В Києві відбудеться офіційне відкриття спільного українсько-литовського проєкту «КРІЗЬ ВІКИ: НАБУТА БАТЬКІВЩИНА» за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні

30.08.2021 відбудеться офіційне відкриття спільного українсько-литовського проєкту «КРІЗЬ ВІКИ: НАБУТА БАТЬКІВЩИНА» за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Вальдемараса Сарапінаса. Наприкінці минулого року Сейм Литовської республіки оголосив 2021 рік Роком історії та культури литовських татар. Проєкт “КРІЗЬ ВІКИ” пов`язаний з історією та культурою литовських татар – як невіддільної і важливої складової литовської історії й сучасного литовського суспільства та кримських татар – корінного народу України. Події давньої історії та сучасного життя Литви, Криму та України тісно переплетені та взаємопов'язані, тож і в нашому проєкті представлені різні за змістом виставки. Назва проєкту відповідає як історичному, так і сучасному контексту: якщо для литовських татар це історичний факт - набуття нової Батьківщини та нової родини народів, то для сучасного кримськотатарського народу боротьба за свою землю триває. І дуже символічно, що проєкт відбувається на тлі двох надзвичайно важливих подій нашої країни – прийняття Верховною Радою «Закону про корінні народи України» та майже одночасно з відкриттям Кримської платформи. У співпраці з Посольством Литовської Республіки в Україні, литовськими колегами, ДП «Кримський дім» та разом з кількома українськими музеями відбудеться низка подій, організованих ГО “Міжнародний інститут культурної дипломатії” (МІКД) й присвячених різним аспектам спільної історії наших народів. Позаяк Крим – це Україна, й українці, своєю чергою, також міцно пов‘язані з історією Литви під час існування ВКЛ, а історичний шлях кримських татар до Литви більш як 600 років тому пролягав через територію сучасної України, між нами й сьогодні існує багато точок дотику, а тема успішної інтеграції різних етнічних груп у сучасне життя країн завжди актуальна. Програма подій 1. 30.08.2021 о 18.00 - Офіційне відкриття проєкту за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Вальдемараса Сарапінаса, організаторів, учасників та гостей з Литви. Подвір’я Музею книги та друкарства України (вул.Лаврська, 9) 2. 30.08.–30.09. 2021. Арвідас Шеметас “ПРОСТО НЕБА”. Фотографії 1990-2000-х років. Подвір’я Музею книги та друкарства України (вул.Лаврська, 9) 3. 30.08.–30.09.2021. Виставка “ДОРОГА, ЩО СТАЛА ДОЛЕЮ: Історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви”. Виставка львівської майстерні з традиційного кримського гаптування “Yesil ada” (”Зелений острів”), представлена ГО “Кримський Інститут громадянського суспільства” та презентація книжки “Історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви”. Музей книги і друкарства України, зал№5 (вул. Лаврська, 9) 4. 22.09.–22.10.2021. Виставка артефактів з Музею Шереметьєвих “ПОГОНЯ, ТРИЗУБ І ТАМҐА. Україна-Русь, Велике Князівство Литовське, Руське та Жемайтійське і кримські татари: від протистояння до бойового побратимства”. Музей української діаспори (вул. Московська, 40-б) 5. 01.10.–01.11.2021. Художня виставка “КІСМЕТ ЙОРГАН. Тепла матриця поколінь” за участю українських та литовських авторів. Національний музей українського народного декоративного мистецтва. (вул. Лаврська, 9, корпус 29) Довідка Литовські татари – унікальна етнічна група, що проживає в Литовській Республіці, є однією з найдавніших національних меншин країни. Вони є нащадками тюркських і монгольських племен, їхні предки вийшли із Золотої Орди та Кримського Ханства. Попри те, що литовські татари упродовж століть живуть в оточенні інших народів і релігій, вони зберегли свою етнічну культуру, національну та релігійну ідентичність. У 14 столітті Велике Князівство Литовське займало велику територію, й зі сходу його землі межували з татарськими. Між двома народами відбувалися дипломатичні контакти та військові союзи. Перші татари прийшли у ВКЛ як союзники у битвах з хрестоносцями у 1319–1320 роках під час правління великого князя Гедімінаса, але масове поселення татар у Великому Князівстві Литовському сталося за правління Вітовта Великого. Наприкінці 14 століття він запросив татар на військову службу та оселив їх в околицях Тракаю та Вільнюса, а також інших поселень. Історики вважають, що в той час до ВКЛ прийшли десятки тисяч воїнів-татар зі своїми родинами та майном. Серед прибулих до ВКЛ було кілька знатних татарських родин – мурзи, беї та кримські княжичі. Литовські татари славилися своїми військовими формуваннями, які вважаються першою литовською прикордонною армією. Відтак головною діяльністю татар була військова справа та дипломатична служба. Литовські татари складали особисту гвардію Вітовта й разом з ним брали участь у знаменитій Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року. За віддану службу литовські татари були звільнені від податків та отримували нагороди землями й маєтками. У Тракайському замку народився засновник династії Ґіреїв, кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч, хан Кримського Ханства - Хаджі І Ґірей (1397–1466). Згодом, вже через віки, під час визвольного руху на початку 20 століття за основу для кримськотатарського прапора була узята тамга – герб роду Ґіреїв (у 1917 році на першому Курултаї кримськотатарського народу символ був ухвалений на той момент як державний прапор, оскільки саме з правителями роду Ґіреїв була пов'язана державність кримських татар). З часом діяльність литовських татар у новій – набутій Батьківщині-Литві змінювалася: вже з кінця 19 – початку 20 століть серед них були лікарі, науковці, художники та представники вільних професій. У сучасній Литві проживає близько 3000 литовських татар, повністю інтегрованих у життя країни, а про їхній вплив на життя держави красномовно свідчить вулиця Тоторю (Татарська) в центрі Вільнюса та колишня околиця Вільнюса – Лукішкес. На сьогодні у Литві діє близько 20 литовсько-татарських громадських організацій та об'єднань, які опікуються збереженням історичної пам'яті та культурної спадщини.