Відновлювальна енергетика в часи війни: що змінилось?

Авторка: Тетяна Мельник

  Відновлювальна енергетика вже давно стала популярною темою для обговорення. За підрахунками вчених наявної в нас нафти вистачить на ще 40 років користування, а отже людство вже зараз має вирішувати звідки брати енергію. До того ж, враховуючи залежність країн Європейського союзу від російської нафти, питання відновлюваних джерел енергії набуває ще й політичного забарвлення. Тож, яка ситуація в Україні?

 До початку повномасштабного вторгнення галузь відновлюваних джерел енергетики (ВДЕ) стрімко розвивалась. У своєму звіті International Energy Agency (1) зазначає, що покращення сталих джерел енергії дало б Україні енергетичну незалежність. Станом на 218 в Україні існувало 347 проєктів з ВДЕ, з них 229 були направлені на сонячну енергетику (СЕС). Значну роль в такій популярності СЕС відіграв “зелений тариф” запроваджений у 2008 році. Закон про “зелений тариф” дозволяв власникам домашніх електростанцій відновлювальної енергії продавати залишок виробленої енергії державі. У 2015 році “зелений тариф” підв’язали під курс євро, а отже ціна енергії більше не страждала через інфляцію. Коефіцієнт на енергію СЕС був найвищим (2), тому встановлення сонячної електростанції було доволі вигідним вкладенням для пересічних громадян. 

  У 2022 після початку російської агресії сектор відновлювальної енергетики зазнав великих втрат. Багато домашніх та державних електростанцій постраждали від загарбницьких дій. Крім того, був суттєво скорочений “зелений тариф” (3), адже в умовах повномасштабної війни держава не здатна повноцінно його фінансувати. Країна майже повністю повернулась на невідновлювальні джерела енергії та ризикує знову потрапити в політично-енергетичну залежність. На жаль, війна поки не обіцяє яскравих перспектив для розвитку ВДЕ, проте деякі позитивні прогнози все ж є. 

У 2020 році Міністерство енергетики презентувало проєкт “Концепції “зеленого” енергетичного переходу до 2050 року”, який пропонував можливий перехід 70% енергозабезпечення країни на відновлювальні джерела енергії (4). Також проект пропонує повну відмову від вугільно-паливної енергетики та скорочення частки енергії атомних електростанції до 20-25%. Влада наголошує, що навіть після початку повномасштабного вторгнення ця концепція розглядається та обговорюється (5). 

 Українська галузь відновлюваної енергетики переживає не найкращі часи. На жаль, війна відкинула нас назад, нівелюючи частину зробленого прогресу. Проте, держава не зупиняється і шукає нові вирішення енергетичного питання, які працюватимуть не лише зараз, але й через декілька десятків років, коли невідновлювальні енергетичні ресурси перестануть бути світовим важелем впливу. 

Список використаних джерел

1) https://www.iea.org/reports/ukraine-energy-profile/sustainable-development

2) https://www.president.gov.ua/documents/1220-vi-8821

3)https://razumkov.org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny#_ftn7

4)https://se.net.ua/ukrainian-green-deal-kontseptsiya-zelenogo-energetychnogo-perehodu-ukrayiny-do-2050-roku/

5)https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3142287-minenergo-pereglane-koncepciu-zelenogo-energeticnogo-perehodu-buslavec.html