Звичайно, для кардинальних змін часу пройшло замало. Найперше — виведення телекомпанії з тіньової економіки і поступовий рух у напрямку громадського мовлення. «Телебачення повинно бути національним».
Які задачі видаються нам сьогодні першочерговими?
Найважливіше — це зібрати команду однодумців. З командою можна буде радикально змінити телевізійний простір Першого Національного. На каналі щось повинно змінюватись. Наприклад, ввести в ефірну сітку декілька нових українськиї програм. Фільми, серйозні, потужні аналітичні проекти.
А якою, на вашу думку, повинна бути загальна концепція національного телебачення?
— Телебачення повинно бути національним. Це перш за все. Не забуваючи про те, що близько 130 націй і національностей проживає в Україні. Але в першу чергу, якщо ми називаємо телебачення національним, воно повинно працювати для української нації, щоб телебачення було абсолютно прозорим, щоб телебачення було національним, і щоб всі події висвітлювалися об’єктивно. Це, власне, і є перехід від державного телебачення до суспільного мовлення. Це і є перехідний період. Чи буде суспільне телебачення на базі державного — це питання залишається відкритим. І ми не готові дати на нього відповідь. Це не нам вирішувати. Але те, що національне телебачення треба докорінно змінювати — це абсолютно очевидно. Тому що телебачення не може бути таким, яким воно було.
— Що ви маєте на увазі?
— Телебачення має бути прозорим і забезпечувати вимоги своїх глядачів. Тому ми усвідомлюємо, що Перший Національний у певному розумінні є суспільним телебаченням.
- А як щодо української діаспори?
— Ми будемо говорити не тільки про українців за кордоном, а і про ті національності, які живуть тут. Дуже приємно, що нацменшини в Україні здебільшого намагаються підтримати українську культуру, мистецтво, наші обряди і традиції, розмовляти українською мовою — чого собі, до речі, не дозволяють багато українців. Що стосується українців за кордоном, то потрібно обов’язково порушувати цю тему, адже Україна — це не лише географічна територія від Закарпаття до Луганська, Україна — це та територія, де живуть українці, які репрезентують нашу культуру, мистецтво, традиції. Чи не настане колись той час, коли ми їздитимемо по діаспорах і збиратимемо наші пісні, українські колядки, традиції?
— В Україні є представники багатьох релігійних конфесій. Перший Національний як канал, орієнтований на громадське мовлення, повинен це враховувати.
— Треба докладати максимум зусиль, щоб усі релігійні конфесії, які живуть на території України, провадять свою службу і підтримують свою віру, підтримувалися у першу чергу на екрані Першого Національного — і греко-католики, і римо католики, і православні, і іудеї, і єврейські общини. Те, що стосується релігії, — це святе. Найважливіше — телебачення має бути абсолютно прозорим. Ніякої упередженості до тих чи інших політичних партій, до тих чи інших релігійних каст. Телебачення нації. Для того, щоб піднявся рейтинг національного телебачення — саме таким воно і має бути.
— А наскільки конкурентоспроможний сьогодні Перший Національний?
— Треба зробити Перший Національний доступним абсолютно для всіх. Коли запитують, для якої вікової категорії повинен працювати 1-й національний канал, ми відповідаємо, що для всього населення України. Нам потрібно зробити так, щоб дитина в 2, 3, 5 років могла дивитися канал, так само як і ті, кому 20, 30, 40, і ті, кому 70—80 років. Кожен тут повинен знайти свою нішу. Національне телебачення передусім має бути прозорим у новинах. По-друге, на каналі повинна бути документалістика, бо сьогодні глядачі спраглі до документального кіно. І, звичайна річ, художні фільми українською мовою.
Джерело: День
Немає коментарів:
Дописати коментар