Історія скасування смертної кари в Україні через призму теорії злочинності Е. Дюркгейма

Авторка: Вікторія Пятницька

 Смертна кара була довгостроковою, складною та мінливою проблемою в українській історії, що відображає ширші соціальні зміни, зміни в колективних цінностях і прогрес нації, пов’язаний із дотриманням більш гуманітарних, справедливих і прозорих ідеалів (кредо).

 Протягом усієї своєї історії Україна боролася із застосуванням смертної кари в системі кримінального правосуддя. У радянські часи смертна кара широко застосовувалася за різноманітні злочини, зокрема політичні, вбивства та антидержавну поведінку. Після відновлення незалежності в 1991 році Україна спочатку зберегла смертну кару, але поступово її застосування обмежувалося.

 Якщо говорити про остаточну страту, то останній смертний вирок в Україні було виконано у 1997 році, що стало критичним моментом у позиції держави щодо питання смертної кари. Остання справа стосувалася громадянина України Віктора Саєнка, якого визнали винним в умисному вбивстві та пограбування. Суд над Віктором і подальша його страта спровокували інтенсивне суспільне обговорення та міжнародний тиск на Україну з метою привести її правову практику у відповідність зі стандартами прав людини.

 Що стосується соціальних змін і скасування, рішення України скасувати смертну кару було зумовлене кількома факторами, які відображали глибокі соціальні зміни та зміну колективних цінностей, таких як міжнародні зобов’язання (бажання України приєднатися до Ради Європи та Європейського Союзу відіграє вирішальну роль роль, оскільки ці організації вимагають від держав-членів скасування смертної кари); суспільний дискурс і ставлення (хоча спочатку частина української громадськості підтримувала смертну кару, суспільне ставлення поступово змінилося, все більше уваги приділялося дебатам про права людини, етичні міркування та можливість помилки); правові реформи (наприкінці 1990-х рр. і на початку 2000-х років в Україні було проведено широкі правові реформи, щоб привести своє законодавство у відповідність з міжнародними стандартами прав людини, включаючи скасування смертної кари); 2000 про заборону смертної кари, зміцнення зобов’язань країни щодо захисту людського життя та гідності).

Еміль Дюркгейм

 Щоб проаналізувати скасування смертної кари в Україні, я вивчила теорію злочинності Еміля Дюркгейма та її основні поняття. Йдеться про таке: Дюркгейм наголошував на важливості соціальної згуртованості (солідарності) та колективної свідомості, яка об’єднує людей і суспільство як колективної свідомісті (спільні переконання, цінності та норми, які визначають моральні межі суспільства). Органічна солідарність і механічна солідарність також мають місце в його теорії: механічна солідарність характеризує традиційні суспільства з сильною колективною свідомістю, тоді як органічна солідарність характерна для сучасних індустріалізованих суспільств з поділом праці та індивідуалізмом. Також Дюркгейм вважав, що злочин є неминучим явищем у суспільстві, оскільки він зміцнює соціальну згуртованість шляхом утвердження колективної свідомості та моральних кордонів.

 Отже, застосовуючи концепцію Дюркгейма до скасування смертної кари в Україні, можна зробити деякі висновки: по-перше, відмова України від смертної кари можна розглядати як еволюцію її соціальних цінностей і перехід до більш прогресивного розуміння колективної моралі. зміцнення соціальної солідарності на основі спільних гуманітарних принципів і гідності людського життя. По-друге, зміни в колективній свідомості та правових інститутах: поступовий процес скасування в Україні свідчить про перехід солідарності від механічних до органічних форм. У міру того, як країна зазнає модернізації та правових реформ, її колективна свідомість розвивається, спричиняючи зміну соціальних норм і моральних кордонів. бути перевизначеним. По-третє, суспільні настрої та мораль. Той факт, що останній випадок смертної кари в Україні стосувався умисного вбивства, свідчить про те, що деякі насильницькі злочини все ще розглядаються як серйозна загроза колективній свідомості та суспільному порядку. Але остаточне скасування відображало ширше усвідомлення громадськістю того, що санкціоновані державою страти можуть не відповідати моральним принципам прогресивного суспільства, що розвивається. І, загалом, з дюркгеймівської соціологічної перспективи скасування смертної кари в Україні можна трактувати як ознаку морального прогресу та більш витонченого розуміння колективної свідомості (об’єднання, солідарності). Відмовляючись від смертної кари, Україна демонструє свою прихильність до святості людського життя та узгоджує свою правову систему з загальновизнаними гуманітарними принципами.

 Підсумовуючи, скасування смертної кари в Україні відображає глибокі соціальні зміни, спричинені та характеризуються змінами у колективній свідомості, зміцненням соціальної солідарності на основі спільних моральних цінностей та визнання необхідності гармонізації правової системи з міжнародними стандартами прав людини. Через призму теорії злочинності Дюркгейма шлях України до скасування смертної кари можна розглядати як відображення розвитку її моральної структури та свідчення її прогресу як сучасне, органічне суспільство з глибоким почуттям колективної моралі. Ця важлива та суттєва трансформація є вагомим прикладом об’єднання людей для досягнення спільних цілей, а також гарним прикладом солідарності та взаємної відданості боротьбі за святість людського життя, прийняття, врахування та дотримання гуманітарних принципів і «правил життя» для побудови справедливе, прозоре, безпечне та рівне суспільство.

Використана література:

Дюркгейм, Еміль. "The Division of Labor in Society." Free Press, 1997.

Дюркгейм, Еміль. "Suicide: A Study in Sociology." Free Press, 1997.

Кримінальний кодекс України.

Рада Європи. "European Convention on Human Rights."

Рада Європи. "Protocol No. 6 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms concerning the Abolition of the Death Penalty."

Український центр гуманітарних досліджень. "Історія смертної кари в Україні."

Юридична практика України. "Правові реформи та скасування смертної кари."