Кроки до правди: як вивести на чисту воду

Брехати собі і оточуючим - це характерно для деяких людей. Потрібно знаходити цю брехню, розпізнавати обман і витягувати з людей правду, докази їх неправедних вчинків.

Найпоширеніші причини брехні

Страх перед негативними наслідками розкриття правди; бажання, щоб інші повірили в якусь (приємну вам) неправду про вас; прагнення не викликати гнів і агресивність при виясненні того акту що була неправда.

Типові прояви людської поведінки, які можуть говорити про обман

- Ухилення. Наприклад, відхід від відповіді на питання.

- Активне переконування. Це коли людина не розповідає вам те, що ви хочете дізнатися, а намагається переконати в чомусь іншому - наприклад, апелює до ваших релігійних почуттів.

- Маніпуляція. Спроба підірвати ваш план дій - наприклад, людина робить вигляд, що не розуміє простих питань.

- Агресія. Коли людина загнана в кут, вона хоче, щоб ви відступили. Наприклад, ставить під сумнів, що вам взагалі можна вірити.

- Миттєва сильна реакція. Це відповідь нервової системи на сполох, викликаний вашими запитаннями. Наприклад, людина закриває частину обличчя рукою.

Потрібно помітити «кластер»: поєднання двох або більше цих проявів, як вербальних, так і невербальних. З досвіду, перші прояви обману виникають протягом перших п'яти секунд після стимулу - тобто вашого запитання. Тоді можна надійно зробити висновок, що саме запитання стало їх причиною.

Як домогтися від іншої людини правди

 Прийміть на озброєння щирий, розуміючий тон і відповідну манеру поведінки. Не дарма кажуть, що винувата людина жадає лише розуміння, тому що розуміння дає відчуття, що вас пробачили. Ви повинні спілкуватися з ним зацікавлено, але спокійно і з симпатією, і щиро. Варто уповільнити темп мови і трохи знизити голос.

 Допоможіть співрозмовникові раціоналізувати його вчинки. Так він менше буде замислюватися про довгострокові наслідки правди і більше - про ті міркування, які ви йому даєте і які підказують, що правда - теж розумний варіант. Наприклад, нагадайте співрозмовнику, що всі ми люди, всі помиляються, і це послабить його прагнення приховати правду.

 Зменшіть серйозність ситуації. Чим більше вам вдасться знизити значущість наслідків ситуації, тим комфортніше буде людині поділитися інформацією. Скажіть що-небудь на зразок «Важливо не надавати цьому дуже велике значення», і людина буде менше схильна сприймати вас як противника.

 Зробіть так, щоб співрозмовник не відчував себе самотнім. Якщо мені здається, що інші піддають мене остракізму за те, що я зробив щось погане, мені зовсім не захочеться про це розповідати. Але якщо ви розповісте мені, що постійно бачите, як інші чоловіки і жінки роблять це в самих різних ситуаціях, відчуження зійде нанівець.

 Переконайте людину, що тут і без неї є кого звинувачувати. Завжди простіше зробити зізнання, якщо людина бачить, що перст вказуючий спрямований не тільки на неї. Якщо вдасться зробити це переконливо, розкажіть про те, що винні та інші - суспільство, система, загальноприйняті звички - всі вони зіграли свою роль в негативних подіях.

 Не дозволяйте винному озвучити і тим самим утвердити брехню або заперечення. Чим більше у нього буде можливість сформулювати брехню словами, тим більше психологічно він зміцнюється в своїй позиції і тим менше шансів, що потім він здасть назад.

 Користуйтеся силою повторення. Чим частіше ми щось чуємо, тим більше схильні в це вірити або хоча б допускати таку можливість. Якщо людина увійшла в режим заперечення, не давайте йому говорити, говорите самі: не соромтеся повторювати свою раціоналізацію, слова про розподіл провини і про інші способи  добровільно розкрити правду - це допоможе співрозмовникові хоча б на деякий час побачити картину вашими очима.

 Користуйтеся більш туманними і лагідними словами. У цьому випадку буде легше сприйняти ваші доводи. Якщо ви скажете, що хочете разом з ним «дозволити» це запитання, нехай він сам вирішує, що це означає. Для вас «дозволити», можливо, означає домогтися його засудження. Для нього це може означати щось, з чим він може змиритися. Також уникайте будь-яких слів, що нагадують про негативні наслідки: «взяв» замість «вкрав», «придбав, отримав не справедливу перевагу» замість «зшахраювати», «неналежним чином застосував силу» замість «напав».

 Не будьте суддею. Ваша мета - добитися правди, а не винести вирок. Цілі цієї буде набагато складніше досягти, якщо людина відчує, що ви судите її. Тому не читайте їй ніяких нотацій, передчасно не засуджуйте її. Людина повинна бачити в вас довірену особу, а не того, хто визначає її долю.

C. Малий
І. Друженко