Українські традиції на Зелені свята і Трійцю

 

Авторка: 

Карина Доломанжи

Цими днями українці святкують  унікальні Зелені свята, які поєднали давні слов'янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят - Трійцю.

 Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 50 днів після Великодня, цього року воно припадає на 12  червня. У християнстві свято входить до двадцяти найважливіших свят після Великодня.

 У світі тривалість Зелених свят різниться  та має власні обряди. Традиційно Зелені свята позначають кінець весни та початок літа, поєднують вшанування померлих та рослинності з метою забезпечити хороший врожай.

На українських землях укорінилися декілька назв цих свят – Зелені свята, Зелені святки та Русалії. Народознавці вважають, що на територію України   автентичне «свято рож»  прийшло з Тракії, а з приходом християнства було злучено зі Святою Неділею та святом Трійці. Прадідом святків вважається римське свято Розалій -  день предків та день початку літа. Деякі вчені кажуть, що запозиченням є тільки назва, що перетворилася в Русалії.

 Тиждень перед Трійцею в українців називається «зеленим», «клечальним» або «русальним», а три останні дні цього тижня і три перші дні Троїцького тижня називають «Зеленими святами». Четвер Зеленого тижня відомий в українців як Навський Великдень. Тиждень після Трійці, що починається в Духів день, часто називається Русальним.

  На території Київської Русі святкувати таку дату почали значно пізніше, аж через 300 років після прийняття християнства. До того часу Зелені свята були періодом завершення весняного календарного циклу й початком літнього. У цей час величали дерева та всю рослинність, закликали майбутній врожай. Саме цим можна пояснити традиції озеленення осель під час свят.

  Українські традиції насамперед пов’язані з природою. Усім рослинам у дні святкувань приписували магічні властивості. Наші предки напередодні зеленої неділі — ретельно прибирали всю оселю. Кімнати та подвір’я прикрашали зеленими гілками. Брали гілки клену та верби, липи та акації, а також ясеня, горіха та дуба. А от осика вважається забороненою рослиною, адже за легендою на ній повісився Юда. Свіжу зелень розставляли в горщиках, прикрашали нею вікна, двері, ікони. Під іконами запалювали лампадку або свічечку, тьмяне світло якої, пробиваючись крізь густу зелень, навівало на серце почуття радості.  А підлогу будинку застеляли ароматними рослинами: любистком та м’ятою, татарським зіллям тощо. 

 З рослин робили настоянки, відвари та талісмани. Відвари та настоянки використовували для лікування, профілактики застуди, краси. А талісмани робили так: збирали та засушували трави з квітами, обкурювали мелісою, чебрецем або кропивою і клали в маленький мішечок. 

 Раніше українці надавали перевагу лікувальним травам, котрі за повір’ями найбільше набувають особливої сили саме  в день Трійці. Потім їх святили у церкві та зберігали у будинку цілий рік. До речі, традиція прикрашати зеленню дім збереглася донині. Не тільки українці мають звичай святкового заквітчування. Схожі традиції збереглися в Данії, Норвегії та Швеції. За старих часів англійці та німці теж квітчали свої оселі. «Зелені традиції» виявилися надзвичайно живучими.

  У народі живе думка, що свято Трійці тісно пов'язане з міфічними істотами русалками. Наче місяць і зорі викликають русалок з води на берег. Вони не мають на собі одягу, у них біле знекровлене тіло, довге волосся, зелене, як трави, стан високий і гнучкий, очі палкі і сині. На голові в кожної вінок з осоки, а в старшої з водяних лілей. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся, або водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, співаючи пісень.

 Здавна заборонялося купатися в річці, озері або морі, бо русалки можуть до смерті залоскотати тих, хто не дасть відповіді на їхні загадки. А дівчатам потрібно ходити в ліс збирати цілющі трави та кидати чарівним істотам сплетені з зелені вінки. Русалки нібито натомість надішлють заможних наречених. 

  Ще з часів Київської Русі для  хлопців Зелені свята були періодом прийняття важливих рішень. Наші пращури вважали це чудовим часом, щоби посвататись. Мовляв, шлюб буде вдалим і довгим. Але весілля на Трійцю не робили. Вважалося, що найкращий сценарій вдалого шлюбу -  сватання на Зелені свята, а весілля на свято Покрови (14 жовтня).

Під час Зелених свят Русалій були свої особливі ігри для молоді. Серед юнаків поширеними були бої, перебої та перегони. Бились один на один чи група проти групи. Ці ігри були дуже різноманітними за своїми правилами – учасники могли битись кулаками чи без рук (тільки грудьми).Можливо, ці ігри були символічним утвердженням повної перемоги літа над зимою, або ж були змаганнями між двома парубочими громадами. Деякі науковці вважають, що ігрища на тематику боротьби є замовляннями перед військовими діями, війнами.

Досі існують обов’язкові ритуали на Зелені свята. Один з них - відвідування могил померлих родичів. Їх також прикрашають зеленими гілками. У багатьох регіонах  влаштовують на цвинтарі поминальну трапезу.

Шити, пекти і працювати на городі, як і на інші великі християнські свята, на Трійцю не можна. Трійця збігається з закінченням тяжких трудів та підготовкою до збирання врожаю. Тих людей, хто не відпочиває в цей день, за повір’ями, чекають напасті: у тих, хто оре, худоба впаде, у тих, хто сіє, град поб’є посіви. У тих,  хто пряде вовну, вівці заблукають.

У цей день близькі люди говорять один одному теплі слова, бажаючи здоров'я і добробут всій сім'ї.

Гарною прикметою на свята Трійці є дощ. Якщо на Зелені свята йде дрібний дощ, а потім одразу виходить сонце — чекайте на щедрий врожай цього року. Особливо врожай ягід, грибів та зернових. Якщо весь день тепла погода – добре вродять огірки. Якщо холодно – літо буде дощове та  холодне. Приліт стрижів на Трійцю означає, що справжнє тепло ще попереду. Зозуля кує – прикмета до того, що прийшов час льон сіяти.

У давнину, коли зірки сходили на небо, господині виносили на вулицю, чи ставили біля відчиненого вікна, різну випічку. Бублики, булки, коржі, печиво — усе це було частуванням для померлих родичів. А ті натомість, мали попросити в природи принести цього року гарний врожай. 

Отже, попереду магічний час, котрий з давніх часів пророкував долю.  Можливо, якщо пильно прослідкуєте за природою,ви дізнаєтесь майбутнє аграрної сфери нашої країни та свого особистого життя. А дотримання традицій допоможе здійснитися вашим  найбажанішим  мріям.