Толерантність та її як виховати

Авторка: 

Ірина Дубиченко

   Люди відрізняються між собою за національністю, релігією, гендером, сексуальною орієнтацією, фізичними можливостями та культурними традиціями або просто відрізняються. Інша людина - просто інша. ЇЇ характер, зовнішність, мислення, смаки, дії  можуть бути не такими як наші. 

 На жаль, упередження, нав’язування та стереотипи досі зустрічаються, і це може призводити до дискримінації і напруженості в соціумі. Тому проблема відмінностей є важливим складником для створення суспільства, в якому кожному буде комфортно перебувати.

 Толерантність – це повага, розуміння, рівність та вміння реагувати без осуду.

 Важливо пам'ятати, що бути толерантним - не означає з усім погоджуватися чи поступатися. Інколи справді важко зрозуміти чиїсь погляди, особливо коли йдеться про достовірні речі. Але крики та агресія не допоможуть, а скоріше створять дуже напружену ситуацію.  

 Тому ось декілька фундаментальних положень для виховання толерантності:

 Освіта. Необхідно розвиватися, щоб розширювати світогляд, критично мислити та уникати стереотипів. Також знання дозволяють бути обізнаним і у разі потреби допомагають наводити вагомі факти та аргументи. 

 Спокій. У спокійній атмосфері розмовляти простіше, бо агресивне ставлення або утворить конфлікт, або образить людину. І тоді навіть найкращі аргументи будуть відхилені та абсолютно не сприйняті.

 Знайомства. Вони зіштовхуватимуть з особами зі всілякими переконаннями. По-перше, ви будете звикати до різноманітності й реагуватиме спокійніше. По-друге, знову ж таки зможете збільшити кругозір та навіть змінити власну думку. 

 Емпатія. Допомагає хоча б частково поставити себе на місце іншого та зрозуміти його. Запитайте чому він так вважає та як прийшов до такої думки. Оскільки часто погляди стосовно чогось можуть бути пов’язаними з браком інформації, відсутністю освіти, страхом чи травматичним досвідом. 

  Взірець. Потрібно демонструвати толерантність на власному прикладі, оскільки суспільство здатне підхоплювати та наслідувати. Наприклад, якщо ви стали свідком булінгу, то варто стати на захист постраждалого та звернути увагу на проблему.

 Прийняття. Треба просто приймати, що ми всі особистості, приймати протилежне бачення, а якщо воно не несе ніякого впливу ні на вас, а ні суспільство, і є суто особистим, то поготів. 

Пам’ятаймо!

 Ми є тими, хто творить суспільство! Аби було комфортно нам, має бути комфортно й іншому! Тому дуже влучними для підсумку є рядки з вірша “Я…” Василя Симоненка:

У кожного "Я" є своє ім'я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми — не безліч стандартних "я",

А безліч всесвітів різних.

Ми — це народу одвічне лоно,

Ми — океанна вселюдська сім'я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони "я".