Таким став лейтмотив найбільшого форуму волонтерів України
Це був рекорд. Для українського волонтерства. Навряд чи його фіксуватиме «Книга рекордів України», але ще ніколи стільки волонтерів не збиралися разом. Тим більше, на своєму, можна сказати, професійному заході! Близько шести сотень.
Як повідомила на відкритті кількаденного заходу у Трускавці координаторка освітніх програм і супервізії міжнародної волонтерської мережі «Volunteer Community FSU» в Україні Дар'я Єфіменко, на час її виступу вже було зареєстровано 415 власне волонтерів; плюс 82 лектори і 42 координатори, які також, ті ж самі волонтери…. Великі делегації приїхали зі столиці та близького Львова, що недивно, але понад 60 делегатів надіслали Запоріжжя та Одещина, необласний Кривий Ріг був представлений трьома з половиною десятками учасників. А загалом географічно волонтери представляли всю державу: від прикордонних з Росією північних Сум і Шостки до південного прифронтового Миколаєва… Понад двісті волонтерів з зони, близької до бойових дій. Усього було презентовано 30 міст. Якщо додати, що до нас прибули гості з близьких Молдови і Німеччини, та далеких Ізраїлю та Сполучених Штатів, то захід став впливовим міжнародним форумом.
Однією з головних цілей конференції «Volunteer Community» Ukraine стала мотивація для волонтерів, адже вигорання за цей буремний рік стало великим навантаженням для добровольців, що віддають всі свої сили і час на допомогу іншим.
– Ми хотіли дати волонтерам нову мотивацію у роботі, тому що наша конференція – місце, де вони можуть зарядитися новими ідеями, поспілкуватися і підтримати один одного, -- сказала Оксана Галькевич, українська директорка програм JDC, яке сприяло проведенню заходу.
Волонтерам необхідно розслаблятися, знімати моральне навантаження, і відновлювати ресурс, переконана Єфіменко. Бути волонтером важко, часто-густо ця діяльність пов`язана з великою небезпекою.
– Спочатку допоможи собі, а потім допоможи людям навколо, - зауважила Єфіменко, -- принцип нашої волонтерської мережі. Коли в тебе нема ресурсу, нема якісної допомоги, то ти собі ще більше нашкодиш. В рамках конференції одна з основних цілей – дати волонтерам емоційне розвантаження, нові методи по роботі зі стресом; саме тому багато сесій з цієї тематики і ми невипадково залучили професійних психологів. Цікаво, що центри психологічної підтримки торік відкрито у Києві, Полтаві, Хмельницькому, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі…..
Сесії «Стрес. Травма. Перша психологічна допомога», що відбувалися другого дня за сприяння Центру психологічної підтримки, були настільки затребуваними, що на них проводився попередній запис. На 25 осіб. А загалом за дні форуму відбулося понад сотню з гаком майстер-класів, пов`язаних зі специфікою волонтерства, проводилися креативні воркшопи з кулінарії, орігамі, арт-терапії, танцювальні й пісенні інтерактиви, просвітницькі лекції. Від досвідчених лекторів можна було дізнатися, як справлятися з конфліктними ситуаціями, як працювати з людьми похилого віку і важкохворими дітьми, взаємодіяти в команді й навчитися техніці роботи з власним ресурсом.
Лише у післяобідні сесії першого дня автору даного матеріалу вдалося побувати на лекції Олега Ростовцева «Інформаційний світ: агітація та пропаганда. Як захиститися від їх шкоди та використовувати на благо», послухати історію створення і теперішню діяльність мережі «Volunteer Community» від Єфіменко, а також взяти участь у приготуванні хумусу. Протягом усіх днів можна було обмінятися досвідом з різних ініціатив, приміром, урбаністики, , послухати різноманітні семінари, навіть, такі незвичні, як «Неймовірна ТИ. Жінка та сексуальність», що проводила Ельвіра Маслова.
Щоранку всі охочі могли взяти участь у спортивних заняттях на власний вибір: фітнес, йога, тхеквон-до, і навіть такому незвичному, як нейрогімнастика. Про останнє тренерка С. Тукало пожартувала, що дана гімнастика – для лінивих, але, насправді, ці вправи – дуже важливі для тренування нашого мозку.
Волонтерство носило абсолютно різні й неповторні форми: хтось евакуював людей з окупованих територій, що вимагало надзвичайної концентрації, хтось у перші дні війни допомагав стареньким, купуючи тим за часів дефіциту перших днів війни продукти і товари за власні кошти, а комусь до вподоби була культурна складова, як от розчищення кладовищ, створення мозаїки чи навчання танців.
Наостанку роботи форуму відбувся «Ярмарок проектів». Представники «Volunteer Community» з усієї країни представляли креативні ідеї для своїх колег. Хмельничани презентували дитячий театр, кияни вчили робити свічки, а психологи вже відкритих центрів консультували без обмежень всіх охочих учасників конференції…
Сергій Бахін
Немає коментарів:
Дописати коментар