Економіки, що розвиваються, орієнтовані на реструктуризацію та зміщення фокусів у діяльності. Важливою в бізнесі є стратегія локалізації − адаптація підприємства під ринок, на якому воно працює.
На Міжнародній конференції «Прямі іноземні інвестиції. Передумови, стратегії, заходи» були присутні більш ніж 150 зарубіжних інвесторів − відомі експерти, топ-менеджери та високопоставлені державні діячі, представники міжнародної політики та бізнесу поділилися своїм практичним досвідом і надали поради щодо залучення іноземних інвестицій в Україну.
«Нині загальні інвестиції в Україну ростуть, але ще становлять 16% ВВП. Звісно, це мало. А прямі іноземні інвестиції – це лише 2–3% ВВП України. Тож їх необхідно суттєво збільшити, щоб досягти реального зростання та процвітання, бо це є їх головна ціль. Основні питання, що будуть на порядку денному вже завтра, – це трудові ресурси, підвищення заробітних плат і міграція. Бізнес завжди йде на крок попереду, тому вже треба над цим замислитися», − сказав Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
Головним фокусом конференції стали не лише усім відомі проблеми − антикорупційні заходи, судова та земельна реформи. Хоча прогрес у цих напрямах має першочергове політичне й економічне значення, ці питання не можна обійти при обговоренні способів поліпшення бізнес-середовища. На конференції особливу увагу приділили конкретним стратегіям і заходам із практичного досвіду топ-менеджерів та експертів, які вже ведуть бізнес в Україні.
«Необхідно завжди пам’ятати, що, окрім фінансових вливань, прямі іноземні інвестиції – це також виробництво та покращення основ технологічного прогресу в Україні – в сферах промисловості, ІТ і цифрових технологій, управління якістю, менеджменту тощо», − зауважив Альфред Праус, президент Українсько-австрійської асоціації.
Протягом п’яти років країна піднялася в рейтингу Doing Business із 137-го на 76-те місце. Проте, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна все ж повинна прискорити та посилити її реалізацію, аби по-справжньому запустити процес асоціювання. Безсумнівно, зростання шляхом залучення ПІІ значно полегшить його.
«Показовим є приклад Німеччини: вона перенесла виробництво з низькою доданою вартістю в інші країни, собі залишивши лише виробництво з високою доданою вартістю. Важливим є впровадження податкових пільг (пільгові тарифи, спеціальні економічні зони (приклад Дубаю), підтримка НДДКР, послаблення валютного контролю. Також відіграють важливу роль у залученні прямих іноземних інвестицій інститути сприяння експорту. Вони забезпечують обіговими коштами, звичайними експортними кредитами, страхування від політичного ризику тощо», − зазначив Герберт Степіч, колишній багаторічний голова Правління Райффайзен Банк Інтернаціональ і голова Наглядової ради банку «Аваль».
Метою Міжнародної ради палат і бізнес-асоціацій (ICBAC), заснованої у 2017 році, є, зокрема, покращення умов ведення бізнесу та зростання обсягів залучених ПІІ в Україні. Наразі ICBAC представляє інтереси таких організацій як: Американсько-українська ділова рада, Китайська торгова асоціація, Міжнародна турецько-українська бізнес-асоціація, Німецько-українська промислово-торговельна палата, Торгово-промислова палата України, Французько-українська торгово-промислова палата та Українсько-австрійська асоціація.
Немає коментарів:
Дописати коментар