Що переживає митець під час війни ?

 

Авторка : Вероніка Лифар 

      Прокидайся, війна! -  такі слова розбудили мільйони українців 24 лютого. Сльози, розпач, біль охопили й  Ірину Болюх, піаністку, авторку пісень, співачку та ведучу. Вона  розповіла нам як повернутись до творчості навіть в умовах війни.

      Як і в більшості з нас, поділилась Ірина, настала депресія та нерозуміння, що ж робити далі. Здається, що реальність припинилась. У вир роботи повернуло запрошення на вечір для жінок. Атмосфера заходів стала душевнішою, більше відчувається згуртованість. Змінились слухачі й автори. Ми хочемо чути більше української музики, яка стала значно різноманітнішою, з’явилось більше виконавців.

       Мистецтво живе й розвивається навіть у війну. Проте в бомбосховищі, під звучання сирени співачка зізнається, що не до творчості. Ірина згадує, як під час тривоги у сховище  спустились учні музичної школи, перервавши заняття, зі скрипками в руках почали грати, аби відволіктись від страху. Своїм учням  радить не зупиняти по можливості навчальний процес та займатись музикою і не хвилюватись в разі пропуску занять. Якщо не зараз, то в майбутньому знання обов’язково знадобляться. Співачка продовжує писати альбом та передавати знання новому поколінню. Адаптуватись до нових реалій легше, продовжуючи свою місію на слідуючи меті. 

       Гортати стрічку новин – болісно, від таких емоцій не втечеш. Але не варто допускати самоізоляції, аби не впадати в  депресію - каже Ірина. Не можна зациклюватись виключно на негативних емоціях. Маємо триматись, продовжувати жити далі та працювати, саме так нам легше вистояти в такий складний і мужній для нас період. Радить донатити на ЗСУ –це згуртовує, перемикає фокус на позитив. В кожному дні слід помічати хоч щось хороше і бути вдячним за ці прожиті миті. 

      Загасити поклик до творчості в душах наших українських митців – неможливо!