Як українці святкували Новий рік, доки традиції не зіпсувала росія

Авторка: Арина

Ілларіонова

Дідухи

  Незабаром почнеться 2025 рік, який, як повелося, святкують з прикрашеною ялинкою та салатом “Олів’є” на столі. Та на місці ялинки завжди був дідух - сніп пшениці та сіна, а замість радянського “Олів’є” - кутя, хліб тощо.

  Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, головними з яких є 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення) за старим стилем.

  Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася нечиста сила, відкривалося небо до Бога, а померлі родичі приєднувалися до живих. Тому зазвичай на столах залишали їжу зі столовим наряддям, аби улестити померлих.

  Вечір 31 грудня називали щедрим. Тому вдавалися до різних магічних ритуалів. Наприклад господар ходив з сокирою поміж дерев і легенько їх бив, промовляючи: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю".

  Вірили, що після цього повинен був бути щедрий врожай.

  Існували численні ворожіння та новорічні прикмети. Наприклад пучки різних зернових культур залишали на вулиці. Вважалося, що найбільш родючою буде та культура, на яку впаде іній.

  Хату до свят старанно прибирали та прикрашали сіном, рушниками, соломою. Важливим елементом був дідух - сніп із жита чи пшениці, який взяли з першою зібраного врожаю. І ставили його в покуті або біля ікон.

  На новорічному столі мали бути 12 страв, які символізували 12 місяців. Кожен регіон мав свої особливості гастрономії, проте завжди був узвар, хліб та кутя.

  Так було, доки не втрутилася росія.

  На терени сучасної України (губерній, які контролювала Російська імперія) проник звичай ставити на Різдво ялинку та класти від неї подарунки до дня народження Христа.

  З тогочасної періодики знаємо про спроби приписати дарунки янголові, бабусі Зимі, гномам, а також низці казкових персонажів.

  Проте найправдоподібнішим персонажем був Дід Мороз, адже він мав передісторію завдяки казці "Мороз Іванович", надрукованої Володимиром Одоєвським 1840 року в збірці "Казки дідуся Іринея".

  Наприкінці 19 століття ця історія стала поширеною. Образ Діда Мороза з’явився в книжках, поштівках тощо. А згодом він почав “особисто” дарувати подарунки дітям.

  Проте в 1917 році більшовики заборонили використовувати образ Діда Мороза, атакувавши релігію. А в 1935 образ повернули, проте без прив’язки до народження Ісуса Христа.

  Ялинка не одразу стала новорічною. Перше її амплуа - різдвяне дерево.

  Звичай прикрашати ялинку на Різдво прийшов з Німеччини. Спочатку прикрашали яблуками та свічка, а згодом з’явилися гірлянди тощо.

  Наприкінці 1920-х більшовики заборонили різдвяну ялинку - одночасно із забороною Різдва. Але люди все одно потайки святкували народження Ісуса та прикрашали ялинку. Влада, зрозумівши, що заборона марна, в 1935 повернула ялинку, але тепер як новорічну.

  А салат “Олів’є” винайшли в московському ресторані в 1860 роках. Салат мав обсмажені шматочки м'яса рябчиків та куріпок. По краях Олів'є викладав відварні ракові шийки, скибочки телячого язика та паюсну ікру. Центр композиції прикрашала майстерно зібрана гірка зі шматочків картоплі, яєць і корнішонів.

  Згодом за цю страву забули й згадали лише в 1930-ті роки. Згадується французський кухар по прізвищу Олів'є. З того часу назва салату часто змінювалася, проте в народі збереглася назва “Олів’є”. Згодом господиням прийшлося коригувати рецептуру, адже почали підвищуватися ціни, а телятина на радянських прилавках стала дефіцитною. Тому телятину, курятину замінили на дешеву “Лікарську” ковбасу. Інколи замість інших інгредієнтів використовували яблука, моркву тощо.

  Отже, протягом багатьох десятиліть знищувались наші традиції і росія намагається це зробити і досі. Важливо знати рідне і плекати його.