Интернет реклама УБС

06.07.21

Про пам'ять

"Довга Зала» бібліотеки Триніті Коледжу, Дублін

Фото: Shutterstock/VanderWolf Images

Практично всі класичні техніки тренувань пам'яті можна знайти в «Rhetorica ad Herennium», написаній десь між 86 і 82 м до н.е. Їх суть полягає в тому, щоб взяти незручну для запам'ятовування інформацію і перетворити її в легко засвоювані образи. 

Замість того, щоб перераховувати всі техніки розвитку пам'яті, для глибшого розуміння важливіше згадати основні принципи, що лежать в їх основі:

- Інформація, що задіюється на практиці, запам'ятовується краще

- Інформація, яку легко поєднати з відомим засвоюється краще.

- Інформація, яка запам'ятовується в умовах її майбутнього реального застосування засвоюється краще.

- При вивченні схожих понять спостерігається ефект "перекриття" старої інформації новою (це потрібно враховувати при виченні однотипного матеріалу).

- Довжина ряду об’єктів запам'ятовування не повинна набагато перевищувати обсяг короткострокової пам’яті (закономірність, що визначається законом Міллера, за якою можна утримати в пам’яті не більше 7±2 об’єктів).

- Ефект Белларда, коли відтерміноване відтворення ефективніше безпосереднього.

- Найкраще запам'ятовуються незавершені дії, завдання, недосказані фрази і т.д. (ефект Зейгарнік).

- Великий матеріал краще запам'ятовується порціями з проміжками між заняттями, а не цілком.

Необхідно сказати, що при роботі над поліпшенням пам’яті потрібно враховувати не тільки зовнішні фактори, як час, сон чи фізична активність, які впливають на результати, а й незалежні фактори самого процесу.

Передусім слід розуміти, що зміни відбуваються поступово. У деяких дослідженнях (М. Томпсона у American Physiological Society, 2007) перший відчутний результат досягався після шести тижнів тренування, а помітне поліпшення пам'яті спостерігалося через чотири місяці після початку занять.

У той же час тривалі заняття можуть бути неефективними, якщо мнемотехніки спочатку не будуть достатньо простими, тобто такими, де важлива інформація легко пов'язувається з зображенням, реченням або словом. Через це відомий метод Цицерона, в якому орієнтири на знайомому маршруті стають інформацією, не завжди підходить для початку.

Крім того, для кращого запам’ятовування слід активно працювати над збереженням інформації, адже без повторень, протягом декількох днів або тижнів інформація забудеться. Цей процес можна прослідкувати через криву забування Еббінгауза. На тій же ідеї грунтується і найефективніший спосвіб утримати спогади - принцип інтервальних повторень, і методи на його основі - методика навчання Пімслера, видавця визнаних підручників з вивченння мов, та система Лейтнера. Практичне застосування принципу інтервальних повторень відрізняється, взалежності від того, чи інформацію потрібно пам’ятати все життя, чи вона тимчасова і відведений час обмежений. За цим принципом, якщо, наприклад, на вивченння відводиться два дні, оптимальним режимом повторень буде наступний:

перше - через 15-20 хвилин після заучування;

друге - через 6-8 годин;

третє - через 24 години.

Рано чи пізно в техніці поліпшення пам'яті сам процес стає автоматичним. Головними чинниками розвитку є концентрація на техніці і негайний зворотній зв’язок, тобто наочність результатів. На цьому етапі важливо приділяти увагу зовнішнім факторам, згаданим вище. 

Що потрібно зробити, щоб запам'ятати новий матеріал? Виявляється, що краще - деякий час не робити взагалі нічого. Згідно з публікацією в журналі Neurobiology of Learning and Memory (Mecklinger A.), денний сон протягом 45-60 хвилин відразу після навчання може поліпшити пам'ять у 5 разів. Але, як недавно з'ясували вчені, процес закріплення інформації не обмежується тільки сном. Така ж нейронна активність відбувається і в стані спокійного відпочинку. З кількох досліджень, описаних у статті Девіда Робсона в BBC Future, абсолютий спокій протягом 10-15 хвилин може поліпшити результат на 30%. 

І все ж, у довгостроковій перспективі фізична активність так само має значний вплив.

Д. Сенченко

Немає коментарів:

Дописати коментар