Интернет реклама УБС

11.05.15

Моноклональні антитіла - вічний двигун у медицині

  Застосування антитіл для виявлення та лікування певних захворювань стає надпопулярним у світі медицини.  Особливого поширення набули моноклональні антитіла – за допомогою їх виявляють чимало хвороб, починаючи від раку і закінчуючи грибковими захворюваннями. Але що ж потрібно знати тим, хто стикнувся із потребує у такому лікуванні?
    Моноклональні антитіла (МКАТ) – антитіла, що виробляються ідентичними імунними клітинами із однієї клітини-попередника. Розвиток лікування захворювань за допомогою моноклональних антитіл (МКАТ)  почався у середині минулого століття із роботи D.Pressman, та L.Korngol у 1953 році. Науковці запропонували та обґрунтували ідею використання антитіл задля виявлення та лікування злоякісних пухлин. 
Але на той час широкого поширення метод використання антитіл у онкології не набув через технічні труднощі: видобувати МКАТ у потрібній кількості виявилось надто складно. 
Робота над цією проблемою не прийнялася, тож уже через 12 років, у 1975 році німецький  мікробіолог Жорж Кьолер та аргентинський і британський імунолог Цезар Мільштайн   розробили техніку їх отримання. За свій труд вони стали лауреатами Нобелівської премії 1984 року у галузі фізіології та медицини «За теорію відносної специфічності у розвитку та контролі імунної системи та відкриття принципу продукції моноклональних антитіл».

Як виробляють МКАТ
   Одержання антитіл – складний процес міжклітинних взаємодій різних типів лімофоїдних клітин за участі  відповідних гормонів, у результаті чого B-лімфоцити починають синтезувати і постачати  у кров специфічні антитіла проти бажаного антигену. Моноклональні антитіла розпізнають і зв’язують антигени для розпізнавання специфічних епітопів, які забезпечують захист від хвороботвотворних організмів.
   Епітоп — частина макромолекули, що розпізнається імунною системою, зокрема антитілами, B-клітинами або T-клітинами.
Процес отримання МКАТ був винайдений вищезгаданими Кьолером та Мільштайном. Вони брали лінію мієломних клітин (пухлинних клітин кісткового мозку),  які втратили можливість виробляти власні антитіла та схрещували її із B-лімфоцитом, який успішно синтезує антитіла. Після злиття утворювались гібридні клітини, які синтезували потрібне антитіло. Однак через використання винятково мишиних лімфоцитів готовий продукт МКАТ викликав відторгнення у людському організмі. 
Через чотири роки після відкриття цього методу вчений Грег Вінтер розробив процес гуманізації моноклональних антитіл, що у більшості випадків нейтралізувало проблему імунного відторгнення уведених антитіл.

МКАТ у медицині
   У галузі цільової терапії моноклональні антитіла є справжньою знахідкою. Фармацевти виготовляють ліки на основі МКАТ для лікування онкологічних захворювань, розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту,грибкових захворювань. Перевага ліків із такими антитілами полягає у тому, що інші препарати аналогічної дії набагато токсичніші. А препарат цільової терапії впливає винятково на уражені хворобою клітини, а не на здорові.
Уведені в організм антитіла переносяться по крові. Це дає можливість діяти антитілу у будь-якій ділянці тіла. Метою моноклональних антитіл є антиген, для виявлення якого застосовано антитіло. Коли МКАТ досягає своєї цілі, тобто ураженої клітини, вони зв’язуються з нею і можуть або протидіяти виникненню небажаних біологічних процесів, або знищувати ці процеси. 
Крім лікування перерахованих захворювань, МКАТ застосовують для нейтралізування процесу реакції «трансплантат проти хазяїна»(РТПХ). 
Досягнення українських вчених у застосуванні моноклональних антитіл
В Україні дві установи займаються працею із МКАТ – Інститут біохімії ім. О.Палладіна та Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Кавецького НАН України. Іще у 80 роках минулого століття Інститут ім. О. Палладіна займався отриманням антитіл для лікування захворювань крові. Результатом цієї роботи стала можливість тестування на загрозу утворення тромбів та ефективності протитромботичного лікування при хворобах серцево-судинної системи та у інших галузях.
    У Інституті ім. Р.Кавецького робота із МКАТ дозволила отримати теоретичні положення використання імуноцитохімічних методів для діагностування онкології на ранніх стадіях.
Ірина Лисогор

Немає коментарів:

Опублікувати коментар