Як працює інформаційна гігієна в епоху фейків?

Авторка:

Дарина

Комина

Інтернет став чи не основним джерелом інформації для більшості з нас через свою зручність та швидкість. Щодня ми переглядаємо десятки заголовків, стрічок новин і дописів у соцмережах. А чим швидше і глобальніше розповсюджується інформація, тим більша вірогідність виникнення фейків та дезінформації. Тому, важливо проводити так звану «інформаційну гігієну». Так, як виявляється, гігієна важлива не лише в контексті догляду за собою, але також в питанні розповсюдження будь-якої інформації. Завдяки цьому вмінню фільтрувати та відрізняти фейк від правди кожен з нас зробить важливий внесок у зміцнення інформаційної безпеки суспільства. Адже відповідальне споживання контенту – це не лише про особисту обізнаність, а й про спільну стійкість перед маніпуляціями, пропагандою та інформаційними атаками. Все просто: якщо ми не миємо рук, ризикуємо підхопити вірус; якщо ми безконтрольно поглинаємо інформацію – можемо стати жертвою фейків і маніпуляцій. 

  Щоб дотримуватися інформаційної гігієни, спершу необхідно розуміти, від якого типу «вкидів» і маніпуляцій себе остерігати. Насправді, завдяки додатковій уважності розпізнати фейк досить легко. Подана інформація розголошується як сенсація, з сильним емоційним забарвленням та без вірогідних джерел. Такі повідомлення часто апелюють до страху, гніву або шоку, змушуючи нас реагувати емоційно, а не раціонально. У подібних випадках варто поставити собі кілька простих запитань: хто автор повідомлення, чи є посилання на першоджерело, чи підтверджують інформацію інші надійні медіа? Навички критичного мислення та перевірки фактів – це вже не привілей журналістів, а базова необхідність кожного свідомого користувача інтернету. Тож інформаційна гігієна – це не разова дія, а щоденна звичка, що допомагає зберегти не лише особистий спокій, а й цілісність суспільства в умовах інформаційної війни. Що також важливо враховувати, це сам зміст новин.

 Варто визнати що, на жаль, в епоху швидкої передачі та розповсюдження інформації більшість з нас може замість читати одну новину повністю переглядати лише заголовки багатьох статтей в стрічці новин або ж, як максимум, лід до статті (інакше кажучи, вступ). Через це ми і ведемося на інформаційну пастку. Навіть незважаючи на те, що більшість статтей пишуться за правилом розміщення найважливішої інформації на початку, ніхто не відміняв крикливі сенсаційні заголовки, що привертають увагу і викликають емоції. В цьому і заключається пастка. І для того, щоб уникнути цього, необхідно перевіряти сумнівну сенсаційну інформацію в інших джерелах. Альтернативні статті дозволяють об'єктивно та різнобічно оцінювати ту чи іншу ситуацію. 

 Розвиток технологій підживлює вогонь, що розпалює дезінформація. З появою штучного інтелекту та глибинних нейронних мереж (deep learning) виникла можливість створювати реалістичні, але фальшиві зображення, відео та навіть голоси. Генеративні моделі, такі як deepfake, дають змогу створити відео, в якому відома людина говорить те, чого насправді ніколи не казала. Особливо небезпечно це стало в умовах війни, де емоційне напруження суспільства надзвичайно високе. Один майстерно змонтований фейк може спровокувати паніку, недовіру до офіційних джерел, а іноді навіть порушити громадський порядок або дипломатичну стабільність. 

 Насправді, визначити фейковість фотографії досить легко. Штучний інтелект робить помилки в банальних речах: неправильна кількість пальців, дивний вигин руки або ноги, дивна міміка, розмитий фон. До того ж, існують сервіси для перевірки реалістичності фотографії, наприклад FotoForensics або Google Reverse Image Search. У майбутньому, коли штучний інтелект стане ще реалістичнішим, інформаційна гігієна має включати в себе ще й базову обізнаність про цифрові технології. Нам потрібно вміти розпізнавати не лише фейкові слова і фото, а й фейковий голос чи повноцінне відео. Бо сьогодні війни ведуться не лише на полях бою — вони точаться в наших стрічках новин, коментарях і відео.