Ґонвальд

Інтерв'ю записала Христина Корнєва

Ґонвальд - чотири хлопці, яких об’єднала столиця. Вони - представники українського року, які неодноразово ставали хедлайнерами найбільш запальних тусовок. Ґонвальд - це фронтмен гурту Ігор, басист Оскар, гітарист Іван та барабанщик Василь.

- Як ви взагалі зрозуміли, що хочете займатися музикою?

Василь: У мене мама вчитель зі скрипки, тому в дитинстві я вчився грати на скрипці. Провчився 4 роки, а потім поїхав на навчання в інше місто. Я взагалі приїхав у Київ, щоб займатися музикою. Спочатку грав на вулиці, знайомився з усіма, а потім потрапив у гурт.

Оскар: У мене все вийшло рандомно. Я якось спробував зіграти на гітарі, це була Yamaha C40 чорного кольору. Я поставив собі ціль, що, коли я навчуся грати, піду в гурт. Я спершу пішов в Київську рок школу. Там мені сказали, що місць на гітару немає, є лише на бас. Спочатку подумав, що бас - фігня, але потім спробував і мені сподобалося. А тепер вже не можу грати на акустичній гітарі.

Іван: Мені просто завжди хотілося, з самого дитинства. Може, надивився на свого дядька. Коли він приїжджав у гості - завжди грав.

Ігор: Я в світ музики прийшов з вуличних виступів, мені музика дуже подобалась з дитинства. Я багато виступав у школі, але ніколи не задумувався над тим, щоб писати власні пісні. Коли я гуляв Сумами, тоді ще в школі вчився, побачив вуличних музикантів. Один з них грав на гітарі, інший - на кахоні. І у них ще був шейкер, який вони дали мені, щоб я спробував зіграти. Потім один з хлопців поїхав до Польщі, і я став замість нього грати на кахоні. Інколи кавери грав. Потім купив гітару в 2019 році. Почав вчитися грати на ній. Зараз я не дуже добре граю на гітарі, але вистачає для наших пісень. Почав писати власні пісні, і так закрутилося все. Я розумію, що це єдина річ, якою я можу займатися весь час, мені це не набридає і, щоб не було, я завжди готовий іти на репетицію. Мені це навпаки піднімає настрій.

- Як ви створюєте вашу музику?

Ігор: Я пишу тексти і основу пісні, акорди. Потім приношу її на репетицію, Василь підбирає барабани, гітаристи також свої партії трохи змінюють. Розбираємо по ходу.

- Як вам вдалося підлаштуватися під реалії війни?

Ігор: У червні я поїхав в Суми, на початку лютого у нас закінчилась оренда дому. Усі роз’їхалися своїми містами. Наприкінці лютого почалося повномасштабне вторгнення. Було дуже складно на початку, з творчістю взагалі не йшло. Потім уже, в червні, якось ми почали списуватися з хлопцями, набридло сидіти вдома, в Сумах. Там круто звісно: річка, відпочинок, але хотілося щось робити. Ми почали писати всюди, де ми до цього виступали, ще на нові проєкти писали. І так ми назбирали багацько концертів.

- Музика для вас це більше хобі, чи ви плануєте перетворити її на професію?

 Василь: У нас всіх є плани на те, щоб зробити це роботою.

 Ігор: Ми маємо дуже великі надії на наш проект.

 Оскар: Коли так багато вкладаєш в це, то хочеться зробити це чимось більшим, ніж своїм хобі. Хобі - це просто сидіти вдома і грати на гітарі. А ми дуже багато працюємо, тому немає сенсу залишати це маломасштабно.

Іван: Звичайно хотілося б, щоб це стало повноцінною професією. Зараз кожен з нас росте у своєму напрямку.

Ігор: Хочеться, щоб більше людей почуло нашу творчість. Наша основна мета - це, щоб людям подобалась наша музика. Ми робимо її такою, яка нам подобається. Якщо нам подобається, то знайдуться люди, яким це теж сподобається. Зараз ми за грошима не женемося, але хочеться, щоб в майбутньому це приносило нам дохід.

Василь: Загалом ми всі плануємо, щоб це стало нашою основною роботою.  Плани є великі, бажання є велике. Тому ми багато де виступаємо. У нас скоро записи мають вийти.

 Оскар: Нещодавно нам заплатили чотирма банками сидру і тисячма гривнями. Було прикольно.

 - Існує багато стереотипів про рок музикантів. Як ви до них ставитесь?

Ігор: Мені здається, зараз це вже не зовсім актуально

Василь: Мені здається, український рок не так до цього відноситься. Якщо брати українських артистів, популярних, то не видно, що вони вживають речовини. Вони не дуже отвязні чуваки. Український рок більш лояльний такий, більш ідейний, ніж поп. В українських рок піснях є сенс.

 Оскар: У рок музикантів в Україні немає грошей, щоб купити собі наркотики.

 Ігор: Хочу ще наголосити на тому, що я дуже переймаюся текстами пісень, хочу вкласти в них сенс. Мені дуже дивно слухати пісня без сенсу. Хочеться щось донести кожною піснею. Хочеться, щоб люди відчули наш настрій.

 - Ви плануєте скоро випускати ваш перший реліз. Яким він буде?

Іван: Він буде натуральним. Таким, як живі інструменти, голос має звучати так, як його чують на концертах.

Ігор: Ми вже записали пісні, зараз вони на стадії зведення. Пісень буде чотири, бо я по собі дивлюся, що, якщо в альбомі багато пісень, то лінь слухати всі. Ні в кого зараз часу на це немає, всі все роблять швидко. Тому наступні, може, навіть синглами будемо випускати. Після першого релізу, можливо, знайдемо лейбл якийсь для просування.  Хочеться вже професійно цим займатися.

Оскар: Хочу сказати прикольний анонс: в серпні плануємо грати з крутими чуваками, буде багато крутих гуртів. За минулий тиждень нам вдалося зібрати близько 20 тис. гривень на ЗСУ. Дуже приємно виступати з користю і бачити скільки грошей збирають, скільки йде на користь країні.

- Де можна буде послухати музику, ознайомитися з вашим гуртом?

Ігор: Ми будемо розвивати всі соцмережі, основа зараз - Інстаграм. У нас також є ТікТок. Будемо ще щось на ютуб робити. А музику збираємося випускати на всіх музичних платформах.