувають себе безпечно, це створює міцний фундамент для подальшого розвитку. Взаємоповага передбачає визнання іншого як окремого «всесвіту», з його індивідуальними інтересами, захопленнями та особистими кордонами. У здорових стосунках партнери цінують відмінності, сприймаючи їх як можливість для взаємного збагачення, а не як перешкоду. Це також означає, що жоден з партнерів не намагається контролювати іншого, а всі важливі рішення приймаються спільно.   

  Комунікація без стереотипів. Комунікація є головним інструментом для побудови рівноправ'я. Це не просто вміння говорити, а й, що більш важливо, вміння уважно слухати. Активне слухання дозволяє побачити ситуацію з точки зору партнера і відреагувати з емпатією. Це невелика звичка, яка може мати велике значення для побудови довіри та уникнення непорозумінь. Важливим елементом є також вразливість — здатність відкрито говорити про свої бажання та потреби, не очікуючи, що партнер читатиме думки. Це вимагає мужності, але створює відчуття безпеки та чесності, що є критично важливим для міцного зв'язку.   

   Конфлікти за принципом «виграв — виграв». Конфлікти є неминучою частиною будь-яких стосунків, але в партнерському союзі вони повинні служити парі, а не одному з партнерів. Важливо, щоб обидва партнери йшли на поступки без почуття жертви. Психологи рекомендують розглядати проблеми як «ми проти проблеми», а не «я проти тебе». Такий підхід дозволяє конструктивно вирішувати розбіжності та зміцнює союз. Це вимагає високої внутрішньої дисципліни та вміння контролювати емоції.   

Практичний посібник: як будувати рівність щодня

   Побудова рівноправних стосунків — це щоденна робота, яка вимагає свідомих зусиль. Експерти пропонують конкретні кроки, які допомагають парам уникнути гендерних стереотипів та досягти гармонії.

   Скласти список справ. Перший і найважливіший крок — сісти разом і чесно скласти повний список усіх справ, які потребують виконання. Це включає домашні обов'язки, догляд за дітьми, закупівлю продуктів, планування бюджету та заробіток грошей. Психологиня Наталія Єжова наголошує, що цей процес має бути індивідуальним для кожної пари, а не ґрунтуватися на застарілих суспільних стереотипах.   

 Розподілити обов'язки за вподобаннями. Замість того, щоб керуватися уявленнями про «чоловічі» чи «жіночі» справи, розподіляйте обов'язки залежно від того, що кому з партнерів більше подобається або краще виходить. Хтось може бути чудовим у приготуванні їжі, а хтось — у веденні фінансового обліку. Найважливіше — це якісний результат, а не те, хто саме його досяг.   

  Підтримувати гнучкість. Розподіл обов'язків не повинен бути статичним. Життєві обставини можуть змінюватися, і це нормально, якщо на певному етапі один партнер бере на себе більше навантаження. Важливо бути готовими до взаємодопомоги та делегування. Наприклад, якщо людина, відповідальна за приготування їжі, затримується на роботі, партнер може допомогти або замовити доставку. Цей підхід дозволяє парам адаптуватися до змін і уникати конфліктів.   

  Розвивати емпатію та взаємну підтримку. Щоб стосунки були дійсно рівними, необхідно розвивати емоційний інтелект та емпатію — здатність поставити себе на місце іншого. Це дозволяє розуміти потреби, бажання та мрії партнера, і це є важливим елементом для побудови відносин, орієнтованих на щастя та любов. Взаємна підтримка не обмежується лише допомогою у важкі часи. Це також щоденні прояви вдячності, заохочення та турботи, які зміцнюють зв'язок.   

Психологічні дивіденди рівноправності

   Побудова рівноправних стосунків приносить значні психологічні дивіденди, які позитивно впливають на добробут обох партнерів та міцність їхнього союзу.

  Особистісне зростання. Рівноправні стосунки є потужним ресурсом для самоактуалізації та особистісного розвитку. Коли партнери звільняються від обмежень, накладених стереотипами, вони отримують можливість повністю реалізувати свій потенціал. Це створює атмосферу, де кожен може відкрито ділитися своїми емоціями та прагнути до особистих та спільних цілей.   

Емоційна та психологічна стійкість.

   У стосунках, де панує рівноправ'я, значно менше місця для стресу, депресії та низької самооцінки, які часто виникають через рольові конфлікти. Така динаміка сприяє стабільності та гармонії, дозволяючи партнерам краще справлятися з життєвими викликами та адаптуватися до змін. Пари, які відчувають себе рівноправними учасниками, більш задоволені своїм союзом, що зміцнює їхній зв'язок та підвищує рівень довіри.   

Формування нової моделі для майбутнього. 

  Побудова рівноправного партнерства є не лише покращенням власного життя, а й активним внеском у формування нового, більш здорового та прогресивного суспільства. Це створює взірець для майбутніх поколінь. Коли діти бачать, що їхні батьки діють як рівноправні партнери, вони навчаються, що сімейне життя — це, перш за все, взаємна повага, відповідальність та бажання робити добро для іншої людини. Демонстрація того, що жінки можуть бути сильними, а чоловіки — піклуватися про дітей, допомагає подолати застарілі уявлення та сприяє соціальному прогресу.   

Висновок: шлях до нової гармонії

 Побудова рівноправних партнерських відносин — це не ідеалістична мрія, а реальний, досяжний шлях до глибшої та міцнішої близькості. Це постійна, усвідомлена робота, яка починається з переосмислення власних уявлень та подолання внутрішніх стереотипів. Рівність у стосунках передбачає відмову від застарілих ролей та готовність до відкритого діалогу, емпатії та вразливості.   

   Успішне партнерство вимагає від обох сторін зусиль, дисципліни та готовності до компромісів. Воно ґрунтується на взаємній повазі, довірі та справедливому розподілі не лише фізичних, а й емоційних та ментальних обов'язків. Цей шлях може бути складним, але він винагороджується глибоким почуттям єднання та спільного зростання. Вибір на користь рівноправ'я — це вибір на користь спільного щастя, де кожен партнер є повноправною одиницею. Це не лише шлях до особистої гармонії, а й крок до кращого майбутнього для всього суспільства.   

Джерела

https://genderindetail.org.ua/news/genderni-roli-v-ukrainskyh-serialah-chasiv-viyny.html 

https://hromadske.radio/podcasts/my-pro-vse-domovylys/u-stosunkakh-de-ie-konkurentsiia-odyn-z-partneriv-neshchasnyy-psykhotervpevt

https://psyhology.space/psypedia-post/zdorovi-stosunky/

https://neuroflex.ua/blog/psyhologiya-vidnosyn-mizh-cholovikom-ta-zhinkoyu-yak-pobuduvaty-idealnyj-emoczijnyj-zvyazok/

11.09.25

Концерт-містерія «Територія Різдва. Дух Нескорених» від Анжеліки Рудницької у 2025 буде!







 6 вересня один із павільйонів легендарної кіностудії Довженко перетворився на різдвяну казку. Тут розпочалися зйомки концерту-містерії «Територія Різдва. Дух Нескорених» — унікального мистецького проєкту, де поруч із провідними українськими артистами заспівали ті, хто сьогодні боронить країну на фронті, парамедики, ветерани. На майданчику зустрілися: Руслана, Олег Фагот Михайлюта, Марія Бурмака, Павло Зібров, Влад Дарвін, Наталія Сумська, Євген Нищук та інші зірки. До них приєдналися голоси українських військових і ветеранів. Серед них захисник “Азовсталі” Дмитро Орест Козацький, парамедикині Юлія Куба Сідорова, Юлія Тайра Паєвська, поет, нині - майор ЗСУ Дмитро Лазуткін, фронтмен гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк, фронтмен гурту “Нумер 482” Віталій Кириченко. Прем’єра відбудеться в Різдвяний Святвечір, 24 грудня на YouTube-каналі Анжеліка Рудницька. 





  Проєкт створений за підтримки Українського культурного фонду та Фонду “МХП-Громаді”.

   «Територія Різдва. Дух Нескорених» — авторський проєкт  Анжеліки Рудницької -  співачки, телеведучої, художниці та волонтерки. У 2024 році за підтримки УКФ був записаний однойменний альбом із 12 треків - народних колядок і щедрівок, а цьогоріч перетворився на масштабне дійство-містерію, до якого команда залучила нових учасників, нові колядки та щедрівки, фарби і звучання.

   Анжеліка Рудницька, засновниця і натхненниця проєкту, розповіла: «Для нас “Територія Різдва” — це нова добра традиція, яку ми хочемо берегти й розвивати. Щороку ми прагнемо дарувати глядачам щось особливе, тримати їхню увагу, дивувати й надихати. Цього року на глядача чекає багато сюрпризів. Але найголовніше для нас — принести у кожну українську родину відчуття свята, світла й дива, дати внутрішню силу й нагадати: справжні герої України поруч із нами. Це воїни й медики, такі як захисник Азовсталі Дмитро Орест Козацький чи парамедикиня Юлія Куба Сідорова. Їхні голоси — це магія, яка наповнює і дає наснагу. Різдво — це завжди диво, і це завжди надія. Саме цього так бракує нам сьогодні. Ми всі втомлені, виснажені — війна триває вже одинадцять років, і кожен шукає надію. Я часто думаю: наші предки так само воювали за цю землю, так само хотіли бачити її щасливою. І тоді розумію, що сили треба черпати в їхній стійкості — вони наші натхненники. Різдво — час перемоги світла над темрявою. Колядки — це ритуальні пісні перемоги, добра звістка, яка з покоління в покоління дарує українцям силу і надію. І саме це нам так необхідно сьогодні».



   Унікальність проєкту в тому, що знані українські артисти виконали народні колядки й щедрівки разом із військовими та ветеранами. Їхня участь стала природним і символічним кроком: голоси тих, хто боронить країну, сьогодні уособлюють незламність, формують нову емоційну й мистецьку глибину сучасної культури.

   Віталій Кириченко, фронтмен гурту “Нумер 482”, чинний військовий, зазначив: «Бути на проєкті “Територія Різдва. Дух Нескорених” для мене важливо. Тому що саме тут і саме зараз створюється наша нова, стара і майбутня культура, наш код ідентичності, завдяки якому ми визначаємося як українці. Ми прекрасно знаємо, що культура сама себе не створить. Ми маємо це робити й нести нашу майбутню українську культуру, для того, щоб наші нащадки й ми самі розуміли, хто ми є і куди ми йдемо». 

   Дмитро Орест Козацький, захисник Азовсталі, розповів про враження зі зйомок: «Цей день для мене про теплоту, тому що навкруги дуже тепла атмосфера і в прямому, і в переносному сенсі. Було навіть спекотно, особливо під час танцю (сміється). Колись у школі я ходив до вокальної групи, співав у хорі, ми багато виступали. І це все нагадало мені ті часи, дитинство. Мені дуже сподобалось!». 

   «Територія Різдва. Дух Нескорених» вже стала знаковою подією в українському культурному просторі. Спільне виконання артистами та військовими — це не просто мистецтво, а народження нової єдності, нового образу України. Колядки в такому звучанні — це вже не архаїка, а жива традиція, яка оновлюється, знаходить нові сенси та резонує з тим, чим живе нація сьогодні. Адже тема перемоги світла над темрявою — вічна, і саме зараз вона набуває особливої сили.

   Цього року до проєкту доєдналися нові амбасадори: співак і композитор Володимир Трач і його сестра військовослужбовиця Наталія; військовослужбовець, який нині служить в “Культурних силах”, а у цивільному житті - лідер гурту “Нумер 482” Віталій Кириченко, співак, композитор, лідер гурту “ТНМК” Олег Фагот Михайлюта, співачка Марія Бурмака, співак і радіоведучий Зіновій Карач; бард, ветеран російсько-української війни Едуард Драч і ще зірка, чиє імʼя буде для глядачів неймовірним сюрпризом. З’явилися нові різдвяні треки, які прикрасять  концерт-містерію.  









Цікаві факти: 

   Цьогоріч обмеженим друком вийде вінілова платівка “Територія Різдва. Дух Нескорених” із записом 14 треків.

  За візуальну основу айдентики концерту-містерії взяті художні роботи Анжеліки Рудницької. Мистецтвознавці характеризують творчий стиль Рудницької, як етномодерн. Деякі з робіт були створені під час повномасштабного вторгнення, деякі пережили окупацію в Херсоні. 

  Режисеркою постановницею різдвяного концерту стала Світлана Деркач, одна з найдосвідченіших режисерок України, провідна фахівчиня із постановки масових свят, шоу-програм та видовищ, яка має у портфоліо понад 300 масштабних концертів, церемоній та заходів. Світлана - кандидатка мистецтвознавства та заслужена діячка мистецтв України, яка очолює кафедру режисури естради та масових свят у Київському національному університеті культури й мистецтв.

  Хореографією на знімальному майданчику займалася балетмейстерка Ольга Семьошкіна, відома співпрацею з Театром Ветеранів (нещодавня постановка “Енеїда” режисури Ахтема Сеітаблаєва та ін.), київським театром Франка (“Конотопська відьма” Івана Уривського, “Кассандра” Давіда Петросяна, “Невеличка драма” Ігора Білиця та ін.), лауреатка премії “Київська Пектораль”, заслужена діячка мистецтв України.

   Аранжувальником виступив Діля — Едуард Приступа. Уважні слухачі впізнають його характерний витончений стиль — вплив фанку, соулу і джазу.

  Стилістка проєкту — Світлана Тарабанова. Для створення образів були залучені провідні українські фешн бренди: Koreiko Corset House, ANATANA UKRAINIAN HOUSE, POLONETSTrinity of universe in your dress…, Chernikova, Varenyky Fashion, ma.and.do, 2kolyory, ВЕРЕТЕNO, JUNIPER, прикраси Оrnamo, Namysternia, AGRES gewelry.. В образах артистів використано ювелірну колекцію «Пам’ять серця», створену художником-ювеліром Володимиром Балибердіним з відстріляних гільз, а також старовинний автентичний одяг та прикраси із приватних колекцій Оксани Фещак та Анжеліки Рудницької.

   Дві вантажівки були задіяні для транспортування костюмів та реквізиту.

   На знімальному майданчику було залучено близько 200 людей.

   Наймолодшому учаснику - 4 роки, найстаршому - 88. 

   Цікаво, що у концерті задіяне нове покоління юних артистів. У проєкті знімалися діти артистів: Єва - донечки Анни Заклецької, яка брала участь у багатьох благодійних концертах “Території А”, Остап - син бандуриста і співака, нині військовослужбовця Володимира Вікарчука, який неодноразово долучався до концертів “Території А” на фронті і прифронтових зонах у 2014-2022 рр.

   До зйомок команда залучила акторів Луганського драмтеатру, який з 2014 року вже вчетверте змінив свою локацію через війну: Луганськ, Сєвєродонецьк, Суми, Київ. 

   Традиційно колядки та щедрівки нашої містерії прозвучать жестовою мовою у перекладі Марини Ліферової. 

   У павільйоні під час зйомок було три собаки, які супроводжували своїх господарів. Один із них - бернський зенненхунд Персик став учасником дійства. 

   Ще одна традиція: новий проєкт “Територія Різдва” створюється напередодні дня народження легендарного хіт-параду “Територія А”, який цьогоріч відзначає 30-ліття. Так що не обійшлося без торта зі свічками і величальної “Многії літа!” у виконанні усіх учасників дійства. 

   Відеоматеріал з бекстейджем, інтерв’ю, атмосферними моментами, знятий під час зйомок, завантажувався операторами понад 12 годин.

  Учасники різдвяного концерту-містерії «Територія Різдва. Дух Нескорених»

   Артисти: Анжеліка Рудницька, Руслана, Павло Зібров, Марія Бурмака, Олег Фагот Михайлюта, Зіновій Карач, Марта Адамчук, Vlad Darwin, Іван Марунич  (фронтмен Karta Svitu), Ярослав Джусь, Е.К.А (Катерина Бойко), Володимир Трач, Наталія Павловська (G-Art), Андрій Антоненко (GG ГуляйГород).

    Військові, ветерани, волонтери: Юлія Куба Сідорова, Дмитро Орест Козацький, Юлія Тайра Паєвська, Едуард Драч, Наталя Трач, Дмитро Лазуткін, Андрій Стецюк,  Христина Панасюк, Віталій Кириченко (фронтмен “Нумер 482”), Ptashkin (Михайло Панчишин), Сергій Василюк (фронтмен “Тінь Сонця”).

   Актори театру ім. І.Франка: Євген Нищук, Наталія Сумська, Сусанна Карпенко, Катерина Артеменко, Олександр Скрябін (військовий).

    Колективи: фольк-студія "Правиця", Ансамбль "Зернятко", Хор Ансамблю пісні і танцю Нацгвардії України під керівництвом Андрія Карпінця, Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр.

   Прем’єра  казкового концерту-містерії — відбудеться на Святвечір, 24 грудня 2025 року на youtube-каналі “Анжеліка Рудницька”. Слідкуйте за новинами!

Соцмережі проєкту: 

Youtube канал: https://www.youtube.com/@rudnytska

Instagram: https://www.instagram.com/terytoriya_rizdva/

Facebook: https://www.facebook.com/groups/422221022256594/

Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду і Благодійного фонду МХП-Громаді

Головний медіапартнер: Телеканал Дім

Інформаційні партнери: Радіо Промінь, FM Галичина, Армія FM, Вечірній Київ, Oboz.ua, Фокус.

Леонід Коваленко


10.09.25

У Києві відбувся другий День дебютного кіно з Українською Кіношколою

Показали найкращі дебютні короткометражні фільми українських режисерів  

   В Українському домі пройшов другий День дебютного кіно з Українською Кіношколою — масштабна кіноподія, що об’єднала молодих українських режисерів, професіоналів кіноіндустрії та глядачів, які цікавляться сучасним українським кінематографом.









   Захід відбувся у День українського кіно, який відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня. На великому екрані показали 7 найкращих дебютних короткометражних фільмів українських режисерів, які відібрали експерти – фахівці кіноіндустрії: «Амадея» (реж. Алла Ульянова), «Захоплений дім» (реж. Анна Гончарова), «Моя сімʼя та інші звірі» (реж. Володимир Бакум), «Петля» (реж. Ніко Мара, Олександр Волошин), «Свята Софія» (реж. Марія Хомутіна), «Солдатик» (реж. Данил Дедков), «Чоп Чоп!» (реж. Євген Кошин).

   На участь у Дні дебютного кіно цього року було подано 55 фільмів (минулого року заявок було 42). 

  До відбіркової комісії Дня дебютного кіно цьогоріч увійшли режисер Денис Тарасов («БожеВільні»), актор Сергій Кисіль («Ловець снів»), генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Анна Мачух, продюсер та куратор продюсерської програми Української Кіношколи Сергій Демидов («Буча», «Песики»), засновниця і директорка Української Кіношколи, продюсерка Альона Тимошенко («Памфір», «Вітя») та СЕО платформи кіно і телебачення Київстар ТБ Павло Рибак. 

  Засновниця і директорка Української Кіношколи Альона Тимошенко зазначила: «Ми проводимо День дебютного кіно вже вдруге, і для Української Кіношколи це справді важлива подія. Вона підкреслює нашу місію — не просто навчати, а допомагати молодим кінематографістам знаходити свій шлях у професії. Ми хочемо, щоб наші випускники залишалися в індустрії, щоб їхні перші фільми ставали візитівками. Саме так сталося з короткометражкою “Вітя”, яку ми показували два роки тому як дипломну роботу студентів Кіношколи. А сьогодні — це вже повноцінний серіал, що транслюється на платформі Київстар ТБ».

   Продюсер (фільми “Буча”, “Песики” та ін.) і куратор продюсерської програми в Українській Кіношколі Сергій Демидов, який цього року долучився до відбору фільмів, закликав до активного розвитку українського кіновиробництва: “Дякую тим, хто подавав свої роботи. Україні потрібен контент. Багато різного контенту. І всі, хто робить в цьому кроки, заслуговують відзнаки. Ті роботи, які ми відібрали з членами журі, точно вразять глядачів. Хочу побажати всім нам, щоб українського кіно було якнайбільше».

   СЕО платформи кіно і телебачення Київстар ТБ Павло Рибак наголосив на важливості підтримки молодих авторів і розвитку українського контенту: «Для Київстар ТБ важливо бути поруч із тими, хто створює нове українське кіно. Ми бачимо, як дебютні роботи молодих режисерів стають початком їхнього професійного шляху, і пишаємося, що наша платформа може бути майданчиком для цих історій. Українським глядачам потрібен сучасний, якісний, рідний контент – і ми хочемо, щоб його ставало ще більше».

   За результатами голосування журі, найкращим фільмом Дня дебютного кіно 2025 було визнано стрічку «Моя сімʼя та інші звірі» (режисер Володимир Бакум). Команда фільму отримала пам’ятну статуетку та спеціальний  приз від Київстар ТБ. 

   День дебютного кіно відбувся в рамках проєкту “Кінопростір” – спільної програми Національного центру “Український дім” та Української Кіношколи. Офіційний партнер – платформа кіно і телебачення Київстар ТБ. 

   Організатор Дня дебютного кіно — Українська Кіношкола , провідна українська кіношкола, яка вже вісім років виховує нове покоління кінематографістів. За цей час вона підготувала понад 5000 фахівців у різних галузях кіно, більшість із яких успішно працюють в Україні та за її межами.

Як пройшов День дебютного кіно 2025: 

https://youtu.be/O11klfnvPZU?si=NSoctoR1Hq0zFymC 

Довідково:

   Київстар ТБ — спільний проєкт Київстар та 1+1 media, заснований 11 грудня 2019 року. Це платформа кіно та телебачення, що надає користувачам доступ до сотень тисяч годин вітчизняного та закордонного контенту, прямоефірних програм і регулярно пропонує ексклюзивні допрем’єрні покази проєктів. Платформа містить 430+ телеканалів і VOD-бібліотеку із понад 20 тис. фільмів, серіалів, мультфільмів і шоу. Додаткова інформація: tv.kyivstar.ua


Леонід Коваленко

День Андріївського Узвозу


   На вихідні 6 та 7 вересня у Києві відбулося святкування Дня народження Андріївського Узвозу.  Андріївський узвіз, одна з найвідоміших історичних вулиць Києва, вже у восьмий раз відзначила свій День народження масштабним мистецьким фестивалем. На якій завітали кияни та гості столиці. 

   Андріївський узвіз – серце старого Києва, де переплітаються історія та сучасне мистецтво. Це не лише туристичний центр Києва, а й творче мистецьке середовище культури. Його День народження стає місцем зустрічі творчих людей, майстрів, художників, музикантів, поетів, акторів, і всіх охочих доторкнутися до культурної спадщини Києва.

  Під час святкування Дня Андріївського Узвозу на різних локаціях відвідувачі фестивалю могли побачити та насолодитися майстерністю виступів музикантів, співаків, танцюристів, акторів, поетів та різних творчих людей.

   Крім музичної програми на узвозі був мистецький ярмарок, де представили свої роботи художники, скульптори, ковалі, гончарі.

    Фестиваль об’єднав навколо усіх його учасників та відвідувачів.  Люди були задоволеними та не хотіли прощатися із цим прекрасним святом. До наступної зустрічі Андріївський Узвіз.!

Леонід Коваленко 


09.09.25

Ідеологія вакцини

Авторка:
Дарина Комина 


  Щеплення врятували мільйони життів. Сьогодні складно уявити світ без вакцини від поліомієліту, дифтерії чи кору. І все ж парадоксально, що саме вакцина – одна з найбільш суперечливих медичних практик. У ХХІ столітті вона перестала бути просто медичним засобом, а стала символом довіри до науки і держави. Але водночас і мішенню для страхів, міфів та політичних ігор.

  Опір вакцинації це не нове явище. Ще в XIX столітті у Британії існував сильний опір проти щеплень від віспи. Люди виходили на вулиці, протестуючи проти «неприродного втручання» в тіло. У цьому є щось архетипове: ін’єкція, проникнення голки під шкіру викликає інстинктивний страх. Вакцина сприймалася не просто як ліки, а як загроза самому поняттю «чистоти» тіла.

   У ХХ столітті цей страх поєднався з політикою. У багатьох країнах того часу щеплення були обов’язковими й символізували силу держави над індивідом. Вакцина асоціювалася з контролем і примусом. Цей історичний досвід залишив відбиток, бо і сьогодні багато людей у пострадянських суспільствах сприймають щеплення як «інструмент влади», а не як засіб захисту.

  Пандемія COVID-19 остаточно змінила уявлення про вакцинацію. Якщо раніше вона залишалася технічною темою медиків, то у 2020-2022 роках стала ареною глобальної битви ідентичностей. Та наше ставлення до неї щоразу виявляє більше, ніж ми думаємо: воно показує рівень довіри до системи, науки і навіть до суспільства, в якому ми живемо. І якщо колись вакцина була просто рятівним уколом від хвороби, то сьогодні вона стала лакмусовим папірцем нашої епохи. Лакмусом, що оголює страхи, сумніви й водночас надії.

   Бо у кінцевому підсумку, питання «робити щеплення чи ні» – це завжди більше, ніж медичне рішення. Це вибір між довірою й підозрою, між раціональністю й емоціями, між вірою в спільне благо й страхом перед владою. І, можливо, саме цей вибір і показує, ким ми є насправді.

07.09.25

ПІД ЗОРЯМИ І СОНЯШНИКАМИ

   На початку  вересня в Музеї Марії Заньковецької (філія Музей театрального, музичного та кіномистецтва України) відкрилася персональна виставка «ПІД ЗОРЯМИ І СОНЯШНИКАМИ» молодої талановитої  удожниці із Запоріжжя Лори Манукової. Мисткиня є членкинею Запорізького міського об'єднання митців «Колорит», Першої української мистецької агенції Art Fine Nation та Міжнародного артоб'єднання «Повертайся живим!»  Це друга у її житті персональна виставка та перша в столиці  України. 


   Лору Манукову із її вернісажем «ПІД ЗОРЯМИ І СОНЯШНИКАМИ» прийшли привітати поцінувачі українського мистецтва, друзі, коллеги художники та гості музею. Всі були в захваті від її прекрасних сонячних картин написаних в жовто-блакитних тонах.  Художницю вітали, бажали ній творчих успіхів та підкорення нових вершин. Так із урочистими щирими промовами виступили Ірина Дробот, Ірина Кириченко, Петро Зюканов, Ванда Орлова, Алла Горбунова , Олена Погребняк , Константин Руднев , Катерина Ломага, Кристина Лисовская, Леонід Коваленко, Ольга Баженова та інші. Зразу із перших промовин було почуто прекрасні слова про  Сонце на картині, яке надихає на Перемогу України в нинішній підступній війні. Хтось побачив на картинах бойових гусей, що допомагають нашим воїнам у боротьбі із оккупантами. Так дійсно ряд картин талановитої художниці присвячені темі гусей.  
   Художниця із захватом слухала та проникалася до чудових побажань із виступів, що, гадаю, запам'ятаються їй надовго.














   Подробиці про відкриття виставки Лори Манукової можна дізнаватися за цим посиланням на сторінці Новини Музею Марії Заньковецької у Фейсбуці 
Виставка «ПІД ЗОРЯМИ І СОНЯШНИКАМИ» можуть відвідати кияни та гості нашої столиці за адресою музея  вулиця Велика Васильківська, 121
вт – нд: 10:00 – 17:00;
пн: вихідний.
Довідки телефоном: 044 529 5724

Леонід КОВАЛЕНКО