Интернет реклама УБС

09.07.24

Виставка «Скарби Криму. Повернення»


«Скарби Криму. Повернення» — це виставка про потужну перемогу в боротьбі за культурну спадщину України, свідчення нашої тисячолітньої історії, що розкривається через культури багатьох народів, та утвердження верховенства права.

У червні 2023 року відбулася перемога України в боротьбі за культурну спадщину в міжнародному правовому полі.  Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про повернення на Батьківщину експонатів представлених в лютому 2014 року в Музеї Алларда Пірсона (Амстердам, Нідерланди) на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря». Тому в Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, благодійного фонду BGV та Інституту публічних комунікацій відкрилася виставка «Скарби Криму. Повернення», де до деокупації півострова експонується «скіфське золото».

Загалом це 565 експонатів або 2011 музейних предметів з колекцій 4 кримських музеїв – Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Керченського державного історико-культурного заповідника та Херсонесу Таврійського (Севастополь). Поверненню артефактів передували 10 років судової тяганини за право власності між Україною та музеями, розташованими на підконтрольній росії території. Тож боротьба України за повернення Криму й за повернення його скарбів розпочалася одночасно.

На виставці можна побачити давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські й готські речі, знайдені впродовж 19–21 ст. під час археологічних досліджень Криму. Серед є ще й античні скульптури, посуд, предмети побуту народів, що у різні часи мешкали на території Криму, і навіть китайські лакові шкатулки, яким аж дві тисячі років! 

Ці артефакти розповідають про життя скіфів, давніх греків, пізніх скіфів, сарматів, аланів, гунів і готів на теренах Кримського півострова. Період, що ілюструють експонати виставки, охоплює проміжок від 5 ст. до н. е. до 7 ст. н. е.

Мешканці Херсонесу Таврійського робили надгробки з масивних каменів. І коли одного разу перед містом постала загроза великої облоги, було вирішено використати старі надгробки для укріплення міської вежі. Проте, ймовірно, для херсонеситів важливим було не лише зміцнення власних мурів, а й духовна підтримка їхніх предків. Тому так символічно те що у цей час тяжкого ворожого нападу прадавні історичні реліквії повернулися до столиці України. Цю історію на презентації виставки «Скарби Криму. Повернення» розповів наш археолог та скіфолог Юрій Полідович, що також брав активну участь у підготовці виставки.

Завідувачка Скарбниці Національного музею історії України Наталія Панченко розповіла: «Ті безцінні пам’ятки, які десять років тому бачили Бонн й Амстердам, тепер має змогу вперше побачити материкова Україна. Це найкращі експонати чотирьох музеїв, що представляють історію народів Криму від 5 ст. до н. е. до 7 ст. н. е.

Повернення цієї колекції має два великих значення. Перше: вона свідчить про те, що материк й півострів пов’язані не лише географічно, а й спільними історичними процесами, що відбувалися ту протягом сотень років – це наша історія. А друге: повернення цих цінностей дає нам змогу побачити, що таке верховенство права в дії. В цивілізованих суспільствах закон для того аби було комфортно всім, аби можна було вирішити спори цивілізовано. Але звісно, повернення вимагало величезних зусиль, перш за все – правників».

Кураторка виставки Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця: «Ми вирішили додати в експозицію трохи контексту. На жаль, зараз мало відомо й мало досліджується тема долі археологічних пам’яток на окупованих територіях, де росія проводить незаконні розкопки, знищує пам’ятки масштабними будовами. Ми сподіваємося, що нам вдасться підняти цю тему.»














Скарбниця Національного музею історії України розташована на території Києво-Печерської лаври (вул. Лаврська, 9).

Скарбниця працює кожного дня, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00, каса до 17:00.

Телефон музею: (044) 280-13-96 або (093) 619 70 29 (вайбер, телеграм).


Леонід Коваленко

Фото Ніка Сідорова


Немає коментарів:

Дописати коментар