Домашнє насильство, здавалося всі ми знаємо, що це таке, але чомусь ніколи не говоримо про нього, звикли уникати цієї теми. Адже, не потрібно виносити сварку в світ, що подумають люди, що вони скажуть, це ж ваше особисте, навіщо про нього всім розповідати. Мовчимо, бо нас зможуть остудити, що зможуть засміяти та принизити, боїмося, що нас можуть не зрозуміти, боїмося, що скажуть сама винна, боїмося, бо ти станеш ,якось не такою.
Це все можливі причини, чому люди не хочуть та розповідають про насильство в сім’ї, адже мама, тітка, сестра, сусідка, казали: «Не потрібно нічого виносити з сім’ї. Ми так жили і ти так живи. Нічого у всіх таке. "Можливо, вже пора зрозуміти, що це не є нормою та не потрібно про це мовчати ?
Спершу ,треба розібратися, що таке домашнє насильство. Домашнє насильство — це не лише фізичне чи сексуальне насильство (побої чи згвалтування). Це і психологічний тиск — образи й приниження, ігнорування почуттів особи, і економічні утиски — заборона працювати чи контроль сімейного бюджету. Домашнє насильство застовується не тільки до жінок, але її до чоловіків та дітей, про це також варто пам’ятати.
Міністр соціальної політики України Марина Лазебна повідомила, що протягом 2020 року в Україні спостерігається зростання звернень щодо домашнього насильства.
«У кожній другій родині, яка перебуває у складних життєвих обставинах, є прояви насильства. Через пандемію ситуація погіршилася. Ми побачили зростання рівня домашнього насильства. Тільки за цей рік ми бачимо сплеск звернень з приводу насильства на 66%», – повідомила Лазебна.
За даними Мінсоцполітики, у числі усіх звернень про домашнє насильство – найбільше від жінок: 86%, чоловіки – 12% і 2% – діти.
Але все ж звертаються більше жінки. Очільниця міністерства навела статистичні дані: кожна 5 жінка в Україні стикалася з тією чи іншою формою насильства.
Дослідження «Благополуччя і безпека жінок», 2019
(частина широкого дослідження ОБСЄ щодо питань насильства над жінками у Південно-Східній та Східній Європі),показало:
19%
жінок вважають, що статевий акт із жінкою без її згоди виправданий, якщо це відбувається в подружжі або між партнерами, які живуть разом.
Але це не має бути нормою, статевий акт повинен відбуватися лише за згодою двох сторін, незалежно від того проживають вони разом чи живуть в шлюбі. Пам’ятайте, якщо ви не хочете здійснювати статевий акт, ви не повинні цього робити та пропускати це повз, адже це є сексуальне насильство. Ніхто не в праві вас щось змушувати робити проти вашої волі! Пам’ятайте про це!
24%
жінок звинувачують у скоєнні насильства постраждалих — вважаючи, наприклад, що насильство над жінками часто спровоковане жертвами.
Це є не так ! Насильство не має виправдання! Його не можна списати ні на алкоголь наркотики, поганий настрій чи агресію. Насильство відбувається свідомо в цьому можуть бути безліч факторів ,але жертва точно в цьому не винна!
Часто кажуть, ну ти його вивела з себе, тому і отримала в наступний раз не будеш його діставати, то все буде добре. Жодна людина не вправі вас бити, лише тому, що ви якимось чином її дістаєте, людина може піти просто чи не звертати на це увагу, ні якому разі не повинно бути ніякого насильства.
47%
жінок вважають себе мало поінформованими або такими, що взагалі не знають, як діяти в ситуації домашнього насильства.
Портал Ed-Era створив проєкт ДІМ (НЕ)БЕЗПЕКИ про протидію домашнього насильства.
Автори курсу: Андрій Лабунь, заступник начальника управління дільничних офіцерів поліції Департаменту превентивної діяльності
Ольга Калашник, президентка громадської організації «Ла Страда-Україна»
https://nonviolence.ed-era.com/
Тут можна більше дізнатися ,про домашнє насильство в сім’ях, які є причини та види насильства, як протидіяти цьому, які бувають наслідки, чому жертва не йде від насильника та куди звертатися, якщо ти зазнаєш насильства. Також розповісти власну історію насильства, або, якщо був свідком насильства.
Ще можна пройти тест «Що для тебе насильство?»
Разом із арт-проектом Zmist&Forma Ed-Era створили футболки, які засвідчують активну позицію того, хто її носить. Людини, яка не толерує насильство.
Як можна допомогти?
По-перше, не мовчати, якщо ви знаєте про домашнє насильство, допомогти жертві вибратися з цього.
По-друге, якщо ви стали безпосереднім свідком насильства, негайно телефонуйте у поліцію за номером 102. Від цього залежить життя та здоров'я постраждалої особи.
Отримати консультацію щодо ситуації насильства, подальших кроків, а також контакти пунктів отримання допомоги можна за телефоном Національної «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства — 116 123.
Якщо ви потерпаєте від домашнього насильства, ось заходи безпеки у випадках домашнього насильства, рекомендований Міністерством соціальної політики:
Що може бути застосоване проти кривдника.
Головне про це не мовчати! Адже, домашнє насильство — не приватна справа сім'ї. Це кримінальний злочин! Тому ,мовчання покриває злочин і людина зазнає страждань. Якщо ви знаєте про домашнє насильство, одразу звертайтеся до поліції. Якщо ж ви зазнаєте насильства, телефонуйте в поліцію та фіксуйте напад, телефонуйте на гарячі лінії підтримки 116 -123 для дорослих та 116-111 для дітей.
В Україні надання соціальних послуг, у тому числі тимчасового притулку особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема внаслідок учинення стосовно них домашнього насильства та насильства за ознакою статі, забезпечують:
21 центр соціально-психологічної допомоги;
23 притулки або відділення для осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі;
339 мобільних бригад соціальної психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі;
12 центрів медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб;
12 центрів денного перебування постраждалих осіб;
142 „гарячі лінії”.
Не будь байдужим! Стань одним із тих, хто заявляє про свою позицію суспільству та допомагає у боротьбі з домашнім насильством!
Ксенія Дахно
Немає коментарів:
Дописати коментар