Интернет реклама УБС

16.02.14

У Збройних Силах України є Сили швидкого реагування.

З метою стримування, локалізації та ліквідації збройних конфліктів, які можуть виникнути в короткий термін і мати швидкоплинний характер створений у складі Збройних Сил України Корпус швидкого реагування. У свою чергу, для підвищення спроможностей Збройних Сил України щодо участі в антитерористичних та інформаційно-психологічних операціях, забезпечення безпеки національного морського судноплавства, захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів власності за межами України формується окремий рід військ - Сили спеціальних операцій.

Об'єднані сили швидкого реагування України - це міжвідомче оперативне об'єднання військ, призначене для негайного реагування на загрози і збройні конфлікти з метою їх локалізації, нейтралізації та недопущення переростання у війну, і має у своєму складі сухопутні, повітряні та морської компоненти .
Укомплектованість військових частин і підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування особовим складом становить близько 95 % (у тому числі військовослужбовцями за контрактом - у середньому 30 %) , укомплектованість озброєнням і військовою технікою з необхідним запасом ресурсу - 95-100%.

Об'єднання сил швидкого реагування та основні сили мали намір мати по дві складові: ОСШР - сили негайного реагування і сили швидкого реагування, основні сили оборони - сили нарощування і сили стабілізації .
Акцент зроблений на прискореному розвитку ОСШР. На фінансуванні їх потреб передбачалося виділити протягом 2006-2011 років 23,3 мільярда гривень, проти 15,8 мільярда гривень, призначених на фінансування основних сил оборони", - про це повідомляв ще в 2006 році начальник головного управління оборонного планування Генерального штабу генерал- лейтенант Євген Шелест.
Основу ОСШР складають багатофункціональні, аеромобільні і повітряно-десантні війська з середнім і легким озброєнням. Вони готуються, зокрема, до участі в миротворчих операціях, а також залучатимуться до антитерористичних дій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
Цією програмою було закладено те необхідну кількість сил і засобів , які входять до складу ОСШР , яке Україні необхідно для виконання завдань.
Інтенсивність заходів бойової підготовки планувалося підвищити в середньому в 2 рази та надати їм міжвидового характеру. Виходячи зі ступеня укомплектованості підрозділів військовослужбовцями за контрактом, передбачалося перейти від річного циклу навчання Збройних Сил України в цикл, який включатиме період інтенсивної підготовки, підтримуючий і базовий періоди .

Аеромобільні війська

В українській армії є рід військ, який всіма правдами і неправдами вдалося зберегти до сьогоднішнього дня в боєздатному стані, незважаючи на триваючі вже 14 років "експерименти" з Збройними Силами країни. Йдеться про аеромобільні війська - саме таку назву отримали в свій час з'єднання і частини повітряно -десантних військ, що опинилися в 1991 р. на території України .

Україні при розпаді СРСР дісталася угруповання ВДВ у складі однієї дивізії і трьох бригад загальною чисельністю понад 10 тис. осіб. аеромобільних сил.

Військове керівництво країни, маючи хороший десантний потенціал, неодноразово знаходило можливість його застосувати з максимальною користю. Мова при цьому не йде про різні навчаннях, в тому числі і міжнародних. У складі українських миротворчих контингентів з кожним роком все більше збільшується питома вага особового складу аеромобільних військ.

Причому тактична група, яка виконувала завдання в Іраку, безпосередньо формувалася на базі окремого аеромобільного полку ЗС України .

В даний час десантники "пересіли" на бронетранспортери. Безумовно, для виконання "поліцейських" завдань у складі миротворчих контингентів це прийнятний варіант.

У країні створені Об'єднані сили швидкого реагування ( ОСШР ), а аеромобільні частини представлені в їх складі. Дійсно, важко переоцінити своєчасність розподілу ВС України по оперативно-цільовим призначенням на ОСШР, Основні сили оборони та резерви. При цьому головне призначення ОСШР як найбільш боєздатного компонента ВС - готовність негайно приступити до виконання завдань щодо запобігання та стримування агресії проти України, нейтралізації (ліквідації) конфлікту низької інтенсивності та недопущення його переростання в локальну ( регіональну ) війну, також придушення проявів сепаратизму і масштабного тероризму .

В ідеалі необхідно реагувати на обстановку саме організованою військовою силою вже протягом перших 6-8 годин від початку конфлікту (тобто діяти в масштабі реального часу виявлення загрози). Не випадково військово-політичне керівництво розвинених країн світу такі завдання покладає на повітряно -десантні ( аеромобільні ) війська. В Україні ж для цього створено армійський корпус, який має досить складну задачу - "швидко реагувати" .

Навіть в армійський корпус (це, нагадаємо, корпус сил швидкого реагування) входить тільки аеромобільна бригада. Інші частини сил швидкого реагування України представлені механізованими бригадами, частинами інших родів військ з відповідними термінами готовності і можливостями по перекиданню в райони призначення.

Реально оцінюючи стан України, розміри території, протяжність кордонів, нинішній стан її ВС, слід виходити з необхідності мати високомобільне розгорнуте угруповання військ, здатне вже через кілька годин приступити до виконання різних завдань щодо забезпечення безпеки країни.

Тому й зростає значення аеромобільних військ. Не можна скидати з рахунків той момент, що ніхто в Україні не застрахований і від ситуації, коли виникне гостра необхідність негайної евакуації, наприклад, персоналу українського посольства, військовослужбовців миротворчих контингентів, пересічних громадян з якоїсь проблемної країни.

Ці війська повинні бути здатними виконати роль "пожежної команди", увійшовши в зону кризової ситуації в перші її години, а ще краще до її виникнення , швидко " погасити пожежу" і потім передати зону відповідальності миротворчим контингентам, підготовленим безпосередньо для виконання завдань фактично поліцейської спрямованості. А самі убути до місць дислокації і готуватися до виконання нових завдань.

Олександр Радченко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар