Крути. 100 років подвигу

28 січня відбулися заходи із вшанування пам'яті 100-річчя бою під Крутами на території меморіального комплексу "Пам'яті Героїв Крут" у селі Пам'ятне Борзнянського району Чернігівської області. До цього заходу з Києва до станції Крути відправився «Потяг єднання» із 600 ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна. У делегації також були присутні ветерани ЗСУ, офіційні особи, громадськість та журналісти. 

Сто років тому, 29 січня 1918 року, під Крутами українські захисники — уродженці різних куточків країни на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком провели героїчний оборонний бій проти російсько-

більшовицької армії Михайла Муравйова. Ця подія в історії становлення Української держави продемонструвала патріотизм і жертовність її громадян. На місці легендарного бою відбулися заходи із вшанування пам’яті Героїв Крут.

Програма урочистих заходів передбачала участь президента України в покладанні квітів до Меморіалу Героїв Крут, марші та вручення державних прапорів із пам'ятними стрічками. Але пізніше стало відомо, що президент не прибуде через погані погодні умови і штормове попередження. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко на початку урочистих заходів на честь річниці бою під Крутами. Також на вшануванні пам’яті

Героїв Крут були присутні міністр культури Євген Нищук, заступник Голови Адміністрації Президента України Ростислав Павленко, міністр молоді та спорту Ігор Жданов, представники Чернігівської влади, ліцеїсти, військові, духовенство, патріотична громадськість. Міністр культури Євген Нищук у виступі зазначив: «Бій під Крутами — це не була поразка. Тому що кілька сотень студентів спільно з вояками стримали чисельну армію. Але незалежність у 1918 році втримати не вдалося. Було багато помилок, які слід враховувати і нинішньому поколінню владної верхівки». У наступних виступах згадували про героїчний подвиг хлопців, що віддали своє життя у боротьбі за

Україну та те, що нині їх прикладом надихаються воїни ЗСУ на Сході, захищаючи нашу незалежність. В дійсності це була велика символічна перемога, героїчний бій, який став для українців символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. 

Урочистості вшанування пам'яті героїв бою під Крутами пройшли під великою кількістю державних синьо-жовтих прапорів. Але на жаль на заході не знайшлося місця для жовто-блакитного прапору, під яким тоді 100 років тому гинули молоді хлопці. 

Окрім урочистих заходів усі бажаючі могли в музеї філії Національного військово-історничного музею Укроаїни  облаштованому у 7 старовинних залізничних вагонах,

подібних до тих, на яких їхали на фронт учасники бою, ознайомитися із інформацією та документами про ті героїчні часи та безпосередньо взяти участь в екскурсії присвяченій подвигу крутян.  Гості заходу вшанування героїв Крут із зацікавленістю ознайомлювалися із експонатами музею, брали иактивну участь в урочистостях та активно обговорювали ті трагічні для України події. 

До меморіального комплексу "Памяті героїв Крут"  окрім музею входить памятник у виглядіф насипаного ипагорба заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону, що нагадує колони Київського університету , як символ юних учасників бою під Крутами. Над червоною колоною розміщено український герб Тризуб у вінку, що нагадує підкову. Саме така форма вінку була затверджена за

пропозицією мого батька Віталія Коваленка під час обговорення меморіального комплексу комісією очолюваною Головою Верховної Ради Іваном Плющем. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із памятником озеро у формі хреста. 

Бій під Крутами, без сумніву, був боєм за майбутнє України. Вічна  пам'ять Героям Крут та всім Героям АТО!

Наведемо історичну довідку про те, як саме  відбувся 100 років тому бій під Крутами. 

Історична довідка: 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Курсанти юнацької школи, студенти і гімназисти мали погане озброєння однак до них приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. 29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Більшовики вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Важливі акценти: Бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу; незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці; сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

Репортаж Леоніда Коваленка (журнал «ІМЕНА»)