Интернет реклама УБС

06.11.25

Перфекціонізм не завжди ідеально

Авторка: 

Оксана Морощук


   “Бути першим” замість “бути собою” для перфекціоніста неможлива реальність. Саме фраза “міг зробити краще” стає фундаментом протиріч. Це той випадок, коли неважливий шлях успіху, а важливий лише кінцевий результат. Це коли ти не маєш права на дрібну помилку, бо все має бути досконало. Тож, чи існує досконалість, ідеал, чи це просто жорстока дисципліна? 

   З точки психолої є три типи перфекціонізму:

   Самокритичний — характеризується високими вимогами до себе, надмірною самокритикою, сумнівами у власних діях. Ти сам для себе стаєш критиком.

   Соціально нав’язаний — тиск іде від оточення: батьків, друзів, суспільства.

   Адаптивний — ви підходите до своєї роботи з оптимізмом, задоволенням і здоровим бажанням вдосконалюватися.

  Перфекціонізм як дофамінова пастка. Успіх дає короткий сплеск дофаміну, але мозок швидко адаптується і потребує більшого. Перфекціоністи критикують себе не тому, що недостатньо хороші, а тому, що їхній мозок навчений бачити лише прогалини. 

   Епідемія перфекціонізму на початку 2000-х. Перфекціонізм, який колись був рисою геніїв, перетворився на масове явище. Ще у 1980-х був на рівні "здорового прагнення", а зараз — "стрес”. Чинниками стало: виховання, коли любов батьків була за умови хорошої поведінки дитини; освіта, коли ЗНО чи екзамен вирішував, яка ти людина; поява соціальних мереж, коли порівняння стало рушійною силою. 

   Перфекціонізм — це не  завжди прагнення до кращого. Перфекціонізм — це іноді страх, який маскується під амбіції. Можливо, твоя недосконалість, для іншого вершина ідеальності. 

   Страх делегування ("ніхто не зробить це так добре, як я"). Перфекціоніст прирівнює можливі помилки свого оточення до власного провалу, тому усе бере на себе. Людина перевантажує себе, мотивуючи, що це заради загального прогресу і, врешті-решт, отримує вигорання та параліч досконалості.

   Параліч досконалості (або параліч перфекціоніста) - психологічний феномен, який виникає через відчуття втоми: людина відчуває виснаження через розумове напруження. Цей стан є пасткою для виконання завдань, він призводить до неефективності та уникання роботи. 

  Що об'єднує перфекціонізм і педантизм? Перфекціоніст — це людина ідеалу, яка воює з собою. Педант — це людина порядку, яка воює з безладом. Ці слова, як і суміжні між собою, так і розбіжні. Головна різниця — це фокус одного на процесі, іншого на результаті. Спільна риса — це прагнення уникання помилок, що супроводжується підвищеною тривожністю.

   Перевага здорового перфекціонізму, коли він мотивує, а не паралізує. Дозвольте собі бути кращим, а не ідеальним. Кожен провал буде лише уроком та ростом для бажаного. 

   “Або ідеально — або ніяк”  стане “Сьогодні краще, ніж учора”. 

 Багатовимірна шкала перфекціонізму (MPS) https://www.bravery.academy/test-perfectionism 

05.11.25

Кава як необхідність для сучасної людини

Авторка:

Діана Гайдук


   Чи можете Ви уявити ранок без кави? На це питання більшість сучасних людей відповість «ні».

   Сьогодні кава – це не просто напій, а особливий ритуал буденності. Хтось не може уявити без неї свого ранку, хтось –робочого дня, хтось – зустрічі з друзями. Для багатьох людей кава асоціюється із припливом сил та енергії. 

 Ще декілька століть тому письменники пили каву для того аби отримати стимул до написання творів. На той час кава була досить дорогим продуктом, тож лише невелика частина суспільства могла собі її дозволити. Сьогодні ж каву можна придбати навіть у найменшому продуктовому магазині.

Легенда про відкриття кави

   Пастух на імʼя Калді помітив, що його кози стали енергійними після того, як скуштували листя кавового дерева. Після цього він самостійно спробував ягоди, і відчув приплив бадьорості. Так як це відбулося у провінції Каффа, то і назва напою звучить подібно. 

   Кава може мати як негативний, так і позитивний вплив на людський організм. Та чи справді вона додає нам енергії?

   Кава справді додає енергії, але це тимчасовий ефект, оскільки кофеїн блокує аденозин – речовину, що викликає сонливість. Це стимулює центральну нервову систему, підвищуючи пильність, розумову та фізичну працездатність, а також може покращувати настрій. Однак, цей процес може призвести до «енергетичного спаду», коли дія кофеїну минає, а також спричиняти залежність та побічні ефекти, якщо вживати її у надмірних кількостях. 

Тест «Наскільки ви є кавовим експертом?»:

https://gemini.ua/naskilki-vi-ye-kavovim-ekspertom-veselij-test-na-samoperevirku-vashih-znan/

03.11.25

У Києві оголосили переможців 54-го кінофестивалю «Молодість»











1-го листопада у «Будинку кіно» відбулася церемонія нагородження переможців 54-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

Другий рік поспіль головну нагороду кінофестивалю отримує український фільм.

Цього року володарем Ґран-прі став дебютний повнометражний фільм Юрія Дуная «Втомлені».

«Цей фільм такий крихкий, як наше життя, і пронизливо тихий, хоча й оповідає про величезне, невимовне страждання. Цей фільм ставить болюче й важливе запитання: “Чи дійсно світ розуміє, що ми маємо на увазі, коли ми говоримо про війну”? За зворушливе й надзвичайно людяне зображення посттравматичного стресу, спричиненого війною Росії проти України Ґран-прі 54-го КМКФ “Молодість” отримує стрічка “Втомлені”», — зазначила зі сцени членкиня журі, продюсерка та режисерка Валерія Сочивець.

Стрічка отримала «Скіфського оленя» та грошову винагороду в розмірі 5,000 доларів. Спонсор Ґран-прі кінофестивалю — «Лото-Забава», оператор державних лотерей М.С.Л. Вручив сертифікат Іван Залізняк, генеральний директор оператора державних лотерей М.С.Л.

«Втомлені» є повнометражним режисерським дебютом відомого українського  оператора Юрія Дуная. Продюсером є Пилип Іллєнко. Сюжет заснований на реальних історіях українських захисників, які після бойових дій стикаються з болісними наслідками війни. У ролях: Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська, Дарія Творонович,  Олена Узлюк, Олександр Мавріц та інші.

Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка «Ми вам віримо» режисерів Шарлотт Девіллер та Арно Дюфе (Бельгія / Belgium, 2025, 93’). 

Фільм отримав «Скіфського оленя» та грошовий приз 2,000 доларів.

«…за майстерно вибудуваний саспенс, який тримає нас у напрузі до самого фіналу. За точно продуманий сценарій, що ґрунтується на глибинному психологічному розумінні теми домашнього насильства та його наслідків. Завдяки потужній і глибоко емоційній акторській грі фільм пробуджує щиру емпатію, роблячи дистанцію між глядачем і героями неймовірно короткою», — оголосив зі сцени член журі Лука Чіковані. 

Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу отримав фільм «Ми вам віримо» Шарлотт Девіллер та Арно Дюфе (Бельгія, 2025, 93’). Член_кині журі відзначили операторську майстерність.

«За створення таких потужних і реалістичних кадрів, занурення в реалії сільського життя, зображення природи й людей на тлі одвічних, диких краєвидів, за непідвладну часу перспективу, яка надала кінострічці такої фотографічної складності, ми б хотіли присудити спеціальну відзнаку за найкращу операторську роботу Сам дю Пон з фільму “Край очерету”».

Другу спеціальну відзнаку за найкращу акторську роботу журі присудили виконавцю головної ролі у фільмі «Халамидник» режисера Гарріса Дікінсона (Сполучене Королівство,  2025, 99’) Френку Діллейну.

«З головним героєм цього фільму ми переживали злети й падіння, спостерігали за його непевною спробою знову стати нормальним. Фільм “Халамидник” досліджує природу залежності, і Френк Діллейн виконує головну роль із приголомшливою глибиною і щирістю», — зазначили у своєму обґрунтуванні член_кині журі.

Найкращим короткометражним фільмом Міжнародного конкурсу, а також володарем «Скіфського оленя» та премії у 2,000 доларів від фестивалю «Молодість» став «Квиток в один кінець: Тбілісі» Пауля Плоберґера (Австрія, Сакартвело, Німеччина, 2025, 30’).

«За прекрасну історію про дружбу, яка постала зі спільного болю від втрати та трансформувалася завдяки красі й співчуттю. За створення емоційного людського звʼязку між двома героїнями, кожна з яких представляє такі різні національності й культури. Та за надзвичайний професіоналізм режисера й усієї знімальної команди», — повідомили член_кині журі.

Спеціальну відзнаку присудили фільму «Моя земля випалена», режисер Абдулрахман аш-Шувайкі (Бельгія, 2024, 30')

«За сильну, зворушливу, а водночас дуже чутливу та ніжну історію, що розповідає про тих, хто втратив дім і кожного дня мусить боротися не лише за їжу, тепло й за все найнеобхідніше, зокрема, за надію та мрії про краще майбутнє».

Найкращим студентським фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка «Аптека» Мартіна Монтельяно (Мексика,  2025, 25‘).

«Цей фільм – прекрасний зразок кіномистецтва: насичений сценарій, гарна динаміка, майстерний монтаж і тонкий гумор. У центрі цього світу – вона, сильна, стійка жінка. Ми щиро вболіваємо за головну героїню, яка відстоює себе, й захоплюємося тим, як завзято й наполегливо вона долає перешкоди й виклики патріархального світу», — повідомили член_кині журі.

Спеціальну відзнака — у фільму «Земля пухом» Йозо Шмух (Хорватія, 2025, 20‘).

Спеціальну відзнаку отримав і герой фільму «Ромчик» режисера Алексіса Біката (Сполучене Королівство,  2024, 12‘), Роман Олексів.

«Журі Міжнародного Кінофестивалю «Молодість» ухвалило рішення присудити спеціальний приз не кінострічці чи актору, а реальному герою зі зворушливої та надзвичайно життєвої історії. Він виявляє непересічну мудрість і відвагу, доводячи, що звичайна людина може стати для інших супергероєм. Для нас цей супергерой – Ромчик», — зізнались член_кині журі.

 «Ще раз хотів нагадати про 3 важливі речі: перша — не можна здаватись, друга — ні одну мрію не можна спалити, третя — слід поважати культуру України» зазначив зі сцени 10-річний герой фільму Роман Олексів, який дивом вижив під час атаки агресора на Вінницю, але отримав 45% опіків тіла.

Оцінювало Міжнародний конкурс головне журі фестивалю:

Любов Якимчук — сценаристка, володарка «Золотої Дзиґи» (Україна);

Лука Чіковані – актор (Сакартвело/Італія);

Валерія Сочивець – продюсерка, режисерка (Україна);

Антуан Аржаковський – історик, культуролог (Франція);

голова журі – Йоанна Лапінська – фестивальна менеджерка (Польща). 

Приз глядацьких симпатій та «Скіфського оленя» отримав фільм «Ремонт» Ґабріелє Урбонайтє (Литва, Латвія, Бельгія, 2025, 90’). Режисерка та актор Роман Луцький особисто представляли фільм у Києві.

Переможцем документального конкурсу стала стрічка «Юнацтво» (Niñxs) Кані Лапуерта (Мексика, Німеччина, 2025, 84’)

Переможець Документального конкурсу отримав статуетку «Скіфський олень» та грошовий приз 2,000 доларів від генерального технологічного спонсора фестивалю HISENSE.

Журі документального конкурсу 54-го кінофестивалю «Молодість»:

Володимир Мула – кінорежисер, лавреат премії «Еммі» (Україна);

Тор Фоссе  – багаторічний директор і керівник програми Бергенського міжнародного кінофестивалю (BIFF) (Норвегія);

голова журі –  кінорежисерка Йоланда Зоберман, (Франція).

Фільм «Франк» Тиніса Пілла (Естонія, 2025, 109’) став переможцем програми для підлітків TEEN SCREEN. Стрічка отримала «Скіфського оленя» та премію в розмірі 2,000 доларів від кінофестивалю «Молодість».

Спеціальною відзнакою програми для підлітків TEEN SCREEN відзначили дві стрічки: 

«Біф» Інґріде Сантос (Іспанія, Мексика, 2025, 90’) – за музику;

«Природа невидимих речей» режисерки Рафаели Камело (Бразилія, Чилі, 2025, 90’) – за майстерну операторську роботу. 

Дитяче журі програми TEEN SCREEN:

Денис Муччі

Ангеліна Калаєва

Ігнату Пономарьов

Ярина Девʼятко

Поліна Девʼятко

Переможцем національного конкурсу короткометражних фільмів стала стрічка «Роздуми про мир під час повітряного нальоту» режисера В’ячеслава Туряниці (Україна, 2025, 16’). Вручив «Скіфського оленя» режисеру Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов. Лавреата так само очікує премія у розмірі 2,000 доларів від кінофестивалю «Молодість».

Спеціальні відзнаки національного конкурсу отримали фільм «Прелюдія» (Україна, 2025, 14’) режисерки Аліна Панасенко та стрічка «недоступні» режисера Кирила Земляного (Україна, Франція, Бельгія, Болгарія, Нідерланди, 2025, 20’).

Журі національного конкурсу короткометражних фільмів 54-ї «Молодості»:

 Ґала Козютинська – режисерка, переможниця національного конкурсу на 53-й «Молодості» (Україна);

Хуан Даніель Фернандес Молеро – режисер, сценарист, монтажер, продюсер (Перу);

голова журі Джузеппе Ґарау – сценарист, режисер (Італія).

Також на фестивалі «Молодість» працювало журі Спілки кінокритиків України (СКУ) у складі Ігора Кромфа, Яни Дудко та Олександра Гусєва.

Вони відзначили одразу дві стрічки – «недоступні» Кирила Земляного –  «за щемке відображення дилем, що постають перед людиною, чия готовність допомагати ближнім зіштовхується з прагненням врятувати найближчих» та «Євротелепорт» режисерки Наталії Ільчук (Україна, Франція, 2025, 30’) – «за глибоке та інтимне кінематографічне дослідження трансформації сприйняття європейських цінностей  крізь призму особистої пам’яті».

Почесного «Скіфського оленя» за внесок в українське кіномистецтво отримав кінорежисер Сергій Маслобойщиков.

Також спеціального «Скіфського оленя» отримав Іван Залізняк, генеральний директор оператора державних лотерей М.С.Л. «Лото Забава» є багаторічним партнером кінофестивалю.

Переможцем пітчингу фільмів RAW PITCH став проєкт фільму «Вовки на Марсовому полі» режисерки Марини Шкрабалюк.

Переможець отримав 100 000 грн — на розвиток фільму з міжнародним фестивальним потенціалом від платформи кіно та телебачення Київстар ТБ, яка входить у 1+1media.

Членкиня журі пітчингу, режисерка, сценаристка та драматургиня Наталка Ворожбит зазначила: «За часи війни, автори, режисери відчайдушно намагаються знайти нові форми, як говорити про війну. І це дуже добре видно по сценаріях і заявках. Зокрема, у нас були історії про чоловіка, який перетворився на чорну діру. Або манекен перетворився на чоловіка, або — коли у чоловіка з плеча виросла ялина».

Спеціальну відзнаку отримав кінопроєкт «Мова риб» режисерки  Галини Лаврінець. Також «Мова риб» отримав сертифікат на послуги на суму 1,000 євро від нашого партнеру пітчингу,  бригади освітлювачів «ФІЛЬМАР».

Журі пітчингу:

Наталка Ворожбит – українська драматургиня, сценаристка та режисерка. 

Сергій Недзельський – продюсер кіно та телебачення, керівник департаменту копродукції та аутсорсингового контенту на Суспільному.

Валентин Васянович – режисер, оператор, сценарист.

Фестиваль проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Національної спілки кінематографістів України.

Генеральний медіапартнер - 1+1media

Кавовий партнер - L’or. Безмежне кавове мистецтво

Генеральний технологічний партнер - Hisense

Міжнародний інститут глибинної психології

Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ

Лото-Забава, оператор державних лотерей М.С.Л.

Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Креативний партнер - рекламна агенція McCANN Kyiv

Посольства:

Посольство Італійської республіки

Італійський інститут культури в Україні

Посольство Королівства Данія

Посольство Аргентини

Посольство Іспанії

Посольство Грецької Республіки

Посольство Швейцарії

Посольство Бразилії

Посольство Литовської Республіки в Україні

Посольство Фландрії

Польський інститут

Посольство Швеції

Посольство Німеччини

Головні партнери:

Goethe-Institut в Україні

Автомобільний центр ІЛТА на Печерську

Піреус банк

Українсько-данський молодіжний дім

Телеканал ТЕТ

Український бренд натуральної косметики Mr.SCRUBBER

Укрзалізниця

Радіо «П’ятниця»

Партнери гостинності:

Ресторан кримськотатарської кухні, шматочок Криму в столиці, «Мусафір»

Мережа ресторанів сучасної української кухні, культурних центрів «Галушка»

Кафе і пекарня на Подолі «Тісто»

Арт-гастрономічний простір на Майдані Незалежності «Остання Барикада»

Водний партнер «Моршинська» - природне відновлення та підтримка гідробалансу щодня

Алкогольний партнер фестивалю «Кий» - горілка нової України, горілка культурних подій

Готельний партнер фестивалю — Radisson Blu Hotel, Kyiv Podil, City Centre

Медіапартнери:

Суспільне Мовлення, Суспільне Культура, ТиКиїв, Фокус, LB.ua, hromadske, Еспресо, #ПроШоКіно, Загін кіноманів, DTF Magazine

Світлини: Анастасія Мантач.

31.10.25

У Києві розпочався міжнародний кінофестиваль " Молодість"








Як пройшла перша половина кінофестивалю «Молодість»?

У неділю 26 вересня стартували покази студентських фільмів міжнародного конкурсу. На обговоренні був присутній режисер фільму «Репортер» Ян Ґурецький, Роман та Ярослав Олексів, герої фільму «Ромчик».

Однією з найвідвідуваніших подій 26 вересня став показ фільму Надії Парфан «Птахи і звірі. Всесвіт Гніздовського». Глядачі прийшли зі своїми домашніми улюбленцями, собаками та кішками. Був присутній і головний герой — кіт, який зіграв роль кота Джерома. Представили фільм режисерка Надія Парфан, продюсерка Юлія Сінькевич, Сергій Недзельський, директор департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного, а також продюсер з боку Суспільного, Альона Голякова. 

Сергій Недзельський зазначив що прем’єри фільмів виробництва Суспільного стали гарною традицією на кінофестивалі «Молодість». Надія Парфан зазначила, що сподівається на нові, грунтовні дослідження про митця Якова Гніздовського.

У програмі FORMA відбулась прем’єра фільму Романа Кургана «Запах бузку».

«Цей фільм — перша частина трилогії, яка має назву “Тиха трилогія”. Стрічка має таку назву, тому що тут немає слів, в наступній частині фільму мова трохи з'являється, і в третьому фільмі мова з'явиться повністю. Ідея цього конкретного фільму,  це мої спогади. Я не сказав, що цей фільм технічно можна вважати документальним, бо тут немає жодного кадру, який ми зробили б для цього фільму. Це все те, що і є насправді! Так, це і є район, на якому я виріс. Нічого не було змінено. Ідея була в тому, щоб закарбувати час і провести 24 години з тим, де я провів перші 10 років свого життя», – зазначив режисер і музикант Роман Курган.

Відбулись і перші майстер-класи індустрійної секції. На майстер-класі   Ярослава  Войцешека — сценариста, режисера, куратора сценарного курсу Української Кіношколи «Міфи і правда про сценарну майстерність» присутні мали змогу дізнатися цікаві деталі та важливі нюанси про перші кроки у сценаристиці. 

«Весь навколишній світ, це матеріал для сценарію. Потрібно почати помічати життя навколо. Бо зазвичай, ми їдемо у метро, одягли навушники і слухаємо музику, намагаємось швидше доїхати. Але сценаристу потрібно дивитись навколо і звертати увагу що цікавого відбувається. Потрібно ставити собі питання – “Чому це відбувається?”. Адже все це, може стати хорошим матеріалом», – розповів Ярослав.

Одразу після цього, відбувся майстер-клас Тетяни Кремень, художниці по костюмах фільму «Ти мене любиш?».

Важливою подією став прийом від Посольства Швеції в Україні, а Посол Королівства Швеція Мартін Оберг, представив стрічку «Орли республіки».

Відбулась і прем’єра фільму «Незламні» Андрія Вайтовича.

27 жовтня за участі гостей відбулись покази короткометражних фільмів міжнародного конкурсу. Фільми представили Ліза Андерсон, продюсерка стрічки «Осколки нас» режисерки Лели Мебурішвілі. Також своїми думками та враженнями щодо фільму, поділилась Софія Лис, сценаристка фільму «Брама Європи»: «Для мене це дуже особливо, що фільм «Брама Європи» зняли на відчуттях і на межі дослідження».

Продюсерка фільму «Осколки нас» Ліза Андерсон розповіла про одну із цілей, які ставила перед собою в роботі з фільмом: «Я хотіла щоб цей фільм зміг зачепити кожну людину у світі» 

28 жовтня глядачі мали змогу переглянути фільми із секції «Фестиваль фестивалів», стрічки з Документального конкурсу, а також два сеанси Teen Screen та Короткометражний конкурс.

«Стрічка “Природа невидимих речей” була номінована на Teddy Award на цьому річному Berlinale, та отримала приз за видатний перший повнометражний фільм на фестивалі квір-кіно Frameline у Сан-Франциско.

Це історія про двох дівчат, які об'єднані спільною ціллю, метою і бажанням — нарешті вийти з лікарні. І вони знаходять підтримку одна в одній», — розповів про фільм Богдан Жук, програмер кінофестивалю «Молодість». 

Глядачі мали змогу поспілкуватись з представниками знімальної групи фільму «Оксана» за участі Альбіни Корж та зірки українського кіно Марини Кошкіної.  Акторка Альбіна Корж поділилася деталями щодо підготовки до зйомок: «Це моя перша головна роль в повнометражному міжнародному фільмі. І я дуже багато дала своєї енергії, часу, зусиль. Особисто для мене, це про віру в себе, віру в свої цінності і про прийняття себе власною, яка ти є. Саме це відкривалося у мені, коли ми працювали над фільмом. Я неймовірно вдячна за цей досвід. Це було дуже важко, але це того вартувало». 

Ґабріелє Урбонайте, режисерка фільму «Ремонт» з міжнародного конкурсу (повні метри), розповіла про створення фільму: «Ідея фільму зʼявилася в мене давно, близько 6-7 років тому, і я довго розробляла цей фільм. Дуже рідко в мене так буває, що ідея зʼявляється цілком та одразу. Коли ми почали знімати фільм, то відбулося повномасштабне вторгнення. І я зрозуміла, що я обовʼязково маю відобразити частину подієвої реальності в своїй стрічці».

Актор Роман Луцький розповів про те, як склалася його співпраця з режисеркою: «Мені було дуже приємно, коли Ґабріелє запропонувала роль без кастингу, і каже: “Я хочу попрацювати разом!” Ми спілкувалися з Ґабріелє щодо підготовки до зйомок, можливо за рік, чи за два. І насправді це була взаємна любов на майданчику, я це відчував. Мені дуже пощастило попрацювати з такою чудовою командою».

Співрежисер стрічки «Якщо ми більше не зустрінемось» з документального конкурсу Бо Віллімон зауважив, що в роботі над фільмом, фокусувався на творчій складовій:

«Ми з самого початку вирішили, що не хочемо займатися журналістикою, адже в Україні і так дуже багато талановитих журналістів, які документують цю війну. І ми шукали щось інше — те, що зможемо показати. Ми шукали через нашу цікавість та наше сприйняття світу навколо. Отже, нашою метою була не журналістика, а поезія. А для поезії важливо шукати саме те, що римується. Тож якраз те, що на наш погляд,  «склалося» в музику і стало частинами фільму».

Співрежисер Ноаз Деше розповів про побудову фільму з точки зору монтажу: «У цьому фільмі немає постановочних моментів, окрім снів. Ядром цієї стрічки був матеріал, який ми бачили на власні очі, де ми були присутні. Але потім на монтажі, у будь-якому разі, ви додаєте щось зі своєї точки зору»

Фестиваль проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Національної спілки кінематографістів України.

Генеральний медіапартнер - 1+1media

Кавовий партнер - L’or. Безмежне кавове мистецтво

Генеральний технологічний партнер - Hisense

Міжнародний інститут глибинної психології

Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ

Лото-Забава, оператор державних лотерей М.С.Л.

Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Креативний партнер - рекламна агенція McCANN Kyiv

Посольства:

Посольство Італійської республіки

Італійський інститут культури в Україні

Посольство Королівства Данія

Посольство Аргентини

Посольство Іспанії

Посольство Грецької Республіки

Посольство Швейцарії

Посольство Бразилії

Посольство Литовської Республіки в Україні

Посольство Фландрії

Польський інститут

Посольство Швеції

Посольство Німеччини

Посольство Бельгії

Польський інститут

Головні партнери:

Goethe-Institut в Україні

Автомобільний центр ІЛТА на Печерську

Піреус банк

Українсько-данський молодіжний дім

Телеканал ТЕТ

Український бренд натуральної косметики Mr.SCRUBBER

Укрзалізниця

Радіо «П’ятниця»

Партнери гостинності:

Ресторан кримськотатарської кухні, шматочок Криму в столиці, «Мусафір»

Мережа ресторанів сучасної української кухні, культурних центрів «Галушка»

Кафе і пекарня на Подолі «Тісто»

Арт-гастрономічний простір на Майдані Незалежності «Остання Барикада»

Водний партнер «Моршинська» - природне відновлення та підтримка гідробалансу щодня

Алкогольний партнер фестивалю «Кий» - горілка нової України, горілка культурних подій

Готельний партнер фестивалю — Radisson Blu Hotel, Kyiv Podil, City Centre

Медіапартнери:

Суспільне Мовлення, Суспільне Культура, ТиКиїв, Фокус, LB.ua, hromadske, Еспресо, #ПроШоКіно, Загін кіноманів, DTF Magazine

Леонід Коваленко

30.10.25

Мистецтво тайм-менеджменту або як вижити в режимі багатозадачності

Авторка: 

Діана Гайдук


   Тайм-менеджмент – це сукупність методик організації часу для виконання поточних та запланованих задач. 

   Вміння планувати свій час важливе для людини в багатьох сферах, зокрема в роботі, навчанні та домашніх справах – адже воно безпосередньо впливає на нашу успішність, продуктивність та емоційний стан. Тому до цього процесу потрібно підходити з відповідальністю та серйозністю.

  Основними підходами для організації виконання власних справ є планування, постановка пріоритетів, розподіл великих справ на декілька менших завдань. 

   Необхідно розуміти, що планування свого часу – це не про жорстку дисципліну, а про гармонію часу, енергії та пріоритетів.

  Школа розвитку SPE підготувала деякі поради для ефективного планування часу на кожен день:

- Не плануйте більше 60% свого часу.

  Повністю розпланований день – хвилина у хвилину неймовірно «тисне» на людину і створює їй відчуття залежності. Таке враження, що хтось узурпував владу над нами, хай навіть це наш рідний щоденник, написаний нашою ж рукою. Тобто у цілком розпланованого дня мають бути 40% пробілів, таких собі «буферних зон», які можна заповнити важливими і в той же час нетерміновими справами.

- Не плануйте час за 30 хв. до зустрічі і 30 хв. після неї.

   Зазвичай, якщо розпланувати собі цілий день на зустрічі і не дати собі відповідного часу на підготовку до них, то в якусь мить усе може полетіти шкереберть. Адже спізнення на першу зустріч потягне за собою неякісне спілкування, а отже, вплине і на всі подальші зустрічі. Тож відведіть собі запасних 15–30 хв. залежно від того, як довго вам добиратися до призначеного місця. Перша тридцятихвилинка – це час на розмірковування і на те, щоб прийти вчасно, а друга – щоб затриматись зі співрозмовником, з яким може виявитися багато спільних тем.

- Почніть свій день з фундаментальних питань.

   У фінансовій грамотності є правило – спершу заплати собі. У тайм-менеджменті воно теж проявляється, насамперед у тому, щоб вкласти свій ранок у стратегічні довготермінові справи, заплатити собі майбутньому/ій. Бо і справді, якщо не почати приділяти час найважливішим питанням зранку, то цілком можливо, що до кінця дня часу на них теж не буде, тож вклади у стратегію, сім’ю, розвиток, тіло варто зробити якомога раніше. Спершу буде важко, та потім ви відчуєте безперечні переваги від такого підходу – вивільнення енергії, більше досягнень і наповненість життя сенсом.

   Отже, уміння правильно планувати свій час є однією із запорук вдалого дня та гарного настрою – а отже, вимагає від нас розуміння в темі. Тайм-менеджмент – це індивідуальна справа, тож для того аби вона вдавалася, потрібно прислухатися не лише до загальних порад, а й до ритму власних почуттів.

29.10.25

Страх чи вибір

Авторка: 

Оксана Морощук

   Якщо страх, то відразу небезпека. Для людини — це основна емоція, яка стає інстинктом “треба вижити”. Тільки не кожен може глянути йому в вічі та побороти. Щось перетворюється на тривожність, щось на фобію, буває й стрес.

Для чого страх людині?

   Це сигнал  для живого: як для людини в соціумі, так і для тварини в дикій природі. Він вказує на те, що для нас важливо. Страх показує, що ти цінуєш, а насправді боїшся втратити. Ти весь час рухаєшся кудись, чи то нова робота, чи то нове місто, а насправді боїшся застрягнути на місці. Ти ростеш, на це впливає страх, але й через нього ти втрачаєш можливість.

  Реакція на стрес починається в області мозку, що називається мигдалеподібним тілом (мигдалина), що активує підсвідомість на реакцію “бийся, замри або біжи”. Це призводить до виділення гормонів стресу (адреналіну та кортизолу) наднирниками, що викликає фізичні зміни: прискорене серцебиття, дихання, підвищений артеріальний тиск та розширення зіниць.

Як виникає фобія? Дивні види фобій.

   Чим сильніше переляк, тим більша ймовірність, що розвинеться фобія,  наприклад напад собак як травматичний досвід, так і наслідування страху рідних: батьки бояться висоти (акрофобія).

Ось приклади дивних, але реальних фобій:

Трискайдекафобія — це боязнь числа 13, яка пов'язана з релігійними забобонами та легендами. Може проявлятися в униканні числа 13, а окремий страх перед «п’ятницею 13-го» називається параскаведекатріафобією.

Декстрофобія —специфічна фобія, що проявляється у страху перед об'єктами, розташованими праворуч від людини.

Клаустофобія - боязнь замкнутого простору.

Також інші фобії.

   Цікавим фактом є те, що ці фобії страхують мозок на повторення ситуації. 

Страх молоді за майбутнє.

   Молодість — це коли кожен крок здається доленосним, а помилка здатна зруйнувати мрію.  Для того аби не було страху далі, варто зробити крок сьогодні. 

   “Страх – це гострий вчитель, але дуже жорстокий." – писала Ліна Костенко.

28.10.25

Депресія серед студентів

Авторка:

Аліна Бокатова


   Сучасне студентське життя часто здається сповненим можливостей: навчання, нові знайомства, активність, самореалізація. Але за цією видимою динамікою нерідко ховаються іноді втома, тривога й відчуття виснаження. Опитування, проведене ініціативою «Ти як?» за підтримки Міністерства освіти і науки України, показало: понад дві третини студентів живуть у стані середнього або значного стресу, а чверть — у стані емоційного виснаження. Це не просто тимчасова втома — це тривожний сигнал, що в університетському середовищі дедалі частіше з’являється те, про що воліють мовчати: депресія.

   Кожен десятий студент в Україні (11,9%) зізнається, що перебуває в умовах сильного стресу. Ще 67% відчувають постійну напруженість, тривожність і втому. За цими цифрами — тисячі молодих людей, які прокидаються без сил, втрачають інтерес до навчання й не бачать сенсу у звичних речах. 25,8% опитаних потрапили до категорії «виснажених»: вони вже мають прояви тривоги, пригніченості й емоційного вигорання.

   Причини такого стану відомі, але про них і далі воліють мовчати. Постійне навчальне навантаження, дедлайни, страх не виправдати очікувань, невизначеність майбутнього — усе це перетворюється на хронічне джерело стресу. Для багатьох студентів університет — це не лише місце здобуття знань, а й поле боротьби за виживання. Паралельно з навчанням вони працюють, допомагають родині, шукають своє місце у світі, який змінюється швидше, ніж вони встигають адаптуватися.

   Та депресія — не просто «поганий настрій» чи «перевтома». Вона здатна зруйнувати життя. Багатьом  важко жити з депресією. Саме тому мовчати — небезпечно.

  ЬПопри це, більшість студентів, які стикаються з такими станами, не звертаються по допомогу. Їх зупиняє страх бути «не такими», сором або переконання, що треба просто «зібратися». Водночас університети не завжди мають ресурси чи фахівців, які могли б надати кваліфіковану підтримку. За даними проєкту «Спільнота університетів «Ти як?»», навіть викладачі відчувають значне професійне вигорання — тож системна допомога студентам стає ще складнішою.

  Однак вихід є. В університетах мають активно діяти центри психологічної підтримки, де кожен студент може отримати допомогу без страху осуду. Потрібно формувати культуру відкритого діалогу про ментальне здоров’я, щоб прохання про підтримку сприймалося не як слабкість, а як прояв сили та відповідальності перед собою.

   Депресія серед студентів — не приватна справа окремої людини, а суспільна проблема. Вона впливає на майбутнє покоління фахівців, на інтелектуальний і емоційний потенціал країни. Якщо ми прагнемо бачити освічену, психологічно стійку, сильну й щасливу молодь — маємо визнати, що психологічна стійкість молодих людей так само важлива, як фізична.

   Мовчання про депресію не лікує. А от підтримка, розуміння й професійна допомога — здатні рятувати життя.