Та Грузія, в яку неможливо не закохатися

Цього літа мені випала чудова нагода пройти стажування та відвідати «персик» кавказького регіону, незабутню та надзвичайно колоритну країну – Грузію. Подорож подарувала мені воістину незабутні враження та емоції, а головне – досвід, який став надзвичайно корисним та важливим, адже навчив «жити» за правилами на перший погляд такої близької географічно, але віддаленої в плані менталітету, традицій та звичаїв країну. Наразі я розумію, що більшість людей, які лише планують відвідати її, навіть не підозрюють про можливі «пригоди», які можуть на них чекати, адже Грузія – країна з характером. Правда в тому, що така незвичайна країна кожному може видатися по-своєму прекрасною і я з точністю можу сказати – КОЖЕН знайде там те, що шукає J

Грузія - країна традицій.

Я переконалася в тому, що Грузія – це дійсно перш за все традиції, які передаються тут із покоління в покоління та є непорушними для усіх без виключення. Звичайно, Тбілісі на низка інших великих міст вже давно стали більш лояльними до «модних віянь» та тенденцій серед молоді, але в інших регіонах дійсно можна зустріти епізоди з улюбленої «Кавказької полонянки», тому молодим дівчатам раджу бути обережними та пам’ятати, що Грузія – це країна, де вечірні прогулянки та короткі спідниці сприймаються не завжди так само нормально, як і в Україні.

Кухня, в котру можна закохатися.

Шашлик (або як самі грузини називають його мцваді), безліч видів хачапурі, хінкалі, бахлава, ачма… Дійсно, грузинські господарки знають толк у приготуванні незабутніх став та із задоволенням пригощають ними усіх охочих!!! Мені пощастило не лише скуштувати багато традиційних кавказькихблод, але й приготувати їх власноруч в домашніх умовах під керівництвом прекрасної грузинської господарки пані Нанулі. Куштуйте усе, записуйте рецепти, дізнавайтеся найцікавіші подробиці та секрети усіх страв, адже повірте – в Україні таких ви не зустрінете.

Іще декілька власних відкриттів, які звичайні українці можуть дізнатися лише після відвідання цієї країни – це, по-перше, дуже смачна та усім нам відома з кримських курортів солодка чурчхелла, яку більшість все-таки боялися купувати у нас на Батьківщині. Насправді її готують милі грузинські жіночки та продають у різних місцях,а в Батумі я навіть відвідала справжній магазин чурчхелли із найрізноманітнішими її видами та смаками. Куштувати її в Грузії було безпечно і навіть дуже-дуже смачноJ

По-друге – незважаючи на те, що багато грузинів їдять борщ мало не щодня, власне, як і ми з вами, але більшість із них навіть не підозрюють, що української стравою його назвати дуже важкоJ Наш борщ в Грузії також перейняв особливий характер і став для мене невпізнанним (спробувати його я вирішила разом зі своєю подругою з Єгипту, яка попросила представити їй нашу традиційну кухню ), адже господині додають туди багато специфічних грузинських спецій або взагалі непотрібних інгредієнтів (наприклад, спаржу), чим роблять його лише кавказькою версією великого українського борща.

По-третє – культура кави. Коли я їхала на омріяне стажування, моя мама замовила собі в якості сувеніра справжній грузинський чай. Але насправді, приїхавши в Батумі,я була шокована тим, що там дійсно смачно готують саме каву,а не чай, яку п’ють щодня, а деякі жінки навіть знають секрети ворожіння на кавовій гущі.

Маючи такі незабутні враження, я раджу кожному хоч раз в житті відвідати Грузію, адже в ній переплітаються традиції й модерне життя, а головне-просто неможливо не закохатися – якщо не в якогось колоритного грузина чи грузинку, то вже точно в незабутню кухню, вино, природу…

Олена Бурутіна