Интернет реклама УБС

17.06.15

Наявність у міста стратегії довготривалого розвитку показує яким буде місто через певну кількість років, а поглянувши на План соціально-економічного розвитку (далі ПСЕР) можна побачити, як місто виконує цю стратегію в конкретний рік, чи два. Правда, в українських реаліях довготривалим планом стратегічного розвитку можуть похвалитись небагато міст, тому ПСЕР часто є чи не єдиним документом, де можна побачити, пріоритетні напрями розвитку міста.
А як же до планування свого майбутнього ставляться українські обласні центри? У цьому аналізі спробуємо дізнатись наскільки відповідально до свого розвитку ставляться міста-обласні центри.
Для аналізу якості та сумлінності планування розвитку обласних центрів України обрані такі критерії: можливість контролю за виконанням ПСЕР, можливість проведення замірів успішності/неуспішності виконання ПСЕР, та чи інтегрований ПСЕР у більш широку та довготривалу стратегію розвитку.
Лише 5 обласних центрів укладають свої короткотривалі ПСЕР, враховуючи стратегічний план довготривалого розвитку:
Київ – стратегія розвитку м. Києва до 2025 р.
Житомир – Стратегічний план розвитку міста на 2008-2017 рр.
Львів – Комплексна стратегія розвитку Львова до 2025 р., генеральний план міста, Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року, Стратегія міського транспортного руху в місті Львові до 2030 року, Концепція регенерації та реставрації історичної забудови м. Львова.
Одеса – Стратегія стратегічного та соціального розвитку м. Одеса до 2022 р.
Вінниця – Стратегія розвитку «Вінниця 2020».
Тернопіль – План стратегічного розвитку м. Тернополя до 2025 р.
Всі однорічні, чи кількарічні ПСЕР цих міст повністю орієнтуються на план довготривалого стратегічного розвитку.
Частина міст, не маючи хорошого довготривалого плану стратегічного розвитку, використовують середньотривалий ПСЕР (2-5 років). До таки міст належить Луцьк, Миколаїв, Херсон, Ужгород. Такі планування не є ідеальними, проте, в цьому випадку місто хоча б може орієнтуватись на найближче та середнє майбутнє, на відміну від тих міст, які задовольняються тільки однорічними планами розвитку.
Звісно, часто в такому випадку навіть самі творці таких планів не знають, що буде з їхнім містом за деякий час. До таких міст належать Івано-Франківськ та Полтава, яким достатньо Державної стратегії регіонального розвитку і байдуже, що ця стратегія стосується всіх представників регіонів. У подібному становищі єм. Суми там. Хмельницький, яке затвердило план свого розвитку, який нараховує аж 27 сторінок, на 2015 р. тільки (!) 07.04.2015, у Черкасах та Чернігові, які при розробці свого плану розвитку використовували тільки дані щодо соціально-економічного становища станом на кінець 2014 р.
Більшість міст прописують у своїх програмах розвитку те, що за виконанням плану розвитку наглядатимуть органи місцевого самоврядування, або певні посадові особи. Проте, ПСЕР часто складені так, що відповідні комісії навіть при бажанні не зможуть перевірити хід виконання цього плану. Це зумовлено тим, що при укладанні ПСЕР муніципалітет не прописав конкретних завдань, вирішення яких слугуватиме індикатором виконання ПСЕР. Звісно, ті міста, які мають хорошу стратегію розвитку, найчастіше також мають гарно сформовані завдання для ПСЕР. Провести заміри, які покажуть якість виконання ПСЕР можна у тому випадку, якщо є можливість побачити початковий та кінцевий результат. Така можливість є не у всіх містах, зокрема її немає у таких обласних центрах, як Черкаси, Чернігів.
Як можна побачити, проблема проектування свого майбутнього не є важливою для всіх міст. Але, ті обласні центри, які справді працюють над планом свого розвитку, мають чіткіше бачення власного майбутнього та добре знають, на які ресурси можуть розраховувати. Хороше планування – не стовідсотковий чинник хорошого розвитку, але значна складова, без якої сучасному місту важко обійтись щоб стати привабливим для життя та інвестування.
Незважаючи на те, що останнім часом в Україні тільки про те мова, що про децентралізацію, більшість обласних центрів не розуміють про що мова. Відсутність у більшості міст змістовних ПСЕР слугує доказом цього, адже це одна з можливостей самоуправління.

Роман Палюх

Немає коментарів:

Опублікувати коментар