Интернет реклама УБС

18.12.14

Грошова маса, необхідна для здійснення функцій грошей

Найважливішим кількісним показником грошового обігу є грошова маса, яка представляє собою сукупний обсяг купівельних і платіжних засобів.

Розглядом питань, якою має бути грошова маса, необхідна для здійснення функцій грошей, якими гроші повинні бути, щоб забезпечити ефективний розвиток економіки, якою має бути грошова система, як домогтися її оптимального функціонування, займалися багато вітчизняні вчені та видатні громадські діячі. 

Справжнім багатством, справжнім капіталом вважаються цінні метали - золото, срібло, платина (нині також долар США, Євро). Однак при досить високому рівні розвитку людського суспільства виникають паперові гроші, які, замінюють цінні метали і мислення абсолютно уподібнюються ним. Без них не обходиться жодна цивілізована держава. У порівнянні з цінними металами паперові гроші мають ряд переваг. Вони більш рухливі і значно полегшують грошові відносини. Їх виготовлення і заповнення обходяться державі дешево. Крім того, паперові гроші штучно збільшують вільний капітал, створюючи додаткові можливості для розвитку виробництва і торгівлі.

Але вони мають і серйозні недоліки. Кредит паперових грошей підтримувати важко. Не можна практично визначити, скільки їх можна випустити у визначений час. У самій природі паперових грошей полягає прагнення до їх надзвичайного множення, а зайвий випуск порушує необхідну рівновагу в грошовій системі, курс паперових грошей падає. Коли ж починають приймати штучні і невдалі адміністративні заходи" для підтримки їх курсу , тоді є ще нове зло: цінність їх починає коливатися, тоді й ціни речей починають хитатись, що веде до збитку торгівлі та моральності і часто стають ні з чим не зіставними.

При цьому процвітає лихварство, що стає бичем країни і відволікає капітали від більш корисних занять, тому поводитисьз паперовими грошима потрібно розумно і розважливо з державної точки зору і при їх використанні необхідно дотримуватися ряду обов'язкових умов. Паперові гроші повинні бути забезпечені недоторканним, хоча б і помірним розмінним фондом. Розмінний фонд вважається самою раціональною підставою паперово-грошової системи за умови, що він буде складатися не з державних маєтностей, не з паперів, а з цінних металів. Паперові гроші повинні прийматися у всіх публічних касах і розмінюватися в них на іноземну валюту, принаймні в межах певної суми. Нові їх випуски слід проводити на помірну суму і поступово, щоб можна було при несприятливих наслідках зупинити емісію. При цьому таємні випуски неприпустимі. Хоча в деяких країнах застосовують таємні не публічно оголошені випуски великих сум паперових грошей. Знову випущені суми не можна використовувати на покриття дефіциту в звичайних державних бюджетах, їх треба вживати на громадські підприємства, які множать національне богатство.

У разі війни краще вдатися до допомоги позик, випуску облігацій державного казначейства і спеціальних податків і лише в самому крайньому випадку - до емісії паперових грошей. Причому робити це необхідно відкрито. А по закінченні війни слід якомога швидше вжити належних заходів до підтримання їх курсу.

Всі операції з грошима (наприклад, обмін, знищення непридатних і т.п.) повинні проводитися таким чином, щоб не викликати в суспільстві ніяких сумнівів. І, звичайно, треба виготовляти паперові гроші так, щоб їх було важко підробити, і всіляко протидіяти випуску та збуту фальшивих.

Кількість паперових грошей має відповідати потребі в тих, які обертаються, платіжних засобах з включенням в це число і валютних цінностей.

Якщо паперових грошей стає надто багато, вони падають в ціні. У такій ситуації, найкраще припинити їх подальший випуск, залишити в обігу за існуючим курсом і чекати можливості довести їх до прийнятної вартості (долара США, Євро, золота), а найгіршим рішенням є звернення їх сповна або частково в який-небудь процентний борг, так як це тільки підсилить вже завдану шкоду. 

У Україні на сучасному етапі велику увагу повинні приділяти розрахунку грошової маси, необхідної для соціально-економічного розвитку країни. В рамках грошової програми проводиться узгодження на макроекономічному рівні параметрів грошово-кредитної сфери на майбутній рік з прогнозованими тенденціями розвитку бюджетної сфери, зовнішньоекономічного та реального секторів економіки з метою досягнення запланованих темпів інфляції. Під взаємопов'язану систему проектованих індикаторів, представлених в грошовій програмі, входять показники грошової бази, оціненої відповідно до прогнозованої динаміки попиту на гроші, і основні джерела її формування: чисті міжнародні резерви органів грошово-кредитного регулювання; чисті внутрішні активи органів грошово-кредитного регулювання, включаючи чистий кредит уряду і чистий кредит банкам.

Параметри грошової програми нерозривно пов'язані з оцінкою стану платіжного балансу та ключовими бюджетними показниками. Варіантний прогноз платіжного балансу повинен бути розроблений з урахуванням прогнозованої динаміки цін на світових товарних ринках, обсягів іноземних інвестицій, потоків приватного капіталу, а також динаміки обмінного курсу гривні по відношенню до долара. 

Класифікація, що враховує специфіку грошиками маси, може складатися з таких грошових агрегатів:

М0 - готівка в обороті, в т.ч. на руках у населення і в касах підприємств і організацій;
M1 - М0 плюс вклади до запитання фізичних та юридичних осіб і місцевих органів управління;
М2 - М1 плюс строкові вклади фізичних і юридичних осіб і місцевих органів управління;
М3 (загальна грошова маса в національній валюті) - М2 плюс накопичувально-цільові вклади і кошти в цінних паперах фізичних та юридичних осіб і місцевих органів управління;
М4 (загальна грошова маса, включаючи іноземну валюту) - МЗ плюс вклади (до запитання, термінові і накопичувально-цільові) фізичних та юридичних осіб і місцевих органів управління.
У сучасній статистиці грошового обігу різних держав використовуються різні варіанти показників грошової маси, зокрема в США публікуються такі показники (агрегати):

М1 готівку (банкноти і монети) плюс кошти на банківських рахунках до запитання і інших трансакційних рахунках (рахунках з переказу грошових коштів, в т.ч. за кордон для будь-яких цілей);
М2 - М1 плюс сума строкових (до 100 тис дол.). І ощадних вкладів;
М3 - М2 плюс великі строкові вклади на банківських рахунках;
Л - МЗ плюс портфель державних цінних паперів у небанківських утримувачів.

У Франції класифікація агрегатів грошової маси включає:

M1 - готівка в обігу і депозити до запитання;
М2 - М1 плюс всі види заощаджень на книжках незалежно від установи, в якій вони перебувають;
М3 - М2 плюс депозити на термін, депозитні сертифікати та продані на строк цінні папери інвестиційних товариств;
Л - М3 плюс рахунки заощаджень з метою покупки житла, казначейські бони, комерційні векселя.
Відповідно до міжнародної політикою Євросоюз - ЄС визначив для зони євро наступні грошові агрегати:

M1 - банкноти і монети, а також залишки коштів на рахунках, які можуть бути негайно звернені в готівкову форму або використані для безготівкових розрахунків (депозити овернайт);
М2 - депозити на термін до 2 років і депозити, які повертаються клієнту по повідомленню до 3 міс;
М3 - М2 плюс акції фондів грошового ринку, цінні папери з терміном до 2 років, накопичувальна вартість невикористаних угод про зворотний викуп.

Н. Ярова

Немає коментарів:

Опублікувати коментар