Українське кіно, за яке не соромно

У нашому суспільстві існує думка, що якісне кіно – це щось про закордонний продукт. Ми звикли дивитися фільми та серіали виробництва інших країн, і навіть не хочемо звертати увагу на вітчизняне. Проте думки, які ширяться нашим суспільством, що український кінематограф ще не готовий робити стрічки, які варті уваги, здебільшого – хибні.

Останні роки український кінематограф почав набирати нових обертів, формуючи у громадськості думку про вітчизняне кіно як продукт, що вартий уваги. Наші фільми все частіше можна побачити у списках номінованих робіт на визначні премії, а їх режисери стають відомими на весь світ.

Тож пропоную переглянути добірку фільмів нашого виробництва, які варті вашої уваги.

 

«Погані дороги» (2020, реж. Наталія Ворожбит)

Сюжет фільму заснований на однойменній п'єсі «Погані дороги», яку Ворожбит вперше написала російською для Лондонського театру «Королівський двір». Стрічка складається з п'яти новел, об'єднаних темою доріг. Як зазначає сама режисерка, це кіно про п'ять розбитих доріг. П'ять реальних історій жителів Донбасу і українських військових. Тих, чиє життя проходить по обидва боки лінії розмежування. Історії про кохання, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на тлі порушення кордонів державних.

Міжнародна прем'єра фільму відбулася 3 вересня 2020 року на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі Міжнародного тижня критиків, де стрічка не змогла перемогти, однак отримала заохочувальну «Нагороду веронського кіноклубу. В український ж прокат фільм вийшов 20 травня 2021 року.

 

«Носоріг» (2021, реж. Олег Сенцов)

Це перший фільм українського режисера Олега Сенцова після повернення з російського ув’язнення. Проєкт фільму був готовий ще у далекому 2012 році, проте через незаконне ув’язнення режисера, зйомки стрічки розпочалися лише у 2019.

Фільм створений у копродукції України, Польщі та Німеччини.  Його дія розгортається у 1990-ті в Україні. Головний герой — бандюга на прізвисько Носоріг втрапляє у лещата українського кримінального світу 1990-их та починає свій кривавий шлях, що приводить його зовсім не туди, куди він очікував. Фільмування стрічки «Носоріг» проходило в Кривому Розі, Львові та Києві.

Фільм брав участь у програмі «Горизонти»  Венеціанського кінофестивалю й отримав схвальні відгуки західної преси. А пізніше ця кримінальна драма вийшла на Netflix.

 

«Плем’я» (2014, реж. Мирослав Слабошпицький)

«Плем’я» - це кримінально-драматичний фільм, дебютна робота режисера Мирослава Слабошпицького, яка стала найтитулованішою в українській історії кінодрамою.

Фільм розповідає про молодого хлопця Сергія, який прибуває до інтернату для глухих, де вступає в кримінальне угрупування «Плем'я» й закохується в дівчину Аню. Стрічка особлива тим, що вона стала першим фільмом у світі, знятим без єдиного слова — виключно українською жестовою мовою, і при цьому не має субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу.

Стрічка вийшла в прокат у десятках країн та була представлена на понад 100 кінофестивалях світу, де отримала понад 40 нагород, серед яких Європейський кіноприз і три призи Каннського кінофестивалю. А 10 вересня 2015 року творцям «Племені», режисеру Мирославу Слабошпицькому та оператору Валентину Васяновичу, була присуджена Державна премія України імені Олександра Довженка за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.

 

«Сторожова застава» (2017, реж. Юрій Ковальов)

Найвідоміший український фільм-фентезі, знятий за мотивами однойменної книги Володимира Рутковського. У центрі сюжету — сучасний школяр Вітя, який через портал часу потрапляє до минулого — на тисячу років тому за часів богатирів.

У лютому 2015 року на Європейському кіноринку Берлінського міжнародного кінофестивалю права на прокат фільму було продано до Франції. У березні 2016 року на Гонконзькому кіно та телеринку фільм «Сторожова застава» був проданий дистриб'юторам на територію Індії, В'єтнаму та Малайзії. А папередодні виходу фільму відбулася широкомасштабна рекламна кампанія. Окрім традиційних бордів, плакатів, громадський транспорт, інтернет та телевізор, один із спонсорів фільму — компанія-оператор « Укрпошта » — випустила 130 тисяч марок із зображенням фільму. ^[13] А на станції метрополітену " Золоті ворота " пройшов рекламний флешмоб за участю акторів фільму, які в лицарському обмундируванні пройшлися з мечами по станції, виконуючи саундтрек фільму. 

 

«Атлантида» (2019, реж. Валентин Васянович)

«Атлантида» — український фільм режисера Валентина Васяновича. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 2019 року на 76-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі , на честь чого над островом Лідо , головною його локацією, підняли прапор України.  На цьому ж кінофестивалі у програмі «Горизонти» картина отримала приз за найкращий фільм.

Фільм розповідає про майбутню перемогу України у війні з Росією та деокупацію Донбасу . В «Атлантиді» події розвиваються у 2025 році на Донбасі, «через рік після закінчення війни». Територія вже визнана непридатною для проживання, а довкілля настільки спустошене, що зміни видаються неможливими.

Олена Гусарова