Територіально Україна має дуже вигідне географічне розташування. Одним з головних переваг української держави є вихід до Чорного і Азовського морів. Не викликає сумнівів, що в такий морський країні повинно бути і розвиватися суднобудування.Суднобудування - досить специфічна галузь важкої промисловості. Акумулюючи
в своїй продукції досягнення великої кількості суміжних галузей
промисловості (металургії, машинобудування, електроніки і т.п.),
суднобудування одночасно стимулює розвиток цих галузей, досягнення ними
високого науково-технічного рівня. Створення одного робочого місця в суднобудуванні тягне за собою появу 4-5 робочих місць в суміжних галузях. Можна сказати, що, з одного боку - суднобудування є індикатором рівня
розвитку економіки держави, з іншого боку - стимулює ланкою економічного
розвитку.За
часів Радянського Союзу близько 20% виробів суднового машинобудування і
майже 10% навігаційного, гідроакустичного і радіолокаційного
обладнання, яке вироблялось в державі, виготовлялося на українських
заводах. Розпад СРСР призвів до того, що більшість українських підприємств не тільки перестали приносити прибуток, а й стали збитковими.Через перезавантаження основних виробників судів в Азії і світове зростання цін на метал замовники змушені будуть шукати додаткові
потужності в інших країнах, і сьогодні їх погляди спрямовані на Україну.В
Україні зареєстровано близько 50 підприємств, що займаються різного роду
суднобудуванням: катера, баркаси, суховантажі, танкери, газовози. З них можна виділити найбільш великі:
ВАТ «Суднобудівний завод« Лиман »(Миколаїв)
ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара »(Миколаїв)
ВАТ "Суднобудівний завод" Океан "(Миколаїв)
ВАТ "Завод" Ленінська кузня ". (Київ)
ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (Херсон)
ВО «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» (Кілія)
ЗАТ «Запорізький суднобудівний завод» (Запоріжжя)
АХК «Чорноморський суднобудівний завод».
Слід зазначити окремі суднобудівельні заводи, які домоглися успіху в своїй роботі за короткий період. До 2005 року хороших успіхів в суднобудуванні і судноремонті домоглися ВАТ« Завод «Ленінська Кузня», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» та інші.
За даними журналу «Fairplay Solution» Україна знаходиться в списку десятка найбільших суднобудівників Європи.1. Німеччина 2. Польща 3. Хорватія 4. Італія 5. Данія 6. Румунія 7. Туреччина 8. Фінляндія 9. Франція 10. Україна Важливу роль грають інвестиції, без яких галузь не може вийти з того становища, в якому перебувала після розпаду СРСР. Інвестори мають отримати можливості прибуткового інвестування в перспективне виробництво. У свою чергу суднобудівним підприємствам це дасть можливість розвитку і модернізації. Інвестиційні компанії, різних країн, таких як Німеччина, Японія, Саудівська Аравія, Швеція, Голландія виявляють свій інтерес до співпраці з Україною в галузі суднобудування. Особливо привабливою нішею для інвесторів є вкладення коштів в розвиток заводів з будівництва танкерів, газовозів (на сьогоднішній день у світовому масштабі будівництво цих судів пропонують лише 20 компаній), а також малотоннажних судів. Виробництво малотоннажних судів завжди було привабливим, тому що їм властива висока рентабельність будівництва і експлуатації. Експлуатація цих судів не схильна до різких коливань попиту, світовий ринок безперервно зростає і дуже далекий від насичення через постійну необхідність використання цього виду судів.Іноземних замовників вже багато років привертає якість і надійність суден, побудованих в Україні. Українські заводи використовують передові технологічні процеси складання корпусів суден і монтажу суднового комплектуючого обладнання, мають стапелі, сухі доки і глибоководні добудовні набережні, оснащені устаткуванням крана високої вантажопідйомності. Особливо іноземні замовники цінують зварювальні роботи на українських верфях і забарвлення судів. Нові розробки українських конструкторів, їх інтелектуальний потенціал дозволяють виробляти суду світового рівня і за конкурентними цінами, що в цілому створює інвестиційну привабливість суднобудівної галузі українського народного господарства.ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Завод був створений в 1951 році, і займався виробництвом танкерів, суховантажних суден, криголамів, багатоцільових судів, контейнеровозів, арктичних постачальників і т.д. Але в останні роки завод займався тільки судноремонтними роботами. З приходом інвестора - київської компанії «Євроресурс» на розвиток виробництва акціонером було виділено кошти в розмірі близько $ 5 млн. Крім того, значно збільшились основні виробничі і фінансові показники. Були укладені контракти з фірмою "Reserved Capital Enterprises Corp." на будівництво корпусів поромних суден.
У свою чергу продовжує розвиватися діяльність миколаївського суднобудівного заводу «Океан», який був придбаний компанією «Dutch Damen Shipyard Group» в 2001р. Купівля «Океану» до сих пір вважається найбільш успішним прикладом приватизації і приходом іноземного інвестора на вітчизняне підприємство. За чотири роки перебування в приватних руках, завод побудував 21 корабель і завантажений замовленнями до кінця 2006р. У березні 2006р. на заводі сталася чергова закладка судна на замовлення вітчизняної судноплавної компанії «Укррічфлот». Це універсальний суховантаж із серії суден, вироблених в рамках співпраці «Укррічфлоту» з суднобудівним заводом, будівництво якого буде вестися по нових технологічних процесів. При інвестуванні в суднобудівну галузь, інвестору слід розважливо зважувати всі позитивні і негативні фактори в кожному окремому випадку. Наприклад, при покупці 25% акцій ВАТ «Суднобудівна верф« Меридіан »компанією« Хелвік Інвестментс Лімітед »(Київ), перед Фондом державного майна були невиконані інвестиційні зобов'язання (довести обсяг виробництва продукції до рівня 55% виробничої потужності підприємства). Після чого цей пакет акцій був повернутий до Фонду Держмайна України. При всіх позитивних і негативних зрушеннях в роботі підприємств суднобудування можна зазначити:
Фінансово-економічний стан багатьох заводів складний. Вони відчувають гостру нестачу власних оборотних коштів.
Існуюча в Україні банківська система не відповідає потребам функціонування суднобудівної промисловості: високі відсотки за користування кредитними ресурсами, короткий термін надання кредитів, немає зацікавленості українських комерційних банків у вкладенні значних фінансових ресурсів в довгострокове кредитування українських судновласників і суднобудівників.
Основний обсяг випуску продукції (95%), йде на експорт.
Немає достатньої підтримки будівництва суден з державного бюджету.Вийти з такої ситуації можливо тільки за допомогою державних програм і / або залучення інвестицій, які допомагали б розвитку галузі. Суднобудування - одна з галузей, які потребують саме в державну підтримку, відсутність, якої, може привести до стагнації галузі. У багатьох країнах світу, наприклад в Південній Кореї, Німеччини, суднобудівні підприємства мають серйозну державну підтримку, аж до багатомільйонних дотацій. Що допомагає стимулювати виробництво. Аналізуючи ситуацію в Україні можна сказати, що ця система не розвинена, державна політика не проводиться на такому рівні, як того вимагає дана галузь. Робиться багато спроб, впровадження програм державної підтримки, але тільки одиниці виявляються ефективними.Позитивним прикладом для суднобудування став закон «Про заходи державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні». Відповідно до закону підприємства звільнені: від сплати земельного податку на площі виробничого призначення; від справляння ввізного мита та обкладення податком на додану вартість операцій, пов'язаних з ввезенням імпортного комплектуючого обладнання для будівництва суден; від оподаткування податком на додану вартість проектно-конструкторських робіт, які виконуються проектантами на замовлення суднобудівних заводів. Використання положень закону протягом 2000-2001 рр. дозволило залишити в розпорядженні підприємств суднобудівної галузі оборотні кошти на загальну суму понад 190 млн. гривень (близько $ 36 млн.). Ця обставина значно поліпшило фінансово-економічний стан підприємств, що допомогло їм розвиватися в майбутньому і викликати інтерес, як у інвесторів, так і у замовників.Україна має дуже високий потенціал розвитку суднобудівної галузі, але без державної підтримки процес уповільнений. Ініціативу беруть на себе інвестори, які більш якісно оцінюють ситуацію і розуміють, що є для них пріоритетним. І в даній ситуації допомога держави могла б ефективно супроводжувати досягненню позитивного результату і для інвестора, і, найголовніше, для галузі. В Україні необхідно створити сприятливі умови для захисту інвестицій і рівноправної конкуренції для виробників.Незважаючи на повільність держави, за останні роки ситуація в національній суднобудівної галузі поступово починає змінюватися на краще. Це обумовлено ситуацією на світовому ринку і створенням сприятливих умов для проведення приватизаційних заходів як для вітчизняних, так і для зарубіжних інвесторів. На даний момент серед підприємств, які викликають найбільший інтерес у інвесторів, є Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» і АХК« Чорноморський суднобудівний завод». Завдяки інвестиціям, у суднобудівних підприємств з'являється можливість розвитку і модернізації. В цілому, стан українського суднобудування сприятливий для залучення інвестицій, а динаміка ринку збуту така, що на сьогоднішній день він є ненасиченим, хоча основні судноверфі знаходяться на етапі пожвавлення і конкурентно здатні на світовому ринку суднобудування.
В. Величко
ВАТ «Суднобудівний завод« Лиман »(Миколаїв)
ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара »(Миколаїв)
ВАТ "Суднобудівний завод" Океан "(Миколаїв)
ВАТ "Завод" Ленінська кузня ". (Київ)
ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (Херсон)
ВО «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» (Кілія)
ЗАТ «Запорізький суднобудівний завод» (Запоріжжя)
АХК «Чорноморський суднобудівний завод».
Слід зазначити окремі суднобудівельні заводи, які домоглися успіху в своїй роботі за короткий період. До 2005 року хороших успіхів в суднобудуванні і судноремонті домоглися ВАТ« Завод «Ленінська Кузня», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» та інші.
За даними журналу «Fairplay Solution» Україна знаходиться в списку десятка найбільших суднобудівників Європи.1. Німеччина 2. Польща 3. Хорватія 4. Італія 5. Данія 6. Румунія 7. Туреччина 8. Фінляндія 9. Франція 10. Україна Важливу роль грають інвестиції, без яких галузь не може вийти з того становища, в якому перебувала після розпаду СРСР. Інвестори мають отримати можливості прибуткового інвестування в перспективне виробництво. У свою чергу суднобудівним підприємствам це дасть можливість розвитку і модернізації. Інвестиційні компанії, різних країн, таких як Німеччина, Японія, Саудівська Аравія, Швеція, Голландія виявляють свій інтерес до співпраці з Україною в галузі суднобудування. Особливо привабливою нішею для інвесторів є вкладення коштів в розвиток заводів з будівництва танкерів, газовозів (на сьогоднішній день у світовому масштабі будівництво цих судів пропонують лише 20 компаній), а також малотоннажних судів. Виробництво малотоннажних судів завжди було привабливим, тому що їм властива висока рентабельність будівництва і експлуатації. Експлуатація цих судів не схильна до різких коливань попиту, світовий ринок безперервно зростає і дуже далекий від насичення через постійну необхідність використання цього виду судів.Іноземних замовників вже багато років привертає якість і надійність суден, побудованих в Україні. Українські заводи використовують передові технологічні процеси складання корпусів суден і монтажу суднового комплектуючого обладнання, мають стапелі, сухі доки і глибоководні добудовні набережні, оснащені устаткуванням крана високої вантажопідйомності. Особливо іноземні замовники цінують зварювальні роботи на українських верфях і забарвлення судів. Нові розробки українських конструкторів, їх інтелектуальний потенціал дозволяють виробляти суду світового рівня і за конкурентними цінами, що в цілому створює інвестиційну привабливість суднобудівної галузі українського народного господарства.ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Завод був створений в 1951 році, і займався виробництвом танкерів, суховантажних суден, криголамів, багатоцільових судів, контейнеровозів, арктичних постачальників і т.д. Але в останні роки завод займався тільки судноремонтними роботами. З приходом інвестора - київської компанії «Євроресурс» на розвиток виробництва акціонером було виділено кошти в розмірі близько $ 5 млн. Крім того, значно збільшились основні виробничі і фінансові показники. Були укладені контракти з фірмою "Reserved Capital Enterprises Corp." на будівництво корпусів поромних суден.
У свою чергу продовжує розвиватися діяльність миколаївського суднобудівного заводу «Океан», який був придбаний компанією «Dutch Damen Shipyard Group» в 2001р. Купівля «Океану» до сих пір вважається найбільш успішним прикладом приватизації і приходом іноземного інвестора на вітчизняне підприємство. За чотири роки перебування в приватних руках, завод побудував 21 корабель і завантажений замовленнями до кінця 2006р. У березні 2006р. на заводі сталася чергова закладка судна на замовлення вітчизняної судноплавної компанії «Укррічфлот». Це універсальний суховантаж із серії суден, вироблених в рамках співпраці «Укррічфлоту» з суднобудівним заводом, будівництво якого буде вестися по нових технологічних процесів. При інвестуванні в суднобудівну галузь, інвестору слід розважливо зважувати всі позитивні і негативні фактори в кожному окремому випадку. Наприклад, при покупці 25% акцій ВАТ «Суднобудівна верф« Меридіан »компанією« Хелвік Інвестментс Лімітед »(Київ), перед Фондом державного майна були невиконані інвестиційні зобов'язання (довести обсяг виробництва продукції до рівня 55% виробничої потужності підприємства). Після чого цей пакет акцій був повернутий до Фонду Держмайна України. При всіх позитивних і негативних зрушеннях в роботі підприємств суднобудування можна зазначити:
Фінансово-економічний стан багатьох заводів складний. Вони відчувають гостру нестачу власних оборотних коштів.
Існуюча в Україні банківська система не відповідає потребам функціонування суднобудівної промисловості: високі відсотки за користування кредитними ресурсами, короткий термін надання кредитів, немає зацікавленості українських комерційних банків у вкладенні значних фінансових ресурсів в довгострокове кредитування українських судновласників і суднобудівників.
Основний обсяг випуску продукції (95%), йде на експорт.
Немає достатньої підтримки будівництва суден з державного бюджету.Вийти з такої ситуації можливо тільки за допомогою державних програм і / або залучення інвестицій, які допомагали б розвитку галузі. Суднобудування - одна з галузей, які потребують саме в державну підтримку, відсутність, якої, може привести до стагнації галузі. У багатьох країнах світу, наприклад в Південній Кореї, Німеччини, суднобудівні підприємства мають серйозну державну підтримку, аж до багатомільйонних дотацій. Що допомагає стимулювати виробництво. Аналізуючи ситуацію в Україні можна сказати, що ця система не розвинена, державна політика не проводиться на такому рівні, як того вимагає дана галузь. Робиться багато спроб, впровадження програм державної підтримки, але тільки одиниці виявляються ефективними.Позитивним прикладом для суднобудування став закон «Про заходи державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні». Відповідно до закону підприємства звільнені: від сплати земельного податку на площі виробничого призначення; від справляння ввізного мита та обкладення податком на додану вартість операцій, пов'язаних з ввезенням імпортного комплектуючого обладнання для будівництва суден; від оподаткування податком на додану вартість проектно-конструкторських робіт, які виконуються проектантами на замовлення суднобудівних заводів. Використання положень закону протягом 2000-2001 рр. дозволило залишити в розпорядженні підприємств суднобудівної галузі оборотні кошти на загальну суму понад 190 млн. гривень (близько $ 36 млн.). Ця обставина значно поліпшило фінансово-економічний стан підприємств, що допомогло їм розвиватися в майбутньому і викликати інтерес, як у інвесторів, так і у замовників.Україна має дуже високий потенціал розвитку суднобудівної галузі, але без державної підтримки процес уповільнений. Ініціативу беруть на себе інвестори, які більш якісно оцінюють ситуацію і розуміють, що є для них пріоритетним. І в даній ситуації допомога держави могла б ефективно супроводжувати досягненню позитивного результату і для інвестора, і, найголовніше, для галузі. В Україні необхідно створити сприятливі умови для захисту інвестицій і рівноправної конкуренції для виробників.Незважаючи на повільність держави, за останні роки ситуація в національній суднобудівної галузі поступово починає змінюватися на краще. Це обумовлено ситуацією на світовому ринку і створенням сприятливих умов для проведення приватизаційних заходів як для вітчизняних, так і для зарубіжних інвесторів. На даний момент серед підприємств, які викликають найбільший інтерес у інвесторів, є Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» і АХК« Чорноморський суднобудівний завод». Завдяки інвестиціям, у суднобудівних підприємств з'являється можливість розвитку і модернізації. В цілому, стан українського суднобудування сприятливий для залучення інвестицій, а динаміка ринку збуту така, що на сьогоднішній день він є ненасиченим, хоча основні судноверфі знаходяться на етапі пожвавлення і конкурентно здатні на світовому ринку суднобудування.
В. Величко
Немає коментарів:
Дописати коментар