Катерина Ніловка
Мотивація-це психофізіологічний процес, який під дією зовнішніх або внутрішніх факторів, стимулює у людей бажання займатися тією чи іншою діяльністю.
Самодиципліна - по-перше, це риса характеру, яку людина виробляє у собі протягом життя. Це навичка досягати своєї мети. Вона дозволяє робити саме те, що вам хочеться, тому що ви знаєте, що за допомогою дисципліни можна досягти чого завгодно.
Тож, що краще? Чекати прилив мотивації чи почати розвивати в собі дисципліну?
Вчені довели, що мотивація - швидкоплинне явище. Мотив - це предмет бажання, ідея, що раптом спонукає до дії і так само раптом зникає. Вона допомагає людині досягати своїх цілей лише за певного психічного стану, тобто за наявності натхнення. На мотивацію впливає все, час, обставини, настрій. Люди, залежні від мотивації - постійно потребують однакової стимуляції для виконання типових, обов'язкових завдань.
Дисципліна ж в свою чергу, не потребує певного психологічного стану. Це регулярне, систематичне виконання завдань, незважаючи на зовнішні фактори. Дисциплінованість допомагає нам розвивати в собі рефлексію, змінюватися та адаптуватися під навколишнє середовище, а також розвиває позитивні звички, які допомагають в роботі. Дисциплінованість виробляє в нас характер і дозволяє нам досягати мети там, де ми є, з тими, з ким ми є, з тим, що можемо.
Мотивація і дисципліна ефективно працюють як партнери і підсилюють одна одну, тільки якщо дисципліна в цьому партнерстві має домінуючу позицію.
Пам'ятайте, що у людей завжди є вибір. Біль дисципліни чи біль жалю. Біль дисципліни важить грами, а біль жалю тонни.
Немає коментарів:
Дописати коментар