Норвегія сьогодні – одна із найрозвиненіших і благополучних країн Європи. За статистикою МВФ, у 2015 р. дохід на одного громадянина країни склав майже 70 тис. доларів. Середня зарплата норвежців сягає 5–7 тис. євро на місяць. Норвегія має досить потужний резервний фонд для розвитку інвестицій у розмірі близько 800 млрд доларів. Економіка країни є змішаною: приватний сектор поєднується з державною власністю, у якій перебувають деякі галузі промисловості. Державне регулювання здійснюється також через оподаткування, субсидії та мита. Численні дослідження та опитування показують, що рівень задоволення життям населення й економічним розвитком Норвегії стабільно високий і з кожним роком невпинно зростає. Саме ці факти пожвавлюють інтерес до функціонування норвезької економічної моделі та можливостей її використання в інших країнах, зокрема й в Україні.
У 1992 р. парламент Норвегії ухвалив довгострокову Програму дій для країн Центральної, Східної Європи та колишнього СРСР, яка передбачала сприяння здійсненню реформ у країнах із перехідною економікою. У рамках цієї програми Норвегія висловила готовність фінансувати економічні проекти України, які будуть добре обґрунтованими й матимуть потенційно значний ефект для промисловості обох держав, а також проекти гуманітарної чи екологічної спрямованості. Однією із головних вимог для надання фінансової підтримки була участь норвезьких компаній у реалізації конкретних проектів і в Україні.
Українсько-норвезькі економічні відносини регулюються також низкою двосторонніх документів, передусім Угодою між Урядом України та Урядом Королівства Норвегія про торговельні зв’язки та економічне співробітництво від 1998 р., а також угодами про співпрацю в окремих галузях: агровиробництві, рибному господарстві, міжнародних автомобільних перевезеннях пасажирів і вантажів; угодами про співробітництво з окремими регіонами України; Протоколом про співпрацю між Норвезько-українською торговою палатою та Міжнародною торговою палатою України.
Норвегія, Швеція та Україна у 2009 р. підписали угоду у рамках Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), яка регулює питання взаємодії країн у сфері оподаткування, конвертації валют та переказу коштів, режиму публічних тендерів, а також вирішення можливих спорів між сторонами [6].
У жовтні 2016 р. укладено рамкову угоду між урядами обох країн про технічне та фінансове співробітництво, мета якої – заохочування різноманітних технічних, інвестиційних проектів в економіку України та використання міжнародної технічної допомоги.
Комплекс двосторонніх договорів сприяв формуванню усталених форм економічного співробітництва, яке на сучасному етапі характеризується певними позитивними результатами, хоча його динаміка була неоднозначною. Головними перешкодами до устабільнення українсько-норвезьких економічних відносин стали відсутність в Україні чіткої законодавчої бази для іноземних інвестицій, корупція, неефективний бюрократичний апарат.
Станом на початок 2015 р. прямі інвестиції з Норвегії в економіку України були вкладені у два десятки підприємств, зокрема: ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем» (м. Київ), ВАТ «Елопак-Фастів» (Київська обл.), дочірнє підприємство «Пемко Кемікалс Україна» (м. Київ), ТОВ «Вудпеккерс-Україна» (Закарпатська обл.), СП «Мемфіс» (Львівська обл.), СП «Мундіал Шіппінг» (Одеська обл.), ТОВ «Бессарабіа агроінвест» (Одеська обл.), ТОВ «Сміга ЛТД» (Тернопільська обл.)
В Україні одним із найуспішніших інвестиційних проектів можна вважати діяльність норвезького телекомунікаційного концерну «Теленор», який вийшов на український ринок у 1997 р. У 2014 р. він володів 43 % акцій ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.»
Приклади взаємовигідного економічного співробітництва між українськими та норвезькими компаніями демонструє від 1993 р. діяльність норвезької компанії «Елопак», власником якої є одна з найбільших приватних інвестиційно-промислових груп «Ферд». ВАТ «Елопак-Фастів» розміщене в м. Фастів. Виробнича спеціалізація підприємства ‒ пакувальне обладнання для свіжого та ферментованого молока, яке надходить частково на ринки України та інших країн, насамперед, країн СНД.
Ділові кола Норвегії зацікавлені у співпраці з підприємствами суднобудівної галузі. Укладений у 2005 р. контракт між ВАТ «Суднобудівний завод „Дамен Шипярдс Океан”» (м. Миколаїв) та норвезькою компанією «Вестфаль – Ларсен» передбачав будівництво танкерів-хімовозів, а контракт про співробітництво між ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» та другою за обсягами суднобудівною компанією Норвегії «Клевен Мерітайм» – суден-рефрижераторів. У грудні 2006 р. норвезькій компанії було передано перше судно-рефрижератор. Із серпня 2006 р. діє спільне підприємство, утворене на базі миколаївського суднобудівного заводу «Дамен Шипярдс Океан» норвезькою компанією «Акер Ярдз» та голландською компанією «Дамен Шипярдс групп», промисловою спеціалізацією якого є будівництво великотоннажних торговельних суден.
Налагоджується співробітництво у газовій сфері. З 2014 р. діє угода про співробітництво між «Нафтогазом» та норвезькою компанією «Statoil», одним зі світових лідерів у постачанні енергоносіїв.
Окрім того, в Україні здійснюються окремі проекти, фінансовані норвезькими партнерами. У 2007 р. у рамках Північної екологічної фінансової корпорації, на програму із запровадження енергозберігаючих технологій було виділено більше 1,5 млн норвезьких крон. Задля ефективнішого використання енергетичних ресурсів Івано-Франківській області виділено 1,1 млн крон, додатково ‒ 0,9 млн крон на проведення навчальних семінарів, які б розкрили суть та важливість запровадження відновлюваних джерел енергії. Уряд Норвегії надав по 1,5 млн крон на покращення енергоефективності української промисловості та приватних житлових будинків. Україна отримала 3 млн норвезьких крон для захисту довкілля Карпат.
Заслуговує уваги норвезько-український проект «Екологічно чисте виробництво, енергозбереження та поліпшення стану навколишнього середовища у промисловому секторі України» й навчально-практична програма «Чисте виробництво та енергоефективність. Норвезька модель», яка фінансується Норвезьким урядом і забезпечується Норвезьким товариством технічних і наукових спеціалістів. Їхня реалізація сприятиме зменшенню забруднення Дніпровського басейну та здійснення проектів із капітального будівництва локальних очисних споруд
На двосторонні проекти у 2014 р. Норвегія виділила 200 млн норвезьких крон (близько 30 млн дол. США), у чотири рази більше, ніж попередні інвестиціїї [4].
Складовою частиною двосторонніх економічних зв’язків є зовнішня торгівля.
Товарообіг між Україною та Норвегією у 2015 р. становив 420 млн доларів США. За десять років, порівняно із 2005 р., загальний обсяг товарообігу зріс майже у 2,4 раза. Динаміка зовнішньої торгівлі була неоднозначною: найнижчі показники експорту із України до Норвегії спостерігалися у 2014 р., позаяк експорт до Норвегії йшов із східних регіонів України, які опинилися у зоні проведення АТО. Порушилися також усталені економічні зв’язки. Натомість 2014 р. продемонстрував найвищі показники імпорту із Норвегії до України.
У структурі українського експорту переважають плавучі морські або річкові засоби, чорні метали й вироби з них, продукти неорганічної хімії, транспортне обладнання, деревина й вироби з деревини, зростає експорт продукції аграрного сектору.
У норвезькому експорті до України 85 % складають риба й морепродукти. Україна імпортує із Норвегії також нікель і вироби із нікелю, електричні машини й устаткування, малі гідроелектростанції, що можуть забезпечити електроенергією невеликий населений пункт; електротехнічне обладнання та прилади, фармацевтичну продукцію. Зростає співпраця у сфері інформаційних технологій, зокрема у норвезьких компаніях, спеціалізованих на аутсорсингу, працює приблизно 5 тис. українців. Перспективною галуззю є спільне суднобудування.
Сприятливо позначилася на двосторонній співпраці підписана у 2010 р. у м. Рейк’явік Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Європейською Асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), яка об’єднує митні території чотирьох країн: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Угода, яка стала чинною із червня 2012 р., регулює торгівлю промисловими, сільськогосподарськими товарами, рибою, морською продукцією, послугами та визначає порядок вирішення спорів. В угоді, з огляду на різний ступінь економічного й соціального розвитку України та держав – членів ЄАВТ, застосовується принцип асиметричності зобов’язань сторін, що дає змогу нашій країні адаптувати торгівлю з державами ЄАВТ до умов вільної торгівлі .
Норвегія прихильно ставиться й неодноразово підтверджувала свою послідовну підтримку курсу України на європейську інтеграцію. Під час візиту до Києва у листопаді 2014 р. прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг оприлюднила пакет підтримки України, який передбачає пріоритетну співпрацю у чотирьох напрямах: судовій і правоохоронній сфері, енергетиці та ядерній безпеці, поліпшенні торговельних відносин і гуманітарній допомозі. У 2016 р. Норвегія планує виділити 22 млн євро на реалізацію програм у рамках зазначених домовленостей.
Норвегія, яка не є членом ЄС, має унікальний досвід торговельно-економічних відносин з Євросоюзом. З огляду на імплементацію Україною Угоди про асоціацію з ЄС Норвегія може допомогти Україні, поділившись досвідом такої співпраці.
Координацію взаємодії між обома країнами у торгово-економічній сфері здійснює низка інституцій, із-поміж яких передусім Норвезько-українська торгова палата. Активізації співпраці в економічній сфері сприяли українсько-норвезькі бізнес- форуми, які відбулися у 2014 р. та 2016 рр. відповідно у Києві й Осло.
У вересні 2016 р. в м. Осло пройшло перше засідання українсько-норвезької Міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки, на якому обговорювалися можливості використання Україною досвіду Норвегії у відновлювальній енергетиці. Сторони визначили перспективи українсько-норвезького співробітництва та висловили підтримку щодо реалізації проектів у рамках NEFCO та спеціальних фондів Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Вдалося домовитися також про співпрацю з Управлінням водоймами та енергетики Норвегії (NVE) щодо підвищення ефективності роботи малих гідроелектростанцій в Україні.
Отже, комунікативний досвід двосторонніх економічних відносин засвідчує, що спільна праця задля досягнення позитивних результатів сприяє виробленню спільної стратегії для нарощування економічних потужностей.
Висновки.
Необхідне посилення інвестиційного та політичного співробітництва України та Норвегії.
Потрібно гооворіть про практичних питаннях співпраці - посилення присутності норвезького бізнесу в Україні та розвиток політичного діалогу.
Окрема тема розмови - посилення інвестиційної співпраці України і Норвегії.
"Сфери взаємного інтересу - відновлювана енергетика, агровиробництво, IT, захист навколишнього середовища. Потрібно запрошувати норвезьких інвесторів взяти участь в аукціонах з продажу спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами в Україні.
Традиційно обсяг економічних відносин між Норвегією та Україною був не надто великим. Характер і масштаби економічних відносин між двома країнами визначають два чинники. По-перше, це великі запаси нафти і газу та гідроенергетики в Норвегії, по-друге - вузькість норвезького внутрішнього ринку і невеликі виробничі потужності.
Норвезькі постачальники обладнання та послуг для нафтогазових родовищ можуть поставляти свою продукцію на український ринок. Наприклад, державна нафтогазова компанія "Статойл" може бурити свердловини.
У сфері аквакультури, норвезькі постачальники пропонують обладнання як для морських, так і наземних рибних ферм.
Цікавим є норвезьке суднобудування, яке може допомагати розвивати українське суднобудування насамперед за спеціальними судам. Зокрема, норвезька верф "Хавьярд" в Лейрвіке Українські верфі можуть проявити інтерес до норвезьких проектів риболовних суден. Це траулера, розроблені норвезькою компанією "Шіпскомпетанс АС".
Є перспективи розвитку зовнішньоекономічного співробітництва пов'язані в значній мірі з спільними геологорозвідувальних робіт і видобутком нафти і газу. Перспективними напрямками украінскр-норвезького співробітництва є також ті області, в яких Норвегія має великий досвід і передові технології світового рівня - суднобудування, послуги в області нафти і газу, рибальство і аквакультура.
Інвестиційне співробітництво між двома країнами розвивається.
Норвезька бізнес може збільшувати прямі інвестиції в Україну за умови, що влада України зможе забезпечити для нього сприятливі умови. В даний час серйозний негативний вплив на інтерес норвезьких інвесторів до України надає значна залежність інвестиційного клімату в українських регіонах від суб'єктивних факторів. Навіть при сприятливих умовах норвезький бізнес побоюється здійснювати довгострокові інвестиції в Україні, оскільки ці умови при збереженні законодавчої бази можуть змінюватися зі зміною регіональнох і місцевої влади.
Олег Дружів
Немає коментарів:
Дописати коментар