Юрту незламності нам подарували казахи. Торік. Після варварських бомбардувань Москвою нашої енергетичної інфраструктури, казахи, що давно мешкають і працюють в Україні, вирішили зробити пункти незламності у вигляді автентичних юрт цього народу. Тож під час відсутності світла, до юрт, що живилися від генераторів, могли завітати всі охочі, щоб підзарядити телефон, випити чаю-кави, оглянути саму юрту, а також атрибути казахів у вигляді одягу, опису народних традицій, поспілкуватися про казахську культури з волонтерами, котрі були носіями етносу.
Перша така юрта відкрилася на початку минулого року у символічному місці – Бучі. Згодом, подібну встановили у парку Шевченка – біля пам`ятнику Кобзарю. Зроблено це було невипадково, адже наш геній користується великою пошаною у цій середньоазійській країні – більшість часу свого десятилітнього заслання він провів у Казахстані, де намалював чимало пейзажів місцевої природи, портретів мешканців і неодноразово згадував про цю місцевість у дописах.
У київській юрті навіть зробили цілу стіну з описом, малюнками перебування Кобзаря в Казахстані. Після Бучі та Києва, казахи спільно з місцевою владою встановили юрти в Дніпрі, Одесі, Харкові, Львові… Згодом «бучанська» юрта переїхала на Схід до Словя`нська, де й стоїть донині, а львівська – до Центральної України, можна сказати - до її серця…
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgAC4Mf5w9YLCgIoh3lGDlXjBFvSw_ngZ63ricO_q8TLzBb4Q-pKsTsHB419NFuTJ90-3-8ZYQB52ElEIyDcLxIegfPVVez16wKoT9QGeTtTDJc2lyMCC-kUGz6cyBckwe6TcXZTC08e2bkEZTJN5QwMew3J8dbt8H4goI4cWPGYhQMJ7Rjcj0EP_Ha_A/w400-h400/417249734_907604014105008_3501224744852575152_n.jpg)
В останню неділю січня торішню «львівську» встановили в історичному місці – на батьківщині Кобзаря – в найбільшому місті шевченківського краю – Звенигородці. Втім, тут вже виконуватиме іншу функцію – культурологічну, адже цього року агресор у меншій мірі атакував нашу енергетичну систему. «Тарасова юрта», як її вирішили назвати, за своїм контекстом трохи нагадуватиме київську, адже в ній розташовуватиметься матеріали, що повідають про перебування Тараса в Казахстані. Окрім казахської діаспори, участь у встановленні юрти на шевченківських теренах взяв і народний депутат України від цього регіону Сергій Нагорняк. Він же голова міжпарламентської групи дружби «Україна – Казахстан».
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiiKk7E4AEcg5KTvbLxwfU6esx_t_dS1Y7jwjG7i-k3Znb0j0RQmKQ7FzYG_rsJzAQIHvxRq7aMggJGmDr5Y-sgh3RI68mQxussAH1wKYyhcF2bo6O_Dlkv3BzWCMkTdtWXbCP_fSxlOP3ORFQ6mIKX4_VpOzrdjWlTLXCIp5mVtkb1iTdBF30VfKbbyA/w400-h225/416744898_399095329158328_1553122724175028132_n.png)
Презентувалася «Тарасова юрта» за великої кількості місцевого люду – до тисячі людей. Відкривав захід Нагорняк, який зазначив, що цей казахський символ відкривається в історичній місцевості, й присвячується цьогорічному 210-літньому ювілею з дня народження класика, що відзначатимемо вже за кілька тижнів. Юрта часто зображена на його картинах, вона слугувала і прихистком, і джерелом натхнення нашого генія. Закономірно, що така юрта з’явилася на малій батьківщині поета й художника. Шевченка і сьогодні поважають у Казахстані не менше, ніж в Україні. Його ім’ям названі вулиці в столиці, пам’ятники Тарасу є майже в кожному місті, а найбільший музей Шевченка за межами України знаходиться знов таки в Казахстану, підкреслив депутат.
Згодом промови виголосили голова Звенигородської районної військової адміністрації Юрій Піковський, заступник голови Черкаської обласної військової адміністрації Олександр Шамрай. Також завітав на відкриття й в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв (як виявилося під час його виступу), уродженець краю, котрий звертався: «Мої земляки!». Також привітав звенигородців і казахський підприємець Марат, що встановлював юрту. Але обмежився кількома реченнями, бо квапився з приготуванням традиційної тюркської страви – плову, аби згодом почастувати усіх охочих, що прийшли на свято. Протягом годинної церемонії відкриття поряд з юртою виступав народний аматорський ансамбль народної пісні «Заспів». А місцевий ансамбль сопілкарів дитячої школи мистецтв виконав кілька композицій вже в середині юрти.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhP7fQYCT3tvPeyLFKY97HRBlKfIR3vQkTIfr34IC5aycUl9OF0LjEI-QpiULoBW3S4CRlYq4dbMlVYQeIPWHoVd2in4zL_7VCuAzHyctOE0mr92IACuGiWumDipW759ihrcZRqR9WnoXq8qqPS4QUPHd7HPerGl4lbGa7tWJHge0HLBLK6Wwkc2n1mIQ/w300-h400/420103924_744300750979686_3083191953764933304_n.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhxDle2gkZ-HbVjKXRQ1mw40hgTPVOQjCiYhyphenhyphenW8m_V8r5qeXdt8eOPkERcK2jlOQ5Us3fGWM4_xBvAE1aiVKrAMkOwb-PYQ1SF0_Zcu3wNoVWbcdAguELjk451FSl3vjLhbtPxcjhKF4oGf8SNgpnFISV9LNzAYrvpduKM3Fl-CuOJWO-8PkQ9ubVaxdQ/w400-h193/417223259_1134007760948785_937686409525651147_n.jpg)
«Тарасова юрта» вже не буде пунктом незламності як торік у Львові, в Звенигородці вона виконуватиме функцію культурного центру. Це буде своєрідний освітній хаб: тут педагоги розповідатимуть про Шевченка, його період життя в Казахстані; в «Тарасовій юрті» можна ознайомитися з виставкою репродукції картин створені Шевченком у Казахстані. Представлено книги, де детально описано цей період життя видатного поета і казахська література в українських перекладах. Створений куточок для дітей з мольбертами й засобами для художньої творчості малечі, які, надихаючись творчістю поета, створюватимуть свої мальовані композиції. Відвідувачі можуть оглянути автентичні предмети побуту казахів та національні костюми. «Тарасова юрта» функціонуватиме щодня, у будні зранку до вечора, трохи пізніше відкриватиметься у вихідні. Організатори сподіваються, що вона стане не лише важливим культурним обʼєктом Звенигородки, а й частиною туристичної дороги на малу батьківщину Тараса.
Сергій Бахін
Немає коментарів:
Дописати коментар