Спільна мова

Авторка: Анастасія Подобана

     Не потрібно користуватись дослідженнями чи статистикою, щоб відслідкувати збільшення кількості українськомовних українців після повномасштабного вторгнення росії. Українська мова настільки утвердилась у публічному просторі, що навіть складно пригадати як було раніше. Усе ж чимало в минулому російськомовних громадян країни перемкнули свій мовний апарат на українську ще до 24 лютого. Дехто зробив це до початку війни, комусь причиною відмови від російської слугували події Євромайдану 2014 року, а хтось усвідомив важливість рідної мови незалежно від суспільних подій. Також масовий перехід на українську відбувся після оголошення визнання “незалежності” так званих “ЛНР” та “ДНР”.  Внаслідок цього в соціальних мережах організувався масовий бунт російської, суть якого полягала в репостах зі словами “это мой последний твит на русском”. Єднання України в цьому культурному питанні відчувалось напрочуд потужним у перші місяці масштабної війни, проте згодом конфлікти щодо мови стали неминучими, адже думка українців різниться. Як ж віднайти спільну мову і дійти консенсусу?

     Щоб знайти вирішення проблеми російської мови в Україні варто глянути вглиб та з‘ясувати звідки вона тут з’явилась. Пропагандистські закиди росії про “ісконно” російськомовне населення Донеччини та Луганщини вже віддавна не працюють, адже свідомі громадяни знають, що існує чимало матеріалів, аудіозаписів та карт, що доводять протилежне, зокрема Атлас української мови та аудіотека Інституту української мови НАН України, де можна побачити й почути, що ще століття тому більшість населення цих територій розмовляла саме українською. Якщо запитати звичайного школяра про мовні репресії, то, мабуть, він з впевненістю назве Емський указ та Валуєвський циркуляр, проте ці заборони не були єдиними, а найжорстокіші вчинила радянська влада вже пізніше. Боротьба проти Скрипниківщини, жорстка партійна цензура, масові арешти української інтелігенції, «розстріляне відродження» та зрештою лінгвоцид. В одному з епізодів фільму  “Заборонений” в Горлівці 1963 року вчитель української Василь Стус отримує від матері його учениці відмову від вивчення рідної мови зі словами “ви мєня прастітє, хай вона краще рускій ізучає- в житті легше буде”. 

Як усвідомити важливість мови в сучасному контексті? Існує безліч українців, які чудово знають свою історію, цікавляться політичними та культурними питаннями та загалом є патріотами своєї країни, але все ж не переходять на українську й не бачать у цьому нагальної потреби. Вважається, що в 21-ому столітті мова- це просто засіб комунікації й не більше, проте росіяни доводять протилежне. Вилучають українські книжки з бібліотек на окупованих територіях і спалюють їх, змінюють назви населених пунктів з української на російську.

     Зокрема історія із стелою на в’їзді в Маріуполь з розтягненою буквою «і» зі встромленим металевим шматком є безпосереднім доказом того, що мова важлива.

Ба-навіть українська унікальна літера “ї” стала символом супротиву й незламності в окупованому Маріуполі. Жителі міста малюють її у різних місцях, демонструючи ворогу, що Маріуполь- це Україна.

     Українці росли в різних умовах та мають різний життєвий досвід. 

Іншу сторону впливу російської на життя українців вдало розкриває інфлюенсер Данило Гайдамаха на інтерв’ю Першому каналу: «Я народився російськомовним. Це настільки жахливо, що в центрі України, народжений з українським прізвищем, ти несеш в цей світ чужу мову, бо ти є транслятором тих травм, які накладали на твою родину. Мені болить і я досі відчуваю провину, хоча я просто народився таким, але ж ні, зараз я беру відповідальність за це, бо ніхто інший цього не зробить за мене». 

     Як Данило, так і інші мають різний досвід, проте всі вірять, що російськомовні зможуть побороти свій біль, а українськомовні не відчуватимуть дискомфорт у жодному кутку країни. 

     Повага до травм не буває тільки з однієї сторони, тож не варто знецінювати досвід та почуття одне одного, бо речі, які відрізняють нас від росіян,- це єдність, підтримка, історія і пам’ять. А українська і є спільною мовою українців, тож заговоривши нею, ми зможемо її віднайти.