Як перевіряти інформацію в Інтернеті?

Авторка: Анна Некрашевська

З початком повномасштабної війни інформаційний фронт дуже активізувався. Кількість дезінформації про світову політику, внутрішні справи України та Росії зросла в рази. Це одна з ознак гібридної війни, яку веде РФ. І  оскільки всі українці вже понад півроку майже цілодобово стежать за розвитком подій на своїх смартфонах, «медіа інформованість» стала важливою для протидії ворогу. Здатність розпізнавати фейки та дезінформацію та реагувати на них—це спосіб протистояти інвазивним схемам і нейтралізувати їх.

Крок 1: Шукаємо першоджерела

Перше, на що варто звернути увагу — це тон і стиль повідомлення в каналі, чаті чи групі. Медійники з хорошою репутацією дотримуються журналістських стандартів і не вдаються до клікбейту, поширення неперевірених даних або ж емоційних переконань без доказів.

Трапилися повідомлення з емоційними фразами чи радикальними висловами? Якщо немає джерела інформації, не вказано автора коментаря чи в тексті посилаються на невідому особу («мій кум/ сват/ брат знає», «інформація ПЕРЕВІРЕНА»), а також закликають «максимально поширити новину» — найімовірніше, перед вами фейк. Часто такі повідомлення ще й містять забагато знаків оклику, знаків запитань чи емоджі.

Крок 2. Перевірте фотографії та документи

У соцмережах часто з'являються відредаговані фотографії та скановані копії документів. Наша перцептивна психологія така, що коли поряд з текстом з'являється «фотопідтвердження», наша свідомість автоматично позначає те, що ми бачимо, як справжнє і реальне.Ідея перевірити інформацію може прийти (в кращому випадку) пізніше.

Є також кілька простих інструментів, які допоможуть виявити походження фото або ж наявність домальованих елементів без вивчення методик фотошопу.

Перший із таких інструментів — це Google Images. У гугл є опція пошуку не лише за текстом, а й за зображеннями: обравши «Зображення» у верхньому меню та завантаживши файл, ви побачите, коли та де вперше з’явилося зображення.

Не менш простий і зручний у користуванні пошуковик зображень — TinEye. Він допомагає не лише здійснити зворотний пошук зображення, тобто шукати сторінки, на яких ця картинка була опублікована раніше, а й відразу фільтрувати результати за такими параметрами:

– дата (найновіші чи найдавніші);

– розмір і вага файлу;

– кількість публікацій на тому чи тому сайті або домені.

Дещо складніший інструмент — Forensically, що допомагає проаналізувати різні шари завантаженого зображення.

Програма також показує метадані фото, тобто ключові технічні параметри — час, коли воно було зроблене, розміри, вагу файлу, характеристики камери, якою знімали зображення тощо.

Крок 3: перевіряємо відео

Із відео також варто бути уважними. Клікбейтний заголовок, який ви бачите на сайті, чи обкладинка на ютубі не завжди передають реальний зміст відеоматеріалу. Перш ніж довіряти інформації в тому вигляді, в якому її подає автор — перевірте інформацію про канал (коли з’явився, про що він, чи не є клоном оригінального ЗМІ), погляньте на дату завантаження в описі під самим відео, тобто під заголовком.

Війна в Україні вкотре показала, наскільки важливо фільтрувати інформацію та проводити якісний фактчекінг. Адже на його прогрес впливають не лише фронтові досягнення, а й користувачі соцмереж, ЗМІ, громадські аналітики та дослідники. Тому важливо, щоб ми відповідали як за весь вміст, який ми споживаємо, так і за вміст, яким ми ділимось.