Як змусити себе менше їсти, частіше займатись спортом, ефективніше працювати й почати вести здоровий спосіб життя? Потрібно виробити до цього звичку. Цей процес не є швидким, та й точно не є легким. Проте, що важливіше, це можливо. Яскравим доказом цьому є безліч наукових досліджень та історій успіху реальних людей, які можна запросто знайти у відкритому доступі.
Наші звички – добрі чи погані – дуже впливають на наше життя. Подеколи вони можуть навіть змінити наші рішення. Ба більше, вони можуть затьмарити розум і заблокувати здатність адекватно проаналізувати ситуацію. Справа звички: змусити людину діяти так, як вона неодноразово діяла раніше, простіше кажучи, діяти по інерції. От тільки, на жаль, не завжди подібні «фокуси» приводять до хорошого результату.
Та, на щастя, звички не формуються раз і назавжди. Їх можна будь-якої миті модифікувати чи повністю змінити. Проблема в тому, що не існує єдиної формули для зміни звички, адже їх – тисячі! Усі люди різні, як і їхні звички, тому кожен потребує особистого підходу до планування процесу відмови від тих чи інших дій. Частково це залежить від того, що кожна звичка людини викликана різними бажаннями.
Зміни не завжди відбуваються швидко й легко. Є звички, які легко проаналізувати та трансформувати, є складніші й стійкіші, що потребують тривалого дослідження. Проте, доклавши часу й зусиль, вдасться змінити будь-яку звичку.
Однією з популярних методик позбавлення звички є так звана зворотна реконструкція звички. Вона допомагає ефективно подолати прості звички (наприклад, смикання волосся, гризіння нігтів, смоктання пальців, моторні чи голосові тіки, заїкання). Однак більш складні звички можуть потребувати інтенсивніших форм зворотної реконструкції звички, таких як когнітивно-поведінкова терапія.
Однак дещо залишається незмінним: коли виникає звичка, мозок припиняє брати участь в ухваленні деяких рішень. Він більше не витрачає зайвий час на них, а перемикається на інші, більш важливі завдання. Важливо навчитися вміло контролювати свої звички.
Звички не зникають безслідно. У цьому є свої переваги, адже нам не доводиться щоразу вчитися робити одні й ті самі речі після тривалої перерви. Але є й недолік: мозок не відрізняє погані звички від добрих. Саме тому нам так важко регулярно займатися спортом чи правильно харчуватися, якщо ми звикли лежати на дивані та смакувати тістечка з цукерками.
Якби не існувало звичок, наш мозок вийшов би з ладу через неможливість опрацьовувати мільйони дрібних деталей щодня. Нам би довелося щоразу задумуватися над тим, як встати з ліжка, почистити зуби, одягтися, відчинити двері та ще над багатьма іншими елементарними діями, що повторюються з дня в день.
Щоб виробити якусь звичку, достатньо обрати просту вказівку й чітку винагороду. Проте, дослідження довели: щоб звичка закріпилась надовго, ваш мозок повинен очікувати майбутню винагороду, жадати її й прагнути отримати за будь-яку ціну.
Здавалося б, виробити звичку, знаючи її «формулу», дуже просто. Набагато складніше її підтримувати й утримувати. Щоб виконати якусь дію, необхідна сила волі, яку потрібно накопичувати протягом дня. Якщо ж вичерпати її на стомливі й виснажливі заняття, то на звичку не залишиться жодної сили, а разом із нею і бажання. Це ще раз доводить, що самодисципліна впливає сильніше на вироблення звички, аніж будь-яка найспокусливіша винагорода.
Є й інша сторона медалі, пов’язана з нашою психологією. Підсвідоме відчуття, що ми зробили добрий вчинок, позбавляє нас докорів сумління за погану звичку. Хоча, з іншого боку, психологія може стати корисною. Часто небажання виробити нову звичку напряму залежить від страху позбавитись від чогось звичного. У такому випадку в гру вступає невеличка хитрість: щойно ви постараєтесь тим чи іншим способом «замаскувати» нову звичку під давно відому стару, вам буде набагато легше впровадити її в ваше життя.
Персональні звички – це досить поширене явище, але чи задумувались ви про те, аби набувати нову звичку разом із кимось? Зважаючи на людську природу, ми всі потребуємо спілкування, підтримки близького друга, члена родини тощо. Хоча, якщо вдатися до маленького психологічного трюку, краще спробувати попрацювати над новою корисною звичкою не з найкращим другом, а, наприклад, з подружкою однокласниці, з якою ви познайомились місяць тому на вечірці. Чому? Є декілька причин.
По-перше, ви перебуватимете в приблизно однакових умовах, пізнаючи одне одного й спільну звичку. При цьому, ви матимете змогу дізнатися щось нове для себе від людини, яка є спеціалістом в іншій галузі, веде відмінний спосіб життя й цікавиться іншими речами. До того ж, ви отримаєте підсвідоме задоволення від того, що змогли не просто допомогти одній людині, а й, можливо, її знайомим, яким вона, теоретично, може розповісти про цікавий та корисний отриманий досвід.
Опановувати нові звички можна ще більше масштабно. Наприклад, на масових зібраннях, акціях тощо. Як це працює: люди йдуть подивитись, чим займаються інші; бачать як ті демонструють успіхи в тій чи іншій справі; починають вірити, що теж можуть досягти такого ж успіху; як наслідок, стають на шлях до опанування нової звички.
Як би важко нам не було, ми всі маємо намагатися замінити погані звички хорошими, щоб хоч трохи наблизитися до омріяного ідеалу того, ким ми хочемо стати.
Немає коментарів:
Дописати коментар