Интернет реклама УБС

04.02.15

Степан Кубів став представником президента в Раді

Президент України Петро Порошенко призначив Степана Кубіва представником Президента України у Верховній Раді.

Про це йдеться в указі глави держави №19 / 2015, який оприлюднений на офіційному сайті президента.

«Призначити Кубіва Степана Івановича представником президента України у Верховній Раді України (за згодою)», - сказано в документі.

Довідка.
Степан Іванович Кубів народився 19 березня 1962 року у селі Мшанець (Переможне) Зборівського району Тернопільської області. Під час революції гідності - Майдану - комендант Штабу національного спротиву. Очолював ВАТ «Кредобанк». Із 2008 року по даний час — доцент кафедри маркетингу і логістики НУ «Львівська політехніка» (за сумісництвом). З 2010 по 2012 р. — член спостережної ради банку «Львів». З 2006 — до 2010 року — депутат Львівської обласної ради, член фракції «Наша Україна».  З 2010 — по 12.12.2012 — депутат Львівської обласної ради, заступник голови бюджетної комісії, голова фракції «Фронт Змін». З 2010 по 2012 р. — голова Львівського обласного осередку громадської організації «Фронт Змін». У жовтні 2010 року балотувався на посаду мера міста Львова. Посів п’яте місце, отримавши більше 14 тисяч голосів. 


Історія.Коли у щойно створеному Штабі національного спротиву народному депутату Степану Кубіву повідомили про те, що йому належить взяти на себе роль коменданта величезного комплексу Будинку профспілок, де мав розміститися не лише сам штаб і його інформаційний центр, а й усі служби життєзабезпечення Майдану, включаючи харчовий, медичний, санітарно-гігієнічний, комунально-побутовий, безпековий та інші блоки, він дещо розгубився, адже зрозумів, яка колосальна відповідальність на нього лягає. І хоча досвідченому керівникові, який ще донедавна очолював чималу фінансову установу, мати справу з великою відповідальністю доводилось не вперше, у незвичній для нього ролі коменданта форпосту революційного Майдану йому бути ще не траплялося.

В середньому Майдан готував десь близько 70 тис. порцій другої страви на добу. На Майдані постійно харчувалось приблизно десь від 25 до 35 тисяч осіб. Найбільшу ж кількість порцій кухарі видавали Майдану у дні проведення віче, приміром, 8 грудня – близько 110 тисяч, 15 грудня – 80 тисяч. Якщо говорити про чай-каву, компоти, бутерброди, то їх було видано вдвічі більше. Або звернемося до борщового виміру, адже борщ – це найголовніша страва для українців. Отже, за перші три тижні нашої роботи майданівці отримали більше 400 тис. літрів рідких страв – таких, як борщ, супи та бульйони. В раціоні харчування, звісно, є м’ясо, ковбаси, сири, молоко, крупи. Окрім цього, за порадою наших лікарів на Майдані постійно видавали людям лимони, яблука та інші фрукти, а також продукти з високим вмістом вітамінів. Постійно видавалися до чаю різні види печива, мед, варення і навіть цукерки.

Якщо говорити безпосередньо про людей (найменшу їх кількість – десь 5-7 тисяч – було зафіксовано на Майдані у період між масовими акціями, а найбільше збиралося на віче – більше мільйона), то життя Майдану можна розділити на два блоки. Перший блок – це звичайний режим, а другий – коли проходять віче. Я би ще розділив життя Майдану на до і після нападу «Беркуту». Отже, якщо помножимо середню кількість виданих страв на кількість днів, що минули від 2 грудня, то отримаємо зрештою й приблизну кількість людей, які оберталися в орбіті Будинку профспілок за увесь період, – тобто більше півмільйона. Крім того, до нас приходило і чимало бідних людей і безхатченків, яким, звісно, ми не можемо відмовити в харчуванні, адже наша мирна акція протесту, окрім усього іншого, має ще й характер доброчинності.

На утримання такої кількості людей необхідні й неабиякі кошти. Зрозуміло, що допомога, яка надавалась Майдану, надзвичайно різноманітна і багатопланова. Було запитання від журналістів до Степана Кубіва, як щодо грошової допомоги – хто її надає і кого б він назвали головним інвестором Майдану, адже навколо цього питання традиційно створюється чимало чуток, мовляв, все робилось на гроші Америки та Євросоюзу. Кубів відповідав:– Нісенітниці щодо фінансування Майдану Америкою чи то Європою, гадаю, взагалі не варто обговорювати, бо коли б тут дійсно були чиїсь гроші, провладні ЗМІ вже б такого галасу наробили, що нація оглухла б, а світ занімів. Але ж ми ще добре чуємо один одного, чуємо, як по всьому світу лунають слова підтримки на адресу Майдану. Коли б його створювали на чужі гроші, а людей звозили на нього проти їх власної волі, то результат був би таким, як на альтернативному майдані, організованому владою, – до обіду стоять, а на вечір вже розбіглися. А тут подивіться – люди стоять вже майже місяць і розходитись ніхто не збирається, бо всі прийшли сюди за покликом власного серця. Тому й найхарактернішими рисами Майдану є самовизначення, самоорганізація, самодисципліна, самооборона і – що найголовніше – самозабезпечення і самофінансування. Якщо на Майдан з’їжджаються люди з усієї України, він як явище є уособленням всенародного зібрання – загальноукраїнського громадянського майдану, а тому й утримує його сам народ.
Основними спонсорами Майдану були перш за все представники бізнесу, киян і мешканців різних регіонів України. Якщо взяти узагальнено, то собівартість однієї порції їжі у грошовому еквіваленті становила приблизно 6 – 11 гривень. Близько 75 – 80 % від цієї суми отримувалось безпосередньо харчовими продуктами, а інше докуповувалось на зібрані кошти. Тонами треба було закуповувати гречку, рис, крупи. Лише питної води Майдан споживав в середньому від 6 до 11 тисяч літрів на добу. Інші 20-25 % – відповідно грошові кошти, збиралось щодоби на потреби Майдану від 120 до 500 тисяч гривень – в середньому десь 300 тисяч грн. пожертв на добу. Прозорі скриньки з зібраними коштами розкривались в присутності фінансової комісії, яка складалась з посланців Майдану – студентів, членів громадських організацій та представників політичних сил (загалом 10-12 чоловік). На базі заявок, які надходили від комендантів Жовтневого палацу, КМДА, Будинку профспілок і власне самого Майдану приймалось рішення про виділення коштів – найперше на харчування, дрова тощо.
Комендант Майдану і його співробітники відповідали за організацію роботи в багатьох напрямках – практично за все, що пов’язане із забезпеченням життєдіяльності Майдану. Це й харчування, і гігієна та медична допомога, мали вирішувати також, де спати людині, де їсти, де митися, а ще були питання, пов’язані з енергетикою, теплом, комунальними справами, зокрема прибиранням, сортуванням і вивезенням сміття, постачанням дров, озвучкою сцени, забезпеченням охорони, роботою психоаналітичного центру, медіацентру, інфоцентру… Скажімо, тільки тієї ночі, коли під час виступу Вакарчука було на Майдані до 300 тисяч людей, було вивезено з території 22 «Камази» сміття. І ця робота здійснювалась у співпраці з комунальними службами Київської міської адміністрації.
Людей, які працювали з Степаном Кубівим було 15 чоловік, які, власне, й організували тут системну роботу. Щоб мінімізувати ризики, Кубів взяв до себе в команду перевірених людей.
Мали також близько 500 лікарів-волонтерів, які ротувались день-ніч, бо мусили працювати й на основній роботі. На кухні працювали 2 тис. волонтерів і 80 професійних кухарів, які мали медичні книжки. Від 80 до 160 волонтерів розносили їжу. В охороні працювало близько 4 тис. людей. Окрім цього, на Майдані працювала велика група юристів, соціологів, фахівці, які забезпечували роботу інформаційного центру – десь близько 500 чоловік. Тобто загалом самоорганізовано в процесі десь 10 тис. людей – більше, ніж нараховує будь-яка, навіть Київська, адміністрація.
В. Орел
В. Друг

Немає коментарів:

Опублікувати коментар