Гармонічна взаємодія двох факторів= любов до себе

    Більшість населення планети страждає від такого поняття, як нелюбов до себе і на це є багато причин, починаючи від дитинства і закінчуючи оточенням в дорослому житті. Шлях до контролю цієї ситуації, тобто до здобуття любові до себе, є дуже важким і може зайняти не тільки місяці, а й роки.

  Для когось любов до себе - повне прийняття себе з будь-якими недоліками чи навпаки. 

  Це стосується не тільки характеру, а фізичного сприйняття себе . Для когось любов до себе - це категорично внутрішні чи зовнішні зміни, завдяки яким ми стаємо «ідеальною» версією себе, котру можна полюбити. Як ми знаємо, найкращий варіант для всіх людей - це золота середина між можливими змінами, котрі вплинуть на наше сприйняття себе та вмінням прийняти те, що неможливо змінити. Важливо зазначити, що, на мою думку, притримуватись тільки першого чи другого пунктів є не дуже добре для будь-кого з нас .

  Перша ситуація: коли людина використовує тільки категоричні зміни, іноді дуже кардинальні. Незадоволеність зовнішністю часто призводить до змін такої міри, що людина навіть сама себе не впізнає, тоді вже це складно назвати шляхом до здобуття любові до себе, це вже шлях до самознищення . Звісно говориться не тільки про зовнішность, а й моральні цінності, внутрішні якості людини. Треба вміти контролювати ці зміни, аби вони не вийшли негативними наслідками для тебе самого.

   Друга ситуація: наприклад, коли людині легше сказати «я приймаю себе, навіть якщо мені не подобається моя зайва вага і я заздрю, дивлячись на інших стрункіших дівчат». Часто ми хочемо вірити, що не змінюючи нічого в собі- це є рівне прийняттю себе таким, який ти є і любові до себе . Я вважаю, це ніби ілюзія, в яку деяким зручніше повірити, аніж попрацювати над своїм мисленням на рахунок цього, адже любов до себе це про чесність самого до себе, в будь-яких її проявах, вміння взаємодіяти зі своїми страхами ,  прислуховуватись до себе. 

   Коли ти готовий до змін і при тому розумієш, що є погано і що є добре для розвитку твоєї любові до себе та коли приймаєш в собі ті речі, котрі є можливими для прийняття, а не ті, котрі спотворюють твою свідомість, сам тоді і тільки тоді ти готовий до розвитку любові до себе, ти готовий боротись зі своїми комплексами та страхами, аби забезпечити собі комфортне життя. Взаємодія прийняття та готовності до змін гарантує тобі осмислення цієї любові до себе. Її здобуття може зайняти багато часу, як я зазначала вище, але це того варте.

Єлизавета Ніщенко