Перекваліфікація старших шкіл у профільні школи, які забезпечуватимуть диференціацію навчання та більш глибоку підготовку фахівців, явище, про яке йде мова ще з 2002 року. 17 квітня 2002 року указом Президента України Леоніда Кучми було затверджено Національну доктрину розвитку освіти. Було затверджено 12-річну форму навчання, з профілізацією останніх трьох років навчання. Бувши Міністром освіти Дмитро Табачник же скасував останній рік старшої школи.
Сьогодні проблема профілізації середньої освіти постала знову, і може бути втілена у життя. Середні загальноосвітні навчальні заклади очікують разючі зміни.
Структура профільних шкіл
Якщо зазначені законопроекти буде ухвалено, то структура середньої освіти виглядатиме наступним чином:
5 років молодшої школи;
4 роки базової середньої освіти;
3 роки старшої школи.
Загалом, 12 років навчання.
За словами Павла Полянського, що є одним з творців законопроектів, молодша школа стане стандартизованим явищем, кожна дитина матиме право на зарахування у школу за місцем проживання, не залежно від її навичок. Так, «вступні іспити», які 5-6-річні діти повинні складати заради того, аби розпочати свій довгий шлях у стінах школи, будуть скасованими. Школи надаватимуть усі необхідні знання та навички уже після першого дзвінка. Уніфікована система навчання – загальна для усіх учнів існуватиме до 9 класу включно – саме стільки класів складатиме базова середня освіта, обов’язкова для кожного учня. «Вступ до першого класу дітей буде здійснюватися тільки на підставі їхнього місця проживання. Ніяких не може бути вступних тестувань, випробовувань і співбесід до першого класу», - зазначив заступник міністра освіти і науки України.
Після 9 класу учень матиме вступати до старшої школи, системи переходу, звичної українцеві, не існуватиме. Діти будуть змушені здавати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), за результатами якого проходимуть конкурсний відбір до навчального закладу – так само як до ВНЗ. Тобто, дитина, яка провчилася 9 років у певній школі, отримавши незадовільні бали зовнішнього оцінювання, буде змушена вступати до іншої старшої школи, а, можливо, і зовсім покинути навчання. Чи можливе буде повторне складання таких іспитів, або проходження повторного курсу навчання у середній школі – залишається відкритим питанням.
Вступивши-таки до старшої школи, учень продовжуватиме навчання ще 3 роки за одним із напрямів, які групуються у два види:
Академічний напрям, який готуватиме учнів до вступу в університети;
Профільний напрям, що надасть учневі профільну спеціалізовану освіту (так, як профільні технічні училища до цього).
Згідно інформації, наданої учасниками круглого столу, наукові ліцеї та мистецькі школи стануть видами старших профільних шкіл, які і надаватимуть повну середню освіту учням 10-12 класів.
Наукові ліцеї створюватимуться як бюджетна державні організації, або як підрозділи ВНЗ. Фінансуватимуться вони Міністерством освіти і науки, або університетами, які створюватимуть ліцеї.
Пан Полянський зазначив, що створювати ліцеї зможе будь-яка фізична, або юридична особа, і що це розширить можливості їх функціонування. Тобто, такі навчальні заклади можуть мати приватний характер. Виникають асоціації з приватними ВНЗ, які, залежно від настроїв влади,спочатку почали активно виникати в Україні, а згодом так само активно зачинили свої двері, залишивши студентів без дипломів. Єдине, що виправдовує такі ідеї, це вимога відповідати загальним критеріям загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, що має забезпечити відповідність ліцеїв високим стандартам освіти, та збереже учнів від неякісної освіти, наданої такими навчальними закладами.
У законопроектах йдеться про контроль за діяльністю наукових ліцеїв та мистецьких шкіл чиновниками МОН. Доречніше було б надати такі повноваження Громадській національній агенції з оцінювання якості освіти та громадським радам. Таких висновків доходить пан Полянський.
Досвід інших країн
Принцип, який закладено у концепцію середньої освіти, уже діє в інших країнах. Проаналізувавши їхнісистеми освіти, можна прослідкувати наслідування, до якого вдалася українська влада. Схожість прослідковується і у функціонуванні Англійських старших шкіл, і Французських. Цікавим є поділ на напрями у США.
Так, Філатова Л.О, у своїй статті «Профильное обучение в зарубежных странах» аналізує структуру старших шкіл європейських країн, таких як Англія і Франція, та США.
В Англії середня освіта ділиться на три етапи: початкова школа (6 років), неповна середня школа (5 років) та повна середня школа (2 роки). Під час останнього етапу формуються два профілі навчання: академічний та неакадемічний. Учні готуються до більш високих вимог університетських програм, вивчаючи обмежений курс предметів, необхідних для вступу. Також обов’язковим є курс загальногуманітарного характеру (економіка, соціологія, історія релігії, суспільствознавство). Така система освіти критикується в Англії за недостатню широту освіти.
Французська система частково стала в основу тої реформації, яку готує українська влада. Вона поділяється на три етапи: 6+4+3, відповідно, початкова школа, коледж, ліцей. Ліцейна освіта у Франції поділяється на три типи:
1) загальна спрямованість;
2) технологічна спрямованість;
3) професійна спрямованість.
Навчання у ліцеях направлене на здачу іспитів – бакалореату. Бакалореат має вісім напрямів: економічний і соціальний «бак»; літературний; медико-соціальний; агрономії та охорони навколишнього середовища; індустріальних технологій; лабораторних технологій; третичного сектора економіки.
Середні школи США мають два варіанти поділу: 6+3+3 та 8+4. Учні розділяються на три профілі (академічний, загальний і професійний) на останніх трьох або двох роках навчання, що залежить від штату. Випускники академічного потоку можуть поступати у ВНЗ, а випускники загального напряму – у дворічні коледжі. У старшій середній школі є обов’язкові предмети: англійська мова та література, суспільствознавство, державознавство, всесвітня історія, математика, фізкультура. Також є певний набір курсів (від 16 до 24), які учень повинен вивчити до кінця старшої школи. Якщо учень обрав професійний профіль, то він вивчає прикладні дисципліни, необхідні у майбутній професії.
Аналіз функціонування профільної середньої освіти інших країн, дозволяє якнайкраще пристосувати ці напрацювання в українській системі освіти. Не можна оминути увагою і критику, якої завдають наведеним системам педагоги країн. Отже, зміна системи середньої освіти не панацея, а лише механізм, який потрібно коригувати згідно існуючих реалій.
Більш широке коло проблем
Учасники круглого столу торкнулися також більш широких питань підготовки юних науковців та митців.
Гендиректор Фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова зазначила, що слід законодавчо врегулювати такі проблеми як закритий для школярів доступ до професійних лабораторій. Лише це пригальмовує розвиток вітчизняної науки. Пілотним проектом, що міг би стати прикладом для зміни ситуації, буде низка наукових майстер-класів для дітей під час святкування днів науки в інституті Патона.
Ще одним питанням, яке залишається надзвичайно актуальним, є питання стажування і співпраця дітей та молоді з науковими керівниками, участь у наукових конференціях.
Низький рівень популяризації українських науки та мистецтва, особливо у ЗМІ, призводить до того, що молоде покоління українців погано обізнане у цих сферах та майже не має уявлення про напрямки сучасної науки та мистецтва. Так, в Україні майже не існує науково-популярних періодичних видань та телепрограм, які б доступно розповідали про наукові дослідження та відкриття. Існують рубрики під назвою «Наука та технології», «Культура» у пресі, але вони не вгамовують голоду та не забезпечують достатньої обізнаності аудиторії. Тим паче, українські ЗМІ зовсім мовчать про юних талантів, які лише починають свій шлях у царині науки та мистецтва. Про профільні школи, які виховують молодих митців, знають в Україні менше, ніж закордоном.
«Коли я запрошую телебачення на єдиний концерт, який ми даємо 19-го березня на день народження видатного композитора Лисенка, то жодна камера не приїжджає», - зазначає Валентин Шерстюк директор київської державної середньої спеціалізованої школи – інтернату імені М.В. Лисенка.
Реформування середньої освіти, створення профільних напрямів навчання - це система, яку обрали школи у багатьох країнах світу. Таке рішення було продиктовано бажанням створити високий освітній рівень спеціалістів та можливості самовдосконалення кожного людини як фахівця та особистості. Але усе це красиві слова. Потрібно розуміти, що зміна системи освіти – це не лише зміна структури процесу навчання, це зміна цілої системи взаємозв’язків у функціонуванні як суспільства, так і державного апарату. Покращення освіти учнів – це питання не тільки навчання, це питання популяризації знань, залучення дітей до наукових та мистецьких процесів, які відбуваються у країні та на міжнародному рівні. Тому варто приділити достатньо уваги кожній частині великого механізму, що б дозволив запустити процес активного розвитку науки та освіти в Україні та виховувати експертів ще зі шкільної лави.
Катерина Самойленко
Немає коментарів:
Дописати коментар