Здійснити таку подорож можливо завдяки різдвяному «посольському» ярмарку, який щорічно проходить в Києві. Саме тут дипломатичні представники іноземних держав в Україні продають національні страви та напої, сувеніри, косметику чи побутові прилади. У цьогорічному двадцять третьому ярмарку, що проходив у НСК “Олімпійський”, взяла участь 41 країна світу. Всі виручені кошти підуть на потреби сиріт, людей похилого віку та дітей з особливими потребами
Біля головної арени країни НСК “Олімпійський” сьогодні людно. Знайти дорогу до павільйону, де проходить ярмарок, дуже просто, адже всі люди прямують в одному напрямку. Вже ближче до будівлі мене зупиняє чоловік із словами: “Дівчино, не бажаєте придбати квитки. В мене дешевше! Я вас ще і до павільйону можу провести”. Запитую молодика, чи є він офіційним представником від ярмарку. Та зрозумівши, що квиток купувати я не буду і ще задаю незручні запитання, чоловік повертається і швидким кроком йде від мене.
Біля входу до будівлі стоять два охоронці у чорних костюмах з краватками. Вони вітають всіх відвідувачів та галантно відкривають двері. Для того, щоб придбати квиток, стою в черзі пару хвилин, адже всередині будівлі дуже багато людей. Вхід для дорослих 70 гривень, а для дітей старше 6 років та пенсіонерів — 20 гривень.
Вже з квитком в руках проходжу повз контролера та охоронців. Біля скляних дверей, що ведуть до павільйону, охоронець перевіряє мої речі металошукачем. Така перевірка зараз не зайва, адже вона гарантує безпеку всіх відвідувачів ярмарку.
Як тільки відкриваєш двері в обличчя б'є тепле та ароматне повітря. Я відразу відчула аромат меленої кави. А от інші запахи були мені незнайомі, бо доносилися від різноманітних екзотичних напоїв.
Цей ярмарок викликав справжній ажіотаж. В приміщенні так багато людей, що часто неможливо підійти до столиків певної країни. От, наприклад, відразу біля входу канадці частують гостей калуа (кавовий лікер), ванільним морозивом, бренді та ромом. Але черга така довжелезна, що поки дійдеш до столику, забуваєш, що хотів придбати.
Крокую далі, під звуки народної киргизької пісні. Музика — найулюбленіший вид народного мистецтва у киргизів. У піснях цього народу присутній оптимізм та життєрадісність, але пісня, яка зараз розноситься павільйоном, викликає спокій та сум. Це пісня про кохання і тому, вона здатна торкнутися струн душі кожного, незалежно від того, розуміє людина киргизьку мову чи ні. Киргизія цього року привезла до нас картини, рукодільні прикраси та коврики.
Пройти повз кубинця, одягненого в національний одяг, я не змогла. Яскрава золотиста сорочка, з багатьма кольоровими складками на рукавах, штани світло-зеленого кольору та солом'яний капелюх з широкими полями — ось як виглядає справжній кубинець. “Buenos días, señoritа!”, - привітно вітається чоловік. Тут стали в нагоді моє знання іспанської мови і я вирішила запитати в кубинця про їхній національний одяг. Той розповів, що зараз на Кубі одягаються у звичайний європейський одяг. А от колись їхні жінки кубинки носили довгі ситцеві спідниці та яскраві хустинки, які пов'язували на голову, щоб захиститися від пекучого сонця. На пам'ять про наше спілкування чоловік дарує мені журналі “Buen Viaje на Кубу”.
Біля столику Індонезії розташована головна сцена. Якраз у цей момент там виступають мексиканці із піснею “Bésame mucho”. Поблизу Судан продає рукодільні глечики, Франція — кекси, а Грузія пригощає різноманітними винами.
На другому поверсі, недалеко від сходинок, американці готують хот-доги та поп-корн. На столиках аргентинців бачу різноманітні різдвяні віночки, святкові серветки ручної роботи та маленькі ялинки. Тут також можна придбати справжній голландський сир, шотландське віскі та британський пудинг.
Поки батьки б'ють британську каву з тістечками, дітки можуть сфотографуватися із Санта Клаусом. Проте, як я бачу, не всім малюкам це до вподоби. Один хлопчик розплакався, сидячи на колінах у Санти, і сивобородому дідусеві довелося заспокоювати маленького гостя.
Також всі відвідувачі мають можливість взяти участь у лотереї та виграти цінні призи, такі як: авіаквитки чи подарункові сертифікати для ресторанів і готелів. А от любителям футболу посольство Великої Британії в Україні підготувало цікавий аукціон. Футболка “Манчестер Юнайтед”, оформлена в рамці та під склом, і підписана 18-ма сучасними гравцями клубу може знайти свого власника. Для цього потрібно тільки написати свою ставку на аркуші паперу (тобто суму в гривнях, не менше 7000). Цей аркуш вкласти в конверт, заклеїти і передати посольству. Переможця буде оголошено в четвер 10 грудня 2015 року. Всі виручені кошти від цього аукціону підуть на благодійні проекти МЖКК (неурядової неприбуткової організації — Міжнародний жіночий клуб Києва). Усі члени клубу працюють на волонтерських засадах.
Кожна країна та її народ мають особливі звичаї, традиції, кухню, музику, правила поведінки. На “посольському” фестивалі є чудова можливість познайомитися з певною країною ближче. І для цього не потрібно робити закордонний паспорт чи відкривати візу. Достатньо просто прийти на ярмарок. Всі ваші витрачені кошти підуть на благодійність, тому своїм невеличким вкладом ви можете допомогти людям, які потребують нашої підтримки.
Іванка Ухаль
Немає коментарів:
Дописати коментар