Интернет реклама УБС

11.11.14

Боротьба за територію Арктики в світі

Канада претендує на Арктику. Країна офіційно подала заявку в ООН, розраховуючи розширити свої морські кордони. Експерти зазначають, що це - не просто прагнення обзавестися новими територіями. Канадську владу цікавлять корисні копалини, які ховаються в арктичних надрах. Поки ніхто не знає точних масштабів природних багатств, але вважається, що той, хто отримає права на Арктику, через кілька десятиліть забезпечить собі потужну енергетичну перевагу. Крім Канади, за ці території сперечаються також Норвегія, Данія і Росія. А віднедавна свої інтереси там стали позначати країни, які не мають ніякого географічного відношення до Крайній Півночі.

Канада включилася в відкриту боротьбу за арктичні надра - понад мільйон квадратних кілометрів поверхні планети, абсолютно непридатних для житла, але які обіцяють незліченні багатства у вигляді нафти і газу. Влада країни склала об'ємне обґрунтування на 2,5 тисячах сторінок, де намагається переконати експертів ООН у тому, що морське дно Арктики по рельєфу є географічним продовженням канадської землі. Втім, так вважає не тільки Канада. Тут буде, безсумнівно, політична боротьба за право володіння цими територіями. Крім Канади свої домагання вже заявила Російська Федерація, правда, з іншого боку. Також заявляє свої позиції Данія через Гренландію, також Норвегія, саме з метою отримати стратегічний регіон. Справа в тому, що на шельфі Арктики зосереджені найбільші запаси вуглеводнів, які зараз залишилися в світі. Росія вперше офіційно оголосила про свої претензії на Арктику ще в 2001 році. Пізніше були проведені наукові дослідження хребта Ломоносова, водолази на батискафі навіть опускалися на морське дно, щоб взяти проби ґрунту і встановити там російський прапор. Аналогічні інтереси демонструють Норвегія і Данія. І навіть Сполучені Штати, які мають географічно набагато менший стосунок до півночі, розраховують щось отримати, не тільки в плані корисних копалин, а й у сенсі розповсюдження військового впливу. Контроль за повітряним простором Арктики дає серйозну стратегічну перевагу. Зрозуміло, що найближчим часом цей регіон буде мілітаризуватися, це очевидно. Найближчим часом регіон буде активно освоюватися. США, які теж намагаються обґрунтувати частину територіальних претензій через Аляску. Ніхто поки точно не знає, наскільки великі арктичні багатства: за одними даними, там може перебувати одна п'ята частина всіх енергозапасів, інші експерти називають конкретні цифри - близько 90 млрд барелів. Зрозуміло, що на розробку території буде потрібен час, і прямо зараз ніхто нічого добувати в Арктиці не почне і не зможе технічно. Це - боротьба за майбутню енергоперевагу. І в неї включається все більше держав. Уже дика кількість країн вишикувалася в чергу на тему "Арктика теж наша". Наприклад, Китай теж претендує на Арктику, у них є один криголам, який він купив в Україні свого часу, і ось він розвиває арктичну програму. Заявки розглядає ООН, там і приймають рішення. Цим сьогодні займається спеціальна комісія ООН. Є процедура подачі заявок на ці території. Відповідно, якщо країна доведе, що ця територія є геологічним продовженням хребта. У Росії є хребет Ломоносова, і вона доводить, що територія є природним продовженням цього хребта. За міжнародним правом, Арктика і Північний полюс не належать нікому. Лише приарктичні країни мають право на освоєння берегової зони в 370 кілометрів. Політологи відзначають, що оскільки доля Арктики вирішується, вельми значущими будуть політичні чинники, і приналежність поки нічийних територій буде сильно залежати від політичних аргументів і впливу тих, хто претендує на корисні копалини.

С. Клименко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар