Херсон – це Україна! Що відомо про місто на півдні країни?

 

Авторка: Сластнова Єва

11 листопада вся Україна безмежно раділа чи не найважливішим змінам на фронті. Після 8 місяців окупації наші ЗСУ повернули під український прапор Херсон. Соціальні мережі заполонили відео від щасливих херсонців, які зустрічали обіймами та щасливими вигуками українських визволителів.

Місто було єдиною обласною столицею, яку була окупована росіянами з початку повномасштабного вторгнення. Регіон є надважливим у багатьох аспектах. По-перше, Херсон – це великий сільськогосподарський край, який відомий своїми помідорами та кавунами. По-друге, місто є прямою дорогою у Крим. Проте Херсон не лише суто продовольчий регіон, а й багатокультурне українське місто зі своєю давньою історією.

Попри гасла російських пропагандистів, до заснування Херсон не був просто степом біля моря. Перші люди оселились на цій території, ще в епоху міді та бронзи. На місці одного з центральних парків міста, де коли стояла Херсонська фортеця, було знайдене скіфське поховання, яке датується IV—III ст. до н. е.

На місці поховання було знайдено багато речових історичних джерел: монети, наконечники стріл, античні амфори, плитки з грецьким написом тощо. Очевидно, що регіон у різний час ділили скіфи, сармати та греки. У часи козацької України на території Херсону були дві відомі Запорізькі Січі: Кам'янська на правому березі й Олешківська на лівому.

А от офіційною датою заснування міста вважається 1778 рік. Саме у цей рік і почали закладати Херсонську фортецю за проєктом головного архітектора Михайла Вєтошнікова. Цікаво, що місто засноване раніше за більш відому Одесі (йдеться саме про офіційне заснування) й місцеві жителі Херсону дуже пишаються цим фактом, бо все-таки піддаються впливу порівнянь. З початку свого заснування, Херсон був господарським та культурним містом на берегах Дніпра.

У 19 столітті місто почало активно розвиватись. У 1813 році – в Херсоні закладено повітове початкове училище – перший державний навчальний заклад в місті. А у 1818 році – було засновано Херсонське духовне училище. Так діти та підлітки мали можливість отримувати початкову та духовну освіту.

У 20 столітті місто стало культурним центром півдня, у порівнянні з промисловим Миколаєвом та торгівельною Одесою. З Правобережної України до Херсону доходили літературні впливи. Осердям українського життя в місті стала так звана Стара Громада, що отримала в часи Української революції формальну назву "Українська хата". Навесні 1917 року громада організувала численні мітинги у підтримку Центральної Ради. Головою організації був український письменник Микола Чернявський. У діяльності «Української хати» також брали участь й інші відомі письменники, такі як: Михайло Коцюбинський та Володимир Винниченко.

Не були слабкими херсонці й у співах. Усі ми знаємо про мужню та незламну Чорнобаївку, але це місто було відоме, ще до 26 невдалих спроб росіян зайняти місто. Мешканці Херсонської області виділяють місто завдяки славетному Чорнобаївському народному хору. У якому мешканці Чорнобаївки показували свою гордість за приналежність до України та любов до неї.

Також Херсонщина є батьківщиною українського футуризму. Давид Бурлюк уроджений херсонець та лідер вітчизняного футуризму. Автор виставки «Бубновий валет», яку відвідало понад 8 тисяч цінителів мистецтва та де було представлено 10 картин автора. А в селі Олешки проживала художниця-наївістка Поліна Райко. Ім’я художниці стоїть на ряду з такими як: Марія Приймаченко та Ганна Шостак.

Наївне мистецтво

У Херсоні на театральній сцені ставили свої постановки корифеї українського театру. Театральні цінності залишились у регіоні й зараз. У Херсоні театральна традиція від корифеїв і мистецтва лялькового театру Всеволода Меєрхольда переросла в майданчик театр-док, який  щорічно влаштовує фестиваль «Мельпомена Таврії».

Точно невідомо, які події відбудуться у цьому регіоні, куди далі будуть просуватись ЗСУ та які ще випробування чекають на херсонців. Але можна сказати впевнено, що Херсон – це українське місто талановитих людей та широкої культури.