Интернет реклама УБС

17.10.22

Десять типів кіно або як поговорити з фільмом

   Чи задумувались Ви колись скільки фільмів подивились за все життя? Напевно, ні. Але Ви точно знаєте свій улюблений жанр (чи декілька жанрів) кіно. Фентезі, історична драма, бойовик – стандартні слова з кіносайтів, які наче розповідають нам про фільм, але чи так це насправді?
  Відомий американський сценарист Блейк Снайдер вважає, що розділ фільмів повинен казати глядачу набагато більше, ніж просто напис під назвою «романтична комедія». Про це він згадує у книзі «Як блискавично писати живучі тексти. Врятуйте кицьку!».
   Снайдер сформував власні категорії фільмів, які, за його теорією, будуть актуальними десятки років. Десять типів кіно за Снайдером і приклади :
• Монстр у домі – головна заповідь цього жанру – «Не дай себе з’їсти». Жанр має два робочі елементи: монстра і дім. До таких належать усі фільми жахів, про привидів, духів на надприродні явища. Наприклад: «Щелепи», «Тремтіння землі», «Чужий», «Екзорцист», «Фатальний потяг та «Кiмната страху».
Золоте руно – якщо фільм можна віднести до категорії «фільм-подорож» або про пограбування, то це точно його жанр. Тема фільмів із «золотого руна» завжди одна й та ж – внутрішнє зростання головного героя. З того, як на героя впливають усі події, по суті, й складається сюжет. Найкращими прикладами є «Зоряні війни», «Чарiвник краïни О3», «Літаком, потягом й автомобілем», «Назад у майбутнє», «11 друзів Оушена».
Джин із пляшки – фільми про здійснення бажання, де герой спочатку має бути зацькованим та потерпаючим від гніту свого середовища, а потім стає володарем свого життя. Зіркою цього жанру став Джим Керрі. Його кінокартини «Маска», «Брехун, брехун» та «Брюс Всемогутній» стали класикою «джина з пляшки». Ще до цієї категорії належать такі фільми, як «Любовний напій №9». «Чумова п'ятниця», «Флаббер» та «Вiдкритий чек».
Хлоп із проблемою – жанр, який варіюється за стилем, інтонацією й емоційною наповненістю від фільмів «Аварія» та «Міцний горішок» до «Титаніка» і «Списку Шиндлера». На перший погляд, ці фільми не мають нічого спільного, але дещо все ж таки є. Їх цілком описує фраза: «Звичайний хлопець опиняється в незвичній ситуації». Весь сюжет фільму спрямований на розв'язання певної проблеми.
Обряд посвяти – цей жанр зібрав усі історії про зміни, біль, страждання та життєвий вибір. Цю категорію становлять усі фільми про кардинальні зміни у житті – від «Десятки до «Звичайних людей» і до «Днів вина і троянд». Мораль цих кінострічок одна – «Це життя!».
Найдорожчий друг – цей жанр розповідає про динаміку стосунків, більших за звичайну дружбу, які можна побачити в кіно про друзів-поліціянтів, – «Тупий і ще тупіший» та «Людина дощу». А ще сюди належать усі на світі історії про кохання!
• Чому-був-скоєний-злочин – яка рiзниця хто, якщо значення має тільки чому. На відміну від Золотого руна, суть хорошого фільму з цієї категорії полягає не у змінах, які переживає герой, а в тому, як глядачі відкривають для себе такі сторони людської природи, про які вони навіть не здогадувалися, поки не стався цей «злочин» і не почалася ця справа. Сюди належать «Китайський квартал», «Китайський синдром», «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі» та «Своя людина».
Тріумф телепня –- одна з найстаріших категорій історій, під яку підпадають «Коли я буду там», «Форрест Гамп», «Дейв», «Придурок», «Амадей» та роботи німих коміків на кшталт Чапліна, Кітона і Ллойда. Усі ці фільми написані за принципом «Тріумфу телепня». Він полягає у створенні конфлікту між дурнем-невдахою й важливішим, значно сильнішим і часто «впливовим» поганцем.
Невільники – як можна зрозуміти з назви, тут мова про групи людей, об’єднання, родини. Ці історії особливі, бо вони й віддають таким об’єднанням належне, і розкривають проблеми втрати у них власної ідентичності. Приклади: «Звіринець», «Польовий шпиталь», «Пролітаю чи над гніздом зозулі», а ще - родинні саги, як-от «Краса по-американськи» і «Хрещений батько».
Супергерой – це не тільки очевидні історії на кшталт «Супермена» i «Бетмена», що відразу спадають на думку, а й «Дракула», «Франкенштейн» і навіть «Гладіатор» разом з «Іграми розуму». Жанр «Супергерой» - разюча протилежність «Хлопа з проблемою», і найкраще його можна описати протилежним визначенням: незвичайна особа опиняється у світу простих смертних.
Виявляється, світова кіноіндустрія дуже легка та зрозуміла кожному, якщо використовувати трохи більше аналізу. Блейк Снайдер проробив велику роботу і зробив собі ім’я у Голлівуді, отже його теорія варта уваги. Тим паче з її використанням кожен може уявити себе відомим кінокритиком!
Карина Доломанжи 

Немає коментарів:

Дописати коментар