Авторка: Вікторія Вакіна
Україна продовж тисячоліть перебувала під російською авторитарною владою, фактично наша країна знаходилась в окупації, тому всі здобутки та популярність, країна-агресор привласнювала собі. Ці дії супроводжувалися не лише узурпацією, а й намаганнями викорінення культурної ідентичності українців. Для динаміки розвитку цих планів, Росія ставила українських творців в таке положення, що вони змушені були депортуватись на її території, що значно полегшувало спробу анексії Росією культурної спадщини України.
Відомі на весь світ художники стали предметом активних обговорень щодо їхньої культурної приналежності та спадщини. Тож давайте детально подивимось та зануримось в історію українського культурного надбання.
Іван Айвазовський
Країна-агресор називає його: «…найвідоміший російський художник-мариніст і баталіст». Та чи так це насправді? За національністю він був вірменом та ніколи цього не приховував. Предки Івана проживали на Галичині, а сам художник народився на території Криму, місто Феодосія. Вже потім вступив до Петербурзської Академії мистецтв, але по закінченню навчання не зупинився у самій Росії, а подорожував Європою: Рим, Париж, Венеція, Лондон та інші міста, у яких він здобував свої навички. Його картини на морську тематику здобували шаленого визнання, проте не менш важливими є і полотна у стилі степового сюжету, в яких є і український підтекст, тому що найпопулярнішим елементом там були чумаки та їх побут, які є невіддільною частиною українських традицій та культурної спадщини. Чумацькі каравани, вози, воли є характерною особливістю життя народу України в тодішні роки.
Картина «Чумаки в Малоросії» 1880-ті рр.
Зображення української обрядовності, пейзажів та міст, зустрічалась часто в його творчй діяльності, наприклад: «Під час жнив в України» (1897), «Весілля на Україні» (1891), «Берег Дніпра біля Олександрівська» (1886) або «Місячна ніч у Криму. Гурзуф» (1839).
Ілля Ріпин
Цікаво! Можна спостерігати, що навіть українці звертаються до художника на прізвище «Рєпін», але наразі це вважається помилкою, оскільки так трактується його прізвище з російської мови. А от «Ріпин», трактування з української, тому що походить від українського слова «Ріпа».
Ілля Ріпин, уродженець Харківщини, народився у місті Чугуєві та навчався мистецтву у місцевих іконописців, у 1880-их роках відвідував Київ. Також як і Айвазовський навчався у Петербурзькій Академії мистецтв та жив на території Росії, але ніколи не забував про Україну і своєю творчістю він показав це усьому світу, хоча і наголошував на тому, що є росіянином за походженням, однак залишався прихильним українській культурі. Основа його доробків належала до козацького сюжету. Найвідоміша його картина має назву «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880-1891). Ілля Ріпин навіть звернувся до українського історика Дмитра Яворницького, щоб детально змалювати образ та спорядження козаків.
Картина ««Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880-1891)
У його творчому доробку було безліч прикладів пов’язаних з тематикою козацького періоду, наприклад такі картини: «Вечорниці» (1880), «Гайдамака» (1902), «Гопак» (1927) та ін.
Особливу увагу заслуговує картина «Гайдамаки», яка є останньою роботою, яку художник опублікував у Росії, бо тема була пов’язана з повстанням українського народу проти поневолення, але на той час, влада карала тих, хто поширював ідеї незалежності.
Казимир Малевич
Відомий на весь світ своєю роботою «Чорний квадрат», художник-авангардист Казимир Малевич народився в Україні в місті Київ. Він з батьками часто змінював місце проживання: Поділля, Харківщина, Чернігівщина. Гарно володів українською мовою і знав історію України, що є дуже цінним для його майбутніх творчих робіт. Добре володів українською мовою, викладав у Київському художньому інституті та полюбляв українську вишивку, згодом створював нові орнаменти для неї. Казимир Малевич – це чи неєдиний художник, який висвітлював у своїх творчих доробках події Голодомору 1931-1933-х років. Одна з найважливіших для українського суспільства картина, вважається «Де серп і молот, там смерть і голод» (1933).
Картина «Де серп і молот, там смерть і голод» (1933)
У 2023 році працівники амстердамского музею Stedelijk все-таки визначили Казимира Малевича, як «українського художника польського походження».
Немає коментарів:
Дописати коментар